Трускавецький вісник № 46 (589) від 2 квітня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 46 (589) від 2 квітня 2013 р.

02.04.2013



 

У номері: Інтерв’ю з Зоряною Домбровською; Слово на захист Олексія Радзієвського у справі закриття шкіл; Трускавець та Борислав у 2012 році в дзеркалі статистики; Кримінальні новини; Спортивні новини; Із сесії Бориславської міської ради; Сланцевий газ як кістка в горлі; У Трускавці зросли тарифи на ритуальні послуги; Контроль за владою; Персоналізація голосувань.

Новини Трускавця та регіону

Обматюкав лікаря

Скандалом із нецензурною лайкою завершився візит до лікаря сорокачотирирічного бориславця, мешканця вул. В. Великого гр. П. Пацієнт настільки «розійшовся» у робочому кабінеті лікаря-окуліста, що втихомирювати його вимушена була слідчо-оперативна група, яка прибула у міську поліклініку за викликом медпрацівників. Поява людей у формі вгамувала емоції невихованого пацієнта, проте це не звільнило його від відповідальності, інформує газета «Нафтовик Борислава» з посиланням на Бориславський МВ ГУМВСУ у Львівській області.

Обікрали освітянина

Гроші у сумі 1500 грн. викрала невідома особа із барсетки, яку один із керівників закладів освіти міста Борислава необачно залишив на столі робочого кабінету. Для здійснення крадіжки невідомому зловмиснику було цілком достатньо декількох хвилин, на які керівник установи відлучився зі службового кабінету, не зачинивши ключем двері. За фактом крадіжки відкрито кримінальне провадження та проводяться оперативно-розшукові заходи, інформує газета «Нафтовик Борислава» з посиланням на Бориславський МВ ГУМВСУ у Львівській області.

У Трускавці збільшилася кількість кишенькових крадіжок

Як інформує наше джерело з посиланням на Трускавецький МВ ГУМВСУ у Львівській області, останнім часом дещо збільшилася кількість крадіжок дрібних речей, які трапляються на нижньому бюветі Трускавця. В зв’язку з цим відпочивальників навіть спеціально попереджають про загрозу – відповідне оголошення розміщено на дверях входу в бювет. Також наші колеги з Трускавецького Інтернет-телебачення готують з даної проблематики сюжет, який можна буде подивитися сьогодні 2 квітня, за посиланням www.tit.net.ua.

Помирати стане дорожче

Минулого тижня у Трускавці пройшло чергове засідання виконавчого комітету. На ньому розглянули ряд питань, зокрема щодо підготовки міста-курорту до літнього відпочинкового сезону, про створення матеріального резерву на випадок надзвичайних ситуацій чи стихійних лих. Було вирішено, що і цього року працюватиме базар на центральній площі міста – його відкриють ще в середині квітня на тривалий термін. Вже традиційно не обійшлося для трускавчан без чергового сюрпризу щодо подорожчання цін – на цей раз збільшилася вартість послуг не комунальних послуг, а ритуальних. Так, тепер за копання могили родичам померлих трускавчан доведеться викласти значно більшу суму, ніж досі. Як мовиться – все заради громади, адже вона «заможна». Наша влада не лише дбає про живих, але пам’ятає і за померлих…

У Дрогобичі започатковують фестиваль-конкурс творчих родин «Родовід»

 Як інформує прес-служба Дрогобицької міської ради, у Дрогобичі в рамках святкування Міжнародного Дня Сім'ї (15 травня) відбудеться фестиваль-конкурс творчих родин «Родовід». Основна мета конкурсу - відродження та популяризація культурних та моральних цінностей сім’ї, збереження народних, родинних традицій та історичної спадщини, залучення дітей та учнівської молоді до народного мистецтва, звичаїв та обрядів. Для участі у конкурсі запрошуються творчі родини освітніх закладів Дрогобича. Всі учасники фестивалю-конкурсу будуть нагороджені дипломами та цінними подарунками. Організатором конкурсу є відділ сім'ї, молоді та туризму Дрогобицької міської ради.

Власна інформація

Дрогобичанин кинув своє двохмісячне маля на підлогу і вбив

30 березня 2013 року до чергової частини Дрогобицького міського відділу міліції поступило телефонне повідомлення від 42-річної місцевої жительки. Вона повідомила про виникнення сімейно-побутового конфлікту. Жінка розповіла про сімейні чвари своїх родичів, які мешкають недалеко від неї. Того вечора їй зателефонувала племінниця і повідомила, що її п’яний чоловік вчинив сімейний конфлікт. Через кілька хвилин жінка зателефонувала знову, повідомивши своїй родичці страшну звістку.

Від спожитої значної дози алкоголю 34-річний чоловік нічого не тямив, підняв із ліжка своє двохмісячне дитя і кинув на підлогу. Отримавши виклик, працівники швидкої медичної допомоги виїхали одразу на місце події. Попри марні сподівання лікарів, дитятко врятувати було неможливо. Від завданих тілесних ушкоджень (черепно-мозкових травм) дівчинка померла на місці події.

Як з’ясували правоохоронці, 30-річна горе-мати теж любить прикластися до чарки. Того вечора подружжя було на підпитку, навіть мати забула за дитину і пильнувала «оковиту».

На цей час Дрогобицьким міським відділом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 ККУ (умисне вбивство). Проводиться досудове розслідування.

Відділ зв’язків з громадськістю ГУМВС України у Львівській області, www.milicialviv.gov.ua

Депутати працювали без перерви

28 березня відбулась 48 сесія Бориславської міської ради. В залі присутні 37 депутатів із 46. Головував на сесії в.о. міського голови, секретар міської ради Ігор Мельник.

Депутати розпочали свою роботу з «різного», в якому заслухали інформацію про фінансово-господарський стан часопису «Нафтовик Борислава». Доповідав депутатам Віктор Ревкевич, голова депутатської комісії з питань планування бюджету і фінансів, економіки, здійснення державної регуляторної політики, який детально проаналізував фінансовий стан часопису. Співзасновником газети є Бориславська міська рада та колектив редакції. Останні роки спостерігається значне погіршення фінансового стану редакції. Фінансовий стан проаналізовано за період 2002-2012 років. На сьогодні редакцією нарощено понад 200 тисяч грн. боргу. Значно зросла заборгованість із виплати заробітної плати. Після детального обговорення депутати вирішили зобов’язати редактора часопису підготувати на наступну сесію детальний план виходу з кризи .

Окрім того, в «різному» було озвучено ряд депутатських запитів та звернень, які в основному стосувались комунальних проблем. Так, депутат Володимир Ліцман звернувся від імені мешканців вулиць Петлюри, Каденюка, Куліша щодо низької напруги в електромережі, особливо, у вечірній час, депутат Василь Піх мав зауваження щодо роботи дев’ятого маршруту. Озвучили свої запити і депутати Михайло Лазар, Богдан Городиський, Василь Чабан, Володимир Хауляк.

Пізніше депутати перейшли до розгляду порядку денного. Депутати працювали без перерви і всі проекти рішень були розглянуті.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

У Трускавці пройде Міжнародний туристичний форум на тему просування курорту

6 квітня у Трускавці відбудеться міжнародний туристичний форум «Шляхи та методи просування курорту». Організатором форуму виступає Трускавецька міська рада. У форумі візьмуть участь курорти Грузії, Польщі, України, а також фахівці туристичної галузі з Москви, Азербайджану та України. У рамках форуму буде підписано угоду про співпрацю Трускавця з польським містом-курортом Унійов.

www.truskavets-city.gov.ua

Перемоги на воді і на суші

22-24 березня 2013 року у Чернівцях вихованець Трускавецького ДЮСК «Спортовець» Роман Гумецький, який зараз навчається у Івано-Франківському коледжі фізичного виховання і спорту, на Чемпіонаті України з морського багатоборства серед юніорів виборов ІІІ місце і бронзову медаль (тренер ДЮСК Богдан Смеречинський).

27-28 березня 2013 року у Долині команда плавців ДЮСК «Спортовець» змагалась на голубих доріжках зі своїми ровесниками з Івано-Франківська (ДЮСШ «Олімп» та ДЮСШ №2), Долини, Калуша, Снятина, Хмельницького та Ковеля у міжобласному юнацькому турнірі з плавання «Прикарпатська весна - 2013», на якому у багатоборстві трускавчани вибороли призові місця: Галина Кісак (І місце, короткий кроль); Денис Горічко (ІІІ місце, брас); Вікторія Уєчко (ІІІ місце, брас); Ліля Уєчко (ІІ місце, короткий кроль) (тренери ДЮСК Олег Кирчей та Андрій Жгута).

30 березня у с. Грімне (Городоцький р-н) команда борців дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» приймала участь в обласному турнірі з вільної боротьби серед юнаків та дівчат 2000-2002 років народження. Всього у змаганнях взяли участь 145 юних борців зі Львова (ДЮСШ «Спартаківець», ДЮСШ «Богатир», ДЮСШ №7, ДЮСШ «Атлет»), Винників, Пустомит, Соснівки, Щирця, Грімного та Трускавця (ДЮСК «Спортовець»).

За результатами поєдинків срібними призерами турніру стали вихованці ДЮСК «Спортовець» Микола Кирчей, Максим Хоминець та Василь Стуканець; бронзові медалі та ІІІ місця у Андрія Кожушка і Олександри Хоменець (тренер ДЮСК Семен Гардій).

Любомир Мацькович, директор ДЮСК «Спортовець»

Зоряна Домбровська: «Вірю в краще й дивлюся на перспективу»

Зоряну Домбровську знаю з 2004 року. Відтоді, коли ця молода дівчина першим автобусом їхала в Київ на Помаранчеву революцію. «Я замість брата», - пояснювала вона старшому по автобусу, коли її не виявилося в списку. «А скільки тобі років, маленька? Там може бути всяке», - пробував таки вияснити ситуацію Ярослав Шологін, а саме він був старшим в автобусі, і дуже вже юною була дівчина. «Та є 18»,- запевнила Зоряна, більше дуже ніхто не докопувався – не до того було. Так замість брата і таки в 17 років Зоряна Домбровська в’їхала в Київ і в політику, як виявилося всерйоз і надовго. В Києві вдень стояла біля Верховної Ради чи Кабміну, а ночами готувала канапки, якими Зоряна щедро пригощала людей з помаранчевою символікою та й у біло-блакитниких шаликах. Завжди усміхнена і бадьора дівчина часом підтримувала в Києві і хлопців, які чомусь частіше дівчат впадали в апатію чи паніку в екстремальних умовах. Звичайно, Зоряну не могли не помітити досвідчені політики. Після повернення в Трускавець Зоряна починає працювати в міському штабі Віктора Ющенка, її запрошують в нову потужну політичну силу – «Нашу Україну», щоправда через юний вік таки в молодіжку. З 2005 року Зоряна Домбровська очолила Трускавецьку міську організацію «Молодіжний союз «Наша Україна».

Та час минав. «Нашу Україну», яка переживає останні роки не найкращі часи, на всіх рівнях один за одним поступово покидають яскраві політики, бізнесмени, які шукають де краще, модніше, вигідніше, формують фронти й обіцяють зміни. Після виборів до парламенту 28 жовтня, на яких «Наша Україна» набрала ледь більше одного відсотка, заяву про вихід з політичної партії написав багаторічний і незмінний голова Трускавецької міської організації «Нашої України» Ігор Пілько. Тимчасово виконуючою обов’язки голови рада партії обрала Зоряну Домбровську. І ось 27 березня дівчина офіційно стала головою Трускавецької міської організації політичної партії «Наша Україна».

- Зоряно, найперше розкажи, як тебе обирали? Це була звітно-виборна конференція, були ще кандидатури?

- 27 березня в Народному домі у нас відбулися загальні збори, щоб обрати нове керівництво міської партійної організації та делегатів на партійну конференцію у Львів. Звітно-виборчою конференцію це назвати важко, бо звітувати особливо не було кому. Кандидатур на посаду голови партії більше не було, мене обрали одноголосно, як в комуністичні часи (сміється).

- «Наша Україна» сьогодні далеко не та потужна сила, в яку ти вступала. Думаючи, що колись головний корабель затонув, його покинули багато людей на всіх рівнях. Незрозумілі процеси – розколи, не зовсім легітимні з’їзди «Нашої України» відбуваються на загальноукраїнському рівні. Всього цього не витримують набагато досвідченіші політики. Чому ти погодилася очолити таку непопулярну нині політичну силу?

- Тому, що вірю в краще і дивлюся на перспективу. Після того, як поїхала з вами на Помаранчеву революцію, мене «засмоктала» політична робота. Мені це й далі дуже цікаво. Не можу просто сидіти вдома, після роботи дивитися телевізор (сміється). Я розумію, що світ, країну глобально змінити важко. Але працювати на місцевому рівні треба, починати з себе. Якщо не я, то хто? Та й не можна отак викинути напризволяще все-таки розкручений бренд «Наша Україна». В державі і місті зокрема є багато людей, які вірять не в Ющенка чи ще в когось, а в демократичну національну партію. Ми проводили перереєстрацію членів партії, і своє членство в «Нашій Україні» підтвердили Ігор Нич, Петро Шумин. Леся Дідик уже не є заступником голови міської організації та залишається членом ради партії. На позаминулих виборах де була «Свобода» і скільки відсотків вона мала? В «Нашої України» теж ще можуть бути кращі часи, друге дихання. Впевнена, що перед виборами до нас прийде ще не один відомий в місті політик, може й хтось інший захоче очолити. Вже говорять, що до нас хочуть вступити «нові» старі члени.

- Зоряно, то у тебе є команда і план дій?

- Команда є. Правда її треба поповнювати. Найперше вдячна Вірі Миколаївні Гук. Якби не вона, не знаю, чи я б цим усім займалася. Зараз треба обрати нового голову молодіжної організації «Наша Україна». 14 квітня має відбутися обласна партійна конференція. А 18 травня – з’їзд партії, на якому маємо підтвердити перереєстрацію партії, що «Наша Україна» є і жива, та затвердити Програму партії. Звернулася також до членів міської організації, щоб кожен розробив та запропонував свій план заходів та бачення розвитку партії в місті.

Щоб бути в курсі міських подій, необхідно, що члени ради отримували інформацію не з Інтернету, а ходили по заходах, на сесії міської ради.

- Зоряно, ти не так давно вийшла заміж. Чоловік Василь є членом партії «Наша Україна»?

- Василь є членом молодіжної організації. В партію ще не вступив (сміється). Не хочу його підштовхувати, це має бути його рішення. Але чоловік мені допомагає в організаційних питаннях.

- А твій керівник на роботі – в КП «Трускавецьтепло» - лідер міської організації політичної партії ВО «Батьківщина» Руслан Крамар не намагається тебе переагітувати, «перевербувати»? Адже «Наша Україна» та «Батьківщина» завжди були «закляті друзі»-конкуренти.

- Чесно, я поки не пішла на роботу в «Трускавецьтепло» була іншої думки про Руслана Крамара. Але робота, спілкування з людиною насправді творить найоб’єктивніше враження. Руслан Ярославович дуже лояльно ставиться до моєї політичної діяльності. Під час виборчої кампанії з розумінням відпускав мене, коли я відпрошувалася з роботи, щоб поставити агітаційні палатки тощо.

- «Наша Україна» давно не висловлювала ставлення, заяв щодо жодних подій в місті, діяльності влади загалом та міського голови зокрема…

- Партія фактично знаходилася в сплячому режимі. На виборах ми підтримували іншого кандидата. Зараз в партії є люди, які при владі, та є й опозиційно налаштовані. Так що реагувати зможемо максимально демократично, якщо буде щось конструктивне робитися – підтримаємо, якщо порушуватимуться права та свободи людей – реагуватимемо.

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Школи прийдеться закривати, або Слово на захист Олексія Радзієвського

Дмитро Солтан став директором загальноосвітньої школи № 8 міста Дрогобича. Всупереч думці педагогічного колективу, всупереч благанням представників ЗМІ та громадських організацій засідання конкурсної комісії пройшло за закритими дверима. Нагадаємо, що впродовж кількох місяців про закриття шкіл у Дрогобичі не лише ходять чутки – робилися відповідні дії. І цілком ймовірно, що влада Дрогобича призначила директором восьмої школи пана Солтана саме з метою проведення «оптимізації» цього освітнього закладу.

Та відійшовши від пана Солтана та конкретно від теми восьмої школи, спробуймо глибше заглибитися в проблематику дрогобицької освіти. І проблема не тільки в тому, що її, цю освіту, впродовж багатьох років очолює пан Сушко, який до того ж є на даний момент ще й депутатом Дрогобицької міської ради (значить, вірить йому громада, якщо обрала!). Проблема в іншому – чи може Дрогобич собі дозволити утримувати всю освітню мережу без жодних змін, реформ, скорочень чи навіть закриття окремих шкіл? Це є той болючий мозіль, наступивши на який неодмінно чується крик невдоволених, обурених, свідомих та патріотично налаштованих мешканців Дрогобича, вчителів, батьків, громадських активістів. Мовляв, влада діє неправильно. Так, влада діє неправильно. Але не тому, що вона закриває школи. Влада діє неправильно в іншому – яким способом, як саме вона це робить.

Чи може бюджет міста утримувати всю громіздку структуру закладів освіти, культури, медицини? Якщо зберегти всі школи, то на це потрібні кошти. Звідки їх взяти? Може ліквідувати лікарню чи якісь її відділи? Може закрити музеї, бібліотеки? Може скоротити видатки на управлінський апарат? Але нехай всохне та рука, яка себе образить чи обділить – це стосується не лише Дрогобича, а абсолютної більшості місцевих рад.

Кошти для такої благої цілі як збереження мережі шкіл можна залучити від підприємців, багато з яких жирує, сплачуючи мінімум податків. Але в місті, де більшість депутатів становлять власне підприємці, зробити це вкрай важко, або й неможливо в принципі. Кожен із «захисників» шкіл одразу втрачає свій запал, якщо ціною збереження цих шкіл є його кишеня, тобто доходи, якими він мав би поділитися з містом. Це таке дещо примітивне пояснення, яке від цієї примітивності не перестає бути правдивим.

Спосіб, в який взявся вирішити проблему освіти Олексій Радзієвський, цілком відповідає його стилеві. Я захотів, я й зроблю і саме так, як я захотів! Дивуватися керівнику міста Котермака часів комунізму і часів теперішніх не варто. Мислить він напрочуд тверезо і наступник Олексія Васильовича буде хіба вдячний за розчищені «Авгієві конюшні». Школи не можуть бути священною коровою, як і заклади культури чи медицини. Доцільність функціонування такої розгалуженої та не зовсім потрібної мережі викликає сумніви і ось тут ми підходимо до самої суті справи. А суть така, що непрозорість дій влади Дрогобича породжує звинувачення в лобіюванні власних інтересів, у підкилимних інтригах, у корисливості, в діях на шкоду інтересів громади. Але які насправді інтереси цієї громади – не знає ніхто. Навіть сама громада. А може інтереси громади Дрогобича власне й полягають у тому, щоб шкіл було менше, але стали вони кращими?

Якщо би влада Дрогобича провела громадські слухання з приводу ситуації в дрогобицькій освіті, правильно розставивши акценти, можливо, не було б протестів, не було б паніки та істерики, а було б те розуміння, якого так хочуть Олексій Радзієвський та його підлеглі. Питання могло стояти так – як саме здійснити реорганізацію шкіл у Дрогобичі, щоб і вовк був ситий і коза ціла? Які школи варто закрити повністю, які перевести зі статусу школи І-ІІІ ступеня в статус школи І-ІІ ступеня? Скільки дитячих садочків потребує Дрогобич? Скільки шкіл? Де саме? На чому можна зекономити? У скільки обходиться місту кожна школа, кожен учень в тій чи іншій школі? Де можна знайти додаткові надходження? Чому в окремих школах така вкрай погана ситуація з наповнюваністю? Може, це вина директора, вчительських колективів чи матеріально-технічного стану тієї чи іншої школи? Який морально-психологічний мікроклімат в педагогічних колективах? Чи справляється зі своїми обов’язками начальник відділу освіти? Якщо ні, то хто може бути його гідним наступником? Як досягнути результату економії коштів «малою кров’ю» і чи це можливо взагалі?

Як бачимо, питання непрості. Дискусії були б занадто гострі як для Олексія Радзієвського. Адже він звик, щоб його накази виконувалися, а не обговорювалися. Тому й пішов шляхом, яким пішов, а саме ламанням через коліно. Знаючи слабинки Дрогобича, в якому, на жаль, немає громади з активною позицією (це моя суб’єктивна думка, яку втім поділяє багато дрогобичан), Олексій Радзієвський поставив питання руба. І цим вкотре показав, що є сильним політиком старого гарту на відміну від тих нюнь з безлічі дрогобицьких самозваних громадських організацій, які уклінно просили доступу на засідання конкурсної комісії, а отримали (вже вкотре!) дулю з маком під самий ніс.

Жарти жартами, але непомірне навантаження на місцевий бюджет, яке накладають освітні заклади, а найбільше школи, дійсно потребує докорінної зміни підходу. Місто не може кидати гроші на вітер, в бездонну бочку. Гроші варто інвестувати, пускати на розвиток. Заяви освітян, що варто інвестувати в майбутнє, тобто в дітей, у освіту, не підкріплюються доказами ефективності такої інвестиції в умовах Дрогобича чи сусідніх міст. В час, коли перестали працювати промислові підприємства Дрогобича, коли левова частка надходжень до міського бюджету поступає від бюджетних організацій, потрібно на речі дивитися реально. Навіщо Дрогобичу третя школа, коли майже поруч є четверта школа, гімназія, п’ятнадцята школа? Чи виконують свої функції позашкільні заклади, чи там просто займаються «липою», підтасовуючи показники, створюючи видимість роботи? Чи оплатилося інвестувати у школи, які своїм виглядом нагадують бастіони совка і де трансформація мислення педагогів проходить або з великими труднощами, або й не проходить зовсім? Чому школи не звільняються від баласту престарілих вчителів, а в той же час молоді спеціалісти поповнюють лави безробітних чи їдуть до Італії міняти памперси та підтирати задниці упослідженим синьйорам та синьйоринам? До речі, автор цих рядків – вчитель із десятилітнім стажем роботи, залишив школу в статусі заступника директора школи, вчителя першої категорії – в основному через незгоду з плачевним станом цієї ділянки українського життя. Звичайно, що багато питань до освіти є загальноукраїнськими і на рівні Дрогобича вони не вирішуються. Та все ж питання потреби такої кількості шкіл у Дрогобичі та видатків на них залишається актуальним. І залишатиметься таким і надалі.

Не можемо давати тут якийсь готовий рецепт вирішення проблеми. Сміливість Олексія Радзієвського полягає в тому, що він не закриває очі на реалії і не відкладає болячки міста на потім. Він міг би це робити, натужуючись так-сяк дотягнути до кінця своєї каденції – без скандалів, без протестів, без клопотів. Маючи непогані впливи у столиці і маючи багато знайомих та друзів на рівні Києва, Олексій Радзієвський міг би спати спокійно і навіть не пхати палицю в освітянський мурашник. Його намагання вирішити цю вкрай важливу для Дрогобича проблему зі школами повинно викликати повагу до мера. Замість підставляти ногу варто підставити плече, а замість кричати «Не так!», варто показати, як саме потрібно діяти. І справа тут не конкретно в восьмій школі та призначеному панові Солтані, як і не в тому, правильно чи неправильно робить Олексій Радзієвський. У тій же Європі, про яку так багато говорять як приклад для наслідування, у тій же сусідній Польщі проблему вирішили саме в такий болючий спосіб – малі школи, невигідні школи, школи, які місцеві громади не в змозі утримувати, просто закрили. ЗАКРИЛИ! Не в значенні що на їх місці руїна – будівлі використовуються, але значно ефективніше. Укрупнені заклади освіти дають продукт кращої якості. Конкуренція на ринку дала можливість кращим педагогічним кадрам працювати у школах, матеріально-технічна база укрупнених шкіл теж не викликає запитань. У нас натомість в освіті залишаються директори-самодури, вчителі, котрі вважають себе непомильними і тільки й думають про додатковий підробіток неоподаткованим репетиторством, батьки, котрі готові щороку викладати на ремонти класів, шкіл та на подарунки вчителям немалі суми грошей, діти, котрим голова пухне від непомірного тягаря знань від укладених «дипломованими вченими» та підприємцями від освіти щораз «кращих» та «досконаліших» шкільних програм. Нація деградує від змісту освіти а ля Табачник, форма освіти жалюгідна до нікуди, а ми ламаємо списи в питаннях, як нам зберегти восьму, одинадцяту чи яку там ще школу в конкретному місті.

Ох і заметушаться всі ті, хто впізнав себе в захисниках шкіл дрогобицьких. Звинувачуватимуть, що цей матеріал замовний, проплачений, що є перекручення, що школи потрібно зберегти. Але правда є такою, що зберегти потрібно місто, а шкіл в Дрогобичі забагато. Пройдуть роки і замість Олексія Радзієвського керуватиме Дрогобичем інша людина. Якщо теперішній очільник міста Котермака зможе довести розпочату справу із закриттям шкіл до кінця, то наступник йому тільки подякує. Якщо ж ні, то епопея із оптимізацією шкіл тягтиметься ще не один рік…

Володимир Ключак

Трускавець 2012 року в дзеркалі статистики

Промисловість

За 2012р. промислові підприємства міста реалізували промислової продукції на 93.4 млн. грн (0,3% загальнообласного обсягу). 66,1% у цьому обсязі займала продукція переробної промисловості, з неї: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 59,2%. Підприємствам з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води належало 33,9% продукції.

Із загального обсягу реалізованої за 2012р. промислової продукції 61,8 млн. грн. становила продукція добувної та переробної промисловості, яка розподілилась наступним чином: 55,4 млн. грн. (89,7% від обсягу реалізованої продукції) – товари широкого використання, 5,4млн.грн.(8,8%)– інвестиційна продукція, 0,9 млн. грн. (1,5%) – сировинна продукція.

На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за січень 2013р. відносно січня 2012р. зріс випуск сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого), включаючи сирну сирватку та кисломолочний сир у 2 рази, йогурту та інших ферментованих чи сквашених молока та вершків у 1,9 раза, молока рідкого обробленого (пастеризованого, стерилізованого, гомогенізованого, топленого, пептизованого) у 1,6 раза, води натуральної мінеральної негазованої в 1,4 раза, води натуральної мінеральної газованої на 10,3%.

За січень 2013р.бутлів,пляшок,флаконів та виробів подібних з пластмас було вироблено на 17,6% більше, ніж за січень2012 року.

На підприємствах з постачання пари та води гарячої (теплоенергії, виробленої та відпущеної) обсяг виробленої та відпущеної теплоенергії у січні 2013р. на 5,5% менше січня 2012р.

Використання і залишки енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

На 1 лютого 2013р. у споживачів і постачальників міста в залишках нараховувалося 9,8 т газойлів та 8,2 т бензину моторного.

Порівняно з 1 січнем 2013р. залишки газойлів збільшилися на 38%, а бензину моторного зменшилися на 49,4%. Порівняно з 1 лютим 2012р. залишки газойлів збільшились на 3,2%, бензину моторного – на 42,7%.

За січень 2013р. підприємства та організації міста використали 4310,2 тис.м3 газу природного, 54,4 т газойлів, 42,9 т бензину моторного та 15,0 т вугілля кам’яного.

В січні 2013р. у порівнянні з груднем 2012 року збільшилося використання газу природного на 4,5%, проте зменшилося використання бензину моторного на 10,8%, газойлів – на 8,1%.

У січні 2013р. порівняно з січнем 2012р. зменшилося використання газойлів на 76,7%, бензину моторного − на 13,9% а газу природного збільшилося − на 31,7%.

Прийняття в експлуатацію будівель та споруд

За 2012 рік в м. Трускавець введено в експлуатацію 21 новий житловий будинок (кількість квартир в них 32 одиниці), загальною площею 8225 кв. м., що 73% більше ніж за 2011 рік. За цей період введено в експлуатацію 18 індивідуальних житлових будинків (кількість квартир в них 18 одиниць), загальною площею 6526 м. кв., що у 4,2 раза більше ніж у 2011 році. Також за цей період введено в експлуатацію 3 не індивідуальні житлові будинки (кількість квартир в них 14 одиниць), загальною площею 1699 м. кв., що на 17,5% більше ніж за 2011 рік. Слід відмітити, що введено в експлуатацію згідно із Порядком прийняття в експлуатацію житлових будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт (Наказ Мінрегіону від 24.06.2011р. №91) приватних житлових будинків садибного типу 418 м. кв., що становить 0,2% по області та у 2,2 раза більше ніж у 2011 році.

За розподілом загальної площі житлових будівель за їх видами введених в експлуатацію 7592 м. кв. будинків одноквартирних та 633 м. кв. будинків з трьома і більше квартирами.

Частка міста в загальнообласному обсязі введеного в експлуатацію житла становить 1,1%.

За обсягами введеного житла м. Трускавець займає 20 місце, а за темпом зростання житлового будівництва – 25 місце в області.

В середньому на 1000 мешканців у 2012р. введено в експлуатацію 391 м. кв. загальної площі (по області – 290 м. кв.).

У 2012 році в м. Трускавці, за рахунок коштів держбюджету, введено в експлуатацію 80 ліжок в санаторіях.

У 2012р. введено в дію нежитлових будівель, інженерних споруд та потужностей в регіоні: готель з рестораном − 60 місць; готель без ресторана − 60 місць; пансіонат − 64 місця; торгові центри, універмаги, магазини − 1083 кв. м.; їдальні, кафе, закусочні − 74 посад. місць; будівлі підприємств харчової промисловості (з оброблення молока рідкого і вершків) − 200 т.; споруди та системи радіозв’язку − 40 кВт (1шт.); споруди підприємств електро- та теплоенергетики − 100 кВт.

Прямі іноземні інвестиції

Обсяг прямих іноземних інвестицій у підприємств та організацій м. Трускавця станом на 31 грудня 2012р. становив 26339,5 тис. дол. США, що складає 1,6% до загального обсягу інвестицій у Львівській області. У розрахунку на одну особу в м. Трускавець припадає 1252,0 дол. США прямих іноземних інвестицій (в середньому по області 648,1 дол. США). Приріст обсягу іноземних інвестицій на кінець звітного періоду до початку року склав 0,4% або 115 тис. дол. США.

Частка м. Трускавець у загально обласному обсязі прямих іноземних інвестицій на кінець 2012 року склала 1,6%. За обсягом інвестицій на одну особу м. Трускавець займає 3 місце по області.

За видами економічної діяльності прямих іноземних інвестицій спрямовано в підприємства, які займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям − 14236,3 тис. дол. США (54% від загального обсягу по місту), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги − 7180,1 тис. дол. США (27,3%), діяльності готелів та ресторанів − 2675,3 тис. дол. США (10,2%), промисловістю − 1252,9 тис. дол. США (4,8%), торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку − 759,7 тис. дол. США (2,9%) та будівництвом − 235,2 тис. дол. США (0,9%).

Найбільше інвестували в економіку м. Трускавця інвестори з Віргінських Островів − 7090,5 тис. дол. США (26,9% від загального обсягу), Нідерландських Антильських Островів − 6834,0 тис. дол. США (25,9%), Молдови − 4253,1 тис. дол. США (16,1%), Кіпру − 3370,5 тис. дол. США (12,8%), Великої Британії − 2384,0 тис. дол. США (9,1%), Латвії − 909,3 тис. дол. США (3,5%), Російської Федерації − 664,4 тис. дол. США (2,5%), Хорватії − 423,0 тис. дол. США (1,6%) та Польщі − 200,0 тис. дол. США (0,8%).

У 2012р. надійшло 725,3 тис. дол. США (0,2% загальної суми надходжень по області). За цим показником м. Трускавець займає 10 місце в області.

Нефінансові послуги

За 2012 рік підприємства міста та їх структурні підрозділи реалізували послуг на суму 946,5 млн. грн., що становить 6,5% від загального обсягу реалізованих послуг у Львівській області та більше 2011 року у фактичних цінах на 117,6 млн. грн., або на 14,2%.

За грудень 2012р. підприємства міста та їх структурні підрозділи реалізували послуг на суму 88,6 млн. грн., що становить 7,1% від загального обсягу реалізованих послуг у Львівській області та більше грудня 2011р. у фактичних цінах на 1,3 млн. грн., або на 1,5%.

В загальному обсязі реалізованих послуг у грудні 2012р. послуги у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги становила 62,8 млн. грн. (70,9%), діяльності готелів та ресторанів − 18,6 млн. грн. (20,9%), операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям – 6 млн. грн. (6,7%), діяльності транспорту та зв’язку – 1,2 млн. грн. (1,4%), надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльності у сфері культури та спорту – 33,3 тис. грн. (0,04%), підприємств торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 4,6 тис. грн. (0,01%).

Населенню реалізовано послуг у 2012 році на суму 380,5 млн. грн., що становить 13,3% від загальнообласного обсягу та більше 2011 року на 41,4 млн. грн. або на 12,2%.

Населенню реалізовано послуг у грудні 2012р. на суму 35,1 млн. грн., що становило 14,7% від загальнообласного обсягу та більше грудня 2011р. на 1,8 млн. грн. або на 5,5%. Частка послуг реалізованих населенню становила в сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги становила 26,2 млн. грн. (74,6%), діяльність готелів та ресторанів − 7,8 млн. грн. (22,2%), операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям − 671,7 тис. грн. (1,9%), діяльності транспорту та зв’язку − 438,3 тис. грн. (1,2%), надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту − 14,4 тис. грн. (0,04%), підприємств торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 3,0 тис. грн. (0,01%).

Частка міста у загальнообласному обсязі реалізованих послуг у грудні 2012р. становила 6,9%.

Оплата праці

Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника підприємств, установ та організацій (далі підприємств)1 у м. Трускавці у 2012р. становила 1710,67 грн., і у 1,5 раза перевищила рівень встановленої мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1134,00 грн.) та порівняно з 2011р. зросла на 12,5%. Проте, її рівень на 33,6% менше середнього рівня в економіці області. Середня заробітна плата за одну оплачену годину становить 12,40 грн.і на 11,7% більше порівняно з 2011роком.

Станом на 1 січня 2013р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати1 склала 957,6тис.грн. Порівняно з 1 січня 2012 року загальна сума боргу в економіці міста збільшилась у 1,5раза, а порівняно з 1 грудня 2012року збільшилася на 0,5%. Частка боргу міста становить 1,6% по області.

Сума боргу на економічно активних підприємствах порівняно з 1 січня 2012р. збільшилась на 504,1тис.грн. (у 8,3 рази), а порівняно з 1 грудня 2012р. збільшилась на 4,7 тис. грн (на 0,8%) і становила 572,7тис.грн.

Станом на 1 січня 2013р. кількість працівників, яким своєчасно не виплачена заробітна плата, становила 273 особи, таж сама, що і на 1 грудня 2012р.

 Сума заборгованості з розрахунку на одного працівника складає 2097,80 грн. Сума заробітної плати станом на 1 січня 2013р. невиплаченої працівникам підприємств-банкрутів, порівняно з 1 січня 2012р. зменшилась на 165,0тис.грн. і становить 384,9тис.грн.

Ринок праці

Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій за 2012рік становила 12002 особи, що складає 2,2% у структурі регіону та на 3,4% більше, ніж за 2011р.

Кількість прийнятих працівників становила 3007 осіб або 25,1% до загальної кількості штатних працівників, а кількість вибулих відповідно 2858 осіб або 23,8% до загальної кількості штатних працівників.

У 2012році 34 особи або 0,3% перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт),що на 73,4% менше, ніж у 2011р та 1300 осіб або 10,8% середньооблікової кількості штатних працівників - переведені на неповний робочий день (тиждень) з економічних причин, що на 47,8% менше, ніж у 2011році.

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець січня 2013р. становила 307 осіб, з них 46,3% – жінки та 59,6% – молодь у віці до 35 років. Допомогу по безробіттю отримували 64,5% осіб, які мали статус безробітного.

За професійними групами безробітні розподілялись так: 19,2% - фахівці; 17,6% -працівники сфери торгівлі та послуг; 16,3% - законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі); 16,0% - професіонали; 8,8% - кваліфіковані робітники з інструментом; 8,8% - технічні службовці; 7,2% - найпростіші професії; 5,2% - робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин; 1,0% - кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.

Навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на кінець січня п.р. становило 9 осіб. За професійними групами найбільший попит на робочу силу спостерігався на працівників сфери торгівлі та послуг (30,0% від загальної кількості заявлених вакансій), фахівців (24,2%)), а найменший – на кваліфікованих робітників з інструментом (3,0%) та на законодавців, вищих державних службовців, керівників, менеджерів (управителів) (6,0%). Внаслідок цього серед останніх категорій спостерігалося найбільше навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце (27осіб та 25 осіб відповідно).

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю впродовж січня п.р., становила 192 особи. Середній розмір допомоги по безробіттю становив 874,48 грн., що дорівнює 76,2% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (1147 грн.).

Населення

Чисельність населення м. Трускавця станом на 1 січня 2013р. становила 29516 (постійного 20985 осіб).

Упродовж 2012 року в м. Трускавці народилося 208 дитини, померла 221 особа.

За 2012 рік у місто прибуло 262 і вибуло 356 осіб, міграційне скорочення становило 94 особи.

У середньому на кожну тисячу осіб народилось 9,9 немовляти, що на 1% 2011 року.

На кожну тисячу осіб у середньому померло 10,5 особи. Порівняно з 2011 роком коефіцієнт смертності зріс на 12,9%.

Протягом 2012 року в місті зареєстровано 222 шлюби. Порівняно з 2011 роком кількість шлюбів збільшилась на 23 одиниці.

Із загальної кількості померлих 9 осіб від нещасних випадків у побуті, у тому числі 1 особа внаслідок транспортного нещасного випадку, 1 особа від падіння, 1 особа від випадкового утоплення та занурення у воду, 1 особа від навмисного самоушкодження та 5 осіб від випадків ушкодження з невизначеним наміром. За аналогічний період минулого року та ж сама кількість померлих від нещасних випадків у побуті.

Міграційна активність населення в порівнянні з 2011 роком зменшилася. Кількість населення, яка прийняла участь у міграційних процесах склала 618 осіб, з них зовнішня міграція: прибуло із-за меж області 67 осіб, із-за меж України 12 осіб, вибуло за межі області 104 особи, за межі України – 6 осіб, від’ємне сальдо міграції склало 31 особу; в межах області у м. Трускавець прибуло 183 особи, вибуло – 246 осіб.

Надання населенню субсидій

За грудень 2012р. до служб із надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулося 343 сім’ї, з яких 331 (96,5%) – повторно. Призначено субсидії 341 сім’ї (99,4% із числа тих, що звернулися). Загальна сума призначених субсидій становила 77,4 тис. грн.

За 2012 рік до служб із надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулося 1074 сім’ї, з яких 1039 (96,7%) – повторно. Призначено субсидії 1064 сім’ям (99,1% із числа тих, що звернулися). Загальна сума призначених субсидій становила 191 тис. грн.

Середня cума призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії за грудень 2012р. становила 227 грн., а за 2012 рік − 179,5 грн.

Призначено субсидії у грудні 2012р. 341 сім’ї на загальну суму 77,4 тис. грн., а за 2012 рік − 1064 сім’ям на загальну суму 191 тис.грн.

Організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, у грудні 2012р. нараховано 281,1 тис. грн. для відшкодування цих послуг, а за 2012 рік − 1513,7 тис. грн. Сума перерахованих їм коштів, включаючи погашення заборгованості попередніх періодів за грудень 2012р. становила 157,4 тис. грн., а за 2012 рік − 1494,9 тис. грн.

Заборгованість бюджетів перед організаціями-надавачами послуг за грудень 2012р. становила 270,7 тис. грн.

Оплата населенням житлово-комунальних послуг

 У грудні 2012р. мешканцям м. Трускавця нараховано до оплати за житло і комунальні послуги 3033,6 тис. грн. У той же час, населення сплатило квартирної плати і комунальних платежів 2015,5 тис. грн. (враховуючи погашення боргів минулих періодів). Крім того, одержано за спожиту електроенергію 323,7 тис. грн. Рівень сплати за житлово-комунальні послуги становив 66,4% від нарахованих до сплати сум, а саме: за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 97,6%, централізоване водопостачання та водовідведення – 97,2%, централізоване опалення та гаряче водопостачання – 55,6,1%, газопостачання – 50,2%.

На кінець грудня 2012р. загальна заборгованість населення становила 6850,2 тис. грн. і збільшилася порівняно з відповідною датою попереднього місяця на 1018,1 тис. грн.. У загальній сумі заборгованості найбільшу питому вагу становить заборгованість населення за централізоване опалення та гаряче водопостачання 3202,3 тис. грн. або 46,7%. Середній термін заборгованості населення за житлово-комунальні послуги становив 3,7 місяця.

Сім’ї, які не платили плату більше трьох місяців склали за централізоване опалення та гаряче водопостачання – 67,4%, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 25,3%, газопостачання – 2,9 всіх квартиронаймачів міста.

Галина Шийка, начальник відділу статистики в м. Трускавець

Борислав 2012 року в дзеркалі статистики

Промисловість

У 2012 р. промислові підприємства міста Борислава реалізували промислової продукції на 643,0 млн. грн., 10,6 % у цьому обсязі займала продукція переробної промисловості, а саме: машинобудування - 7,0%, виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції - 1,8%. легкої промисловості - 0,4%. Підприємствам з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води належало 19,7% реалізованої продукції.

Питома вага обсягу реалізованої продукції м. Борислава в загальному обсязі реалізації по області становила 2.0 %.

Із загального обсягу реалізованої за 2012 р. промислової продукції 516,1 млн. грн. становила продукція добувної та переробної промисловості, яка розподілилась наступним чином: 465.0 млн. грн. (90,1% від обсягу реалізованої продукції добувної та переробної промисловості) становила сировинна продукція, 44,7 млн. грн. (8,7%) - інвестиційна продукція, 6,3 млн. грн. (1,2%) - товари широкого використання і 156,9 тис. грн. (0,0%) - товари тривалого використання.

У січні 2013 р., порівняно з січнем 2012 р., у добувній промисловості і розроблення кар'єрів, зокрема, на підприємствах з добування паливно-енергетичних корисних копалин, видобуток нафти сирої збільшився на 1,0 %.

На підприємствах з виробництва пари та води гарячої (теплоенергії, виробленої і відпущеної) відносно січня 2012 р. збільшилось виробництво теплоенергії на 16,5 %.

Прийняття в експлуатацію будівель та споруд

2012 року прийнято в експлуатацію 94 нові житлові будівлі, 106 квартир загальною площею 22311 кв. м. що на 30,5% більше, ніж 2011 р.

Індивідуальними забудовниками було прийнято в експлуатацію 94 нові житлові будівлі, 94 квартири загальною площею 21610 кв. м, що на 26,4 % більше, ніж минулого року. Також прийнято в експлуатацію 12 квартир у будинку з трьома і більше квартирами загальною площею 701 кв. м.

Питома вага введеного у м. Бориславі житла у загальному обсязі введеного по області становила 3,0 %. На одну тисячу населення міста припадає 595,5 кв. м загальної площі збудованого за 2012 р. житла. У порівнянні із середньообласним показником - це в 2,1 раза більше.

За обсягом введеного житла м. Борислав займає 8 місце, а за темпом зростання - 11 місце серед регіонів області. Середній розмір однієї квартири, прийнятої в експлуатацію у 2012 р., становить 210 кв. м загальної площі.

Окрім житлових будівель 2012 р. в Бориславі також було прийнято в експлуатацію: готелі з рестораном на 170 місць, пансіонати на ЗО місць, одна будівля для конторських та адміністративних цілей, торговий центр, універмаг, магазин на 225 кв. м торгової площі, торговий ринок на 1800 кв. м торгової площі, їдальні, кафе, закусочні на 40 посадочних місць, цех з виробництва хлібобулочних виробів потужністю 524 т, костел, споруди та системи радіозв'язку потужністю 45 кВт, лінії електропередачі напругою 35 -150 кВ - 2,5 км, лінії електропередачі напругою 0.4 кВ - 0,38 км, 0,3 км місцевої водопровідної мережі, промислова котельня потужністю 5 Гкал та районна котельня потужністю 0,17 Г кал/год.

Прямі іноземні інвестиції

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) Борислава на 31 грудня 2012 р. становив 5,3 млн. дол. США у розрахунку на одну особу це становить 142,8 дол. США. На кінець звітного періоду спостерігається збільшення обсягу іноземних інвестицій на 1,5 %.

Частка Борислава у загальнообласному обсязі прямих іноземних інвестицій на ЗІ грудня 2012 р. становить 0,3 %. За обсягом інвестицій на одну особу регіон займає 17 місце в області.

Станом на 31 грудня 2012 р. найбільше влиття іноземного капіталу відбулось у торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 3.0 млн. дол. США (56,8 % прямих іноземних інвестицій в економіку міста). У промисловість інвестовано 1,7 млн. дол. США (31,4 %), а саме: у добувну промисловість - 1,5 млн. дол. США (28.2 %), у переробну промисловість - 0,2 млн. дол. США (З,З %). В охорону здоров'я та надання соціальної допомоги було залучено 563,5 тис. дол. США (10,5 %) прямих іноземних інвестицій, у сферу діяльності готелів та ресторанів - 61,6 тис. дол. США (1,2 %). у діяльність транспорту та зв'язку - 2,1 тис. дол. США (0.0%), у операції з нерухомим майном, в оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 1,3 тис. дол. США (0.0%).

Найбільшим іноземним інвестором для економіки міста Борислава є Нідерланди. Інвестиції цієї країни становлять 3,0 млн. дол. США (56,1% усіх прямих іноземних інвестицій). США інвестували 1,5 млн. дол. США (28,2 %). Кіпр - 380.8 тис. дол. США (7,1 %), Польща - 203,9 тис. дол. СЩА (3,8%), Російська Федерація - 161,7 тис. дол. США (3.0%), Німеччина - 56,6 тис. дол. США (1.1%). Литва - 31.3 тис. дол. США (0,6 %), Канада - 3,9 тис. дол. США (0.1%). Інвестиції Словаччини та Вірменії є малозначимі і становлять 2.3 та 2,1 тис. дол. США відповідно.

Упродовж січня-грудня 2012 р. у підприємства та організації міста було залучено 14,5 тис. дол. США прямих іноземних інвестицій (0,0 % до загального підсумку по області).

Оплата праці

Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника, зайнятого в економіці Борислава, становила минулоріч 2552,01 грн.. що на 13,4 % більше, ніж за 2011 р., і була на 1,0 % нижчою за середній рівень по області. Майже у 2.3 раза вона перевищила рівень законодавче встановленої мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 грудня 2012 р. - 1134 грн.). Середня заробітна плата за одну оплачену годину становила 18,44 грн. і зросла, порівняно з 2011 р.. на 14,3%.

Надалі гострою залишається проблема несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам, зайнятим в економіці міста. Станом на І січня 2013 р. заборгованість із виплати заробітної плати становила 1898.9 тис. грн. (3,3 % від загальної суми боргу в області) і зменшилась, порівняно з 1 грудня 2012 р.. на 8.4 %. а порівняно з 1 січня 2012 р. - на 44,5 %.

Заборгованість з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах на 1 січня 2013 р. становила 1147,7 тис. грн. і, порівняно до 1 грудня 2012 р., зменшилась на 11,8 %, а порівняно з 1 січня 2012 р. - на 50.1 %.

Ринок праці

Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій (далі підприємств) м. Борислава становила 2012 р. 6.5 тис. осіб, що на 3,9 % менше, ніж 2011 р. Частка зайнятих в економіці міста становила 1.2 % до кількості зайнятих в економіці області.

Упродовж 2012 р. на підприємствах Борислава було прийнято 1207 осіб (18,4% до загальної кількості працівників). За цей же період було звільнено 1522 особи (23,3% до загальної кількості працівників). Частки прийнятих та звільнених працівників по м. Бориславу у загальній кількості прийнятих та звільнених по області становили по 1.2 % відповідно.

Кількість працівників, які перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт) становила 2012 р. 700 осіб (10,7 % від загальної кількості працівників), переведені з економічних причин на неповний робочий день (тиждень) - 710 осіб (10,8%). Питома вага тих. які перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт) та переведених з економічних причин на неповний робочий день (тиждень), становила 5.4% та 1.1% відповідно до загальної кількості працівників по області.

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець січня 2013 р. становила 784 особи, з них 56.9% - жінки та 53.8% - молодь у віці до 35 років. Допомогу з безробіття отримували 71.9% осіб, які мали статус безробітного.

Населення

Чисельність наявного населення у Бориславській міськраді станом на 1 січня 2013 р. становила 37148 осіб і протягом 2012 р. збільшилась на 5 осіб. За рахунок того, що міграційний приріст (22 особи) переважив природне скорочення (17 осіб) і відбулось збільшення населення. Порівняно з 2011 р. міграційний приріст зменшився у 1,2 раза.

Упродовж 2012 р. в місті Бориславі народилася 460 дітей, померло 477 осіб, у т. ч. четверо дітей віком до одного року. Відносно до 2011 р. кількість народжених збільшилась на 43 особи (10,3 %), а померлих - зменшилась на 12 осіб (2.5%). 2012 року рівень народжуваності становив 12,4 особи на 1000 наявного населення, що на 10,7 % більше, ніж 2011 р. Рівень смертності становив 12.9 особи на 1000 наявного населення і знизився на 1,5% відносно 2011 р.

Надання населенню субсидій

Упродовж минулого року, до служби із надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулося 2777 сімей, з яких 2711 (97.6%) - повторно. Призначено субсидії 2749 сім'ям, причому 2686 (96.7%) - повторно. Загальна сума призначених субсидій становила 496.2 тис. грн. Кожній сім’ї призначено в середньому 180,5 грн. субсидій.

У грудні 2012 р. за субсидіями звернулись 104 сім'ї. з них 98 (94,2 %) - повторно. Призначено субсидій на відшкодування оплати житлово-комунальних послуг та електроенергії 1546 сім'ям на загальну суму 345.6 тис. грн.

Оплата населенням житлово-комунальних послуг

У грудні 2012 р. мешканцям міста Борислава нараховано до сплати за житлово-комунальні послуги 4108.1 тис. грн. У той же час населення сплатило квартирної плати і комунальних платежів на суму 2842.3 тис. грн. Крім того, одержано за спожиту електроенергію 432.6 тис. грн.

Рівень сплати за житлово-комунальні послуги становив 69.2% від нарахованих до сплати сум (враховуючи погашення боргів попередніх періодів), а саме: за газопостачання - 56.5%. централізоване опалення та гаряче водопостачання - 65.9%, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - 105.4%. вивезення побутових відходів - 110,8%. централізоване водопостачання та водовідведення - 116,6%.

На кінець грудня 2012 р. заборгованість населення з платежів в цілому по місту становила 12624,5 тис. грн. і збільшилась порівняно з відповідною датою попереднього місяця на 11.1% (на 1265,8 тис. грн.).

Найбільше мешканці міста заборгували за централізоване опалення та гаряче водопостачання - 4962.3 тис. грн. (39.3% від загальної суми боргу), газопостачання - 3890.3 тис. грн. (30,8%), централізоване водопостачання та водовідведення - 2073 тис. грн. (16.4%). утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - 1677,1 тис. грн. (13,3%).

Своєчасно не сплачують за житло та комунальні послуги 47,9% квартиронаймачів міста. Сім'ї, які не платили більше 3-х місяців за централізоване водопостачання та водовідведення. - 70.8%. утримання будинків та споруд - 34,7%. централізоване опалення та гаряче водопостачання - 48.5%. газопостачання - 3.5%.

Ірина Курик, начальник відділу статистики в м. Борислав, газета «Нафтовик Борислава»

Сланцевий газ – як кістка в горлі

Мітингувальники від «Газпрому»

Історичне підписання угоди про старт видобутку сланцевого газу в Україні, окрім мільйонів прихильників, як це завжди буває з доленосними для країни рішеннями, стало мішенню для тих, кому енергетична незалежність нашої держави стоїть поперек горла. Більшість громадян нашої держави цілком усвідомлює те. то залежність України від імпортних енергоносіїв нині е найбільшим гальмом її успішного розвитку, й сприймають сланцевий газ. - як можливість звільнитись від енергетичних «наручників» «Газпрому». Противники ж мотивують свою незгоду тим, що сланцевий газ начебто несе загрозу навколишньому середовищу.

Але, прикриваючись екологічними гаслами, так звані лідери «антисланцевої кампанії» готові покласти на шальки терезів майбутнє своєї держави і добробут. Та борються з міфічними загрозами вони не за покликом серця, а коштом сусідньої держави. Адже єдиним, хто зацікавлений у зриві українських проектів з видобутку сланцевого газу, є «Газпром», бо це зруйнує його монополію на нашому ринку. Енергетичним шантажем Москва і раніше блокувала всі спроби України віддалитися від російського криголама – від будівництва нафтопроводу «Одеса-Броди». і інтеграцію з ЄС.

Та сьогодні російська газова монополія дає тріщини, щороку вона втрачає 22 мільярди доларів. Тому, щоб їх хоч частково компенсувати. Україну брутально примушують до купівлі газу виключно російського походження. Недивно, що з легкої руки газового монополіста останнім часом в Україні все частіше з'являються екологічні організації-одноденки, антисланцеві проплачені мітинги на Львівщині чи Харківщині і т.д. У «Газпрому» всюди є свої агенти, які за чималу винагороду завжди знайдуть аргументи, щоб гучно захищати його інтереси. Бо в нас, на жаль, зацікавленим силам легко маніпулювати людьми, прикриваючись екологічними гаслами, тому що Україна пережила чорнобильську катастрофу, і питання стану довкілля суспільство сприймає дуже гостро.

Сланцева спекуляція

Коли ми чуємо про екологічні ризики при видобутку нетрадиційного газу, треба усвідомлювати, що ця проблема надумана і роздута штучно. Ніколи б американці не займалися тим, що небезпечно, на своїй рідній землі. Тим не менше, вони видобувають сланцевий газ на своїй території, готові надати ці вже випробувані технології нам. Стососвно реальних наслідків від видобутку сланцевого газу, то у світі з більш ніж 1 млн. сучасних свердловин ще на жодній не було зафіксовано жодного випадку проблем з екологією. Противники «сланцю» і самі зізнаються, що значущих прикладів екологічних катаклізмів чи людських жертв від видобутку цього нетрадиційного виду газу не можуть навести. Проте продовжують мітингувати, відробляючи чужі гроші.

Технологія гідророзриву пласта, що використовується при видобутку «сланцю», є перевіреною технологією, яка використовується для видобутку нафти і природного газу вже не одне десятиліття. Тим більше в Україні навіть технологічно потенційні загрози довкіллю виключені, адже поклади сланцевого газу залягають на глибині понад 2,5 кілометра, а водоносні горизонти розташовані на глибині до 500 метрів. Отже, ці розробки не перетинатимуться, тому роботи з видобутку сланцевого газу ніколи не призведуть до міфічних «ґрунтових провалів», і тим більше, до «сейсмічних струсів».

Дивно, чому опоненти «сланцю» не задаються запитанням, як це американці, що мають у кілька разів вищі екологічні вимоги і стандарти, не бояться на власній території видобувати сланцевий газ? Напевно тому, що знають відповідь - вже через 5 років після початку видобутку сланцевого газу громадяни США мали ціну на газ на 20% меншу, ніж до цього.

Досвід сусідів

За успішними прикладами видобутку сланцевого газу навіть за океан ходити не треба: сусідня Польща вже сьогодні робить ставку на «сланець», собівартість якого становить в середньому близько 300 доларів. На противагу російському, тисяча кубометрів якого коштує 500 доларів.

Що стосується України, то і нам ніщо не заважає взяти до уваги успішний досвід інших держав. Тим більше, що поклади сланцевого газу зустрічаються практично по всій території країни, а останні дослідження свідчать, що за його запасами ми посідаємо четверте місце у Європі - після Польщі. Франції та Норвегії. За різними оцінками обсяги сланцевого газу в Україні становлять від п'яти до семи трильйонів кубометрів. Беззаперечною перевагою нашої України, до того ж, є те, що вона вже має розгалужену систему газопроводів, тобто проблема транспортування видобутого газу відпадає сама собою, так само, як і необхідність витрачатися на будівництво відповідної мережі.

Безумовно, однією з вагомих переваг видобутку сланцевого газу є значна поширеність родовищ, а, відповідно, і близькість до споживача, а також його залягання у верхніх ґрунтових горизонтах. Це значно спрощує процес видобутку. Якщо ж говорити про економічні вигоди, то головною є нижча ціна на газ для кожного українця.

Ганна Солощенко, газета «Нафтовик Борислава»

 

Надалі успішно контролюватиме владу Михайло Ваврин

Нещодавно у місті Котермака за ініціативи та сприяння  руху «Чесно в Дрогобичі» відбулася прес-конференція на тему «Місцева влада для громади, чи громада для місцевої влади? Результати моніторингу діяльності міського голови і депутатів Дрогобицької міської ради протягом 2010-2012 рр.».

Доповідали громаді про свої дослідження (результати моніторингу і аналіз даних щодо діяльності депутатів Дрогобицької міської ради та мера Дрогобича Олексія Радзієвського) координатор руху «Чесно» Олег Балог, Тарас Демко, Володимир Кондзьолка, Петро Хорт, Богдан Гринчишин, Михайло Ваврин та Богдан Юзефів. 

Про відвідуваність депутатів сесійних засідань міської ради розповів присутнім Тарас Демко. Він акцентував увагу на тому, що Рух «Чесно в Україні» дуже серйозно відноситься до відвідування депутатів Верховної Ради України пленарних засідань сесій, оскільки народні обранці за час проведення сесії звільняються від своїх безпосередніх обов’язків за основним місцем праці. У ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» чітко сказано про те, що депутат місцевої ради зобов’язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради та засіданнях постійної депутатської комісії, інших органів ради, до складу яких він входить. У ст. 37 йде мова про те, що однією з підстав відкликання депутата місцевої ради є його пропуск протягом року більше половини пленарних засідань, або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень, доручень виконавчої ради та її органів.

Присутнім було роздано матеріал про рейтинг відвідування депутатами сесійних засідань за 2010-2012 рр. (пропоную читачам з ними ознайомитись).  Червоний колір свідчить про пропуск депутатів засідань сесій, наявність голубого – депутат був лічильником на пленарних засіданнях, зелений колір говорить про те, що депутат був секретарем на сесії, чорний – нагадує, що місцевий депутат Валерій Скотний (колишній ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка) помер. Пан Тарас відзначив у своїй доповіді, що депутата з «Сильної України» Ларису Панькевич, директора ЗОШ №2, шість разів за останніх два роки було обрано секретарем сесії (тим самим встановлено рекорд). Це в той час, коли більш, як 50 відсотків інших депутатів секретарями ради не були жодного разу. Гадаю, коментарі тут зайві… Лічильниками сесійних засідань за останніх два роки (поза конкуренцією) були директор КП ЖЕО Богдан Недбальський (партія «Батьківщина») та Михайло Шеремета (партія «Пора»). Перший був чотири рази у лічильній комісії, другий – п’ять разів. Цей факт також наводить на певні роздуми.

Як відзначив, п. Демко, 2010 року рух «Чесно» не так скрупульозно моніторив владу, оскільки цього року за каденції Олексія Радзієвського відбулося лише дві сесії Дрогобицької міської ради. У 2011 році жоден з депутатів не пропустив більше 50-и відсотків пленарних засідань. Найбільш проблемним щодо відвідуваності депутатів сесійних засідань був 2012 рік. Лідером-прогульником минулого року був депутат Дрогобицької міської ради Микола Походжай (партія «Пора»). 3 15-и  пленарних засідань, що були офіційно визнані Дрогобицькою міською радою, він пропустив 13 (86,6%). Друге місце серед тих, що пропустили сесії, посідає Володимр Кулина (партія «Пора»),  який пропустив 73 відсотки засідань, третє місце за кількістю пропусків займає Володимир Білоган (партія «Свобода», 60%). Найдисциплінованішими визнано депутатів Михайла Ваврина (партія «Батьківщина») та Галину Дівчур (Партія захисників вітчизни), які не мають жодного пропуску за останніх два роки.

Петро Хорт доповнив виступ п. Тараса тим, що депутатам не потрібно звітуватись про свою діяльність перед Рухом «Чесно в Дрогобичі». Вони зобов’язані звітувати перед своїми виборцями, перед громадою міста.  Для „чеснюків” достатньо того, аби депутати подали їм дані щодо дати та місця проведення зустрічі з виборцями, де народний обранець звітуватиметься про свою роботу. Даючи оцінку звітові народного обранця Романа Муля, п. Петро акцентував увагу на тому, що там дуже багато уваги було приділено його меценатству. Така „формальність” для звіту не годиться.

Олег Балог у своєму виступі відзначив, що, йдучи на вибори, кандидати в депутати часто тільки обіцяють. Але ні особи, котрі стали депутатами, ні наше суспільство, не звикло, щоб народні обранці виконували свої обіцянки, або ж несли відповідальність за їх невиконання. Рух «Чесно в Дрогобичі» висвітлив і подає на соціальне обговорення дані про діяльність депутатів міської ради. І довів до відома присутніх, що на його запит щодо відвідуваності депутатами Дрогобицької міської ради пленарних засідань сесій протягом 2010-2012 рр. було отримано офіційну відповідь за підписом керуючого справами Дрогобицького міськвиконкому Євгена Шильника. На цьому й базується моніторинг Руху „Чесно” депутатського корпусу щодо відвідування сесій міської ради Дрогобича.

Було надано також слово гостеві прес-конференції, відомому політичному та громадському діячеві Святославу Грабовському. У своєму виступі він акцентував увагу на тому, що після публікації ЗМІ матеріалів про те, як депутати Трускавецької міської ради відвідують сесію, якість їх відвідування покращилася на 15 відсотків. Він також представив присутнім картину щодо якості відвідуваннями депутатами Трускавецької міської ради сесійних засідань (звіт п. Святослава додається до матеріалу публікації).

Богдан Гринчишин розповів про своє бачення звіту міського голови Дрогобича перед громадою міста. На його думку, під час звіту не було задіяно людей до обговорення теми щодо зупинення промисловості у місті. Передні ряди актового залу з певних на то причин були зайняті, або ж „окуповані”  особами, що слугують інтересам влади. А інцидент, коли без відомих на те причин, молодики сумнівної репутації перешкоджали журналістській діяльності відомому письменнику, громадському та політичному діячеві Роману Пастуху, таки вразив усіх присутніх в саме серце. Прикро, що місцева прокуратура на це ніяк не відреагувала.

Його підтримали усі присутні, відзначивши, що звіт міського голови не був затверджений Дрогобицькою міською радою та не був вчасно опублікований в ЗМІ для ознайомлення громадян перед проведенням зустрічі. На офіційному порталі  міської ради не опубліковано ні звіту, ні дати, ні місця проведення зустрічі. Це разюче відрізняється від методів інформування про зустріч з кандидатом на міського голову Олексієм Радзієвським у 2010 році перед виборами, коли місто було практично „заклеєне” анонсами-афішами. Петро Хорт зауважив, що міським головою Олексієм Радзієвським було проігноровано рекомендацію Руху «Чесно в Дрогобичі» - забезпечити встановлення мікрофонів в залі, щоб громадяни могли задавати запитання в усній формі. Тим самим порушено права громадян, які з тих чи інших причин не могли задати питання письмово. Та й письмові записки, як цілком слушно зауважили на прес-конференції, контролювалися вірним „псом-цербером” Олексія Васильовича Євгеном Шильником. Неугодні владі записки з відповідних на це причин відразу знищувалися.

У виступі міського голови не висвітлено виконання його передвиборчої програми, не дано жодної оцінки фактам розкрадання коштів на будівництво стадіону, руйнування історичної пам’ятки XVII ст. Шпихліру, неналежного ремонту чи інших резонансних порушень.

Володимир Кондзьолка та Богдан Юзефів довели до відома присутніх про те, що діяльність в Русі „Чесно” складається з двох етапів. Щодо першого – то будь-який пересічний громадянин Дрогобича має право стати членом Руху „Чесно”. І сумлінно виконувати завдання – показувати громадськості роботу депутатів і виконавчих органів влади. Така діяльність триватиме до проведення виборів. Тоді починається другий етап діяльності, де в «Русі» не матимуть права бути ні депутати, ні ті, що перебувають у партійних осередках, чи працюють в командах депутатів. На період передвиборчої агітації, аж до закінчення виборів деякі члени Руху не проводитимуть своєї діяльності, оскільки потрібно не заангажовано повідомляти громадськості про те, чи відповідає той, чи інший кандидат критеріям Руху „Чесно”. А ті, хто в цей час намірений приймати участь у політичній діяльності, повинен на той період припинити свою діяльність у „Русі”.

Доречною на конференції пролунала пропозиція: оприлюднити список тих громадян, яким з тисячі, що подали необхідні документи для отримання земельної ділянки під садівництво та городництво, міська рада дала на це дозвіл. Так, як надала його багатьом депутатам міської ради. Чесно, без будь-яких обмежень.

Громадський Рух „Чесно в Дрогобичі”, як було повідомлено в обговоренні координатором Олегом Балогом, звернувся з офіційним листом до депутатів ДМР з тим, щоб отримати інформацію про звітність перед виборцями. І лише чотири депутати відгукнулися на нього – Юрій Яцків, Михайло Ваврин, Володимир Возняк, Богдан Пристай. На думку Володимира Кондзьолки, варто відзначити, що депутат Верховної Ради України Роман Ілик надав Рухові „Чесно” усі необхідні матеріали для ознайомлення з його роботою у Верховній Раді. Про результати своєї діяльності п. Роман прозвітував, виклавши інформацію на інтернет-сайтах. Сумно усвідомлювати, що народні обранці місцевого рівня, такі як Богдан Звір, Сергій Гориславський та ін. не бажають звітуватися перед громадою міста та ігнорують звернення Руху „Чесно” щодо надання копії звіту про свою діяльність. Хоча це передбачено Ст. 16 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”.

 Підсумовуючи виступ своїх колег, Михайло Ваврин зауважив, що депутати облради Тарас Курчик і Микола Баран з невідомих причин не захотіли відвідати цьогорічні сесії міської ради, хоча родом з Дрогобича. А на сесіях розглядалися доленосні для міста Котермака програми соціально-економічного розвитку, і їх бачення щодо стратегії розвитку нашого міста були б вагомими. Представники місцевих ЗМІ доповнили виступи членів Руху „Чесно у Дрогобичі” цілком слушним зауваженням про те, що на офіційних сайтах Дрогобицької міської ради не подаються рішення сесій. Чого не скажеш про сайти Бориславської, Трускавецької чи Стрийської міських рад. На мою думку, це наводить на роздуми про те, що влада продовжує узурпацію проти соціально-свідомих громадян, яким не байдужа доля рідного міста.

З першого квітня цього року наступним координатором, згідно Статуту Руху «Чесно», стає найдисциплінованіший депутат Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин, який доповів чесній громаді, що робота за його курування продовжуватиметься, як було заплановано колективом. Він буде успішно продовжувати контроль над діяльністю депутатського корпусу та міськвиконкому. А „прийняв” п. Михайло булаву правонаступника з „рук” Олега Балога аж на три місяці (такий термін виконання своїх безпосередніх обов’язків закріплений за кожним „часником”, що стає в цей період координатором), з чим його і вітаємо.

Вікторія Лишик

До теми. Трускавець - відвідуваність депутатами сесій міської ради

(2010-2011-2012р.)

 

Кращі депутати по відвідуваності (не більше 5% пропусків за 2 роки)

№ пп

Депутат

Всього пропусків за 2010-2011

Всього прпусків за 2012

Всього за 10-11-12 рік

% пропусків за 2010-2011

% пропусків за 2012

% Пропусків середній за 2 роки

Представник партії

  1.  

Шумин Петро Євстахович

0

0

0

0

0

0

Наша Україна

  1.  

Крамар Руслан

1

0

1

4

0

3

Батьківщина

  1.  

Попик Володимир Ярославович

1

0

1

4

0

3

Фронт змін

  1.  

Ярема Олег Ігорович

0

1

1

0

8

3

УНП

  1.  

Габшій Богдан Михайлович

0

2

2

0

15

5

СВОБОДА

  1.  

Мицик Сергій

0

2

2

0

15

5

Фронт змін

  1.  

Процишин Богдан

2

0

2

8

0

5

Самооборона

  1.  

Струбіцький Ігор

2

0

2

8

0

5

СВОБОДА

  1.  

Швець Павло

1

1

2

4

8

5

СВОБОДА

 

Депутати, які пропустили більш як 50% сесій

№ пп

Депутат

Всього пропусків за 2010-2011

Всього прпусків за 2012

Всього за 10-11-12 рік

% пропусків за 2010-2011

% пропусків за 2012

% Пропусків середній за 2 роки

Представник партії

1.

Зануда Валентина

20

13

33

77

100

85

Європейська

2.

Біліченко Олександр Миколайович

9

9

18

35

69

46

Європейська

3.

Вовчанський Василь Іванович

11

9

20

42

69

51

Пора

4.

Алієв Юрій Алієвич

14

9

23

54

69

59

ХДС

5.

Шиманська-Карп’юк Галина

8

8

16

31

62

41

Наша Україна

6.

Павлечко Святослав

6

7

13

23

54

33

Партія Регіонів

 

Яка партія найбільше пропускає засідань (Рейтинг):

№ пп

Партія

К-ть депутатів від партії

=К-ть депутатів*К-ть засідань

Всього пропусків за 2010-2011-2012р.р.

% пропусків

К-засідань

Голова осередку партії

 
 

1.  

Європейська партія

4

156

68

43,6

39

Юник Євген

 

2.  

Партія Регіонів

3

117

40

34,2

39

Грицак Лев

 

3.  

ХДС

2

78

26

33,3

39

Алієв Юрій

 

4.  

Пора

2

78

23

29,5

39

Яворський Юрій

 

5.  

Народна партія

1

39

9

23,1

39

 

 

6.  

Рідна вітчизна

1

39

9

23,1

39

Гарванко Ігор

 

7.  

Права воля

4

156

35

22,4

39

Ткаченко Олександр

 

8.  

Відродження

2

78

15

19,2

39

 

 

9.  

КУН

1

39

7

17,9

39

Ластовецьки Ігор

 

10.

Наша Україна

3

117

20

17,1

39

Пілько Ігор

 

11.

Удар

3

117

19

16,2

39

Стародуб Анатолій

 

12.

Батьківщина

5

195

22

11,3

39

Крамар Руслан

 

13.

Самооборона

4

156

17

10,9

39

Процишин Богдан

 

14.

Фронт змін

4

156

17

10,9

39

Іванишин Петро

 

15.

Жінки за майбутнє

1

39

4

10,3

39

Лобик Ігор

 

16.

СВОБОДА

5

195

15

7,7

39

Швець Павло

 

17.

УНП

1

39

1

2,6

39

 Ковальчин Олег

 

 

 

До теми. Персоналізація голосувань у місцевих радах

Персоналізоване голосування – це така процедура голосування, дотримання якої дозволяє ідентифікувати персональне рішення кожного голосуючого під час голосування навіть після тривалого часу від моменту голосування.

 Обираючи депутатів місцевих рад, громадяни України мають право знати, як працюють на благо місцевої громади їхні представники.

Проте насправді у більшості випадків виборці позбавлені можливості отримувати точну інформацію про діяльність місцевих депутатів – які вони вносять пропозиції, яку обстоюють позицію, а головне – як голосують за конкретні рішення.

Теоретично кожен громадянин має право отримувати інформацію про голосування депутатів у радах, а самі голосування здебільшого є відкритими. На практиці ж у протоколах голосувань записана лише кількість депутатів, що голосували «за», «проти», «утримались» чи не голосували за те чи інше рішення. Дані про те, як голосував кожен депутат за кожне рішення у більшості місцевих рад не відображаються ні в протоколах, ні на сайтах чи в друкованих виданнях, а в більшості випадків їх неможливо отримати навіть за інформаційними запитами, оскільки ці дані просто не фіксуються і не зберігаються.

Такий стан справ перетворює відкриті голосування на фікцію, не дає виборцям контролювати дії свого депутата, у т.ч. під час голосування за резонансні майнові, земельні, фінансові питання. Депутати уникають персональної відповідальності за свої дії, що не дозволяє суспільство об’єктивно оцінювати їхню діяльність як упродовж усієї каденції, так і під час виборів.

Тобто ситуація на місцевому рівні значно гірша, ніж у Верховній Раді, де, незважаючи на серйозну проблему «кнопкодавства» (голосування картками відсутніх депутатів), все ж доступні поіменні результати усіх відкритих голосувань.

Ця проблема має не стільки технічні, скільки політичні причини. Адже навіть у багатьох обласних та міських радах, де голосування здійснюється кнопками за допомогою електронної системи, а отже дані легко можна зберігати і оприлюднювати, інформація про персональні голосування депутатів недоступна для громадськості. Винятки, коли рада оприлюднює поіменні підсумки всіх відкритих голосувань на сайті, лише підтверджують, що не існує жодних технічних перепон для персоналізації голосувань принаймні на рівні обласних, міських та районних рад.

Громадська ініціатива «Персоналізація голосувань у місцевих радах», започаткована у січні 2013 року рухом «Простір свободи», покликана зусиллями небайдужих громадян зробити доступними поіменні підсумки голосувань у місцевих радах.

Вирішувати проблему ми плануємо одночасно двома шляхами.

По-перше, через внесення до Верховної Ради проекту змін до закону «Про місцеве самоврядування», який зобов’язав би всі ради зберігати і оприлюднювати поіменні підсумки всіх голосувань (окрім таємних).

По-друге, не чекаючи розгляду й прийняття згаданого законопроекту, домагатися змін до регламентів і практики діяльності місцевих рад.

Насамперед ми хочемо добитися персоналізації голосувань в обласних радах і міських радах обласних центрів. Проте радо вітаємо ініціативних людей з будь-яких територіальних громад, які хочуть долучитися до нашої кампанії.

Долучитися до кампанії можна зв’язавшись з її координатором  (Святослав Грабовський, тел. 063-3990888, пошта svityk@gmail.com ) або заповнивши форму на http://www.dobrovol.org/join/  і вказавши про бажання взяти участь в ініціативі «персоналізація голосувань у місцевих радах».

Підготував Святослав Грабовський

Перші підсумки ЗНО-2013

 

23 і 30 березня 2013 року в Україні було проведено пробне тестування. Учасники – учні загальноосвітніх навчальних закладів і випускники минулих років, які зареєструвалися ще в листопаді 2012 року, мали можливість попрацювати в аудиторіях пунктів пробного тестування і відчути атмосферу «вступної кампанії».

Для участі в пробному тестуванні у Львівській області зареєструвалося 9985 учасників, працювало 40 пунктів тестування у всіх районах і містах обласного значення. Явка учасників пробного тестування, незважаючи на складні погодні умови, була достатньо високою: 93% у перший день, 23 березня, і 95% – 30 березня.

Усі учасники сьогодні мають доступ до сервісу з визначення своїх результатів пробного ЗНО за шкалою 100-200 балів. Для тих учасників, які 23 березня 2013 року через погодні умови не змогли прибути на пункти пробного тестування, були створені додаткові місця в пунктах тестування 30 березня. Прикро, що з 179 осіб відсутніх 23 березня попрацювати з тестовими зошитами в аудиторіях прийшли лише 85 особи (47%).

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти висловлює подяку працівникам пунктів пробного тестування, співробітникам відділів/управлінь освіти за хороший рівень підготовки пунктів пробного тестування, створення належних умов проведення в них ЗНО і щиро дякує всім, хто захотів і доїхав до пунктів тестування.

Ми щиро бажаємо всім зареєстрованим абітурієнтам належно підготуватися до основної сесії ЗНО 2013 року та отримати високі бали з обраних предметів.

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти

 



Создан 02 апр 2013



  Комментарии       
Всего 1, последний 4 года назад
Святослав Сурма 02 апр 2013 ответить
Стосовно статті про закриття шкіл маю бажання залишити такий коментар:
На жаль страхітливо не компетентна стаття, Ні тобі аналізу, ні тобі цифр, а висновок вражає - "шкіл в Дрогобичі забагато" і за закриття шкіл будемо "дякувати". Дивно чути думки, що, виявляється, можна робити що хоче, але якщо нахабно, бо так хочу - це зразок поведінки. Так, зразок, але жахливої радянщини, куди автор так палко нас запрошує.
Вести дискусію з автором на такому рівні беззмістовно, залишається пошкодувати за потрачений час на її прочитання.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником