Трускавецький вісник № 11 (554) від 24 січня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 11 (554) від 24 січня 2013 р.

24.01.2013



 

У номері: Протест проти закриття шкіл у Дрогобичі та Стебнику; Фестиваль «Стебницька сільничка»; Інтерв’ю з Петром Серняком; Короткі новини.

Новини Трускавця та регіону

Новини одним реченням

- 23 січня у Художньому музеї Михайла Біласа відбулася корпоративна зустріч трускавецьких освітян.

- 23 січня в Народному Домі міста Трускавця пройшла зустріч із режисером Михайлом Іллєнком, відомим за фільмом «Той, хто пройшов крізь вогонь».

- 24 січня відбулося чергове засідання трускавецького міськвиконкому.

- 24 січня у Дрогобичі пройшла прес-конференція директора ринку «Чагарі» Ігоря Кушніра.

 - 25 січня о 16.00 в ДЮСШ м. Борислава розпочинається Міжнародний турнір з боксу.

- 25 січня в ресторані «Портус» (готельно-оздоровчий комплекс «Ріксос-Прикарпаття», м. Трускавець) пройде вечірка «Тетянин день».

- 27 січня о 15.00 у Народному домі ім. Івана Франка міста Дрогобича відбудеться ХХІІ Різдвяний фестиваль «Колядує Франкове Підгір’я».

- 7 лютого відбудеться сесія Бориславської міської ради, а орієнтовно 14 лютого – сесія Трускавецької міської ради.

- 14 лютого в ГКК «Карпати» (м. Трускавець) пройде загальноміське свято День Святого Валентина.

- 16 лютого на базі ДЮСК «Спортовець» (м. Трускавець) відбудеться Всеукраїнський турнір з хортингу.

Проблеми на дорогах міста

Як інформує відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради, нещодавно по вулиці Степана Бандери, що в м. Бориславі, проїхати стало неможливо. Незадовільний стан частини дороги, а також витоки з центрального водогону призвели до паралізації руху по цій вулиці.

Керівництво міста звернулось по допомогу до НГВУ «Бориславнафтогаз», яке виділило потужну спецтехніку, сокільки комунальні підприємства не мають такої потужної спецтехніки і самі впоратись з обледенінням дорожнього полотна не змогли б.

Окрім того, не вдалося провести ремонт цієї вулиці наприкінці року. Кошти не пройшли через казначейство. Ремонтники зі Стрия просто поїхали із Борислава, залишивши близько 300 метрів відремонтованої дороги, за яку місто досі не розрахувалося.

В робочому стані проїжджу частину вул. С. Бандери підтримують гравійно-щебневим ремонтом. Також КП «Бориславводоканал» ліквідувало на цій вулиці три суттєві витоки. Наразі ситуація стабілізувалась.

На місці виконання робіт побували міський голова Володимир Фірман та перший заступник міського голови Роман Дурбак.

Відбулася робоча зустріч Михайла Винницького та Олександра Магльони

Як інформує офіційний сайт Дрогобицької РДА, голова райдержадміністрації Михайло Винницький провів робочу зустріч з лідером регіонального об'єднання Дрогобиччини Асоціація "Нові Горизонти" та головним редактором однойменної газети Олександром Магльоною. Йшлося про підтримку та участь у партнерському проекті "Партнерство влади та громади задля розвою перлини Підкарпаття - Дрогобиччини". Проект подається на конкурс з відбору регіональних партнерів в рамках програми "Act Now!: посилення участі громадян у розвитку місцевої громади" за підтримки Фонду Ч.С. Мотта (США) та Фонду Східна Європа.

В рамках проекту буде проведено низку заходів, в тому числі, Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Запровадження та розвиток інноваційних механізмів участі громадян у вирішенні проблем Франкового краю шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій". Передбачається, також, сприяння розвиткові пріоритетів благодійності та соціально-відповідального бізнесу в регіоні, навчання сільських активістів та фахівців райдержадміністрації.

Важливість проекту, за словами його авторів, полягає у сприянні та допомозі органам місцевого самоврядування більш якісно виконувати свої повноваження, оперативно та своєчасно реагувати на потреби сільських громад, розвивати місцеві ініціативи, у тому числі, самоорганізацію громад.

До уваги осіб, які перебувають в алкогольній чи наркотичній залежності та членів їхніх родин

У Трускавці діє спільнота Анонімних Алкоголіків «Шанс». Адреса: вул. Данилишиних, 62, каб. 306 (ІІІ-й поверх міської поліклініки). Спільнота збирається на зустрічі у вівторок та п’ятницю з 16.00 до 17.30.

У Дрогобичі за адресою вул. Трускавецька, 67 (в районі онколікарні) діє Консультативний пункт «Довіра». Зустрічі відбуваються у понеділок з 17.30 до 19.00 (для анонімних наркоманів), у середу з 17.30 до 19.00 і в неділю з 15.00 до 16.30 (для анонімних алкоголіків).

Також проводяться зустрічі для родин узалежнених осіб. Конфіденційність гарантується. Телефони для довідок: 093-81-53-908; 096-565-07-02.

До 95-ти річчя битви під Крутами

В читальній залі центральної бібліотеки для дорослих м. Борислава оформлено експозицію матеріалів «На Аскольдовій могилі – Український цвіт», присвячену 95-ти річчю битви під Крутами. Про це інформує відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради. Окрім того, працівники центральної бібліотеки спільно з спецшколою інтернатом готують історико-поетичну мозаїку «добули славу й нам лишили безсмертний взір – геройства чар», яка відбудеться 29 січня в актовому залі спецшколи інтернату.

Власна інформація

У Дрогобичі міліціонери розповіли дітям про згубну силу наркотиків

Дрогобицькі правоохоронці провели лекцію школярам загальноосвітньої школи імені Івана Франка у місті Дрогобичі на тему «Поняття про наркотики: їх згубна дія на організм людини».

Участь в організації та проведенні профілактичних занять серед учнів старших класів взяли працівники сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків, працівники відділення кримінальної міліції у справах дітей Дрогобицького міського відділу міліції, а також дирекція школи.

На виховному заході була присутня лікар-нарколог, яка поділилася власними спостереженнями, знаннями, досвідом. Протягом довгих років роботи з наркозалежними пацієнтами, лікар вивчила їх характер та поведінку. Першими ознаками, які призводять до такої трагедії у сім’ї, є неправильне виховання, алкоголізація батьків, аморальна та кримінальна поведінка рідних.

Працівники сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Дрогобицького міського відділу міліції принесли зі собою відеоролик про життя наркоманів. Правоохоронці захотіли показати учням старших класів життя наркозалежних людей, позбавлених будь-яких життєвих радощів, учні були зворушені побаченим. Раніше вони інакше уявляли життя наркоманів, зате тепер знають, що таке життя - не має майбутнього.

Проблема є актуальною на даний час, особливо серед дітей із соціально неблагополучних сімей, з якими проводять профілактичну роботу працівники відділення кримінальної міліції у справах дітей Дрогобицького міського відділу міліції. Молоді люди, позбавлені батьківської любові, відкинуті власними батьками, легко піддаються негативним впливам середовища.

Завершили виховне заняття правоохоронці тим, що юнаки повинні вчитися на помилках інших людей. Помилитися можна тільки один раз і на все життя. Адже наркоманія - це вічне падіння у безодню, в якій немає дна.

Відділ зв’язків з громадськістю ГУ МВС України у Львівській області

День Соборності у Бориславі

З нагоди Дня Соборності, 94-ої річниці Злуки УНР та ЗУНР, 95-ої річниці подвигу Героїв Крут на площі Івана Франка у місті Бориславі 22 січня відбулось віче та живий ланцюг.

Учасники віче, а це представники влади на чолі з міським головою Володимиром Фірманом, депутати, керівники громадських та політичних організацій, представники учнівської та студентської молоді, прийшли на центральну площу міста, щоб заявити: Україна СОБОРНА. Перед учасниками заходу виступили о. Петро (УГКЦ св. Анни), міський голова Володимир Фірман, Президент учнівського самоуправління Наталя Мазур, вчитель історії Роман Пайда, громадська активістка Віра Курпіта. Міський голова, зокрема, зазначив: «Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. І це, напевне, перше, що я не можу пробачити сучасним українським політикам. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному». На завершення всі учасники утворили символічний живий ланцюг.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Поганих шкіл не буває, бувають поганими їхні керівники

23 січня на площі біля Дрогобицької міської ради відбулася мирна Акція протесту працівників загальноосвітніх шкіл № 8, № 15 (м. Дрогобич) та №11 (м. Стебник). До Акції приєдналися батьки дітей, які навчаються у цих школах та соціально-свідома громадськість, якій небайдужа доля рідного міста. Всі вони об’єднані однією метою: продемонструвати владі той реальний рівень громадської незгоди з її меркантильними інтересами, який накопичився у місті від початку каденції Дрогобицького мера Олексія Радзієвського. Освітяни звертались до влади з вимогою внести зміни до рішення сесії Дрогобицької ради від 27.12.2012 р. №827, додаток 10 („Заходи щодо оптимізації видатків бюджетних установ на 2013 р.”), аби вилучити з додатку пункти про об’єднання ЗОШ №8 та ЗОШ №16; ЗОШ №3 та ЗОШ №15; ЗОШ №11 та ЗОШ №18. Аби зняти соціальну напругу в трудових колективах та серед батьків і дати можливість педагогам творчо працювати, вищезгадане питання вчителі вимагали винести на чергову сесію Дрогобицької міської ради, яка відбудеться 31 січня.

Доведені до відчаю рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо нагальної потреби проведення оптимізації середніх шкіл (а першими під „роздачу” потрапили вищезгадані школи), освітяни у своїх виступах не просто виливали свій біль. Вони заявили владі про свої законні права – домагатися від влади, аби їх розуміли і не заважали сіяти у серцях дітей зерно науки. З цією метою освітянами було зачитано резолюцію щодо перегляду рішення влади (№827), яке педколективи шкіл вважають несправедливим та необдуманим.

А емоційний виступ вчителя ЗОШ №8 Ольги Білецької просто вразив присутніх в саме серце. Наболіле освітянки полягало в тому, що влада не хоче слухати вчителів, не дає їм слова, і не робить кроку до порозуміння. А коли, як відзначила п. Ольга, мер їздив по школах з агітаційними виступами, то він і словом не прохопився про потребу закриття шкіл. Навпаки, обіцяв, що допоможе восьмій школи з ремонтом фасаду, з обладнанням, забезпеченням новітньої технології в галузі освіти, тощо. І постійно ганьбив попередню владу, що ”добила” школу до ручки.

- А що маємо зараз? Влада працює на те, щоб залатати дірки у бюджеті, які виникли не з нашої вини, - заявила Ольга Білецька. – Зараз влада обіцяє підняти виробництво, зробити Дрогобич європейським містом, забезпечити всіх робочими місцями, тощо. Але чомусь в той же час затуляє нам і нашим дітям рота, а собі – вуха, щоб не чути наших проблем? Прикро мені, що можновладці збираючи нараду, поливають брудом нашу школу, проблему якої не вивчили до кінця. І не хочуть вивчити. Адже школа доведена до підупадаючого стану цілеспрямовано. За точною вказівкою владних структур, бо школа, її стадіон, де колись знаходився басейн, є ласим шматком для бажаючих її „прихопити”.

Школа була збудована у 1928 році, пережила війну, гітлерівську окупацію. І продовжила своє існування. А сьогоднішня влада Дрогобича хіба є ліпшою за гітлерівських окупантів? Бо хоче припинити її існування і залишити діточок без якісної освіти, а вчителів без роботи. На нараді міськвиконкому говорилося про те, що школа не відповідає загальноосвітнім вимогам, непридатна для навчання. А бути „придатком” для педуніверситету вона придатна?

Я авторитетно заявляю, що наша школа якраз є пристосованою для навчання та дозвілля. Будівля ще в хорошому стані, є два спортивних зали, актовий зал, стеля „перестоїть” ще нас з вами. А нищиться школа за невмілого керування безгосподарника Осипа Фурдина – директора нашої школи. Це він, „танцюючи” під чужу сопілку, добиває її своєю безгосподарністю та халатним відношенням до своїх обов’язків. Цьогоріч, за вказівкою влади та п. Фурдина, було розігнано випускників 11-о класу. Це наш директор не приймає від батьків жодних документів щодо навчання у нашій школі. А потім влада, буцімто, дивується: чому немає наповнюваності у восьмій школі? І як „результат” – школа отримує статус другого ступеня. – Завершила п. Ольга. ЇЇ підтримали колеги-вчителі Уляна Чапля, Наталія Попик, Наталія Чайковська, заявивши, що ситуація з закриттям шкіл, яка склалася нині у місті в зв’язку з недофінансуванням держбюджету, не є виходом. Аби врятувати місто від занепаду, треба, на думку педагогів, залучати кошти іноземних інвесторів, відкривати нові підприємства. Хоча набагато простіше, аби зменшити кількість видатків з міського бюджету, закрити школи, скоротити кількість вчителів. Та про те, що вони поповнять лави безробітних, влада чомусь не переймається. Не враховують „мудрі” голови можновладців і те, що не всі діти захочуть переходити на навчання у ЗОШ №16. Хтось піде в чотирнадцяту, а хтось у десяту школи... Куди тоді йти педагогам восьмої школи? Адже у вищезгаданих освітніх закладах є свої працівники, котрі не мають повного тижневого навантаження? Почнеться така „нездорова” атмосфера, що й владі непереливки стане...

Прикладом недовіри до владних структур, рівносильно, як і до керівника відділу освіти Петра Сушка, з уст педпрацівників восьмої школи, які найбільш згуртовано захищали свої законні права, прозвучала розповідь п. Ольги Білецької про те, як відділ освіти „годує” „локшиною” освітян. 23 січня перестало битися серце Василя Кіби, освітянина, який безрезультатно оббивав пороги відділу освіти м. Дрогобича з надією, що йому допоможуть влаштуватися на роботу, враховуючи його скрутне матеріальне становище. Його смерть переповнила чашу терпіння вчителів. Вшанувавши пам’ять Василя Кіби хвилиною мовчання, освітяни закликали усіх небайдужих боротися проти свавілля влади міста, підтримуючи свій заклик гучним ревом: „Владу геть!”.

Аналогічною є ситуація із ЗОШ №15, яку примусово хочуть об’єднати з третьою школою. Як повідомила голови профспілки школи №15 Віра Яворська, Олексій Васильович під час виборчої кампанії на зустрічі з педколективом обіцяв, що за час його керування такого слова, як закриття, чи об’єднання шкіл в одну вчителі не почують. А про результат, який маємо зараз, зайве говорити. Думку батьків дітей, що навчаються в ЗОШ№15, влада також не бере до уваги. Не враховує й те, що невдовзі школа святкуватиме 40-літній ювілей.

Педагог-організатор ЗОШ №15 Марія Петрівна настроєна рішуче – ніякого закриття, доки живі вчителі та батьки дітей, що навчаються в їхній школі, вони не допустять! А владу застерігає: „Не рубайте тую гілку, що вас породила, не знущайтеся з коріння, в ньому – ваша сила!”.

Під кабінетом керівника відділу освіти м. Дрогобича Петра Сушка, де вчителі продовжили свою Акцію протесту, свою думку висловив й вчитель історії ЗОШ №11, яку влада Дрогобича та Стебника має намір об’єднати із ЗОШ№ 18, Володимир Чучман. Оптимізація шкіл, яку влада намагається використати за рахунок вчителів, як вважає п. Володимир, є неприйнятною. Ну, можливо, закриє влада одну школу, переведе дітей в іншу. Та друга школа також стане безперспективною. Бо ЗОШ №18 знаходиться на околицях міста. Батьки туди дітей на навчання не віддадуть, вважає п. Володимир. Проблему розтягнуть на декілька років, і школа припинить своє існування, бо діти будуть ходити в шосту та сьому школи, які знаходяться в центрі міста. Влада повинна знайти інший шлях вирішення латання дірок у бюджеті. Яким чином? Це вже проблема влади. На те ми її й обирали, аби вона захищала наші інтереси. Бо у випадку з освітянами, бачимо протилежне.

Варто відзначити безстрашний виступ Ірини Петрів, котра від імені всіх батьків ЗОШ №11 висловила владі своє „фе”, підтримуючи колектив школи, де навчається 550 учнів. А молодші класи мають своє окреме приміщення.

- Якщо нашій владі ніде подіти адміністрацію, то нехай перенесе її у приміщення гуртожитків, які дивляться на світ „голими” вікнами, - порадила п. Ірина. – А згодом додала: „Доки ми живі, доки наші діти не осиротіли, наша влада не вирішуватиме за нас, де мають вчитися наші діти?”. Якщо сьогодні почати закривати всі заклади, на утримання яких влада Стебника не має коштів, то, на думку п. Ірини, будівлі слід було б знести бульдозером, а місто треба було б зрівняти із землею.

Освітян у своєму виступі підтримав й завідувач відділу соціально-економічного захисту Львівської обласної організації профспілок Мар’ян Калин, акцентувавши увагу на тому, що держава визнала освіту пріоритетною галуззю. А фінансування навчальних закладів не здійснюється за рахунок Дрогобицької міської ради. Тому незрозуміло, чому вона хоче вирішити проблему нестачі коштів міського бюджету за рахунок закриття шкіл? Адже школи не бувають поганими, а лише їхні керівники, яким обласна профспілка вважає директора ЗОШ №18 п. Фурдина, що своїми ганебними вчинками позбавляє дітей права на здобуття якісної освіти, а вчителів – права на повноцінну працю.

- Зруйнувати легше, ніж збудувати. Зламати психіку дітей, які навчаються у вищезгаданих школах, і залишити вчителів без робити легше, ніж шукати більш оптимального, лояльного виходу з доволі прикрої ситуації. Поставити вчителя під оптичний приціл свого рішення, щоденно підводячи його до думки: „А що зі мною буде завтра?”, легко. Набагато важче ці заклади зберегти і прийняти збалансоване рішення щодо оптимізації шкіл Дрогобича та Стебника.

Прослухавши виступ, вчителів восьмої школи аж „залихоманило”. Мовляв, чому нас повинні десь переносити, чому нам треба з кимсь зливатися? Адже, як стверджує п. Ольга Білецька, саме ЗОШ №8 однією з перших в області перейшла на навчання згідно загальноосвітньої програми Ірини Калинець (з поглибленим вивченням національних предметів). Однією з перших ввела предмет історію релігії. Не менш обурені були й педагоги ЗОШ №15, які по праву вважають свою школу родинною. Адже ставляться до діточок, як до рідних.

Педагоги вислухали й думку керівника профспілки працівників Дрогобицького міського відділу освіти Олега Гука. Спочатку вчителі почали протестувати проти його виступу. Мовляв, п. Олег є маріонеткою в руках влади. Та згодом заспокоїлись, почувши думку п. Олега про те, що гарантією робочих місць для вчителів є діти, за яких і влада, і вчителі зобов’язані дбати, зачитавши при цьому офіційну заяву, як керівника профспілки працівників Дрогобицького міського відділу освіти до виконкому Дрогобицької міської ради про те, що робочі місця і діти повинні бути збережені.

Слово мали й представники Дрогобицького реєстрового козацтва, які виявили свою підтримку освітянам. Депутат Дрогобицької міської ради Богдан Іванців також прийшов на Акцію протесту. Але до пікету не втручався, до слова не напрошувався. Спостерігав за пікетувальниками й депутат-опозиціонер Михайло Ваврин. Мабуть, вони скажуть своє вирішальне слово на найближчій сесії міської ради. Виявив бажання підтримувати пікетувальників й політичний та громадський діяч Володимир Кондзьолка, який глибоко перейнявся проблемою освітян.

А педагоги даремно чекали на виступ очільника Дрогобицького міського відділу освіти Петра Сушка, котрий не „ощасливив” їх своєю присутністю. Не було видно й директора восьмої школи Осипа Фурдина, який, як з’ясувалося згодом, перебуває на лікарняному. Останнім часом, як заявили вчителі цієї школи, доволі часто.

Не дочекавшись на п. Сушка, вчителі мирною демонстрацією почимчикували до нього у кабінет. Петро Сушко перебував на робочому місці і змушений був поспілкуватися з освітянами, аби зменшити напругу невдоволення серед населення міста. Пропонуємо вашій увазі його точку зору, яка абсолютно збігається із думкою влади. Причиною рішення сесії міської ради щодо оптимізації середніх шкіл, на думку п. Сушка, є те, що за останніх 10 років кількість дітей у школах зменшилася майже на сім тисяч. Наповнюваність класів з 484 зменшилась до 374-х. А будівлі потрібно опалювати, освітлювати, прибирати, на що ідуть видатки з бюджету міста, бо держава не виділяє на такі функції ні копійки. Відповідно, вищезгадана проблема „породжує” наступну – у відділу освіти немає коштів на відрядження вчителів, підписку преси, на ремонти будівель, на виплату допомоги для оздоровлення техперсоналу. Тому питання щодо недоцільності закриття шкіл, на думку Петра Сушка, треба адресувати державі, а не міськвиконкому Дрогобича.

Зовсім протилежною є думка громадськості про те, що школи потрібно не зливати чи закривати, а покращувати їх матеріальну базу. Як? Насамперед не затверджувати недолугих керівників. Таких, як Осип Фурдин, які не є мудрими господарниками, або не зацікавлені ними бути. І таких безініціативних директорів, як керівник ЗОШ №3, який торік, на думку влади, заморозив школу, і з якого мер Дрогобича Олексій Радзієвський обіцяв „спитати” за заподіяну шкоду. Минулоріч п. Ігор не забезпечив спуску води з труб і батарей, що призвело до тяжких матеріальних наслідків, які боляче вдарили по міському бюджету.

Ну що ж, вина директорів є зрозумілою, як і позиція влади. Але чому ж за їхню „діяльність” повинні безневинно страждати педпрацівники?

Вікторія Лишик

Фестиваль «Стебницька сільничка» стане традиційним

Про Стебник як про щедру природну всеукраїнську "сільничку" згадали, і не тільки згадали, але й оспівали, прославили учні міського професійного ліцею, які 22 січня у своєму приміщенні організували Перший фестиваль "Стебницька сільничка".

Скажемо, що для назви фестивалю підібрали дуже гарне слово "сільничка", а не давне і не наше "саліна".

Ця чудова ідея зародилася у директора ліцею Лесі Савченко, яка очолила стебницький професійний навчальний заклад років три тому. Ця молода, творча, енергійна жінка з самого початку поставила собі за мету виховувати учнів на прекрасних народних традиціях, прищеплювати їм любов до рідного міста, рідної мови, історії краю, і, звичайно, обраного фаху. Скажемо, що пані Леся прийшла на цю посаду, коли ліцей уже конче потребував саме такої активної, зацікавленої, ділової людини. Вона, як ми уже сказали, внесла певні нововведення у навчально-виховний процес, активно зайнялася ремонтом ліцею, який, що там гріха таїти, таки добряче був запущений, укомплектуванням кабінетів. Зараз ліцей не впізнати. Зі смаком, під євростиль відремонтовано актовий зал, спортивний комплекс, навчальні кабінети та лабораторії.

Та повернімося до фестивалю. У своєму вітальному слові пані Леся Савченко сказала, що метою фестивалю є презентація професійної орієнтації ліцею, майстерності його вихованців. А назва фестивалю органічно пов'язана з фаховою спрямованістю навчального закладу та головним продуктом - сіллю, без якої у їх справі неможливо обійтись і назвою міста, де споконвіків займалися солеварінням, славилися на всю Європу, а зараз так невдячно про це забули, а сам промисел закинули. До фестивалю старанно готувалися, ретельно продумували усі деталі, бо все-таки робили його вперше. Тож треба було показати, що ліцей Стебника, його педагогічний колектив, учні таки щось вміють, що тут навчають доброго, світлого, мудрого. І вони, учні ліцею, справді показали свої здібності, талант, творчий підхід, бо навчають їх вчителі, майстри, які самі є професіоналами своєї справи.

Спершу учні ліцею показали свою творчу художню програму. Це було гарне виконання українських пісень та танців. У цій програмі взяли також участь вихованці ліцеїв із Дрогобича і Борислава. Другою частиною фестивалю був чисто професійний майстер-клас, де ліцеїсти різних спеціальностей - кухарі, малярі-штукатури, офіціанти показали, чого вони навчилися. І вони показали вправне, майстерне виконання робіт. Їхніми кулінарними виробами численні гості по-справжньому смакували, бо учні під керівництвом своїх майстрів таки постаралися від душі. У фойє діяла постійна, гарно оформлена виставка кулінарних виробів ліцеїстів Дрогобича і Борислава, які можна було покуштувати.

Поважних гостей на фестивалі було чимало і навіть із закордону - країн Латинської Америки (Колумбія та Бразилія), Естонії, Сингапуру, які перебувають в нашій державі в рамках програми "Пізнай Україну" і були дуже задоволені гостинністю організаторів фестивалю та зачаровані побаченим. З області на фестиваль прибув представник управління професійно-технічної освіти Роман Стецький, Мирослава Тимоць, Оксана Фик, директори професійних навчальних закладів сусідніх міст, директори стебницьких загальноосвітніх шкіл, міського Центру зайнятості та міської ради.

Дякуючи усім гостям за участь у фестивалі, директор ліцею висловила впевненість, що таке свято є на часі і бажаним, бо викликало великий інтерес у багатьох людей. Тому є задум проводити його щорічно і буде воно для Стебницького ліцею традиційним.

Роман Івасівка, секретар Стебницької міської ради, Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

 

Петро Серняк: «Кращі від "Карпат" лишень Карпати»

Про те, що у відпочинково-курортний комплекс "Карпати" приїхав на відпочинок один із найвідоміших сьогодні людей в галузі медицини, у редакцію повідомив один із представників персоналу оздоровниці.

Кореспондент газети "Франкова криниця Підгір'я" зустрівся з Петром Серняком у кабінеті урології готельно-курортного комплексу в час обідньої перерви. Уродженець Лемківщини, теперішній житель Донецька, виявився цікавим співрозмовником, досконало володів українською мовою, тому діалог був щирим і відвертим. Чоловікові 84 роки, але своїм запалом та й зовнішнім виглядом дідуся не цілком нагадує. У Трускавці не вперше, цьогоріч знову місцем свого відпочинку й оздоровлення обрав "Карпати".

- Чому я приїжджаю саме у "Карпати?", - перепитав запитання кореспондента Петро Серняк. - Та тому, що тут просто чудове місце для відпочинку. Поруч справжні гори Карпати, серед яких я народився й виріс. Я люблю дихати цим повітрям, люблю цих людей, котрі живуть у Карпатах. І в цій оздоровниці, яка має назву найпрекрасніших у світі гір, працюють чудові люди. Маю на увазі весь персонал, котрий обслуговує відпочивальників, керівника оздоровниці Лева Грицака. У "Карпатах" до того ж є дуже добра медична база, а до цього я, розумієте, не байдуже ставлюся.

- Пане Петре, як і коли ви потрапили на Донбас?

- Розкажу, значить, усе за порядком. Народився я на Лемківщині в багатодітній селянській сім'ї. Багатонаціональна сільська община, де дружно жили поляки, німці, русини, гуцули, лемки, бойки, стали моїм першим життєвим університетом. Потім було навчання у справжньому університеті - тодішньому Львівському медичному інституті. Під час розподілу на роботу мене викликали й питають: "Поїдеш піднімати Донбас?" "Поїду, чому ж ні", відповідаю. Отак і досі піднімаю.

- Яким чином молодий спеціаліст-медик почав піднімати металургійну частину України?

- Була робота в медичній частині Макіївського металургійного заводу, ординатором, завідувачем хірургічного відділення Донецької обласної клінічної лікарні. У 1962 році я захистив кандидатську, а в 1970-му - докторську дисертації. Через рік першим у Донецькому медінституті організував роботу кафедри урології і неврології, яку й очолював майже тридцять років поспіль. Сьогодні на цій кафедрі впроваджуються сучасні методи лікування хворих, використовуються найновіші технології та обладнання, що допомагають перемогти найважчі хвороби. Ще 1983 року мені за розробку і впровадження в медичну практику ефективних методів діагностики, лікування і профілактики захворювань простати було присуджено Державну премію УРСР. Серед нагород, якими мене відзначили за подвижницьку працю лікаря, - ордени та медалі.

- Ви так докладно виклали дані своєї трудової біографії, що не втримуюся, аби не запитати: чи підтримуєте зв'язок з Лемківщиною й чи цікавитеся рідними звичаями й традиціями?

- Так, звичайно. Впродовж усіх років проживання на Донбасі я був активістом товариства "Лемківщина", люблю й шаную наші традиції. Буваю також на різних заходах, які організовують лемки в Україні та Польщі.

- Ви так чудово виглядаєте, може маєте свій секрет чи користуєтеся якимись способами для омолодження організму?

- Секрет полягає в тому, що у вільну хвилину я не байдикую, а прямую на спортивний майданчик, де мене чекають волейбольна чи баскетбольна команди, або ж на тенісний корт. Люблю ці види спорту і ними "омолоджую" своє тіло.

- Чи маєте достойних послідовників у медичній галузі?

- Так, я виховав цілу когорту молодих лікарів, кандидатів і докторів медичних наук. Під моїм керівництвом понад чотири десятки лікарів-урологів захистили кандидатські дисертації і понад два десятки - докторські. Серед них можу назвати докторів медичних наук, професорів Донецького центру трансплантації Денисова, Захарова, Онищенка та багатьох інших.

- Чи приїдете ще в Трускавець?

- Обов'язково! І вже точно - у "Карпати".

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

 



Создан 24 янв 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником