Трускавецький вісник № 52 (595) від 12 квітня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 52 (595) від 12 квітня 2013 р.

12.04.2013



 

У номері: «Перлина Прикарпаття» до ювілею готова; Лицар та лицарство; Дрогобичу один мільйон сімнадцять років; Податкова посилить роботу з наповнення міського бюджету; Чи піднімуть орендну плату в першій санітарній зоні; На Руслана Козира та Юрія Терлецького подано скаргу в Генеральну прокуратуру; Нова виставка в музеї Михайла Біласа; Спортивні новини.

Новини Трускавця та регіону

Орендна плата за землю в першій санітарній зоні: піднімуть чи не піднімуть

Як інформує наше джерело, під час наради мера Трускавця з керівниками підприємств, яка проходила вчора, 11 квітня, було піднято питання недоцільності підняття орендної плати за землю в першій санітарній зоні. Як не дивно, але одвічні опоненти Лев Грицак (ГКК «Карпати») та Віктор Жданов (ЗАТ «Трускавецькурорт») цього разу виступили в унісон: зростання в чотири рази орендної плати за землю в першій зоні охорони лише зашкодить місту. Після підвищення плати за мінеральну воду, що змушений буде зробити «Трускавецькурорт» для інших санаторіїв, оздоровниці компенсовуватимуть збільшені витрати зростанням вартості путівки. Це призведе до відтоку відпочивальників, подальшого скорочення у санаторіях, а відтак зростання безробіття; до зменшення заробітної плати і до тотального зубожіння трускавчан, громади, яка за останні три роки стала не «заможною», а радше навпаки.

Лев Грицак закликав не робити поспішних та необдуманих кроків, приймати зважені рішення. Міський голова повідомив, що обговорення теми підняття орендної плати за землю в першій санітарній зоні Трускавця пройде у вівторок, 16 квітня, о 16.00, в залі засідань міської ради. Маємо інформацію, що влада свідомо пішла на цей конфлікт із ЗАТ «Трускавецькурорт», декларуючи збільшення орендної плати з 3% до 12% - щоб в результаті підняти цю плату до 6% і це виглядатиме як своєрідна поступка.

Зауважимо, що обговорення цієї теми вже принесло негатив Трускавцю. Для прикладу, на ЗІКу з подання позиції ТМР вийшов матеріал під красномовним заголовком «Підвищать оренду за землю у Трускавці – підскочать ціни на путівки». Тему «обсмоктують» інші видання, а конкуренти тішаться. Попри всі зусилля трускавецьких клерків назвати такі інформаційні приводи «промоцією курорту» язик не повертається.

Податкова посилить роботу з наповнення міського бюджету

Вчора, 10 квітня, відбулася нарада міського голови Трускавця Руслана Козира з керівниками підприємств міста з питань наповнення міського бюджету. Про це інформує наше власне джерело. Ситуація не є катастрофічна, та все ж плачевна. Якщо в окремих оздоровницях середня зарплата становить понад 2 тисячі гривень (ГКК «Карпати»), то є такі, де вона ледве перевищує 1 тисячу грн. В зв’язку з цим представник ДПІ в м. Трускавці Юрій Білінський зауважив, що робота з такими підприємствами буде посилена та окреслив вектор дії в цьому напрямку.

Однією з причин недопоступлень до бюджету, за словами головного фінансиста ТМР Миколи Федоричака та завідувачки відділом планування та інвестицій ТМР Марії Заверюхи є скорочення штату в окремих оздоровницях, переведення працівників на неповний робочий день, недопоступлення від плати за землю. Були названі підприємства, які мають найбільше заборгованості перед містом. Нічого місто не отримує від користування землею відомчими санаторіями, які проте ведуть комерційну діяльність. Проблему на місцевому рівні вирішити неможливо, а звернення влади у вищі інстанції результату як наразі не дали.

В той же час виникає багато запитань щодо раціонального використання коштів, які поступають в міську скарбницю. Міська рада не перестає дивувати безглуздими пропозиціями, як от нещодавньою: в час, коли дороги Трускавця потребують негайного ремонту (причому це стосується найголовніших міських артерій), в мерії виношують плани використати мільйон гривень на перетворення вулиці Шевченка у пішохідну – зі встановленням кількох рядів клумб по периметру, замощення бруківкою, «озеленення», встановлення недешевої підсвітки (наразі невідомо, чия фірма виконуватиме ці роботи).

Тож чи відбудеться у Трускавці «покращення» навіть після того, як податкова плідно попрацює і кількість підприємств-мінімізаторів зменшиться? Чи, може, це «покращення» вже відбулося і відбуватиметься лише для вибраних (чи обраних)?

Міський голова здійснив виїзний прийом громадян

Як інформує прес-служба Дрогобицької міської ради, для вирішення на місці проблем громади Дрогобича міський голова Олексій Радзієвський здійснив виїзний прийом громадян на вул. Стрийській, 103 та Грушевського,105. Зустрітися та поговорити про свої проблеми з очільником міста прибуло понад 50 осіб. Під час спілкування з мешканцями згаданих будинків обговорено низку найбільш важливих проблем, які їх турбують. Серед питань порушених громадянами – ремонт підпірної стіни, упорядкування контейнерного майданчика по збору твердих побутових відходів, ремонт прибудинкової території, ремонт дахів та під’їздів, водопровідних труб у підвалі, облаштування дитячого майданчика тощо. Особливо хвилювало мешканців питання щодо підняття тарифів на квартплату. Роз’яснення та обґрунтовану відповідь громадяни отримали на місці від начальника КП «ЖЕО» Б. Недбальського.

Міський голова оглянув прибудинкову територію, під’їзди будинків, піднявся на 9-ий поверх, щоб особисто переконатись у всіх проблемах, що турбують мешканців. Усі порушені питання дано на розгляд профільним службам задля оперативного та остаточного їх вирішення.

Участь у виїзному прийомі також взяли: директор департаменту міського господарства І. Лепкий, начальник КП «Дрогобичтеплоенерго» І. Хом’як, начальник КП «Дрогобичводоканал» Р. Шагала, начальник КП «ЖЕО» Б. Недбальський, начальник КП «Комбінат міського господарства» Р. Біян, а також депутат міської ради С. Гориславський.

На Руслана Козира та Юрія Терлецького подано скаргу в Генеральну прокуратуру

Як інформує зоозахисник із Трускавця Лідія Буга, за результатом поданих 7 квітня документів на ім’я заступника голови Верховної ради України Руслана Кошулинського, віце-спікер підготував та подав звернення у Генеральну прокуратуру України на дії посадових осіб: міського голови Трускавця Руслана Козира та начальника УЖКГіБ ТМР. За словами Лідії Іванівни, цю інформацію їй надала секретар народного депутата. Причина – незаконні дії щодо бродячих собак, жорстоке поводження з тваринами, відстріли та отруєння яких тривають, а влада мовчки закриває на це очі (якщо не сприяє). Проте ситуація із безпритульними тваринами у Трускавці не вирішується – зоозахисники продовжують нас інформувати майже щоденно про випадки отруєнь, відстрілів, зникнень собак як домашніх, так і безпритульних.

Одним із кроків до вирішення проблеми могла б стати ситуація із стерилізацією тварин чи формування регіонального притулку. Проте розрекламований провладними ЗМІ проект успішно завалений – за півтора року так звані «зоозахисники» спромоглися хіба на створення сайту та збір коштів по торгових точках. Причому досі не з’ясовано, куди ж пішли зібрані кошти – можливо, на оплату замовних рекламних матеріалів у цих же ЗМІ. «Трускавецький вісник» готовий надати необхідні пропозиції та безкоштовно долучитися до співпраці з владою Трускавця у справі вирішення проблеми безпритульних тварин. Бо поки що чіткого плану дій місцевої влади щодо вирішення цієї проблеми ми не побачили.

Чи допоможе Кличко Трускавцю?

ДЮСК «Спортовець» підготував колективний лист-заявку від учнів, батьків, вчителів, тренерів та НВК «СЗШ №2 – гімназія» на встановлення дитячого спортивного майданчику в рамках Всеукраїнського конкурсу «Клич друзів — граймо разом!», організованого БО «Фонд братів Кличків». На ім’я директора БО «Фонд братів Кличків» Ганни Старостенко надіслано звернення, в якому, зокрема, сказано:

«Разом з лікувальними властивостями цілющих мінеральних вод Прикарпаття, які благотворно впливають на нормалізацію життєво-необхідних процесів в організмі людини, у міст-курорті Трускавець для нас, учнів загальноосвітніх шкіл та вихованців дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» створюються належні умови для активного та здорового способу життя.

Зміцненню нашого здоров’я сприяють активні заняття руховою діяльністю на уроках фізичної культури та регулярні тренуваннях у дитячо-юнацькому спортивному клубі «Спортовець» в секціях з волейболу, тенісу, баскетболу, вільної боротьби та боксу. З відкриттям плавального басейну ДЮСК у 2009 році, ми маємо можливість безкоштовно освоювати життєво-необхідний навик з плавання, як у навчально-тренувальних групах відділення плавання «Спортовця», так і на уроках з фізичного виховання під керівництвом кваліфікованих тренерів та вчителів фізичної культури, які прививають нам любов до спорту і залучають нас до Олімпійського руху.

Спортивно-оздоровчий комплекс ДЮСК «Спортовець» розташований біля шкільного спортивного «ядра» навчально-виховного комплексу «Середня загальноосвітня школа №2 – гімназія» , тому ми маємо можливість займатись спортом, використовуючи шкільні спортивні майданчики та спортивні зали ДЮСК.

Крім цього ми приймаємо участь у різноманітних спортивно-масових заходах:

- спортивно-розважальні ігри серед учнів 1-4 класів «Старт до Олімпу»;

- спортивно-розважальні ігри «Разом до Олімпу» серед команд учнів та батьків;

- міський легкоатлетичний крос серед учнів 5-11 класів СЗШ;

- зональні обласні та міські змагання за програмою Всеукраїнського культурно-спортивного фестивалю «Нащадки козацької слави»;

- Всеукраїнський спортивно-масовий захід серед дітей «Олімпійське лелеченя»;

- традиційні всеукраїнські юнацькі турніри та чемпіонати Львівщини серед учнів дитячо-юнацьких спортивних шкіл з волейболу, баскетболу, тенісу, плавання, вільної боротьби та боксу.

Встановлення дитячого спортивного майданчику «шкільного» формату біля спортивно-оздоровчого комплексу ДЮСК «Спортовець» та НВК «СЗШ №2-гімназія», в рамках Всеукраїнського конкурсу «Клич друзів — граймо разом!», організованого БО «Фонд братів Кличків», дозволить урізноманітнити цікаві спортивні заходи та проводити їх на свіжому повітрі, що сприятиме росту активності і популяризації здорового способу життя!».

Колективний лист підписало близько півсотні осіб (дані станом на 10 квітня).

Власна інформація

 

Вчора Роман Ілик провів прийом громадян у Бориславі

У четвер, 11 квітня, народний депутат України Роман Ілик провів особистий прийом громадян у Бориславі. У ході прийому надійшло 17 звернень, 5 – з яких колективні.

Участь у прийомі громадян взяв також міський голова Борислава Володимир Фірман. За словами народного депутата України, багато звернень стосувалися вирішення саме житлово-комунальних проблем, водопостачання міста і присутність мера була важливою.

«Чимало мешканців міста щодня стикаються з проблемою відсутності цілодобового водопостачання, прориву труб та підтоплення підвалів. Дрогобиччани, які звернулися до мене, впродовж тривалого часу вимушені жити у справді нелюдських умовах. Звичайно, ми будемо допомагати цим заявникам. Та, на жаль, проблема є настільки глобальною, що поодиноке її вирішення не приводить до бажаного результату. Саме тому мною ініційовано створення цільової державної бюджетної програми, яка б допомогла в тому числі стратегічно вирішити проблеми водопостачання та каналізації міста на рівні держави», - підкреслив Роман Ілик.

Вкотре на прийомі піднімалося питання приватизації східницьких джерел. Представники східницької громади націлені залишити лікувальні джерела у власності громади шляхом створення комунального підприємства «Східницькі джерела», а тому, заручившись підтримкою нардепа, будуть виносити це питання на розгляд сесії Львівської обласної ради.

Сільський голова села Старий Кропивник цікавився вирішенням питання реконструкції мосту, який знаходиться в аварійному стані і може призвести до надзвичайної ситуації на автодорозі «Стрілки-Новий Кропивник». За словами народного депутата, задля вирішення цього питання відповідні звернення вже направлені на адресу голови Львівської обласної адміністрації та ради.

Керівництво Народного драматичного театру для дітей та юнацтва ім. П.Телюка при Бориславському палаці культури звернувся до народного обранця з проханням підтримати гастрольну діяльність колективу. «Це єдиний у місті театр, який самотужки бореться за своє існування вже впродовж п’ятдесяти років. Сьогодні цим творчим людям бракує грошей поїхати навіть на ті театральні фестивалі, де вони вибороли право представляти свої вистави», - сказав Роман Ілик, пообіцявши театралам допомогу.

По завершенні прийому громадян Роман Ілик провів брифінг для місцевих ЗМІ, а також відвідав унікальну бориславську церкву св. Анни. Цей храм, за словами народного депутата, є справжньою перлиною міста, адже сотні людей приїжджають сюди, аби побачити унікальну колекцію з понад півтисячі мощів різних святих, зібрану місцевим священиком Романом Василівим.

Прес-служба народного депутата Романа Ілика

У Дрогобичі торговий агент обшахрував роботодавців

 

Влаштувавшись на роботу торговим агентом, 33-річний уродженець Жидачівського району вирішив привласнити кошти Дрогобицької філії товариства з обмеженою відповідальністю.

Після проходження випробувального терміну, представники філії запропонували чоловікові посаду торгового представника. Оформивши документи, новоспечений працівник підписав заяву з проханням працевлаштувати його на вказаній фірмі. Разом з тим, працівник уклав договір про індивідуальну відповідальність за матеріальні цінності фірми. Згідно з даним договором торгівельний агент ніс повну матеріальну відповідальність за збереження, зберігання та належне користування товарно-матеріальними цінностями ТзОВ, переданих торговому представникові в установленому порядку.

Працюючи на посаді торгового представника, працівник філії фактично був посередником між підприємством-постачальником і торговими точками. Саме працівник філії був зобов’язаний контролювати просування продукції підприємства, прийом і обробку замовлень. Адже в посадові обов’язки торгового агента філії ТзОВ входило представляти інтереси підприємства, зокрема, - надавати рекламну інформацію, налагоджувати взаємодію з потенційними клієнтами, організовувати збут товарного асортименту згідно з укладеними договорами та вчасно реалізовувати товари споживачам.

Приймаючи від клієнтів замовлення, працівник ТзОВ за допомогою електронного пристрою автоматично відсилав запит через мережу на фірму. Поставкою товару займався окремий структурний відділ у фірмі, а водій-експедитор займався розвозкою товарів до торгових точок.

У вересні 2012 року працівник фірми, який здійснював перевірку замовлень виявив, що товар не поступав у торгові точки, внаслідок чого підприємство заборгувало клієнтам певну суму грошей через недоставлену продукцію. Згодом правоохоронці з’ясували, що виникла ця ситуація з вини торгового агента.

Зокрема, було з’ясовано, що, користуючись посадовим становищем, торговий посередник залишав частину продукції у себе вдома, щоби потім збувати за власними комерційними схемами, заробляючи на цьому.

Крім цього в ході перевірки правоохоронці виявили 18 товарно-транспортних накладних, за якими товар не був доставлений у торгові точки та за якими кошти на підприємство не поступали. Загальна сума коштів за недоставлену продукцію становить 10 699 гривень. Співробітники слідчого відділення Дрогобицького міського відділу міліції зловмисника притягнули до відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

Відділ зв’язків з громадськістю ГУ МВС України у Львівській області (за матеріалами Наталії Постойко, Дрогобицький МВ)

Перемоги бориславських акробатів

Як повідомив директор ДЮСШ Борислава Олег Загірський, 5 квітня в Дрогобичі відбувся відкритий чемпіонат міста з спортивної акробатики. У змаганнях взяли участь і учні відділення акробатики Бориславської ДЮСШ. Вихованці тренерів-викладачів Георгія Чопика та Світлани Асланіді чудово виступили і показали такі результати: 1-е місце серед чоловічих груп посіла четвірка акробатів - Володимир Биків (ЗОШ№3), Ростислав Бегей (ЗОШ №8), Юрій Пенцарський (ЗОШ №6) та Олександр Загірський (ЗОШ №3). Перше місце серед жіночих трійок посіли: Цвітана Кісіль (ЗОШ №3), Анастасія Сопотницька (гімназія) та Вікторія Герцан (ЗОШ №4). Серед змішаних пар 1-е місце посіли: Анна Агурцова (ЗОШ №4) та Назар Лаврик(ЗОШ №5).

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського митця Ліни Костенко

 Як розповіла голова методичного об'єднання вчителів української мови і літератури Марія Тимочко, нещодавно у ЗОШ №4 м. Борислава відбувся чудовий захід - презентація музичного альбому "приСУТНІСТЬ". Лілі Кобільник, автора і виконавця пісень на вірші Ліни Костенко, та актриси Львівського музично-драматичного театру імені Ю.Дрогобича Тетяни Лучейко (виконавець худ. слова).

У цей день старшокласники мали змогу відчинити двері у дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського митця Ліни Василівни Костенко, вслухатись у Слово Поета, серцем доторкнутись його чар, вдуматись у його глибокий зміст. Адже "поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі". Про велич і геніальність українського митця розказала голова методичного об'єднання вчителів української мови і літератури Тимочко М.С., а про те, що Ліна Костенко є спадкоємцем кращих традицій не лише своєї нації, а й усього людства, розказав директор школи Смоляк Сергій Йосипович.

Методист міського відділу освіти Голобутовська Марія Миколаївна щиро подякувала вчителям української мови і літератури: Білинській Д.П., Ровенській М.С., Майдрі О.А., Карпінець Н.М., Сіданич І.Е., Томин Р.Д., Панів Л.Р., а також завучу Варениці О.Г. і побажала їм ніколи не розлучатися з неповторною, мудрою і пристрасною поезією, яка звеличує душу й серце шляхетними почуттями, чарує несказанною красою слова. Артистам Лілі Кобільник і Тетяні Лучейко побажала творчих натхнень і нових мистецьких звершень.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Лицар та лицарство

У Дрогобичі хочуть відновити пам’ятний знак Лицаря. Так коротко можна б охарактеризувати другу частину Дискусійного клубу Дрогобича, який проходив 11 квітня 2013 р. 14 травня 1916 року, через рік після звільнення Дрогобича від російських царських військ, в Дрогобичі постав дерев’яний пам’ятний знак Лицаря. Знак не тільки мав нагадувати мешканцям міста про історичну подію, але й був символом милосердя. Також біля Лицаря відбувалися різноманітні масові заходи, віче та інші урочистості, адже Лицар був споруджений на постаменті, до якого вели 5 сходинок і виступати перед громадою з такої імпровізованої трибуни було досить зручно.

Поволі наближається сота річниця подій І світової війни. Наступного року – рівно 100 років від її початку. Під австрійським пануванням Дрогобич був містом, в якому тісно перепліталися українська та польська культури. Як не дивно, але в ідеї спорудження знаку Лицаря були єдиними два ворогуючі на той час народи – українці та поляки. В Галичині було встановлено три пам’ятні знаки Лицарю – у Львові, Перемишлі і власне в Дрогобичі.

Одним з ініціаторів спорудження пам’ятного знаку Лицаря в Дрогобичі є знаний громадський активіст Хосе Турчик. Об’єднати навколо цієї ідеї Хосе Йосипович прагне всі громадські організації краю. Месидж Лицаря той же, що і в часи далекої Австро-Угорщини – заклик до милосердя. Пан Хосе зауважує, що ідея може не сподобатися … церкві, адже частина пожертв може «кочувати» саме сюди. Є механізм, досить прозорий, як використовувати ці пожертви. Наразі пам’ятний знак сам потребує пожертв на його спорудження. Не виключено, що це може бути вже не дерев’яний, а бронзовий Лицар. Є готовий проект встановлення Лицаря, причому вже затверджений Художньою радою. В час, коли місто навряд чи здатне профінансувати зі скарбниці цей проект, втілити його в життя може громада. Такий крок сприятиме її виходу зі сплячки, вважає Хосе Турчик.

Додаткову інформацію про Лицаря озвучив відомий дрогобицький краєзнавець Роман Пастух, автор ряду популярних книг на історичну та краєзнавчу тематику. Інші присутні теж висловилися з приводу функціонального статусу Лицаря. Хотілося, щоб цей проект політичні сили не пробували перетворити в антиросійський, антипольський чи з якимось ідеологічним забарвленням. Приклад невинного пам’ятного знаку на честь 500-річчя Грюнвальдської битви, який так і не постав у Дрогобичі, є досить показовим. Польська громада мала намір встановити пам’ятний знак в честь битви, в якій за свою волю пліч-о-пліч билися ляхи та русини, морави, богемці та інші слов’янські народності. Та сприяння справі тодішнього мера Миколи Гука без узгодження з депутатським корпусом, без громадського обговорення стало ведмежою послугою Миколи Петровича. Дрогобич так і не дочекався пам’ятного знаку в честь 500-ліття битви 1410 року на Зеленому Полі.

Варто зауважити, що пам’ятний знак Лицаря, якщо такий постане в Дрогобичі, має шанс стати важливою туристичною точкою, зауважує Хосе Турчик. Іноземці найбільше запам’ятовують те, чого не мають у себе. Їх, для прикладу, не так захоплює монументальна велич дрогобицького костела та дзвіниці біля нього (оборонної вежі), вони з жалем поглядають на руїни синагоги, навряд чи їм цікаві виставки сучасного малярства в дрогобицьких музеях. А от церква святого Юра чи солеварня – те, чого в себе вони побачити не можуть, бо цього попросту нема ніде. Щось подібне може бути і з Лицарем. Звичайна фігура плюс легенда плюс добрий екскурсовод – і Дрогобич може залишитися в пам’яті туристів як місто лицарства та милосердя, хоча таким насправді не є…

Володимир Ключак

P.S. А для тих, кого цікавить більш детальна історія дрогобицького Лицаря, пропонуємо ознайомитися з матеріалом нашого колеги Юрія Федчака, дрогобицького журналіста. Його стаття «Дрогобицький Лицар волі – українська статуя Свободи?», в якій подано уривок з книги Володимира Садового, була опублікована на сайті «ДрогобичІнфо» ще в травні 2011 року.

Дрогобичу один мільйон сімнадцять років?

У 1991 році Дрогобич гучно святкував своє 900-річчя. Та це не означає, що саме у 1091 році було засновано місто чи поселення з такою назвою. Перша письмова згадка про Дрогобич датована XIV століттям і фактично саме від цієї першої згадки, задокументованої на папері 1387 роком, можна робити відлік. Принаймні так прийнято в історичній науці і в цивілізованих громадах. Дрогобич отримав свій «ювілей» рішенням виконкому на підставі довідки, якої вже й немає, але і в тій довідці про початки Дрогобича говорилося досить розмито.

Тож святкувати чи не святкувати у 2016 році 1025-річчя Дрогобича? Саме таке питання стало предметом обговорення на Дискусійному клубі Дрогобича у четвер, 11 квітня. Засідання проходило в офісі ДМО КУН і Братства ОУН-УПА (приміщення Будинку вчителя), головним експертом виступив декан історичного факультету Дрогобицького педуніверситету, професор Леонід Тимошенко. На «Трускавецькому віснику» читачі вже мали можливість ознайомитися як із офіційним зверненням науковця, так і з його історичною працею «Найдавніший Дрогобич у світлі писемних згадок, легенд, топоніміки та артефактів». Професор Тимошенко повторив свої аргументи, які доводять, що немає ранішої писемної згадки про Дрогобич, ніж у 1387 році. А плановане святкування Леонід Володимирович назвав «знущанням над академічною наукою». Кандидат історичних наук, викладач ДДПУ ім. І. Франка Богдан Лазорак та його колега доцент Ігор Смуток прийшли на Дискусійний клуб, щоб підтримати колегу.

Активну участь в обговоренні взяли депутат Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин, депутат Стебницької міської ради Микола Варивода, а також людина енциклопедичних знань, невтомний дослідник історії краю, автор ряду надзвичайно цікавих книг Володимир Садовий. Свої зауваження висловили також громадські діячі Хосе Турчик, Олег Косик, Василь Лялюк, Валерій Каленюк, Юрій Кульчицький, журналіст Ярослав Баран. Присутніми на засіданні були журналісти газет «Твоя Фортуна», «Франковий край», «Тустань», «Франкова криниця Підгір’я», Інтернет-видань «Трускавецький вісник» та «ДрогобичІнфо», а також Дрогобицького регіонального Інтернет-телебачення.

Практично всі присутні погодилися з думкою, що Дрогобич є давнішим поселенням, ніж маємо про нього першу писемну згадку. Це засвідчують і археологічні розкопки. Але датувати початок Дрогобича ХІ століттям? З таким самим успіхом можна робити це і Х, ІХ століттям. Уявімо собі, що археологічні розкопки 2013 року на території Дрогобича закінчаться сенсацією і в культурному шарі глибиною кільканадцять чи кількадесят метрів виявлять якийсь черепок, датований ІІІ ст. до н.е. Або знайдуть кістки і вуглецевий аналіз покаже, що їм мільйон років. І якщо це станеться, то у 2030 Дрогобич святкуватиме один мільйон сімнадцять років від заснування міста (чи існування поселення)? Це ж абсурд.

Володимир Ключак

«Перлина Прикарпаття» до ювілею готова

Двадцять років тому тут, на високих трускавецьких пагорбах, де навпроти розкинулися зелені масиви карпатських лісів, виріс чудовий курортний комплекс під назвою Медично-реабілітаційний центр "Перлина Прикарпаття" - один з семи найкращих оздоровниць системи МВС України.

За роки своєї діяльності він значно розширив свої матеріально-технічні та лікувально-оздоровчі можливості, піднявся на високий професійний рівень, збільшився досвід медично-обслуговуючого персоналу. Про це із задоволенням розповідає Степан Васильович Пецюх - заступник начальника МРЦ "Перлина Прикарпаття" з медичних питань.

- Степане Васильовичу, розкажіть будь ласка, як готується ваша оздоровниця до святкування ювілею?

- Усі заходи, приурочені до двадцятилітнього ювілею нашого санаторію проходитимуть 16 і 17 квітня цього року. Відбудеться науково-практична конференція, у якій візьмуть участь і виступлять з доповідями науковці, спеціалісти як нашої системи, так і силових систем інших відомств - Служби Безпеки України, військові, прикордонники. Буде проведено показове навчання з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, до яких будуть задіяні медперсонал та технічні служби нашої оздоровниці.

Наступного дня відбудеться урочиста частина з врученням нагород кращим працівникам, ветеранам "Перлини Прикарпаття". Гості свята побачать прекрасний концерт у виконанні ансамблів "Перлина", "Верховина" та інших творчих колективів.

Щодо нашої медично-технічної бази, то за останні роки вона значно збагатилася новим обладнанням, на що було затрачено понад 500 тисяч гривень. Зараз у нас до послуг відпочивальників діє нова фізапаратура, кріосауна, інфрачервона сауна, підводний душ-масаж, встановлено п'ять нових ванн, три перлинні ванни, висхідний душ, обладнана соляна шахта, новий механічний масаж.

Багато зроблено в технічному оснащенні оздоровниці. Повністю замінено віконні блоки на склопластик у спальному корпусі, їдальні, переходах. Зроблено мембранний дах над холами і переходами, відремонтовано усі номери, більше двадцяти з них стали покращеного типу "люкс". Придбано два нових пасажирських ліфти, повністю відремонтовано із заміною меблів центральний хол, поновлено меблями номери спального корпусу, відремонтовано міні-котельню, облагороджено територію. Словом, всі зусилля керівництва нашої установи були спрямовані на поліпшення лікувально-оздоровчих можливостей наших відпочивальників.

- Знаємо, добра слава йде про ваш медперсонал…

- У нас працює 30 досвідчених лікарів, двоє з них мають наукове звання кандидата медичних наук. Це чесні і талановиті працівники, які своєю невтомною працею, самовіддачею дарують людям радість життя, а оздоровниці - добре ім'я.

- Напевно, в оздоровниці є ветерани, які працюють з дня її пуску.

- Є. Вони становлять майже 70 відсотків персоналу оздоровниці. Понад двадцять років працюють медсестрами І. Швець, І. Кавяк, І. Лотицька, О. Кушнір, Н. Ковалів, І. Галюлько, С. Пінчук, Л. Яцків, М. Квасниця, В. Щебак, лікарями - Д. Купич, Д. Федина, У. Фляк, Л. Борик, В. Климюк, В. Цебак і Я. Цебак, С. Гарванко та І. Грубер. Водіями -Л. Фещак, І. Пастер, В. Волощак. Кухарями - Н. Малик, Н. Мельничок, Н. Лютова, О. Ковальчин та багато інших. А, наприклад ліфтер В. Піряник та медична сестра А. Наконечна вірно служать оздоровниці з 1988 року.

- Як це? Санаторію ж виповнюється двадцять…

- Так, але історія "Перлини Прикарпаття" починається з 80-их років з невеличкого пансіонату, який спочатку був філією санаторію "Миргород". Потім був перейменований в пансіонат "Русь". Отож ці люди і перейшли у нову оздоровницю, і чесно працюють досі.

- Скільки людей скористалося послугами вашої оздоровниці за роки її діяльності?

- На сьогоднішній день у санаторії "Перлина Прикарпаття" повний курс лікування, оздоровлення і реабілітації отримало більше 160 тисяч чоловік. З них майже 90 тисяч - це працівники системи МВС України, члени їхніх сімей, діти. Кожного року нас відвідує практично 50 відсотків тих, хто уже був попередніми роками. Людям подобається у нас усе: ввічливе і доброзичливе обслуговування, смачне, калорійне харчування, професійне лікування і чудова природа. Тому вони з великим задоволенням приїжджають до нас повторно.

- За яких умов санаторій "Перлина Прикарпаття" років десять тому змінив свій статус на Медичний реабілітаційний центр?

- З вище названих. Це була не просто зміна вивіски, а вихід на більш професійний рівень медичного обслуговування та нові методи лікування.

У нас є, зокрема, те, чого нема в інших оздоровницях нашої системи: діє "Бароцентр" - кабінет гіпербаричної оксигінації, в якому щодня оздоровлюється десятки людей. Є й інші нововведення, про які ми уже говорили, і які з безпосередньою участю славнозвісної "Нафтусі" допомагають хворим відновлювати своє здоров'я.

- Можна сказати, що оздоровниця завжди рада своїм гостям, відпочивальникам, клієнтам, і такий високий рівень триматиме й надалі.

- Безперечно. Ми й надалі розвиватимемося в напрямку реабілітації, оздоровлення працівників правоохоронних органів МВС України та членів їхніх сімей. Ми добре розуміємо, що їхня праця є складною, відповідальною і ризикованою. Тож повинна бути належно оцінена як суспільством в цілому, так і нашою службою зокрема.

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Весняні надії

Виставка під такою актуальною в ці дні назвою відкрилася в художньому музеї Михайла Біласа. Весняні надії, надії на весну, на сонечко, які таки мусять прийти після такої затяжної зими, мабуть, переповнюють сьогодні всіх: старших та молодь, чоловіків і жінок, державних службовців та вільних художників. Саме тому плеяда митців Львівщини – Федір Сєдов, Наталія Войтович, Михайло Яремків, Лідія Кос, Богдан Задорожний, Світлана Мельник, Наталія Дрозд, Віктор Борисов, Олександра Карпова, Віталій Майстренко, Надія Левицька – вирішили трішки пришвидшити, прикликати весну, допомогти створити трускавчанам та гостям міста весняний настрій. Картини життєствердних квітів та пейзажів з такими ж оптимістичними назвами «Радість», «Гармонія», «Весняні надії», «Травень», «Карпати» ніби покликані нагадати, що всі негаразди та тривоги закінчаться та відійдуть разом з зимою, а пахощі весни - квітів, лісів, гір, струмків відновляться та нададуть нових запахів та відтінків життю.

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

 



Создан 12 апр 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником