Трускавецький вісник № 39 (582) від 18 березня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 39 (582) від 18 березня 2013 р.

18.03.2013



 

У номері: Микола Гук програв суд Леву Грицаку; Офіційне звернення з приводу святкування так званого 925-ліття Дрогобича; Випробування негодою пройшли успішно; Спортивні новини.

Новини Трускавця та регіону

Випробування негодою пройшли успішно

Понеділкова нарада при міському голові Трускавця 18 березня у своїй більшій частині була присвячена темі негоди, яка бушувала в нашому краї минулої п’ятниці. Міський голова Руслан Козир висловив вдячність керівництву КП «Парк курортний» та інших комунальних підприємств, а також міським відділам МВС та ДСНС за добре організовану та жертовну роботу, внаслідок якої життєдіяльність міста не була паралізована. Як повідомив начальник відділу з питань оборонної та мобілізаційної роботи ТМР Адам Ластовецький, допомогу у розчищенні вулиць надали ЗАТ «Трускавецькурорт», ГКК «Карпати», ДП «Санаторій «Кришталевий палац» та санаторій «Трускавець». В той же час деякі оздоровниці (були подані назви, але ми їх оприлюднювати не будемо) категорично відмовилися допомагати місту і чистили виключно власні території. Були серед санаторіїв і такі, яких негода застала зненацька, техніка була поламана і виникали серйозні проблеми навіть з доставкою продуктів.

Порівняно з іншими територіями Трускавець досить швидко оговтався від навалу стихії, хоча міську владу вражає байдужість окремих мешканців які замість допомогти в розчищенні доріг до під’їздів постійно скаржилася. Втім, не бракувало і таких як троє мешканців будинку 34 на вулиці Мазепи, котрі самостійно вийшли на боротьбу з негодою.

За словами міського голови, буде видано відповідне розпорядження, згідно з яким комунальники отримають не лише подяки, але й грошові премії за сумлінне виконання своїх обов’язків у час форс-мажорних обставин 15 березня.

 

 

Коли розчистять тротуари?

У Трускавці вулиці міста перебувають у доброму стані, зате з тротуарами справжня катастрофа, запевняють нас мешканці ряду мікрорайонів. Пішоходи змушені йти узбіччям вулиць, чим наражаються на небезпеку, хоча водії, розуміючи ситуацію, пересуваються повільно та обережно. Найгірше з дітьми, які йдучи до школи чи зі школи, змушені забути те, чого їх вчать батьки та вчителі та йти не тротуаром, де до снігу ніхто й не брався, а узбіччям проїжджої частини вулиць. Про стареньких, немічних та інвалідів і говорити нема що.

В зв’язку з цим звертаємося до водіїв – будьте пильними та обережними на трускавецьких дорогах!

Зрозуміло, що під час сильних снігопадів 15 березня всі сили кидали на розчистку вулиць, згодом взялися і за міжбудинкові проїзди, але чому забули про тротуари? Окремі ділянки вулиць Стебницької, Мазепи, Стуса, Сагайдачного, Бориславської та ряду інших є потенційно загрозливими та небезпечними для пішоходів. В той же час під час понеділкової наради 18 березня було повідомлено, що Трускавець допоможе з розчисткою вулиць іншим населеним пунктам.

Прикметно, що до маєтностей, де проживають окремі урядовці, під’їздні дороги розчищені широкими смугами, навіть якщо ці вілли знаходяться за межами Трускавця. Також є інформація (поки що неперевірена), що асфальт після реконструкції окремих вулиць Трускавця було використано для підсипки дороги, яка веде до маєтку Руслана Козира у селі Станиля. Цю інформацію ми перевіримо одразу після того, як зійде сніг і у випадку підтвердження подамо додаткову інформацію.

 Педагогічні читання присвятять отцю Олексі Пристаю

 

Завтра, 19 березня, о 13.30 в Будинку учнівської творчості міста Трускавця пройдуть педагогічні читання на тему «Отець Олекса Пристай та його тетралогія «З Трускавця у світ хмародерів», інформує наше джерело. Під час заходу планується виступ очільників історико-краєзнавчого клубу «Сива давнина» Ігоря Ліщинського та Миколи Іваника, а також презентація відеосюжету про книгу отця Олекси Пристая.

Нагадаємо, що у 2011 році «Трускавецьким вісником» була заснована премія імені отця Олекси Пристая, якої вже удостоїлося 12 осіб в номінаціях «благодійність», «духовність», «політика», «журналістика», «культура» та «громадська діяльність».

Квартплата у Трускавці може зрости

Як повідомив на понеділковій нараді 18 березня мер Трускавця Руслан Козир, з 1 січня 2014 року в Україні запроваджується інститут управляючих компаній, коли в кожному багатоповерховому будинку будуть призначені керуючі, котрі самі обиратимуть, з якими підприємствами укладати угоди. Це, на думку міського голови, призведе до зростання тарифу (мається на увазі квартирна плата), ймовірно до позначки у більше ніж 3 гривні за 1 м. кв., як це є в Києві. Тому міський голова вкотре закликав створювати ОСББ.

Нагадаємо, що минулого тижня Руслан Козир побував у Києві, де, за його словами, він мав зустріч із міністром охорони здоров’я Раїсою Богатирьовою, заступником міністра житлово-комунального господарства та інфраструктури, першим заступником голови Державного комітету статистики та іншими високопосадовцями.

Сміття вивезуть

В зв’язку з негодою 15 березня із Трускавця зовсім не вивозилося сміття, а 16-17 березня ще не до всіх сміттєзбиральних майданчиків був належний під’їзд. Про це під час понеділкової наради 18 березня повідомив начальник філії «Ком-Еко» у Трускавці Геннадій Корконішко. Керівник КП «Трускавецьжитло» Олександр Ткаченко звернув увагу свого колеги на те, що фірма сама повинна розчищати заїзди до майданчиків. Геннадій Корконішко запевнив міського голову, що сміття буде вивезено. Проблемою є те, доповнив мер міста Руслан Козир, що часто після випорожнення контейнерів їх одразу заповнюють сміттям, яке завозять мікроавтобусами, ймовірно з-поза території Трускавця. Міський голова закликав посилити роботу з укладання угод з жителями сусідніх сіл. «Чому трускавчани повинні платити за вивіз сміття з інших територій?» - риторично запитував Руслан Козир.

Трускавчани в Москві

Представники курорту Трускавець беруть участь в Міжнародній туристичній виставці «МІТТ-2013» в Москві, столиці Російської Федерації. До складу трускавецької делегації, яку очолює заступник міського голови Юрій Яворський, ввійшли і представники ряду трускавецьких оздоровниць, зокрема і готельно-курортного комплексу «Карпати». Виставка відкрилася сьогодні, 18 березня.

Понад 200 першачків буде в Трускавці наступного року

Як повідомив на понеділковій нараді 18 березня начальник відділу освіти Трускавецької міської ради Михайло Шубак, в обласному конкурсі до 70-річчя Української Повстанської Армії (УПА) трускавецькі школярі зайняли шестеро призових місць – одне перше, два других та три третіх. Серед переможців – учні всіх трьох трускавецьких шкіл та вихованці Будинку учнівської творчості.

Також Михайло Шубак повідомив, що наступного навчального року мережа перших класів в нашому місті-курорті вселяє оптимізм, адже вже подано 90 заяв на навчання в першому класі СШ № 1, 97 заяв до НВК «СЗШ №2-гімназії» та 54 заяви до СШ № 3. Серед поданих заяв 25 осіб – діти із сусідніх із Трускавцем сіл.

Чи допоможе область Трускавцю?

Як повідомив на понеділковій нараді 18 березня начальник відділу освіти Трускавецької міської ради Михайло Шубак, Трускавець має намір взяти участь в обласному конкурсі мікропроектів по лінії енергоощадності. Серед чотирьох проектів, які планується подати, два стосуються реконструкції фасадів СШ № 1 та д/у «Сонечко», а два реконструкції систем опалення СШ №№ 2 та 3.

Власна інформація

Проблеми гуманітарної політики в Бориславі

Третє засідання Дискусійного клубу в Бориславі відбулося 13 березня 2013 року. Воно було присвячене проблемам гуманітарної політики в місті нафтовиків. Експертом виступив колишній завідувач відділу культури Бориславської міської ради, а нині тимчасово безробітний Андрій Спас. Йому опонував заступник міського голови Сергій Оленич.

За великим рахунком, дискусія зійшла на манівці й здебільшого зосередилася на дрібних проблемах сьогодення й шляхах їх розв’язання. З одного боку, це викликано масштабністю питання, коли за дві години можна здебільшого лише пройтися про вершках, не зачіпаючи корінці. З іншого боку, з’ясувалося, що ні влада, ні опозиція, ні, за великим рахунком, громада не мають чіткого уявлення перспектив гуманітарної політики в Бориславі.

Як на мене, вона би мала звестися до декількох простих речей. Насамперед усім слід усвідомити, що Борислав уже ніколи не стане промисловим містом. Принаймні треба докласти чимало зусиль й залучити десятки, якщо не сотні мільйонів гривень, аби відродити колишні гіганти, які свого часу приносили левову частку коштів до міського бюджету. Можливо, це й на краще, бо дає можливість думати про інші джерела виживання. Проте, схоже, бориславська влада не дооцінює, власне, гуманітарний бік медалі, якщо так можна висловитись. Саме далекоглядна гуманітарна політика, на моє глибоке переконання, могла би дозволити Бориславу заробити кошти, виконати соціальні програми, а на тлі імовірних змін до закону про місцеве самоврядування, коли основний тягар видатків у бюджетній сфері ляже саме на міську владу, допомогла би без болючих втрат (звільнень, закриття шкіл, лікарень, закладів культури) розв’язати й цю проблему.

Ба більше! Саме гуманітарний блок бориславської влади мав би бути найпотужнішим, а не другорядним, як це зазвичай маємо, - і не лише в Бориславі. Скажімо, в Дрогобичі взагалі відмовилися від посади заступника міського голови з гуманітарних питань, хоча стоять усі крупні підприємства, і саме гуманітарна політика могла би в значній мірі подолати кризу, якби не короткозорість Олексія Радзієвського.

Подібні симптоми властиві й Володимирові Фірману. Він не надає належної уваги, скажімо, розвиткові туризму в Бориславі, вшануванню видатних діячів, які мешкали в місті нафтовиків, творили його славу. Інакше вже давно були би розроблені туристичні маршрути, випущена належна сувенірна продукція. Це не потребує великих вкладень. Крім того, гроші, що називається, лежать під ногами. Міжнародні інституції дають на подібні речі чималі кошти, але в міській раді потрібні люди, які вміють писати відповідні програми, щоби виграти гранти. Чимало міст і містечок України вже цим скористалось. І знову-таки все залежить від націленості на конкретний результат. Зрештою, слід підтягнути інфраструктуру, бо якщо приїдуть туристи, то їм потрібно оселитись у готелях. А про відсутність громадських убиралень у центрі міста я вже мовчу.

Однак все за старими мірками скеровано на розв’язання економічних проблем, але не враховується зміна обставин. Відтак подібний стиль характерний і представникам гуманітарного блоку. І завідувач відділу освіти, й головний лікар, і керівник гуманітарного відділу, і заступник міського голови змушені копирсатись у болоті, розв’язуючи проблеми сьогодення, без розуміння перспективи. Звичайно, все гальмує відсутність грошей, але доволі часто не кошти є вирішальним фактором. Бачення перспективи в гуманітарній політиці - ось основний бич нинішньої бориславської влади, як, зрештою, дрогобицької, трускавецької, стебницької та влади Дрогобицького району. Зрештою, це загальна проблема, яка потребує окремої публікації.

Анатолій Власюк, www.tustan.io.ua

Вісті зі «Спортовця»

З 14 по 16 березня 2013 року у Трускавці в ігровому залі спортивно-оздоровчого комплексу ДЮСК «Спортовець» вихованці нашого закладу приймали участь у Чемпіонаті області з баскетболу серед команд юнаків1999-2000 р.н. дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини. Чемпіонами області з баскетболу стала команда обласної ДЮСШ (м. Львів). Друге місце у активі баскетболістів із Самбору. У грі за ІІІ – ІV місце між командами ДЮСШ м. Дрогобича та ДЮСК «Спортовець» м. Трускавця перемогу отримали дрогобичани.

16-17 березня у м. Львові команда борців дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» приймала участь у Відкритому Чемпіонаті Львівського державного училища фізичної культури і спорту з вільної боротьби серед дівчат 1996 – 1998, 1999 – 2000 років народження. Всього у змаганнях приймали участь 112 юних борчинь зі Львова (ДЮСШ «Спартак», ДЮСШ «Динамо» та ЛДУФКС), Винників (ДЮСШ «Тризуб»), Запоріжжя (ДЮСШ «Токмак»), Красно (Польща), команда АР Крим та Трускавця (ДЮСК «Спортовець»).

Золоту медаль та перше місце у старшій віковій групі виборола вихованка ДЮСК «Спортовець» Колос Мар’яна, яка вже другий рік продовжує вдосконалювати спортивну майстерність у Львівському державному училищі фізичної культури і спорту.

За результатами поєдинків у молодшій віковій групі срібними призерами стали учні ДЮСК «Спортовець» Христина Онисько (48 кг.) та Олександра Хоменець (32 кг.), які вибороли 2 других місця (тренер ДЮСК Семен Гардій).

Ігор Гургула, заступник директора ДЮСК «Спортовець»

Роман Ілик провів особистий прийом громадян у Дрогобичі

Проблеми працевлаштування, заборгованості із заробітної плати, підняття комунальних тарифів, зростання цін на ліки, - з такими проблемами звертались мешканці Дрогобиччини під час особистого прийому, який 15 березня у Дрогобичі провів народний депутат України Роман Ілик, повідомляє офіційний сайт політика.

Попри негоду, заблоковані дороги, на зустріч із народним депутатом до дрогобицької Ратуші прийшло близько 40 осіб. Мешканці 121 округу скаржились також на порушення особистих прав, незаконне перешкоджання підприємницькій діяльності, нестачу фінансування у спортивних школах та садочках.

Представники колективу Дрогобицького автокранового заводу у своєму зверненні скаржились на проблеми із несвоєчасною виплатою заробітної плати. За їхньою інформацією, постійні затримки із виплатою зарплати тривають на підприємстві вже впродовж кількох останніх років. На сьогоднішній день людям заборгували зарплату за півроку. Окрім того, протягом двох років завод працює не на повну потужність через нестачу замовлень, а тому працівники мають лише часткову зайнятість.

Представники дитячого садочку №2 просили допомоги у придбанні електроплити, через поламку якої 250 вихованців садочку можуть залишитися без повноцінного харчування; а директор спортивної школи «Медик» - посприяти у придбанні автомобіля, завдяки якому маленькі спортсмени зможуть брати активну участь у змаганнях. Ціла делегація дрогобицьких пенсіонерів скаржилась на незаконне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги у Дрогобичі, які з лютого зросли на 50%, а підприємці КП «Дрогобицький ринок» просили підтримки у боротьбі з їх незаконним виселенням та відновленням нормальної підприємницької діяльності, якій постійно перешкоджають, створюючи моральний та фізичний тиск.

«Для багатьох людей можливість напряму звернутися до народного депутата – це остання надія, відчайдушний крик про допомогу у безвихідній ситуації. Був приємно здивований, що так мало людей прийшли, аби просто попросити про матеріальну допомогу. Більшість моїх земляків приходили вже з готовими ідеями, законодавчими ініціативами та конкретними пропозиціями щодо вирішення проблем, які їх турбують. Цей прийом громадян ще раз засвідчив – люди готові змінювати своє життя, готові боротися за свої права та добиватися справедливості. Моє завдання як народного депутата – підтримати їх у цих починаннях», - зазначив Роман Ілик.

Парламентар запевнив, що на усі без винятку звернення громадян Дрогобиччини вже готуються відповідні депутатські звернення та запити, а особисті прийоми громадян найближчим часом відбудутьсь у Бориславі та Трускавці.

Нагадаємо, на території 121 округу вже працюють п’ять громадських приймалень Романа Ілика. Також звернутись на народного депутата можна через його офіційний сайт http://romanilyk.com

Прес-служба народного депутата України Романа Ілика

У Львові Яценюка зустріли капустою, а мешканці міста проігнорували опозиціонерів

Одного із лідерів опозиції Арсенія Яценюка, за участю якого 16 березня проходив мітинг «Вставай, Україно!», у Львові зустріли капустою.

Зокрема, під час руху колони учасників опозиційного мітингу від пам’ятника Іванові Франку до пам’ятника Тарасові Шевченку львів’янин пан Василь вручив Арсенію Яценюку корзину капусти. Арсеній Яценюк звинуватив чоловіка у тому, що той «працює на Януковича», проте пан Василь наголосив на тому, що це всього лише овочі, і таки вручив корзину капусти, яку одразу ж забрала охорона опозиціонера.

Як прокоментував пан Василь, вручення капусти Арсенію Яценюку – символічна акція. Водночас чоловік наголосив, що далеко не всі львів’яни підтримують опозицію. Ці слова підтвердила і кількість учасників опозиційного мітингу. За різними оцінками, участь в опозиційному мітингу взяло від 3 до 5 тисяч осіб, натомість прес-служба опозиції уже встигла заявити, що послухати лідерів опозиції зібралося понад 10 тисяч львів’ян.

«Опозиція намагається дезінформувати громаду, заявляючи, що явка учасників мітингу була ледь не втричі більшою, аніж насправді, тобто видає бажане за дійсне. Проте реакція львів’ян і їхня незначна явка на опозиційному мітингу була очікуваною. Адже лідери опозиції поставили власний політичний піар понад проблеми жителів Львова та Львівської області, які другу добу потерпають від снігових заметів. Не дивно, що львів’яни масово проігнорували горе-опозиціонерів», - наголошують у Львівській обласній організації Партії регіонів.

Нагадаємо, попри стихійне лихо, яке другу добу потрясало всю західну Україну, опозиція не скасувала анонсований на 16 березня мітинг у Львові. Відтак сили комунальних служб Львова та снігоприбиральна техніка були скеровані на розчищення площі у центрі міста, де мав відбутися мітинг опозиційних сил. Натомість мікрорайони міста залишилися у снігових заметах, дороги Львова та області не розчищені від снігу, а комунальний транспорт не вийшов на лінії.

Прес-служба Львівської обласної організації Партії регіонів

Микола Гук програв суд Леву Грицаку

Хоча вибори до Верховної Ради України відбулися ще 28 жовтня 2012 року, та їхнє відлуння нашими теренами відбивається по сьогодні. Бо дуже вже брудними були дії окремих діячів від політики, котрі хотіли всіма способами пройти до парламенту. Дехто не зупинявся ні перед чим, свідомо поширюючи неправду, наклепи, вводячи в оману своїх земляків-виборців.

Нещодавно суд ухвалив рішення у справі «Лев Грицак проти Миколи Гука». Нагадаємо, що під час виборчої кампанії кандидат-самовисуванець Микола Гук не тільки поширював стосовно генерального директора готельно-курортного комплексу «Карпати» та голови ТМО Партії регіонів Лева Грицака відверто неправдиву, а часто і провокативну інформацію, але й дозволив собі здійснювати пікет на території оздоровниці, порушуючи громадський спокій, викрикуючи у мегафон образливі слова, підриваючи ділову репутацію як керівника оздоровниці, так і всього комплексу.

Як повідомив нас Лев Грицак, його позов суд задовольнив частково, визнавши дії Миколи Гука протиправними та зобов’язавши його виплатити компенсацію. Лев Ярославович у коментарі для нашого видання зазначив, що його здивувала поведінка Миколи Гука на суді, коли відповідач пробував заперечувати факти, які задокументовані офіційно. Так, свої слова, що буцімто пам’ятник Івану Франку у Трускавці «повалила Партія регіонів», Микола Гук під час судового засідання пробував подати у значенні «не Партія регіонів у Трускавці, а Партія регіонів взагалі», інші ж свої образливі висловлювання називав алегоріями. Втім, хіба приємно було б самому відповідачу, якби його хтось так «алегорично» обзивав злодієм, нікчемою, невігласом, або ж зрадником чи холуєм? Звичайно, що ні. І які б не були гарячі передвиборчі перегони 2012 року, та фактично ніхто з інших кандидатів не дозволяв собі їздити із труною по селах та ще й по сільських весіллях, ніхто так не возвеличував своє прізвище, щоб перейменовувати назву держави на «ГУКРАЇНА», ніхто не опускався до того, щоб шкодити діловій репутації підприємств чи організацій нашого краю.

І хоча пан Гук має право на апеляцію, та факт є фактом – моряк злякався не лише води (коли в «Карпатах» розпочалася санітарна година, він покинув територію оздоровниці), але й суду. Бо гоноровий чоловік має честь та гідність і не відмовиться від своїх власних слів, не буде виляти хвостом, наче та лисиця, перекручуючи і слова, і факти. Мовчимо, що дуже вже негідно Микола Гук «віддячився» Леву Грицаку за те, що Лев Ярославович у скрутний час взяв на роботу в газету «Франкова криниця Підгір’я» його дружину, чим дав їй зелене світло на ниві журналістики. Напрошується прислів’я «зроби чоловікові добро, а він тобі за це кольку в ребро».

З цієї всієї історії варто зробити висновок усім – не варто безпідставно ображати іншого, а ще краще не варто ображати нікого взагалі. Бо краще шукати собі друзів, а не набувати ворогів. Історія із судовим позовом «Лев Грицак проти Миколи Гука» вчить нас, що спершу потрібно добре подумати, ніж говорити якусь очевидну брехню чи вчиняти нерозумні дії типу пікету на території оздоровниці.

Володимир Ключак

Офіційне звернення до міської влади з приводу підготовки до святкування так званого 925-річчя Дрогобича

З подивом прочитав у новинах ЗІКу (від 4 березня 2013 р.) про те, що наше місто збирається святкувати 925-річчя, з метою чого планується випустити ювілейні монети. Не менш дивним є також і те, що інформацію подав начальник відділу культури та мистецтв виконавчого комітету міської ради Олег Яводчак, який повідомив, що міський голова Олексій Радзієвський вже звернувся до голови правління Національного банку України з листом щодо випуску ювілейних пам’ятних монет України в 2014-2016 роках.

У згаданій інформації, випуск трьох монет названо «знаковими» – 1. «Зварич (солеваріння)». 2. «Церква св. Юра» 3. «925 років місту Дрогобичу». Щодо останньої ювілейної монети, то її випуск заплановано на 2016 р., а на 21 вересня 2016 року вже призначено урочисте святкування ювілейної дати міста. Більше того, «Укрпошті» замовлено випуск філателістичної продукції та виготовлення спеціального поштового штемпеля для погашення художніх конвертів і марок у день святкування ювілейної 925-ої річниці м. Дрогобича.

Вихід у світ «Нарисів з історії Дрогобича» (Дрогобич: Коло, 2009) за моєю участю (та за моєю редакцію), мало своїм завданням покласти край дилетантським уявленням про початки нашого міста, адже не секрет, що пріснопам’ятне 900-річчя святкувалося на підставі рішення, прийнятого ще наприкінці також пріснопам’ятного радянського часу. Додам, що оприлюднення книги з винесенням на зворот палітурки фрази «Історія нашого міста нараховує приблизно 630 років», базувалося на ретельних тривалих дослідженнях, проведенні археологічних розкопок, зрештою, на вивченні практики та досвіду інших українських міст, а також зарубіжних методик.

Виявляється, що теперішній міській владі висліди наукових праць та думки науковців нічого не варті. Вона пішла своїм, вочевидь зрозумілим тільки їй шляхом. Після 1991 р., коли було відзначено псевдодев’ятсотріччя Дрогобича, щороку почали додавати до історії міста ще один рік. Тобто, у 2001-му р. місту ніби «гепнуло» 910 років, у 2011-му – 920, тепер наближається «925-річчя». Якщо навіть причитатися до аргументів радянської концепції 900-річчя, то й тоді стверджувалося, що це дата доволі умовна, бо ніхто не знає про те, що відбулося в 1091-му році. Тобто, навіть розробники теорії 900-річчя не додумались на зламі 80-90-х рр. прив’язувати дату заснування міста до 1091-го року, від якого можна було б вести відлік міської історії.

Тому зрозуміти логіку авторів концепції «925-річчя Дрогобича» ніяк не можна. Будь-якому студентові історичного факультету Дрогобицького університету (нагадаю, що факультет існує вже 21-й рік від часу його відновлення) давно відомо, що у світі прийнято відзначати ювілеї першої писемної згадки того чи іншого міста (та й у школах міста вчителі давно користуються працями науковців і, гадаю, давно не згадують «900-річчя»). У зв’язку з початками Дрогобича, ми такої аж надто точної згадки не маємо, тобто, місто не було засноване одноактно чи одномоментно, у нашому випадку маємо справу з процесом поступового переростання поселення (вірогідно, ремісничо-землеробського типу) у розвинутий міський організм. Тому аж ніяк не можна додавати щороку ще один рік до гіпотетичної (точніше – міфічної) дати заснування Дрогобича.

Описаний мною спосіб обрахунку віку Дрогобича повертає громаду вже навіть не у відстійні радянські часи. Фактично, нас кидають у кам’яний чи дописемний вік.

Років два тому я написав розвідку про те, як наприкінці 80-х рр. визначили вік Дрогобича. Позаяк ніхто з можновладців її не прочитав, повторюю текст (з невеликими лакунами).

«Загадки недалекого минулого»

(як Дрогобичу визначили його вік)

Питанням про вік Дрогобича я зацікавився ще на початку 90-х рр., у часі святкування його 900-річчя. Утекло чимало води, допоки дрогобицька громада, нарешті, дала собі спокій з тим пріснопам’ятним ювілеєм. Водночас, пригадується, скільки було ювілейної метушні, помпезних академій, наукових і довколонаукових публікацій, зрештою, від цього всього залишилося нині лише те, що в історичній науці називають історіографічним фактом (чи міфом).

Все ж, у науковій площині залишилися нез’ясованими обставини, за яких була ініційована сама подія, а також її генератори. До того ж, начебто було відомо, що наприкінці 80-х рр. якусь довідку про вік міста підписав поважний львівський вчений-медієвіст Ярослав Ісаєвич (нині вже покійний). Я навіть бачив згадану довідку на власні очі: після чергової краєзнавчої конференції її мені показав колишній директор музею «Дрогобиччина» Володимир Козак (також покійний). Однак Володимир Йосипович (світла йому пам'ять !) дозволив мені лише пробігти документ очима, знаючи про те, що я можу швидко оприлюднити матеріал, а йому без дозволу Я. Ісаєвича цього робити не хотілося. Добре пам’ятаю, що, як і в кількох працях та кандидатській дисертації Я. Ісаєвича, у тому документі вік міста чітко не визначався. Лише припускалося, що, можливо, початки Дрогобича можна віднести до періоду XI-XIII ст., тобто, до часу раніше перших писемних згадок.

З того часу мене переслідувала думка докопатися до істини і відтворити обставини, за яких Дрогобичу визначили вік у кількості 900 років. Звернувшись два роки тому в архів міста, я отримав кілька цікавих документів, які, властиво, і проливають світло на подію. Як і гадалося, вік міста було затверджено рішенням виконкому Дрогобича, за № 323 від 28 липня 1988 року. Подаю цей короткий, але надзвичайно промовистий документ повністю.

ДРОГОБИЦЬКА МІСЬКА РАДА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

Р І Ш Е Н Н Я

Від 28.07.88 № 323

М. Дрогобич

Про відзначення 900-річного

ювілею м. Дрогобича

На підставі засвідчення Інституту суспільних наук АН УРСР від 7 грудня 1987 року виконком міської Ради народних депутатів в и р і ш и в:

1. Відзначити у вересні 1990 року 900-річчя міста Дрогобича.

2. Заходи по підготовці до відзначення ювілею міста затвердити (додаються).

3. Підприємствам, організаціям і установам, усім дрогобичанам прийняти активну участь у підготовці до відзначення 900-річчя міста, розгорнути рух за перетворення Дрогобича у місто високопродуктивної праці, високої культури і зразкового порядку.

4. У вересні 1988-1989 років та в липні 1990 року у всіх колективах підвести підсумки ходу підготовки до ювілею і інформувати виконком про хід виконання накреслених заходів.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступників голови та відділи виконкому.

Голова виконкому (підпис) Ю. Я. Дацюк

Секретар виконкому (підпис) Т. М. Шешурак

Візи:

Заст. голови виконкому (підпис) В. В. Вендич

Юрисконсульт (підпис) Д. М. Старунський

Документ важливий не тільки під оглядом розкриття механізму дії міської влади тієї пори. З точки зору питання, яке мене цікавить, зрозуміло, що довідка про вік міста таки існувала. За вказаною адресою та датою, я звернувся в Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича (спадкоємець Інституту суспільних наук). На жаль, відповідь була негативною: подібні довідки зберігаються лише 5 років. Не пощастило і в спадкоємців В. Козака, позаяк його архів напередодні ремонту помешкання викинули на сміття.

Іншою цікавою проблемою, на яку поки що також немає відповіді, є питання про те, чи була все-таки якась дискусія і хто з дрогобичан порушив сакраментальне питання про вік міста».

Нагадую, що жодних наукових дискусій з питання визначення дати заснування Дрогобича не було проведено, жодних серйозних досліджень, у т.ч. й археологічних, також тоді не проводилось. То як можна нині, на початку другого десятиліття нової ери, до пріснопам’ятних міфічних 900 років доплюсовувати нові роки і ще більше вводити громадськість в оману ? Невже сьогодні важко проконсультуватися з фахівцями ? Невже мало фахівців у Дрогобичі, Львові, Києві, Кракові чи ще деінде ?

Насамкінець, долучаю свою нову публікацію про початки Дрогобича, яка базується на найновіших джерелах, у тому числі й матеріалах археологічних досліджень Дрогобича та його околиць.

Леонід Тимошенко (професор, декан історичного факультету ДДПУ ім. І. Франка, член шести наукових товариств, голова Дрогобицького осередку Наукового Товариства імені Шевченка)

 



Создан 18 мар 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником