Трускавецький вісник № 27 (570) від 22 лютого 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 27 (570) від 22 лютого 2013 р.

22.02.2013



 

У номері: Із першого та другого пленарних засідань XXV сесії Трускавецької міської ради; Прес-конференція депутатів Ігоря Пілька та Богдана Процишина; Питання водопостачання Дрогобича та регіону обговорювалося на засіданні Дискусійного клубу; Дрогобичани оцінили талант Віталія Внукова; Година історії в бібліотеці Трускавця.

Новини Трускавця та регіону

У Дрогобичі пройшла акція протесту проти ювенальної юстиції

Вчора, 21 лютого, в Дрогобичі на площі перед Ратушею пройшла акція протесту проти ювенальної юстиції, інформує наше джерело. Організатори акції закликали дрогобичан через мегафон не вірити «благим» намірам соціальних працівників. У руках протестувальники тримали транспаранти відповідного змісту.

Власна інформація

Дрогобичани оцінили талант Віталія Внукова

В неділю, 17 лютого, в Дрогобицькому Палаці мистецтв відбулося відкриття персональної виставки талановитого дрогобичанина Віталія Внукова. Роботи автора вирізняються тим, що вони представляють різні напрямки мистецтва. Це -- живопис і різьба по дереву, графіка і скульптура, коллаж і вироби з металу. Представляли митця директор Палацу мистецтв Надія Кікта, мистецтвознавець Іван Дудич, художник-реставратор Левко Скоп, директор музею «Дрогобиччина» Алла Гладун та інші. Всі вони говорили про багатогранність молодого митця, вміння побачити щось незвичне в простих металевих деталях, вирізках з журналів і донести до глядача довершений витвір мистецтва. Віталій Внуков розповів глядачам Дрогобицького Інтернет-телебачення про свою творчість та плани на майбутнє.

Сергій Матійко, Дрогобицьке Інтернет-телебачення

 

Запрошує Палац культури імені Шевченка

22 лютого, 20.00 - концерт народної артистки України Л. Сандулеси.

23 лютого, 20.00 - концерт О. Алябіна.

24 лютого, 20.00 - Шоу двійників.

25 лютого, 20.00 - концерт народної артистки України К. Бужинської.

26 лютого, 20.00 - концерт народного артиста Молдови І. Суручану.

27 лютого, 16.00 - концерт народного ансамблю пісні і танцю «Трускавчанка»; 20.00 - концерт народного ансамблю «Гуцулія».

28 лютого, 20.00 - концерт народного артиста України М. Гнатюка.

Примітка: у програмі можуть бути зміни та доповнення.

Газета «Трускавецькурорт»

«Cazanova» переконує: бути закоханим означає – бути щасливим!

 

Бути шаленими, ніжними і закоханими закликав один із нічних клубів нашого міста «Казанова» у день святого Валентина. А ще надав можливість провести незабутній романтичний вечір у затишній атмосфері. І ті, хто цією можливістю скористався, отримали незабутні враження: закохані «підігріли» власні почуття вогнем шаленої пристрасті від ритмів танцполу, а в серцях самотніх нарешті розгорілися полум'ям кохання. Словом, усі зрозуміли: бути закоханим означає - бути щасливим!

Ті, хто хоч раз відвідав запальне паті від цього відомого нічного закладу, вже знають - жодна вечірка тут не минає без веселих розваг. Тож і цього разу нічних романтиків потішив екстравагантний шоу-балет, а оздоблення із численних повітряних кульок-сердечок та романтичних свічок залишило незабутнє враження. І, звісно ж, цієї ночі у клубі і яблуку ніде було впасти.

Та найцікавіше, що у цій атмосфері закоханими відчули себе не лише молодь та студентство, у суцільному вирі пульсуючих ритмів рухалися знайомі подружжя з чималим «стажем» у шлюбі. І вони, ці закохані «зі стажем» не соромилися ніжних обіймів, що зайвий раз доводить: почуття закоханості шаленої пристрасті та ніжної любові можна зберігати якщо не усе життя то принаймні доволі довго. Спитаєте, як цього досягнути? Та дуже просто - частіше даруйте своїй половинці таку можливість - відчувати себе бажаною, даруйте ніжність, не соромлячись чужих очей, запросіть на романтичне побачення у «Казанову» і зробіть це так, немов вам знову 18!

Юлія Стоцька, газета «Трускавецькурорт»

Про гроші «зелені» та благородних оленів

Друге пленарне засідання XXV сесії Трускавецької міської ради розпочалося з переполоху. Приводом став репортаж Трускавецького Інтернет-телебачення «Трускавецькі депутати поділили гроші по-українськи» про перебіг першого пленарного засідання XXV сесії Трускавецької міської ради, в якому після досить доволі розлогого викладу наприкінці звучить фраза «за словами декотрих обранців, міський бюджет що називається продали, простіше кажучи, за його прийняттям депутатам запхали до кишені по 500 зелених…». Саме за цю фразу вчепилися ті, хто давно шукав нагоди помститися неугодним та непідконтрольним журналістам, саме на її основі побудував свій запит до прокурора Сергій Мицик, депутат від «Фронту змін», вірний соратник Руслана Козира та всієї цієї «чесної» команди. Закликаючи до свідомості всіх депутатів, що, мовляв, це ж всіх повинно образити, бо такі слова – наклеп на колегіальний орган в цілому, депутат звернувся до прокуратури з вимогою розслідувати дані факти на предмет достовірності, а винних покарати. Рада підтримала цей запит, а депутат Євген Юник («Європейська партія України») закликав подати ще й до суду та вимагати 50 (а потім вирішив, що сто) тисяч гривень компенсації. Депутат Богдан Стасишин (мажоритарник, фракція «За зміни») зауважив, що потрібно вимагати і спростування такої інформації. Колегу підтримав і депутат Ігор Пілько. Як не дивно, але саме про запит пана Мицика в день 21 лютого миттєво подав інформацію інформаційно-аналітичний відділ Трускавецької міської ради, видаючи бажане за дійсне. Вкотре на офіційному сайті ТМР було опубліковано неправду, адже депутати проголосували тільки за подання звернення у прокуратуру і аж ніяк не голосували за емоційну репліку пана Юника щодо судового позову на 100 тисяч гривень. Але пані Гук напевно дуже сподобалася репліка про розпечене залізо, яке, очевидно, вона сама б не проти використати для таврування тих, з ким колись працювала в одній редакції. Дійсно, хімія впливає не лише на інтелектуальний, а й на моральний рівень людини…

 Оскільки цій темі ми плануємо присвятити трохи більше уваги, то скажемо, що після цього пролунало ще кілька депутатських запитів, згодом перед депутатами виступив представник компанії «Сім днів», яка викупила у ТКС-у будівлю на стику вулиць Суховоля та Роксолани, і що депутати так і не повернулися до розгляду питання затвердження Програми соціально-економічного розвитку на 2013 рік, через що депутати Богдан Процишин та Ігор Пілько демонстративно покинули зал засідань. Депутата Волчанського згідно його заяви було виведено із складу бюджетної комісії, словом, до обіду депутати попрацювали плідно, як плідно погостилися після обіду стравами азербайджанської кухні. Очевидно, було за що і була нагода.

А зараз повернемося до теми Трускавецького Інтернет-телебачення, злощасного (чи знакового!) репортажу і теми, чи отримали депутати по 500 доларів. Отже, в репортажі йшлося про розподіл коштів бюджету розвитку. Свою незгоду з запропонованим поділом цього бюджетного «млинця» (бо важко назвати «пирогом» 4 мільйони гривень) висловили ряд депутатів. Але у міського голови була своя думка і була більшість, так що він міг собі спокійно знехтувати так званою «опозицією» і приспівуючи та подумки посилаючи куди кого хотів, махнути ручкою, як один товариш з ВРУ і все добре.

Чи платив хтось комусь по 500 «зелених» за голосування? Думаємо, що ні. Адже 4 тисячі гривень (в переліку на українські гроші саме стільки дадуть за 500 доларів) сума явно замала для тих обранців, котрі стратилися значно більше, щоб думати про такі дрібниці, які для пересічного мешканця міста, в якому зарплата одна з найнижчих в Україні, зовсім не дрібниці. Звідки ж ТІТ (Трускавецьке Інтернет-телебачення) взяв цю суму? Гадаємо, що депутати самі знають, звідки і хто саме з їхнього середовища поширював таку інформацію на Фейсбук та в інших соціальних мережах. Тож ще перед початком сесії 14 лютого фактами таких публікацій в соцмережах депутати обурювалися, але не більше. Коли ж згадка про 500 доларів появилася на ТІТ, одним із варіантів для депутатів було промовчати. Але після того як на «Трускавецькому віснику» появилася інформація про поіменне голосування з цього питання, мовчати якось не випадало. От і вирішили «вдарити».

Але що вийде з цього і чи все закінчиться добре для самих депутатів? Гадаємо, що ні. Адже необдумане та емоційне рішення звернутися в прокуратуру навряд чи принесе якусь шкоду для ТІТ (навпаки, буде реклама для цього дружнього нам Інтернет-ресурсу), яке фактично не веде комерційної діяльності та не має жодних прибутків від інформування громадськості. Смішно було б думати і про те, що Ю-Туб понесе якусь відповідальність. Пригадаємо депутатам, що Роману Ілику не вдалося в жовтні 2012 року відстояти свою правоту у судовому позові проти «Трускавецького вісника», хоча автор статті був відомий і вчасно являвся на судові засідання. Так що, справа не на місяць чи два і навіть не на рік чи два, а тим більше, коли видно, що «шиють» цю справу білими нитками і знаємо, за чиєю вказівкою. Чи не ті ж самі люди організували хакерську атаку на «Трускавецький вісник» в лютому 2013?

А от чи готові депутати до перевірки правоохоронними органами? Подумаємо разом.

Отже, почнемо із пана Мицика. Скільки раз у прийнятих з 2010 по 2013 роки рішеннях Трускавецької міської ради та рішеннях виконкому звучало його прізвище? Один раз? Навіть якщо так, то і цей один факт можна уважно вивчити. А якщо не один раз? А якщо абстрагуватися і не чіпаючи Сергія Орестовича конкретно, сказати по-іншому – скільки раз в прийнятих рішеннях 2010-2013 лунали прізвища як самих депутатів, так і їхніх родичів? А якщо додати сюди тих, чиї інтереси відверто лобіювалися депутатами? Не заздрю я трускавецьким депутатам, якщо СБУ візьметься за таку перевірку, ой не заздрю…

Друге – виступ пана Юника. Лікар, людина не веде бізнесової діяльності, порядний тверезий сім’янин. Приклад благодійника – понині його «Трускавчани» запрошують на кисневу пінку інвалідів та малоімущих, понині в «Міленіумі» роздають безкоштовні подарунки. Здавалося б, не людина, а чистий приклад, хіба що не математичний, а моральний. Тож йому можна виписати моральну компенсацію в сумі кількох тисяч гривень. Хоча б за те, що не йшов в цьому голосуванні в ногу з іншими представниками ЗАТ «Трускавецькурорт», а повністю підтримав міського голову. Але є одна заковичка, Євгене Володимировичу. За Вашою спиною від списку Європейської партії України депутатом міськради стала Валентина Зануда, котра за весь 2012 рік не побувала на жодному (!!!) пленарному засіданні сесії. Жодному. А на скількох сесіях вона побувала у 2011 році? Можете відповісти? То ж хто компенсує трускавецькій громаді такий вимушений «простій»? Людина, котра мала відстоювати інтереси громади, своєю відсутністю на сесіях ради вперто ігнорує ці інтереси. То хто компенсує такі збитки? Тим більше, що один депутат в плані розрахунку на канцтовари та інші потреби обходиться бюджету не так вже й дешево. Але коли є віддача, то одне діло, а коли тієї віддачі нема? Саме Ви, пане Юник, привели до влади таких осіб як депутат Зануда. А може Ви, шановний Євгене Володимировичу, хотіли тих 100 тисяч не на дитсадки чи дитбудинки, а на те, щоб купили машину для «комунального підприємства» не за 250 тисяч, а за 350 тисяч? То може варто було виставляти рахунок на мільйон, то можна було б і вертоліт для Руслана Ярославовича купити, а він би вже й Вас покатав?

Ідемо далі. Хто там земельку трускавецьку розбазарює? Хто в минулому скликанні бувши депутатом голосував за продаж 132 гектарів землі? А хто розбазарює землі вже в цьому скликанні? Через кого вчинила демарш депутат Шиманська, яка заявляла, що не може вже спокійно дивитися на це все? Скільки площі Трускавця отримали депутати в якості земельних ділянок? А їхні родичі, жінки, діти?

Наступне. Чому для потреб ОСББ цього року виділили триста тисяч гривень тільки двом будинкам? Та ще й таким, де керують депутати міської ради? Замість дати по 10-20 тисяч на кожне ОСББ дали тільки двом на ремонт ліфтів – на Стуса, 9 та Данилишиних, 5 відповідно 100 та 200 тисяч гривень. А це вам не 500 зелених.

А які ж депутати очолюють в нас два комунальні підприємства? А чому поміняли головного лікаря в лікарні? А які в них зарплати? А кого вони попризначали на певні посади у підконтрольних їм структурах? Хіба це для них не була подачка за «потрібні» голосування в майбутньому? А якщо до цього ще додати і окремих заступників цих керівників, а ще й керівництво в деяких дуже важливих депутатських комісіях, то тут теж 500 «зелененьких» виглядає як трава, щавель чи петрушка. Бо одне діло ціна петрушки, а інше діло ціна конопель…

Хотіли трускавецькі депутати попробувати себе в ролі Вовка із байки Крилова «Вовк та Ягня». «Що ж ти, падла, воду каламутиш? На кого ти херачиш? Та я тебе в порошок зітру! І не писнеш!». Напевно, так дехто думав, коли піднімав руки під час голосування за підтримку цього запиту. Але щоб не вийшло так, як із Вовком у казці про Солом’яного бичка. Маєте мордочку в пір’ячку, як та лисичка, то краще було б вам проковтнути цю «образу». Бо диму без вогню не буває…

Куди попрямували кошти в 2012 році і куди прямуватимуть в 2013 знали, напевно, дуже добре ті депутати, що утрималися від голосування за Програму соціально-економічного розвитку. В них чиста совість і, сподіваємося, чисті й руки, так що їх до цього загального списку не враховуємо. Навряд чи якась копійчина перепала тим бюджетникам, які вже самою своєю посадою залежні від мера та його любих друзів, які готові своїми широкими та вузькими грудьми стати на захист всього, що він витворяє – чи то добре, чи то зле.

Так отримали депутати по злощасні 4 тисячі гривень чи ні? Вважаємо, що за правильне голосування вони отримали значно більше. Це і зелене світло у веденні бізнесу, і земельні ділянки, і сприяння у вирішенні «потрібних питань», і більше коштів на потреби свого округу, і посади, і інформаційну підтримку у підконтрольних владі ЗМІ. Що вони втратили, сказати важко, адже виборець часто не розбирається у всіх тонкощах містечкової політики та оцінює діяльність депутатів за виглядом дверей у під’їзді чи й навіть за популістськими роз’ясненнями. Будь-яка альтернативна думка, яка показує інший образ депутата, ніж йому самому вигідно, обранця народу бісить. Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє – так і тут, трускавецькі «солідні люди» беруть приклад з нападок на ЗМІ депутатів Верховної Ради і хочуть йти тим же шляхом утисків свободи слова. За показним блиском – внутрішня убогість та гнилизна, совєцький дух, простіше кажучи – совок, який чіпко тримається за владу від батька до сина, від чиновника-партократа до чиновника-«бізнесмена».

Можна було б наводити за приклад «освоєння» коштів на електропроводку в будинку 62 на Стебницькій, коли за понад 120 тисяч гривень зробили б подібні роботи у трьох-чотирьох дев’ятиповерхівках. Чия фірма освоювала? Можна було б розповісти про те, що ремонт в міській раді важливіший для депутатів чомусь дужче, ніж ремонт у школах чи закладах культури. Можна було б зупинитися на кожному депутату-підприємцю окремо, а можна було б спробувати поговорити про можливість корупції при кадрових призначеннях, які також мала б під лупою перевірити прокуратура та інші правоохоронні органи. Цікаво було б довідатися, якою роботою займалися окремі структурні підрозділи, за що отримували зарплати, премії, надбавки певні посадові особи. Чому в деяких структурах працюють поголовно якщо не родичі, то члени одних політичних сил і чому вперто (а на нашу думку – свідомо) не виконуються окремі прийняті цими ж депутатами рішення. Кому вигідно, щоб Трускавець програвав у своєму розвитку Східниці і що ті особи роблять у трускавецькій владі? А конкретно по міському голові, то тут цілий клондайк – починаючи від фірми «Арко» і закінчуючи дольовою участю в газеті, через що він вже мав проблеми…

Оскільки депутати звернулися у справі ТІТ та інформації про 500 «зелених» до прокуратури, то хай прокуратура і займається виясненням багатьох таких непростих речей. За одне місце давно пора б підвісити не лише міського голову, а й багатьох тих, які побоялися, що сюжет на ТІТ зіпсує їм їхню «кришталево чисту» репутацію. Панове, прислів’я гласить «бережи честь змолоду», так що не варто займатися гіменопластикою перед камерами телебачення.

«Мусимо констатувати факт, що суспільством керує брехня і люди хочуть слухати брехню» - такий короткий та влучний коментар під час сесії дав міський голова Руслан Козир. В нашій інтерпретації це звучить приблизно так: «Мусимо констатувати факт, що містом керують брехуни і люди хочуть слухати брехливого мера, брехливих депутатів». Ба, більше того – дехто просто балдіє від цих брехунів, які, наче Кот Базіліо та Ліса Аліса закликають зааркувати свої 15-20 тисяч гривень в котел і буде щастя й енергетична безпека. А ви тут говорите про якихось 500 бабок, колеги з ТІТу. Яких 500? Вони все місто собі розділили і жирують на нас із вами, прикриваючись поняттями демократії та народовладдя. А зачепиш їх, то одразу зчиняють крик. Як та повія, котру нібито зґвалтували, коли виявилося, що гроші їй дали фальшиві.

…Хотіли-сте, Ігоре Федоровичу, розпеченого заліза, щоби випікати щось там десь там (надіюся, що не пляцки), то починайте з себе. Хочете зробити з журналістів затаврованих рабів, які би вам плескали «ладушки» і  танцювали під вашу дудку? Не вийде, о ні. Бо шляк трафить кожного, хто попробує приспати громаду, заспокоюючи байками та колисанками про добре життя і добрі наміри пана Козира. Як писав наш геній Тарас Шевченко, треба добре вигострить сокиру та й заходиться вже будить. А то дуже вже заможно живеться тій частині громади, яка зветься владою (а ще й даруємо їм машину плюс ремонти за наші гроші). А в той час більшість, біля 90% трускавчан ледве животіє під урядуванням такого «козирного» мера у місті, яке має такі безцінні ресурси.

Володимир Справедливий

P.S. А про благородних оленів у цій статті якось не вийшло написати. Але, думаємо, що депутати і люди розберуться, що тут і до чого. А наразі, друзі з Інтернет-телебачення, тримайтеся, ми з вами. Геть руки від вільної преси! Свободу не спинити! Разом нас багато! Банду геть! Як всі ці лозунги пасують до маленького тихого курортного містечка Трускавець…

 

Жменя перцю – просто в очі голові

Щоб міському голові Трускавця Руслану Козиру життя медом не здавалося, його час від часу «скубають» журналісти. Він в боргу не залишається – «хто ви такі і хто вас там читає» каже. Але одне, коли його критикував один-однісінький Володимир Ключак, друге діло, коли під’єдналося ще з півдесятка трускавецьких журналістів, а зовсім інша справа, коли вже й ті, хто привів його до влади та підставляв на перших порах надійне плече, починають сумніватися в ньому і теж «підставляти», але вже по-іншому.

21 лютого прес-конференцію провели депутати ТМР Ігор Пілько та Богдан Процишин. Не в залі засідань, бо секретар ради Петро Шумин заявив, що він не від приміщення зали. А в тісненькому оргвідділі. І прийшли сюди не лише представники телебачення «Алсет», газет «Трускавецькурорт» та «Франкової криниці Підгір’я», міського радіомовлення та Інтернет-видання «Трускавецький вісник», а ще й двоє заступників мера, начальник УЖКГіБ, начальник відділу культури ТМР і керівник інформаційно-аналітичного відділу.

Замість прес-релізу журналісти отримали депутатський запит Ігоря Пілька, який маєте можливість прочитати на нашому сайті. А вступним словом Ігор Пілько зацитував Блаженнішого Любомира Гузара про право на внутрішню свободу і право людини мати свою позицію. Головний месидж зустрічі – вперше за всю історію міста пропозиції депутатів не поставили на голосування. Навіть Лева Грицака, у симпатіях до якого двох депутатів важко запідозрити (скільки крові вони йому попили у 2006-2010 роках!), згадали суто в позитивному контексті, мовляв, попри всі його вади він собі такого не дозволяв, букви закону та процедури дотримувався чітко. Дослівна мова Ігоря Пілька: «При всіх моїх «теплих» стосунках з Левом Грицаком він ніколи не робив подібних речей».

Тож про що йдеться? Про те, що Руслан Козир, міський голова Трускавця під час засідання 14 лютого фактично обманув очікування депутатів, що ставитимуть на голосування і їхні пропозиції і замість голосування за основу відбулося нібито голосування в цілому. Так подає офіційна преса, але по-іншому вважає голова комісії з питань законності, депутатської етики, регламенту та співпраці із ЗМІ Богдан Процишин. Він, як і Ігор Пілько, впевнений, що порушення процедури голосування робить оголошений результат, що нібито ця програма прийнята, нікчемним (додамо від себе, що жоден з депутатів під час зустрічі не вжив цього слова, а подаємо ми його суто в його юридичному значенні: нікчемний = недійсний). «Треба чітко та недвозначно дотримуватися тих правил, які встановлені, а тут грубо порушена демократична процедура. Такого відвертого порушення регламенту в історії міської ради Трускавця ще не було. При наявних голосах за потрібне рішення знехтували банальною процедурою. Хтось просто хотів побалуватися м’язами» - так в один голос характеризували ситуацію обидва депутати. Ігоря Пілька, крім того, вражає, що депутати почали уникати поіменного голосування і що вони мали намір зовсім зняти з розгляду питання про вибір житлово-комунальних послуг, натомість Богдан Процишин зупинився на тому, що було порушено не лише регламент Трускавецької міської ради, а ще й кілька законів України, серед них «Про статус депутатів місцевих рад». Голова комісії з питань законності та депутатської етики порадував присутніх, що дані обставини навіть можуть стати приводом до відставки міського голови, але звісно ж, про яку відставку може йти мова, коли у голови є більшість. А для відставки треба опозиції мати як мінімум 30 штиків, так що такі слова – це явний перегин, на який мер навряд чи повинен реагувати.

Депутати звернули увагу на те, що у злощасній Програмі соціально-економічного розвитку є явні протиріччя, бо у пріоритетах записано турботу про інфраструктуру, дороги, освіту, культуру, медицину, а реально колосальні суми грошей виділили на апарат, на утримання чиновництва, на ремонт службових приміщень адміністративного корпусу міськвиконкому. Притчею во язицех став автомобіль для мера за 250 тисяч – тепер його нібито купують не для голови, а для «комунального підприємства». Та чи потрібно в такий скрутний час розкидатися коштами, купувати машини та ще й такі дорогущі?

Те, що говорили депутати, явно не подобалося представникам влади. Начальник відділу культури пропонувала депутатам іти на компроміс з міським головою – куди й подівся той безкомпромісний борець з корупцією дволітньої давнини. Мета досягнута, крісло є, так навіщо тепер проти мафії воювати, коли краще з нею мирно жити? Сказати своє велике «фе» Ігореві Пільку, який вивів її у «велику політику», хотіла сказати заступниця мера Валентина Бодак, проте їй ввічливо нагадали, що вона не представляє жодний засіб масової інформації і їй якось не пасує ні питання ставити, ні відбілювати шефа. Депутатів здивувало, чого Руслан Козир посилає замість себе отаких-от «козачків» (термін наш, депутати це слово не вживали). Ігор Пілько: «В «незручних» питаннях міський голова присилає замість себе інших людей…».

Представник Інтернет-видання «Трускавецький вісник» запитав, чи між 14 та 21 лютого мали депутати Пілько та Процишин особисту зустріч чи хоча б телефонну розмову з мером Козиром. Відповідь обидвох – «ні».

Неначе картковий будиночок валився той позитивний імідж Руслана Козира, який для нього леліяли-вибудовували представники найближчого оточення. Так, замість веселого та життєрадісного молодого бізнесмена перед нами постав у всій своїй похмурій личині авантюрний «генеральний директор міста Трускавець», який вважає, що місто – його фірма, чиновники – його працівники, а влада – інструмент для збільшення доходів. Замість добродушного та жартівливого улюбленця тисяч трускавчан ми побачили хижого прагматика, який не обіймає, а душить, не гладить, а цьвьохкає батогом. І навіть жарт Богдана Процишина, що Руслану Козиру треба піти з депутатами до нотаря, аби ті виписали йому довіреність для голосування від їхнього імені, не скрасила лиховісного передчуття нещастя, яке насувається над місто, де мером є така страшна людина.

Бо саме з вини мера заблоковано прекрасний проект Фешен-сіті (Fashion-city), міста в місті, яке мало бути збудовано на відомих всім 132 гектарах землі, де мали бути започатковані надсучасні технології. Щоправда, вже після прес-конференції окремі друзі Руслана Козира і наші друзі теж розповіли, що саме невдача із цим інвестиційним проектом на Городище і є основною причиною скликання цієї прес-конференції і що обидва депутати – інструмент в руках інших гравців. Про прес-конференцію як піар-хід заявили безпосередньо на ній і Тетяна Татомир, і Валентина Бодак.

Без сумніву, подія досить знакова, коли депутати виносять правду назовні, тим більше депутати, які сприяли приходу до влади цього мера у різний спосіб. Але зі щирих слів та щирого виразу обличчя Ігоря Федоровича та Богдана Богдановича видно було, що така неповага до їхніх осіб їм дуже болить і що вони хочуть, аби з ними рахувалися. Оскільки депутати від Партії регіонів тепер підтримують Руслана Козира, то мерові не так вже сильно й залежить на цих двох, які завжди відзначалися загостреним почуттям справедливості. Ігоря Пілька та Богдана Процишина турбує, що процес беззаконня, який є у столиці, стає звичною нормою у Трускавці. Щоб прецедент з 14 лютого не перетворився в звичку, і зібрали вони цю прес-конференцію. Але вимога переголосувати Програму соціально-економічного розвитку і привести все у відповідність до норми та букви закону залишилася голосом волаючого в пустелі. Якщо на минулому пленарному засіданні 14 лютого мер звинуватив Ігоря Пілька у співпраці з Левом Грицаком (ви лише вдумайтеся в ці слова!), то тепер мовчки поставив пропозицію на голосування. Оскільки вона набрала лише 7 чи 8 голосів «за», все стало зрозуміло – рада обійдеться й без таких борців за справедливість та чистоту прийняття рішень. Наче відчувши це, обидва депутати пішли шляхом, який в цьому скликанні започаткувала депутат Шиманська – демонстративно покинули зал засідань. Як і в першому випадку, так і тепер це не справило на інших особливого враження – решта депутатів продовжували спокійно працювати. Тим більше, що й преси, якої можна було б побоюватися, в залі фактично не залишилося.

Дії Ігоря Пілька та Богдана Процишина можна порівняти зі жменею перцю, який збиточні хлопчаки вкидають у миску супу. Зіпсований настрій, а суп прийдеться вилити з миски, крім того, хлопці втекли геть і що їм зробиш. Але господар на кухні залишився і суп теж, як і бульба, м'ясо, пиріжки з повидлом. Все це ті, що залишилися, можуть собі поділити на власний розсуд. І навіть якщо перцем сипонули в очі, то можна просто їх промити водою. Як каже прислів’я, курві плюй в очі, а вона каже, що то дощ. Отак і тут. А все решта читайте в газетах Руслана Ярославовича.

Володимир Ключак

До теми. Пропонуємо ознайомитися із текстом депутатського звернення Ігоря Федоровича Пілька.

Міському голові м. Трускавця п. Р. Козиру

Голові комісії з питань депутатської діяльності, законності, етики, регламенту, місцевого самоврядування і ЗМІ п. Б. Процишину

Прокурору міста Трускавця 1-ому раднику юстиції п. Л. Мігоцькому

Начальнику відділення Державного казначейства у місті Трускавці Львівської області п. В. Путю

18.02.2013 року

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

14 лютого відбулось пленарне засідання сесії Трускавецької міської ради. Одним з питань порядку денного розглядалось питання «Про виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Трускавця за 2012 рік та затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Трускавця на 2013 рік». При розгляді цього питання, зокрема його обговоренні мною та іншими депутатами було подано наступні пропозиції (вказано в порядку надходження):

- зняти 250 тис, передбачених в IX пункті III розділу програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Трускавця на 2013 рік для придбання транспорту для КП «Автотранспортне підприємство» і скерувати їх на допомогу ОСББ (І. Пілько);

- розглядати та голосувати III розділ програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Трускавця на 2013 рік по пунктах окремо (Б. Габшій);

- зазначити у III розділі програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Трускавця на 2013 рік кошти на участь у мікропроектах (І. Пілько);

- переглянути III розділ програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Трускавця на 2013 рік (Б. Процишин);

- переглянути III розділ програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Трускавця на 2013 рік (Є. Юник);

Жодна з цих пропозицій не була поставлена на голосування ні головуючим на засіданні міським головою Р. Козирем ні секретарем ради П. Шуминим.

Ст. 40 Регламенту Трускавецької міської ради визначає порядок проведення голосування, а саме:

«При відсутності зауважень, поправок чи доповнень до проекту рішення воно голосується в цілому.

Зауваження, поправки, доповнення до проекту рішень подаються письмово або усно через секретаріат сесії головуючому, в тому числі і під час обговорення.

Подані поправки і доповнення до проекту рішення ставляться на голосування. Якщо до проекту рішення або його окремих пунктів є зауваження, поправки,

доповнення, голосування проводиться по пунктах цього рішення. При цьому проект рішення голосується за основу, а пропозиції, доповнення і уточнення голосуються в порядку надходження.

Зауваження, поправки, доповнення, які не отримали необхідної кількості голосів, вважаються відхиленими. Таке відхилення заноситься до протоколу пленарного засідання. Після цього проект рішення голосується в цілому

Головуючий на засіданні міський голова Р.Козир на вимогу депутата Процишина поставив питання про поіменне голосування цього рішення і після набрання необхідної для цього способу голосування кількості голосів провів поіменне голосування не уточнивши, що голосування йде про прийняття рішення в цілому. Після завершення голосування головуючий оголосив про прийняття рішення в цілому з цього питання і оголосив про розгляд наступного питання порядку денного. Я змушений був зробити зауваження головуючому про порушення регламенту ради та моїх прав, як депутата на внесення пропозицій до проекту рішення та прийняття рішення сесією з цього приводу, і наполіг на проведенні голосування щодо моєї пропозиції. Однак головуючий на засіданні міський голова Р.Козир та секретар ради П. Шумин проігнорували мою пропозицію, порушивши тим самим Регламент Трускавецької міської ради, а саме п 3,4,5 ст.40 Регламенту.

Такими діями головуючий на засіданні міський голова Р. Козир також порушив мої, охоронювані законом права, оскільки пп. 4,6 ч. 2 та ч. 4 статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що

«Депутат місцевої ради має право:

вносити пропозиції і зауваження до_ порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;

Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається цим Законом, іншими запонами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради.»

Своєю бездіяльністю в описаній ситуації секретар ради П. Шумин проігнорував покладені на нього п. 7 ч. 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження, а саме

«Секретар сільської, селищної, міської ради: сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень»

Крім цього, на мою думку, важливе для громади міста рішення не має законної сили, оскільки розглянуте з грубим порушенням регламенту і є прийнятим лише за основу, тим самим з вини посадових осіб міської ради затримується реалізація інвестиційної програми соціально-економічного розвитку міста Трускавця на 2013 рік.

Прошу на найближчому пленарному засіданні повернутись до цього питання та розглянути його, прийнявши рішення згідно Регламенту Трускавецької міської ради а також дати оцінку діям посадових осіб, що допустили свідоме грубе порушення регламенту.

Депутат Трускавецької міської ради Ігор Пілько

 

 

Водопостачання: Дрогобич та Борислав

Тридцяте засідання Дискусійного клубу Дрогобича, яке проходило вчора, 21 лютого в офісі ДМО ПП «ВО «Батьківщина», було повністю присвячене темі водопостачання. Головним експертом виступив керівник КП «Дрогобичводоканал» Роман Шагала. Але говорили не тільки про водопостачання Дрогобича та сусідніх міст, а й про інші моменти, дотичні до проблеми. Тож пропонуємо вашій увазі репортаж з цього засідання ДК.

Підприємство «Дрогобичводоканал», розпочав свою розповідь Роман Шагала, головним своїм завданням має забезпечити місто водою – цього вимагає ліцензіат. І виконує це завдання підприємство доволі успішно, якщо зважити на факт, що на даний час Дрогобич та Стебник забезпечені водою круглодобово. Працює підприємство, каже його керівник, стабільно і ритмічно. Вже чотири роки триває співпраця зі Світовим банком, з них два пішло на утряску та паперову тяганину, оформлення документації, але вже два роки є фінансування згідно програми «Модернізація інженерної інфраструктури житлово-комунального господарства» в сфері водопостачання.

У водоканалі працює 322 працівників. Вода поступає до Дрогобича з водозаборів у Гірному та Урожі. Обслуговує КП «Дрогобичводоканал» 34 238 абонентів, з них 70% обладнані водолічильниками, а для 30% нарахування здійснюються згідно норм споживання. Частина з цих абонентів, каже Роман Шагала, всіляко впирається проти переходу на облік спожитої води, переважно це помешкання, в яких прописана одна людина, а фактично проживає по четверо-п’ятеро, та ще й квартирантів тримають, та ще й автомийки організовують. Втім, такі проблеми має і трускавецький водоканал, і аналогічні підприємства інших міст України. У Дрогобичі та Стебнику абонентів, в яких прописано по одній людині на житловій площі – 5 400.

З 3,5 мільйонів боргів населення перед підприємством лише 1,5 мільйона – це поточна заборгованість, решта 2 – за попередні місяці, а то й роки. Роман Шагала каже, що є 526 абонентів, які в минулому році не сплатили жодної копійки за спожиту послугу і сумарна сума, які вони заборгували підприємству – 1,4 мільйонів гривень. Не було б дивно, якби це була бідота (а є й такі, хто досі користується колонками, бо не в змозі провести воду до хати), але бідні переважно платять. А ті, хто не платять, сподіваються, що водоканал не проводитиме претензійно-позовну діяльність, тобто не звертатиметься в суд і все так минеться. Дійсно, не завжди всіх боржників водоканал подає до суду, але на все свій час. Колись такі хитруни не лише оплатять все, що завинили, але ще й пеню і штрафи. Хоча Роман Шагала визнає, що зараз в державі «все працює на захист прав споживача, але не на допомогу розвитку таких підприємств як наше».

Понад п’ятнадцять років триває процес встановлення приладів обліку спожитої води. Оскільки в державному реєстрі є 140 підприємств, які такі прилади виготовляють, то важко відслідкувати, чи завжди ці прилади є якісні, відповідають нормам. Директор дрогобицького водоканалу зазначає, що деколи при наявності лічильника запросто можна набрати повну по вінця ванну води і прилад не покаже навіть спожитого літра рідини. Недооблік води складає в середньому від 25 до 40% і це серйозна проблема, яку потрібно вирішувати, каже посадовець.

Досить часто на водогоні «Гірне – Дрогобич» стаються поломки, які потрібно усувати. Згідно правил гідравліки, якщо на усунення несправностей потрібно не більш 3-4 годин, то для відновлення роботи магістралі треба біля 16-18 годин. Дрогобицький водоканал завжди попереджає споживачів, коли такі роботи будуть проводитися. Для прикладу, сьогодні, 22 лютого, саме з цієї причини немає води в кранах багатьох мешканців нашого регіону.

Співдоповідачем при розгляді питання водопостачання був один із співзасновників Дискусійного клубу, підприємець, а тепер ще й помічник народного депутата Романа Ілика Володимир Кондзьолка. Він навів конкретні цифри, які доводять, що дрогобицький водоканал працює значно ефективніше, ніж аналогічні підприємства регіону, наприклад, у Бориславі. Покращити ситуацію з водопостачанням Борислава могла б навіть проста модернізація насосів – в такому випадку значно б зменшилася кількість електроенергії, яка використовується для перекачки води через перевал (висота 280 м).

Роман Шагала додав, що це далеко не одна проблема, з якою стикається бориславський водоканал, який вже кілька років банкрутує. Борислав скидає стоки в очисні споруди Дрогобича, але нічого за це не платить. Нове підприємство з водопостачання, створене у Бориславі, не має ліцензії, адже умовою такої ліцензії є підписання угоди на очистку стоків, а щоб підписати таку угоду, потрібно сплатити борг, який зі штрафами та пенею складає 4,1 мільйона гривень. «А мер Борислава заявив, що будує власні очисні споруди», - повідомив Роман Шагала.

Присутній на засіданні Дискусійного клубу депутат Львівської обласної ради від Борислава Володимир Голобутовський роз’яснив, що нове підприємство у Бориславі було створено з метою подати воду споживачеві і розблокувати рахунки для оплати за спожиту електроенергію. Борислав визнає, що винен гроші Дрогобичу, але ці кошти можна було б перерахувати з рахунків по різниці в тарифах чи іншим способом при втручанні держави, вважає обласний депутат. На закид Романа Шагали, що бориславське підприємство працює з ефективністю нуль цілих нуль десятих, коли вкладаються кошти в локальні водозабори, Володимир Голобутовський зазначив, що це альтернатива і ефект від відновлення Ріпного, Вальки, локальних водозаборів є більший, ніж видатки на їх реконструкцію.

Було обговорено і ряд інших питань – екологічні, проходження водогону з Гірного над карстовими порожнинами, потребу створення резервного водосховища, намагання прибрати водоканал до рук інвесторів, якість води, доочистка води, кількісні та якісні показники водостоків, система мереж, провалля в окремих дільницях Дрогобича, складові тарифу. Згадувалися в контексті питання водопостачання такі підприємства як «Альфа Плюс» та Стебницький водоканал – Роман Шагала висловив щодо них власну думку. Пролунала інформація, що в Бориславі водоканал хочуть віддати в концесію, тобто у приватні руки. «Трускавецький вісник» володіє інформацією, що лобістом прибрання до рук бориславського водоканалу виступає один із народних депутатів, який може навіть здійснювати тиск на мера Борислава Володимира Фірмана в цьому питанні, але справа потребує додаткового вивчення. Втім, нещодавні прес-релізи від Романа Ілика утверджують нас у думці, що наші підозри є небезпідставними. Про це свідчить і факт, що Дискусійний клуб саме тепер обрав для розгляду цю тему (клубом керують Анатолій Власюк та Володимир Кондзьолка, які на виборах-2012 активно підтримували кандидата Романа Ілика). До речі, проблему водопостачання Борислава додатково розглянуть на Дискусійному клубі Борислава наступної середи, 27 лютого.

Окрім вище згадуваних дискусантів участь в обговоренні взяли громадські активісти Хосе Турчик, Ярослав Бігуняк, Василь Лялюк, Володимир Ключак, Богдан Юзефів, Анна Волошин, голова ДМО Партії зелених Петро Дригулич, депутат ДМР Михайло Ваврин, ведучий клубу Анатолій Власюк. Неполітичне питання можливо не є надто сенсаційне, але досить актуальне. Людина складається на 80% із води і те, що ми споживаємо, повинно нас цікавити. Стоки потрапляють у річки, а з тих річок повторно береться вода. Для її знезараження кожен раз потрібно більше хлору, який ніби й не надто шкідливий, та все ж… Щоправда, Дрогобич, Борислав та Трускавець мають досить чисту воду, можливо, одну з найчистіших в Україні, але досить одного необережного кроку, щоб все перевернулося з ніг на голову. Гадаємо, багато хто з читачів пам’ятає 1999 рік, коли вода кілька днів була забруднена нафтою. До Європи, де для споживання в їжу купують бутильовану воду, нам ще далеко – кишеня не дозволяє всім цього робити.

Словом, дискусія 21 лютого була цікавою, пізнавальною, але навряд чи після обговорення проблеми щось зміниться. За часів СРСР був розроблений проект єдиного водопостачання наших чотирьох міст-сусідів. Планувалося протягнути ще одну, резервну гілку водогону з річки Стрий. Через Дрогобич мав отримувати воду і Борислав. Біля села Довге Гірське почали споруджувати дамбу, щоб регулювати рівень води (хоча є версія, що це мав бути якийсь підводний засекречений військовий полігон). Але не всі роботи, які велися в ті часи, виконувалися якісно, згідно технічних умов і тепер пожинаємо наслідки. Дамби немає, а Борислав труби з Дрогобича викопав, щоб здати їх на метал і виплатити працівникам водоканалу заборговану зарплату. Це ми про той водогін, який ніколи так і не запрацював. Кожен тягне ковдру на себе і важко повірити, а чия ж правда є правдою. Бо в КП «Дрогобичводоканал» вона одна, в «Альфи Плюс» чи трускавецького водоканалу інша, а в Бориславі – своя правда, що вони буцімто навіть Трускавець можуть забезпечити водою. А поки що все залишається, як і було. Оцінка за водопостачання Дрогобича, Стебника та Трускавця може коливатися від «задовільної» до «доброї», хоча в деяких випадках підприємства працюють на відмінно. Як зазначив Володимир Кондзьолка, якщо є цілодобове водопостачання, тоді нема вторинного забруднення і споживач отримує кращої якості воду. Трускавець на всяк випадок має резерв у формі питного озера, яке наразі не можна експлуатувати через заборону санепідемстанції. Окремі санаторії (для прикладу, «Карпати») можуть собі дозволити мати власну свердловину та здійснювати доочистку води. Отак і живемо – хто як може. Стосовно ж Борислава, то нехай самі мешканці міста дають оцінку ситуації із водопостачанням. Скажемо лише, що наразі в Бориславі дають воду за графіком, а який цей графік, краще промовчати.

Володимир Ключак

Кошти громади, а комфорт для влади!

Нове пленарне засідання сесії Трускавецької міської ради, що відбулося 14 лютого, як і очікувалося, виявилося вельми неспокійним. Одне з основних питань порядку денного, котре, за попередньою думкою депутатів, мало бути не з легких – програма розвитку міста на 2013 рік. Ще на бюджетній комісії стало зрозумілим: представники місцевої провладної більшості постараються «протягнути» не зовсім соціальну програму, бо ж, власне, соціальною по-суті вона була лише, умовно кажучи, на 3/4. І провладна більшість – не підвела. Тож цього річ 850 тисяч гривень буде витрачено на те, аби чесній владі жилося комфортніше, а заможна громада, як завжди, почекає.

Щоправда розгляду цього важливого питання, як годиться, передували депутатські запити. Цього разу вони були нечисленними, проте досить різноплановими: від питань комунальних (стан міжбудинкових проїздів на Данилишиних, 9 та підпірної стіни на вул. Івасюка, 15) до більш глобальних, у яких вкотре згадували про проблему транспортного сполучення Трускавця (відміну «Укрзалізницею» важливих рейсів із Харкова, Дніпропетровська та ін.). А також про долю того регуляторного акту, згідно якого мешканці міста мають право відмовитися від тих, чи інших комунальних послуг. І хоч згадане питання сполучення вже можна було б назвати риторичним, депутат Є. Юник продовжив акцентувати на ньому увагу влади міста, а та, лише вкотре констатувала факт тривалої переписки. І як доказ таких «активних» дій один із заступників міського голови Юрій Яворський, котрий курує це питання, узявся процитувати деякі листи, надіслані до Трускавця у відповідь на численні звернення. Тож саме із останнього листа-відписки стало зрозумілим: представників трускавецької громади чиновники «Укрзалізниці» просто ігнорують. Розрахунки, які нібито доводять відсутність рентабельності, було зроблено вибірково і в них - жодного слова про цілком рентабельний, на думку депутатів, рейс «Дніпропетровськ-Трускавець». У цій ситуації тішить одне: від цієї боротьби депутати таки не збираються відмовлятися. Та цілком очевидно, що допоки ця "безплідна" переписка триває, Трускавець втрачає чималі кошти. І розраховувати лише на те, що колись вона принесе хоч якийсь результат, вже якось по-дитячому наївно.

Тож, коли перейшли до першого питання порядку денного - розгляду і затвердження програми соціально-культурного розвитку міста на 2013 рік, до пунктів програми вже назбиралося чимало депутатських запитань та пропозицій, бо виявилося, що частина з них не була врахована попередніми засіданнями бюджетної комісії. Найбільшим каменем спотикання у переліку стали пункти, котрі засвідчують той факт, що міське чиновництво в особі міського голови Руслана Козира вміло пролобіювало інтереси, котрі ні до соціально-культурного розвитку, ні тим більше до громади не мають жодного відношення. Йшлося у ньому про фінансування ремонтних робіт в обох корпусах міської ради та купівлю вартісного авто для потреб адміністрації. До того ж, аби це питання було проголосованим без зайвого лементу, його, що називається, нахабно «протиснули». «Продавили», вкотре ігноруючи пропозиції та зауваження депутатів із бюджетної комісії, котрі закликали одуматися і реально допомогти громаді, натомість аби витрачати шалені кошти на ремонт чиновницьких кабінетів. Тож пропозиції представників «Свободи», що стосувалися переадресації коштів у сумі 600 тисяч грн. на підтримку деяких ОСББ, у президії сесійного засідання просто «не почули».

А згодом так же само проігнорували пропозицію не витрачати 250 тисяч на придбання авто для потреб адміністрації, бо ці досить немалі кошти потрібні для реконструкції деяких навчальних закладів. Як приклад наводили приміщення ЗОШ № 1 - найстаршої навчальної установи у місті та школи мистецтв, деякі навчальні класи котрої вочевидь нагадують про важке повоєнне дитинство старшого покоління трускавчан. Були зауваження і до інших пунктів програми. Для прикладу, депутати резонно поцікавилися: чому програмою передбачено підтримку лише двох ОСББ (В. Стуса, 9 та Данилишиних, 5) і кожному із цих об'єднань планується надати допомогу по 300 тисяч гривень. А як же решта? Надати таку вартісну допомогу лише кільком господарюючим суб'єктам і ні копійки коштів не виділити іншим - це, як мінімум, несправедливо. Цікаво, що під час розгляду цих пунктів ніхто не привів аргументів на користь такого розподілу. Під час обговорення, вкотре пролунали заклики депутатів, внести зміни, а то й взагалі утриматися від голосування за цю редакцію програми, котра, на їх думку, аж ніяк не містить власне соціально-економічного розвитку. Однак ініціатори та зацікавлені саме у цьому варіанті програми - просто відмовчувалися. І лише на завершення міський голова вдався до деяких роз'яснень, зауваживши, що хотілося б, аби цей бюджет був більшим і увагу приділити усім, але потрібно виходити із фінансових можливостей. Один із аргументів на користь саме такого розподілу коштів просто ошелешив - міська рада це лице громади, тож потребує капіталовкладень. Щоправда на цьому аргументи і скінчилися, бо почалися традиційні звинувачування попередників та «загарбників». А після нетривалих дебатів навколо форми голосування рішення було прийняте. Більшість радних таку редакцію програми підтримала. Ймовірно, комусь із них було абсолютно байдуже, куди і для чого будуть витрачатися кошти, хтось навіть не усвідомив, яку ведмежу послугу зробив своїм виборцям. І лише представники кількох фракцій, включаючи депутатів минулого скликання, котрі розуміють масштаби втрати, відмовилися від участі в голосуванні, або проголосували проти.

Вже невдовзі чиновництво міської ради візьметься облаштовувати власні кабінети, придбає дороге представницьке авто. А як же інакше, обличчя заможної громади має виглядати відповідно. От тоді кожен трускавчанин зможе прийти у мерію і сповна відчути себе заможнім.

Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»

Що можна зробити депутатськими руками?

Тривалий у часі розгляд питань, що стосувалися забудови нашого міста, варто було винести в окремий матеріал хоча б через те, що резонансних подій і заяв під час розгляду було – хоч відбавляй. Вже згодом це сесійне засідання, котре відбулося у День усіх закоханих, самі ж народні обранці назвуть важким, неприємним і виснажливим. А усе через те, що доволі часто піднімати руку доводилося навіть тоді, коли від безглуздя прийнятого рішення у прямому і переносному розумінні цього слова просто руки опускалися. Тож далі про те, як депутатськими руками руйнували задуми, втілювали проекти, зводили каплиці і пам'ятники, дозволяли і обмежували, а також зводили рахунки.

Радних зацікавив і водночас збентежив непересічний проект забудови ділянки поблизу колишнього кінотеатру «Мир». До речі, саме там розташована перша зона санітарної охорони родовища. Територія має ділянку у 3,64 га, має рельєфну місцевість, котру в жодному разі не можна змінювати, та відкриті водойми, охоронна зонна котрих сягає 20 метрів. Проте це ні в якому разі не відлякало і не зупинило майбутнього інвестора, котрий, як видно із плану детальної забудови, втілив свої найсміливіші фантазії: аквапарк, дельфінарій, зони атракціонів, зони тихого відпочинку з квітниками, лавочками тощо. Розробник цього проекту, здавалося б, передбачив усі нюанси, але у депутатів таки знайшлися аргументи, аби не поспішати із втіленням цієї казки в життя, позаяк у даній місцевості пролягає чимало об'єктів водогону, є колектори і майже усе це добро знаходиться в аварійному стані. Також невідомо, чи врахував розробник проекту навантаження на водомережі, які спричинять такі водоємні об'єкти як дельфінарій та аквапарк. Словом, депутати вирішили питання просто: допоки ці та інші моменти не будуть чітко визначеними і врахованими, доти план залишатиметься лише красивою паперовою проекцією.

Далі дебати точилися навколо одного незакінченого довгобуду. Мова йшла про так звану «етажерку» - незавершене будівництво фірми «ТКС» по вулиці Суховоля. Згідно проекту там планується багатофункційний готель курортного типу, пішохідна зона (обмеження руху зі сторони бювету) та трьохярусний підземний паркінг. Власне саме підземна конструкція для па-ркування авто і викликала чимало запитань та заперечень у радних, позаяк у детальному проекті, як і у додаткових пояснюючих записках не знайшлося відповіді на те, як вплине ця підземна споруда на навколишнє середовище, чи не нашкодить підземна конструкція родовищу мінеральних вод. А ще при зведенні будівлі були порушені деякі вимоги та норми, серед яких перевищення ліміту поверховості, тож цього разу радні вирішили забезпечити стовідсоткову законність і настояти на тому, аби новий інвестор зніс «зайві» поверхи. Тож після нетривалого обговорення затвердження детального плану вирішили відкласти до моменту, коли на усі ці та ряд інших питань дасть відповідь сам інвестор, або розробник проекту.

Та чим далі, тим більш напруженою ставала атмосфера у залі засідань. Наступним у переліку питань було обговорення детального плану забудови на вулиці В. Івасюка. Минуло вже чимало часу з того моменту, як релігійна громада церкви Агапіта Печерського Київського патріархату попросила міську владу виділити їм ділянку для будівництва каплиці. Проте ніхто тоді й подумати не міг, що невдовзі через будівництво цього храму пересвариться чимало віруючих Трускавця. Під час розгляду питання були присутні не лише парафіяни згаданої релігійної громади, але й отці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Одразу стало зрозумілим, що під час розгляду цього питання конфлікту не уникнути. Так і сталося. З уст як одних, так і інших лунали звинувачення, прохання і навіть погрози. Та в результаті роль третейських судді в узяли на себе трускавецькі обранці і вирішили, що раз така громада у місті є, значить каплиця теж має право на існування.

Наступне питання теж стосувалося детального плану забудови. Але тепер вже по вулиці Городище. І хоч теперішній власник земельної ділянки пройшов через процедуру громадських слухань, де рішення громади було не на його користь, усе ж знову подав на розгляд сесії новий план забудови. І знову в обранців з'явилася маса запитань до проектантів. У тому числі і про те, як буде здійснено каналізування району житлової забудови, куди зливатимуться ливневі води, чому і на якій підставі у цьому мікрорайоні ведеться будівництво і чи з'явилося, зрештою, альтернативне питне джерело для забезпечення потреб міста? І хоч на деякі з поставлених питань відповіді таки були, проте, аргументуючи свою чергову відмову, депутати були одностайними - ніхто із представників громади не візьме на себе відповідальність за прийняття цього рішення, принаймні доти, доки місто не буде забезпечене альтернативним джерелом водопостачання.

Далі йшлося про новий інвестиційний проект соціального житла. Під цей проект, ініційований міським головою Трускавця Русланом Козирем, мали виділити будівлю по вулиці Данилишиних - колишній корпус дитячого відділення лікарні, котрий вже давно не функціонує і навіть руйнується.

Щоправда у цієї ініціативи виявилися і негативні сторони, пов'язані з втратою коштів від приватизації землі майбутнім інвестором. Тому перед тим, як узаконювати цей благий намір, депутати вирішили розділити детальний план на дві окремих території, і лише після цього проект майбутньої забудови буде затверджено на цілком законних підставах. І вже останнє питання в обоймі детальних планів знову дещо загострило ситуацію: йшлося про ще один фактор, котрий вже тривалий час розділяє думки мешканців на тих, хто «за» і тих, хто «проти». Точніше, йшлося про встановлення ще одного пам'ятника Іванові Франку поблизу музею М. Біласа. На ділянці, котра нині є не лише у користуванні товариства ЗАТ «Трускавецькурорт», але й перебуває в аварійному стані через наявність напівзруйнованих підвальних приміщень колишнього корпусу санаторію «Берізка». Доповідач Олександр Грищенко не зовсім коректно подав інформацію, коли описував хронологію подій, що одразу обурило деяких депутатів. Аби показати ЗАТ «Трускавецькурорт» в якомога гіршому світлі чиновник вдався до декламації попередніх угод, гарантійних листів і навіть зачитав протокол засідання архітектурно-містобудівної ради. Проте апогеєм цієї спланованої «вистави» стала нібито дружня пропозиція від влади, у якій пропонувалося «підтримати» ініціативу ЗАТ у спорудженні скверу імені І. Франка. «Братня» допомога власне і полягала у тому, що на цій території «нібито» громада встановить кількатонний пам'ятник, а товариство, мовляв, нехай собі облаштовує територію, демонтує аварійні приміщення... І хоча на такий «дружній жест» частина депкорпусу відреагувала досить критично, зокрема знову лунали питання, для чого місту потрібно стільки пам'ятників і чому так багато присвячено саме Франкові? Питали, чи не простіше було б не загострювати ситуацію у протистоянні між міською владою і товариством та спробувати знову домовитися, піти на компроміс? Але мер був непохитний: «Жодних компромісів, коли йдеться про інтереси громади!» - заявив він. Після цієї нетривалої промови деякі депутати зауважили, що голосувати за це рішення не будуть, позаяк нині постать Франка стала розмінною монетою чиїхось амбіцій. А невдовзі знайшлися і 25 депутатів, котрі підтримали ініціативу мера. Тож коли і за чий кошт на розі вулиць Т. Шевченка та майдану Кобзаря з'явиться ще один Франко і як це вплине на подальші стосунки міської влади і потужного підприємства, поки що не відомо. Проте в очі кидається вагоме протиріччя: міський голова геть зовсім забув про інтереси громади, коли «переламав» депутатів під час голосування за розподіл бюджету розвитку в частині витрат на чиновницькі потреби (а це аж 850 тисяч грн.). А як тільки випала нагода «провчити» ЗАТ, так тут і громада одразу знадобилася. Справедливо, нічого не скажеш! Просто справедливість там, у чиновницьких кабінетах, завжди розуміли по-своєму.

Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»

Година історії «Зламана доля та незламна воля»

20 лютого, в середу, в приміщенні трускавецької бібліотеки-філії №1, що по вул. Бориславська, 36 було надзвичайно людно. За «круглим столом», де, як говориться, яблуку ніде було впасти, зібралося багато трускавчан, щоб згадати події 50-их років минулого сторіччя і вшанувати всіх тих, хто не бажав виявляти лояльність до радянської влади, намагались позбутись цього ярма. Адже у відчайдушному спротиві встановлення комуністичної влади гинуло чимало українських патріотів, їх ув’язнювали або відправляли цілими родинами до Сибіру, Далекого Сходу, Казахстану.

Своїми спогадами про ті страшні роки, біди та страхіття, які прийшлося пережити їм чи їх рідним, ділилися наші трускавчани Любомира Чернявська, Наталія Мінько, Марія Токар, Іванна Пілько, Любов Шкільник, Світлана Голубінка, а також Володимир Кушнір і Омелян Дяків. Дарували присутнім свою музичну творчість Леся Таратайців, Леся Цісінська та Борис Прохорчук. А голова трускавецького осередку Ліги жінок України Катерина Ківацька привернула увагу присутніх до книги «Українська жінка у визвольній боротьбі 1940-1950рр.», що стоїть на книжковій виставці у нашій бібліотеці, яку ми підготовили до цього заходу.

Ця книга – це довідник жіночих біографій, намагання внести вклад в історію України про жінок, які були причетні до історії того буремного часу, до визвольних змагань. У цій книзі знайдете розповіді про долі тих жінок, які були засуджені каральними органами окупантів і відбували свій засуд по тюрмах і таборах. А вкінці книги поданий список таборів комуністичної імперії ГУЛАГУ, а також карта розміщення цих таборів. Над цією книгою працювала і наша славна трускавчанка, Голова Львівської організації Всеукраїнської ліги українських жінок Дарія Гусяк.

Шановні трускавчани, гортаючи сторінки цієї книги, ви можливо зможете відшукати інформацію про відомі вам родини, про односельців, знайомих, родичів.

З 1993 року в останню неділю лютого в Україні відзначається Свято українських героїнь. Ми вшановуємо всіх тих жінок, життя яких було сповнене героїзмом, котрі були ув`язнені, вивезені в Сибір, котрі у нелюдських умовах карались, мучились, але не каялись. Ніякі знущання та труднощі не здатні були принизити їхньої гідності, в екстремальних умовах вони не опускались, не деградували, а ще більше поглиблювали свою духовність, гартували свій незнищенний дух.

Славні наші жінки-героїні, прийміть найщиріші вітання з цим святом, міцного здоров`я вам та довгих років щасливого життя.

Віра Савка, завідувач бібліотеки-філії №1 ЦБС м. Трускавця

 



Создан 22 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником