Трускавецький вісник № 77 (620) від 5 червня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 77 (620) від 5 червня 2013 р.

05.06.2013



 

У номері: Хто інвестує в розвиток; Про сходи; Вороги свободи слова на Дрогобиччині; Свято Морозива в Дрогобичі; Подарунок від «Карпат»; На «Полімінералі» б’ють на сполох; «Країна Франкіана»; Кримінальні новини; Оголошення.

Новини Трускавця та регіону

Свято Морозива в Дрогобичі

У неділю, 2 червня, в розважальному комплексі «Залісся» (м. Дрогобич) пройшло Свято Морозива. Участь в  заході взяли батьки та діти не лише з Дрогобича, але й із сусідніх Трускавця, Стебника, Борислава, окремих сіл району. В програмі свята були різноманітні конкурси та ігри, генеральним спонсором виступила відома торгівельна марка «Рудь». Свято Морозива було приурочене до Міжнародного дня захисту дітей.

Подарунок від «Карпат»

Як інформує наше джерело, готельно-курортний комплекс «Карпати» (м. Трускавець) передплатив до кінця поточного року газету «День» для чверть сотні установ та організацій Трускавця, Дрогобича та Дрогобицького району. Так, зокрема, газету «День» відтепер отримуватимуть Трускавецька та Дрогобицька міські ради, три загальноосвітні школи Трускавця та п’ять дошкільних закладів міста-курорту, школа мистецтв, БУТ та міська бібліотека, асоціація інвалідів, організація ветеранів війни і праці, Дрогобицький педуніверситет, ДП «Дрогобицьке лісове господарство, окремі сільські ради Дрогобиччини. Передплату здійснено в рамках співпраці між готельно-курортним комплексом «Карпати» та редакцією всеукраїнської газети «День».

В Бориславі з робочим візитом перебуватиме мер Валбжиха

Завтра, 6 червня, ввечері до Борислава приїжджає з робочим візитом мер польського міста Валбжиха Роман Шелемей. Перебуватиме міський голова Валбжиха у місті нафтовиків до суботи, 8 червня. Окрім офіційних зустрічей в мерії та спільної прес-конференції з міським головою Борислава Володимиром Фірманом (7 червня, 11.30, зал засідань БМР), Роман Шелемей візьме участь у Святій Месі в бориславському костелі святої Варвари, що на вул. Володимира Великого, відвідає один з сусідніх з Бориславом курортів (Трускавець або Східницю), побуває в освітніх закладах. Також мер Валбжиха планує відвідати Центр вивчення польської мови, який діє у сусідньому Дрогобичі (керівник Центру – Адам Хлопек).

Місто Валбжих є партнером Борислава, дружні зв’язки між органами місцевого самоврядування українського та польського міст стали можливими також завдяки тому, що у Валбжиху проживає значна кількість уродженців Борислава польської національності. Співпраця між Бориславом та Валбжихом окрім культурної та освітньої повинна вийти на вищий рівень – економічного партнерства і прихильників такої позиції немало як у Бориславі, так і в Валбжиху.

Власна інформація

Про скасування запису у реєстрі

На підставі рішення ІІІ З’їзду Політичної партії «Партія екологічного порятунку «ЕКО+25%» від 01.10.2011 про припинення шляхом ліквідації (саморозпуску) політичної партії «Партія екологічного порятунку «ЕКО+25%» та припинення діяльності всіх партійних організацій та інших структурних утворень передбачених статутом партії, Реєстраційною службою Трускавецького міського управління юстиції 05 червня 2013 року прийнято рішення про скасування у Реєстрі обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії запису про реєстрацію Трускавецької міської партійної організації політичної партії «Партія екологічного порятунку «ЕКО+25%».

Ірина Наконечна, провідний спеціаліст реєстраційної служби ТМУЮ

Відпочинок розпочали з концерту

Десятки учнів молодших класів середніх шкіл Стебника після закінчення навчання розпочали активний відпочинок у літніх дитячих таборах. З цієї нагоди та до Дня захисту дітей Народний дім Стебника та міська рада організували для дітей та їх батьків великий концерт, що відбувся у Народному домі другого червня.

З великим задоволенням дорослі та діти сприймали виступи колективів Народного дому – танцювальних ансамблів «Бджілка» та «Калинове намисто» (керівник Інна Задолинна), «Мерінга» (Ігор Франчук), вокальної студії «Орфей» (Уляна Буга), самодіяльного народного циркового колективу «Вікторія» (Іван Куць), вихованців вокально-естрадного відділу музичної школи (Любов Кузьмич) та гостей - зразкового ансамблю танцю «Верховинка» (балетмейстер Ольга Максимищак), який, до речі, виїжджає 11 червня на гастролі у Болгарію.

Розважальні концертні програми для дітей відбулася також в мікрорайонах Стебника – Колпці і Сольці.

Марія Бабчій, спеціаліст у справах неповнолітніх, молоді, спорту та туризму Стебницької міської ради

В Дрогобичі проходить футбольний турнір пам’яті Віктора Максимова

Сьогодні, 5 червня, на стадіоні Дрогобицької ДЮСШ розпочався ІV регіональний футбольний турнір пам’яті Віктора Максимова серед хлопчаків 2002-03 років народження. Організаторами турніру виступили Дрогобицька міська організація ФСТ «Спартак» та Дрогобицька ДЮСШ за підтримки вихованців Віктора Максимова та за сприяння відділу у справах молоді і спорту Дрогобицької райдержадміністрації та відділу фізкультури та спорту міськради.

Участь в змаганнях беруть участь команди з Дрогобича, Дрогобицького району (с. Доброгостів), Трускавця, Борислава, Львова, Червонограда, Стрия, Самбора, Жидачева та Нового Роздола.

Віктор Миколайович Максимов понад 40 років свого життя віддав роботі з дітьми та юнаками міста Дрогобича. Його команди неодноразово здобували перемогу в обласних змаганнях. Був одним із найкращих дитячих тренерів Львівщини.

Прес-служба Дрогобицької РДА

Надії Скотній та Юрію Кишакевичу вручили відзнаку – медаль...

Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ, від імені Блаженнішого Патріарха-емерита Любомира Гузара, вручив ректору Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, професору Надії Скотній та проректору з науково-педагогічної роботи, професору Юрію Кишакевичу відзнаку – медаль, виготовлену з нагоди 80-річчя Блаженнішого Любомира Гузара та 55-ліття священства, за найкращий та найдавніший розвиток студентського капеланства в університеті.

Під час зустрічі присутні разом із капеланом о. Олегом Кекошем пригадали спільні заходи та Європейські симпозіуми університетів Європи у Римі, які в той час організовував теперішній владика Йосиф, будучи головою Патріаршої комісії у справах молоді. Надія Скотна вручила владиці подарунок з Дрогобича: енциклопедичну книгу-альбом «Дрогобиччина: свідки епох». Опісля взаємно склали щирі побажання успіхів, досягнень і Божого благословення.

Степан Бобер, випускник Дрогобицької духової семінарії, студент Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, газета «Високий Замок плюс Дрогобиччина»

 

Міліція розслідує інцидент між лікарем і редактором газети на Львівщині

Міліція розслідує інцидент, що стався 30 травня у Стебницькій міській лікарні, під час якого журналіст і громадський активіст Руслан Солонець зазнав тілесних ушкоджень від сина головного лікаря Андрія Пукала.

Як розповів сам Руслан Солонець, він прийшов до лікарні на запрошення окремих членів трудового колективу, аби бути присутнім на зборах трудового колективу. З опублікованого в Інтернеті відео випливає, що Руслан Солонець, який представився як активіст ГО «Антикорупція», намагався зафіксувати події на камеру, що викликало невдоволення лікарів. З одним із них у нього виник конфлікт: стверджуючи, що журналіст наступив йому на ногу, син головного лікаря Андрій Пукало сильно вдарив того ногою по стопі.

Внаслідок цього Руслан Солонець, за власними словами, отримав перелом п’ятої плюсневої кістки стопи. Після того, як він звернувся у міліцію, 2 червня Трускавецький МВ ГУ МВС України у Львівській області зареєстрував кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів за ч. 1 ст. 171 КК України.

Водночас журналіст припустив, що повідомлення прокуратури Львівської області, за яким провадження стосується не Андрія Пукала, а його батька, головного лікаря Стебницької міської лікарні Романа Пукала, є помилковим, бо у заяві він своїм кривдником назвав саме Андрія Пукала.

Своєю чергою речник прокуратури Львівської області Мар’яна Гайовська сказала ZAXID.NET, що не може розголошувати зміст заяви, слідство щодо якої ведеться.

Головний лікар Стебницької міської лікарні Роман Пукало у коментарі для ZAXID.NET з цього приводу зазначив: «Нехай розбираються правоохоронні органи… Не було ніякого конфлікту. Була спроба зірвати виробничі збори людьми, які мають певні зацікавленості і певні проблеми, пов’язані з порушенням певних статей певних кодексів».

«Ви бачите, що то першим почав не син мій. Молодий, гарячий чоловік, спровокований та й усе. Але я дивуюся, що від того, що наступили на ногу, може бути якась серйозна травма», - додав він, наголошуючи, що журналіст сам наступив на ногу не лише його синові. Окрім того, Роман Пукало наголосив, що перешкоджання журналістській діяльності, як-от виривання камери з рук чи інших перешкод, ніхто не чинив.

В уточнюючому коментарі для ZAXID.NET Руслан Солонець зазначив, що не показував в лікарні свого журналістського посвідчення. «Після того, як я пред’явив те посвідчення (ГО «Антикорупція» - ред.), в мене іншого посвідчення не запитували», - пояснив він.

Щодо видання «Трускавецька газета», головним редактором і засновником якого він є, Руслан Солонець зазначив, що воно існує з 2009 року. Виходить, за його словами, нерегулярно, з інтервалами від двох тижнів до двох місяців. На запитання, коли вийшов останній номер газети, він відповісти не зміг.

Додамо, що Руслан Солонець є активістом Громадського руху «Чесно» у Дрогобицькому районі Львівщини.

Розслідування справи контролює Дрогобицька міжрайонна прокуратура.

ЗАХІД.НЕТ

На Дрогобиччині встановлять меморіальну дошку видатному краянину Юзефу Дітлю

У смт. Підбужі на будинку селищної ради встановлять меморіальну дошку на честь уродженця селища, одного із найвидатніших лікарів, вченого, ректора Ягелонського університету, багаторічного президента Кракова Юзефа Дітля. Про це повідомив кореспондент IA ZIK з посиланням на селищного голову Степана Кугівчака.

З його слів, цією меморіальною дошкою у Підбужі започатковують вшанування видатних постатей, які народилися у цьому мальовничому гірському містечку, що має понад 600-літню історію.

Нагадаємо, що Юзеф Дітль народився 24 січня 1804 року у Підбужі. Виростав у багатодітній сім’ї, в якій було 7 синів та 2 доньки. Юзеф був п’ятою дитиною. Його охрестити у греко-католицькому храмі.

Спочатку вчився у Самборі, згодом у Тарнові, закінчив здобуття гімназійної освіти у Новому Санчі. З 1821 р навчався впродовж 3 років на філософському факультеті Львівського університету. З 1823 р. продовжив навчання на медичному факультеті Віденського університету. Через шість років став доктором медицини, водночас займався практичною медициною. Викладав у Віденському університеті, працював лікарем у передмісті Відня. В цей період він пише декілька наукових праць, серед яких особливо цінною є «Praktische Wahrnehmungen nach den Ergebnissen im Wiedner Bezirkskrankhause», видана у 1845 р. Юзеф Дітль став засновником нової віденської школи з медицини. Професор вважав основною метою медицини раціональну терапію: «хворого лікує природа, а лікар не повинен цьому перешкоджати».

26 листопада 1851 р. Юзефа Дітля було призначено завідуючим кафедри медицини Ягеллонського університету у Кракові. Професор активно зайнявся викладацькою та науковою діяльністю. Зрештою, у 1862 р. його було обрано ректором університету. Проте, після 14 років успішної діяльності в університеті, австрійська влада вирішила усунути з університету занадто активного пропольського професора. Таким чином, у 1865 р., коли його знову обрали ректором, надійшов указ про звільнення Юзефа Дітля із посади професора кафедри медицини університету. До найважливіших наукових праць цього періоду належать праці про лікування «запалення плеч», тифу тощо. Також професор багато зробив для розвитку бальнеології у Польщі.

Залившись поза стінами університету, професор Дітль почав кар’єру чиновника, ставши у 1866 р. депутатом міської ради Кракова. Того ж року, 13 вересня, його було практично одноголосно обрано президентом міста Кракова. За його президентства в місті почались реформи в сфері освіти (відкриття гірничої, рільничої, лісничої тощо шкіл). Особлива увага приверталась забезпеченню в місті чистоти вулиць, дотримання гігієнічних норм, було впорядковано каналізаційну сітку міста. Дотримуючись гігієнічних норм, Юзеф Дітль двічі на день міняв одяг. Президент Дітль сприяв подоланню проблеми холери у Кракові. Окрім будівництва каналізації було впорядковано вулиці (бруківкою), будувались нові школи. Крім того, появилось чимало нових культурних інституцій: музичне і лікарське товариства, школа мистецтв та ін.

Період президентства Юзефа Дітля був періодом розвитку міста Кракова у XIX ст., про що свідчить звіт президента у 1872 р., за яким впродовж 6 років було майже вдвічі збільшено бюджет міста. Тому 68-літнього Юзефа у 1872 р. було обрано президентом міста на другу каденцію. У 1873 р. президенту знову довелося боротися із холерою у місті. Через рік, Юзеф Дітль під тиском опозиційних сил покинув пост президента та виїхав з дружиною (у нього не було дітей) до Відня. У столиці Австро-Угорської імперії відомий лікар та заслужений президент Кракова помер 18 січня 1878 року.

ЗІК

Двоє молодиків викрали огородження бурової свердловини

Дільничні інспектори міліції виявили та затримали двох молодих людей, жителів Дрогобицького району Львівської області, які викрали огородження свердловини бурової.  

Про крадіжку у Дрогобицький міський відділ міліції повідомив 4 червня житель одного зі сіл Дрогобицького району. Чоловік повідомив, що невідомі особи здійснили крадіжку огородження свердловини бурової, вартістю 1,5 тисячі гривень.

У результаті проведених оперативно-розшукових заходів охоронці правопорядку виявили та затримали двох осіб, які скоїли крадіжку огорожі. Ними виявилися 22-річний та 23-річний жителі одного зі сіл району.

Як розповіла помічник начальника з питань взаємодії з громадськістю Дрогобицького міського відділу міліції, працівники міліції з’ясували, що вищевказане металеве  огородження чоловіки викрали з метою подальшого збуту в одному з пунктів прийомі металобрухту.

За вказаним фактом вже розпочато кримінальне провадження за ознаками частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка).

ВЗГ ГУ МВС України у Львівській області

Громадськість Львівщини перевірить як депутати-мажоритарники борються із корупцією

 

Корупція на місцевому рівні процвітає. Комунальники, державні підприємства, органи влади і місцевого самоврядування «ховають» інформацію, як вони витрачають бюджетні та публічні кошти і на що, адже, за законом, вони не зобов’язані проводити відкриті державні тендери. Це дає можливість чиновникам класти гроші у кишені собі та родичам, а інфраструктура міст тим часом погіршується у геометричній прогресії. Єдиний шлях виходу з цієї ситуації - вивести закупівлі «з тіні», а, відтак, посприяти ліквідації наболілих місцевих проблем. Такий крок можливий у разі прийняття Верховною Радою України проекту Закон України «Про відкритість використання  публічних коштів», який 15 травня 2013 року був зареєстрований у Парламенті під номером 2012а.

Наразі комунальникам та державним підприємствам не потрібно звітувати перед мешканцями про витрачені кошти, а відтак гроші йдуть «у тінь». За таких законодавчих умов можна поставити під сумнів те, що місцеві проблеми будуть якісно та повністю ліквідованими. Максимум, чого можна чекати від чиновників – певні «демонстративні» латання доріг, труб та дірявих тролейбусів. Решту доходів свого КП чи ДП тихенько роздерибанять.

Окреслена проблема є суспільно важливою, тому громадські організації з усієї України, які входять до коаліції «За відкритість використання публічних коштів», активно адвокатують Закон України «Про відкритість використання  публічних коштів» № 2012а. Нещодавно законопроект підтримали представники чотирьох парламентських фракцій - ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода» та Комуністичної партії України.

Згідно законопроекту, розпорядники коштів державного і місцевого бюджетів, суб’єкти господарювання державної і комунальної власності, фонди загальнообов’язкового державного страхування і органи пенсійного фонду будуть зобов’язані оприлюднювати щоквартально на спеціальному єдиному веб-порталі інформацію про заплановане та фактичне використання публічних коштів.  Крім того, на цьому веб-порталі можна буде ознайомитись із договорами за яким йдуть закупівлі і відповідно ціну товару чи послуги.

«У коаліцію з адвокатування законопроекту «Про відкритість використання  публічних коштів» входить більше 20 громадських організацій з усієї України. Ми продовжуємо нашу роботу і віримо, що якщо наше дітище стане законом, то в Україні вдасться викоренити систематичну корупцію», - наголошує директор Центру Політичних Студій та Аналітики, член коаліції, Віктор Таран.

Із Віктором Тараном погоджуються народні депутати України та експерти, які підтримують проект закону № 2012-а. Зокрема, законопроект у ВРУ зареєструвала група депутатів, що представляють чотири фракції: О. Калетник (КПУ), Л. Оробець (Батьківщина), А. Пишний (Батьківщина), М. Головко (Свобода), В. Чумак (УДАР) та О. Медуниця (Батьківщина). За їхніми словами, цей документ створить належні правові умови для забезпечення відкритості та прозорості щодо використання публічних коштів, сприятиме запобіганню корупційних діянь та підвищенню довіри громадян до інститутів держави і місцевого самоврядування.

Відповідно, громадські активісти Львівщини звертатимуться особисто до місцевих народних депутатів, які пройшли у Парламент за мажоритарною системою, аби наші обранці підтримали проект Закону України «Про відкритість використання  публічних коштів» № 2012а під час обговорення у комітетах Верховної Ради України. Законопроект  розглядатиметься депутатами у парламентських комітетах із питань: інформатизації та інформаційних технологій, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, економічної політики, бюджету, депутатської етики та питань європейської інтеграції.

Народні депутати: Дубневич Ярослав Васильович, Михальчишин Юрій Адріянович, Канівець Олег Леонідович та Курпіль Степан Володимирович під час  передвиборчих агітацій декларували своє прагнення до демократичного суспільства та до сприяння економічному зростанню рідного краю та України. Відтак, моральним обов’язком обранців, що входять до згаданих комітетів, є підтримка законопроекту № 2012а на засіданні комітету, фракції та у подальшому голосуванні, адже цей проект відкриє доступ до інформації та дасть можливість громадськості контролювати бюджети органів влади та витрачання бюджетних коштів у сфері державних закупівель.

Громадськість Львівщини проконтролює наскільки місцеві народні обранці добросовісно дотримуються своїх передвиборчих обіцянок та гасел!

Центр Політичних Студій та Аналітики, м. Львів

Вороги свободи слова на Дрогобиччині

Традиційно шостого червня, в День української журналістики, називаємо ворогів свободи слова на Дрогобиччині.

Третій рік поспіль сумнівне перше місце обіймає міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський. За рік, що минув, він прославився декількома “подвигами”. Насамперед мова йде про те, що міліціонери і беркутівці не пускають журналістів на сесії міської ради. Під час звіту міського голови так звані охоронці Олексія Радзієвського створили конфліктну ситуацію з Романом Пастухом. Сам Олексій Васильович дозволив собі некоректні висловлювання на адресу Тимофія Хащівського, який дописує в Інтернет-видання ДрогІнфо.

На другому місці секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик. Ми вважаємо, що саме він, фактично виконуючи обов’язки заступника міського голови з гуманітарних питань, винен у блокуванні доступу дрогобичан до правдивої інформації про діяльність влади. Зокрема, мова йде про офіційний сайт міської ради, на якому не можна достеменно і зручно дізнатися про проекти розпоряджень міського голови, проекти рішень виконкому та проекти постанов міської ради, а також вчасно про самі рішення, як цього вимагає чинне законодавство.

Третє сумнівне місце посів редактор газети “Нафтовик Борислава” Роман Соловчук. Він створив фактичну монополію на слово в місті нафтовиків, подає інформацію, вигідну владі та йому самому, переслідує людей, які мають інакшу точку зору, не допускає на шпальтах газети матеріалів від авторів, які не згодні з діяльністю бориславської влади та самого редактора, незаконно займає посаду керівника видання, неефективно здійснює господарську діяльність, що призвело до заборгованості в понад сто тисяч гривень.

Четверте місце обіймає голова Стебницької міської ради Василь Пецюх. Діяльність стебницької влади практично зовсім не висвітлюється в засобах масової інформації. Стебник став чи не єдиним містом у Львівській області, де не створено офіційний сайт міської ради.

Першу п’ятірку ворогів свободи слова на Дрогобиччині замикає міський голова Трускавця Руслан Козир. Відомі його некоректні висловлювання на адресу окремих журналістів. Спротив з його боку викликають публікації про жорстоке вбивство собак в Трускавці.

До ворогів свободи слова на Дрогобиччині газета “Тустань” відносить також міського голову Борислава Володимира Фірмана, першого заступника міського голови Борислава Романа Дурбака, голову Дрогобицької районної державної адміністрації Михайла Винницького, невідомих дописувачів на сайті ДрогІнфо, які, сховавшись за псевдонімами, дозволяють у коментарях до окремих статей грубо порушувати принципи свободи слова.

Порівняно з минулим роком рамки свободи слова на Дрогобиччині суттєво звузилися. З одного боку, маємо “підгодовування” і залякування журналістів, застосування до них насильства, а з іншого – нетерпимість можновладців до правдивого слова. Цьому сприяють бездіяльність правоохоронних органів і байдужість громади.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

До теми. Лауреати премії Анатолія Власюка в галузі журналістики

У День української журналістики традиційно називаємо лауреатів премії Анатолія Власюка в галузі журналістики.

В 2013 році ними стали:

1. Ярослав Гайгель (посмертно) – за створення фото-літопису Дрогобиччини.

2. Вікторія Лишик, головний редактор Інтернет-сайту Lifeinfo, - за  гостро-публіцистичні матеріали про банківські афери.

3. Ігор Пілько, ведучий програми “Час місцевий з Ігорем Пільком” на телеканалі “АЛСЕТ”, – за намагання донести до глядачів різні точки зору учасників передачі.

4. Тимофій Хащівський, кореспондент Інтернет-сайту ДрогІнфо, - за гострі публікації про бездіяльність дрогобицької влади.

5. Іван Швед, колишній головний редактор газет “Вільне слово” і “Каменярі”, – за внесок у журналістику.

6. Ірина Юзик, дрогобичанка, - за публікації у львівській газеті “Ратуша”.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Ах, сходи, сходи, сходи…

Прямуючи звичними дорогами, думаючи про щось своє, не завжди дивимося під ноги. Чесно кажучи, звернути увагу на сходи від курортного парку до санаторію «Весна», на яких останнім часом можна зламати ці ноги, бо на сходах валяються плити й бетон розсипається, попросили відпочивальники. Гості міста, які не перший раз приїжджають в Трускавець, цінуючи курорт за «Нафтусю», спокій та чисте повітря, просили спитати у керівників міста, чому в такому плачевному стані сходи в серці курортного парку. Відпочивальники щиро зізнавалися, що люблять Трускавець попри хронічно перериту вулицю до залізничного вокзалу та рідко курсуючу маршрутку-одиничку: «Ну хорошо здесь, и люди добрые», та розвалини сходів в центрі міста засмутили навіть цих філософських оптимістів: «Ну что ж вы? Ну разве это подготовка к летнему сезону?»

З цим запитанням від народу звертаємося в міську раду. Тут нам повідомили, що заступник міського голови Петро Нестерівський у відрядженні в Стрию, куди поїхав переймати досвід господарювання в умовах блокування рахунків казначейством. А керуючий справами виконкому Олег Ковальчин та секретар ради Петро Шумин зазначили, що знають про проблему сходів в курортному парку, та її вирішення потребує значних коштів:

- Там, в принципі, нема що ремонтувати. Потрібно закладати на 2014 рік 100-150 тисяч на реконструкцію та капітальний ремонт цих сходів. Двома майстрами КП «Парк курортний» в короткий термін тут нічого не зробиш. Бо сходи від початку зроблені з дорогого, але не для зовнішніх робіт на вулиці матеріалу - лабрадоніту з гранітів, - пояснює Петро Шумин. - Лабрадоніт добрий для монументальних робіт всередині – в метрополітенах, холах, а для вулиці він занадто твердий, швидко руйнується, тріскає. Ще й бетон покладений неякісний, розсипається. Ми сьогодні не можемо знайти «крайніх» виконавців робіт - «Терен» каже, що він був лише підрядником.  

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

На "Полімінералі" б'ють на сполох, готуються до страйку

Тривогу й занепокоєння викликає ситуація, яка склалась на стебницькому підприємстві «Полімінерал». Колектив б'є на сполох: припинено фінансування природоохоронних робіт. Сталося це після того, як наказом Фонду держмайна України від 14 січня 2013 року ДГХП «Полімінерал» перетворене у публічне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал». На виконання вказаних наказів, як поінформували нас у Стебнику, відбулася зміна форми власності підприємства. Проведено усі документальні процедури як у державній реєстраційній службі, так і в органах статистики та податкової служби. Був «Полімінерал» державним, а став акціонерним товариством. На папері... Це, так би мовити, де-юре. Де-факто на підприємстві ще нічого не змінилося, бо ніхто калійний ще не купив. Проте в Києва своя логіка. Після зміни статусу підприємства Мінфін України, за словами керівника підприємства Миколи Яковлєва, дав вказівку Державному казначейству про призупинення фінансування за бюджетною програмою роботи природоохоронного комплексу. Якщо фінансування не відновлять – може статися біда. Так вважають не тільки в Стебнику. На минулій сесії Львівської обласної ради обранці обласної громади звернулися до Кабміну України з проханням відновити фінансування «Полімінералу», поки підприємство не отримує нового власника.

Про серйозні речі йдеться. Волосся дибки стає від того, що може статися, якщо через безгрошів'я у Стебнику припиняться роботи, які, починаючи із 2004 року, здійснюються за бюджетною програмою «Реструктуризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності". Загальна вартість робіт - 162,4 млн. грн. Щорічно підприємство отримувало для виконання невідкладних заходів із державного бюджету від 5 до 14 млн. грн. За час реалізації проекту станом на 1 січня ц.р. виконано робіт на 70,9 млн. грн. Як стверджують науковці, планомірна праця дала свій ефект. Завдяки невідкладним заходам вдалося стабілізувати екологічну ситуацію в регіоні.

Якщо фінансування не відновлять, то, як зазначено у зверненні до Мінфіну України депутатів Львівської обласної ради, на підприємстві відбудуться катастрофічні незворотні процеси. Може вийти з берегів, розлитися сумнозвісне хвостосховище, в якому зберігаються відходи колишнього виробництва. Підземні водяні потоки «розчинять» соляні опорні цілики там, звідки видобуто руду, а це, своєю чергою, призведе до раптового обвалу стелин відпрацьованих камер та земної поверхні, що, як зазначено у тому ж депутатському зверненні, спровокує техногенний землетрус силою 8 балів за шкалою Медведєва. Можливе й повторення сумнозвісної події - аварії 1983 року на хвостосховищі, коли прорвало дамбу й соляні потоки потрапили до Дністра. Тоді народному господарству, за оцінками фахівців, було завдано шкоди на 100 млн. доларів. Призупинення фінансування проекту, крім всього іншого, призведе й до виникнення річної заборгованості з обов'язкових платежів усіх рівнів: із зарплатні - на 4 млн. грн., по Єдиному внеску - на 1,6 млн. грн., по електроенергії - на 1,4 млн. грн., по платежах і послугах - на 1,2 млн. грн. Близько 200 шахтарів та членів їх сімей залишені без засобів існування. Свавілля триває другий місяць.

І як бути? На недавній конференції трудового колективу калійників прийнято звернення до народного депутата України Романа Ілика, голови Львівської обласної державної адміністрації Віктора Шемчука, міністра промполітики, голови Фонду держмайна з проханням відновити фінансування робіт на «Полімінералі», поки не завершено процес приватизації. Станом на 25 травня ц.р., як поінформували нас на «Полімінералі», жодної акції новоствореного публічного акціонерного товариства не випущено, а раз так - і не продано. Усі акції до сьогодні належать державі. Калійники попереджають: якщо їх не почують - із 1 червня припиняють усі роботи на об'єктах підприємства.

Олексій Дорофтей, газета «Високий Замок плюс Дрогобиччина»

Хто інвестує в розвиток?

Що ми знаємо про інвестиції, які вкладаються в економічний розвиток Трускавця? В які галузі економіки міста їх вкладають та хто є їх вкладниками? Яких результатів уже досягнули від цих вкладів чи очікуємо в перспективі?

На ці запитання в певній мірі дає відповідь Комплексна аналітична доповідь «Інвестиції та будівельна діяльність у м. Трускавці у 2012 році», підготовлена відділом статистики м. Трускавця під керівництвом начальника відділу Галини Шийки.

З дозволу пані Галини скористаємося цією працею та наведемо цифри і факти руху інвестиційних коштів та їх результати у нашому місті.

Капітальні інвестиції

У 2012 році на розвиток економіки міста було спрямовано 307,3 млн. грн. капітальних інвестицій.

Частка міста у загальнообласному обсязі капітальних інвестицій за 2012 рік становила 2,7%. За цим показником місто посідає 4 місце серед міст та районів області.

Обсяги освоєних капітальних інвестицій у розрахунку на 1000 осіб населення становить 14,6 млн. грн. За цим показником Трускавець займає перше місце в області.

Переважну частину з капітальних інвестицій становили капітали в матеріальні активи – 305,6 млн. грн. (99,5%), з них інвестиції в нежитлові будівлі - ст 193,9 млн. грн. (63,5%), в машини, обладнання та інвентар − 64,9 млн. грн. (21,2%), в житлові будівлі − 19,0 млн. грн. (6,2%), Поступали кошти у розвиток транспортних засобів ( 4,7 млн. грн.) в інженерні споруди (3,8 млн. грн.), в землю (2,8 млн. грн.) та інше.

Основним джерелом інвестування є власні інвестиційні ресурси підприємств та організацій міста, за рахунок яких освоєно 282,2 млн. грн. (91,8%). За рахунок, коштів населення на індивідуальне житлове будівництво було освоєно – 14,3 млн. грн. (4,7%), інших джерел фінансування − 7,2 млн. грн. (2,3%),

За видами економічної діяльності найбільше інвестицій в місті освоєно закладами охорони здоров’я та надання соціальної допомоги − 238,7 млн. грн. (77,7%) від загального обсягу капітальних інвестицій, будівництвом − 25,0 млн. грн. (8,1%). Далі йдуть операції з нерухомим майном; оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям та інше. Найменше освоєно інвестицій організаціями фінансової діяльності державним управлінням та діяльністю транспорту та зв'язку − 0,1 відсоток..

Прямі іноземні інвестиції

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку міста станом на 31.12.2012р. становить 26339,5 тис. дол. США.

 Частка міста за обсягом інвестицій становить 1,6% і за цим показником Трускавець займає 8 місце по області.

Обсяг іноземних прямих інвестиції у розрахунку на одну особу станом на 31.12.2012р. становив 1252,0 дол. США, при середньообласному показнику 648,1 дол. США.

За обсягом іноземних інвестицій на одну особу місто Трускавець займає 3 місце по Львівській області.

Приріст іноземного капіталу у 2012 році становив 115,0 тис. дол. США (у 2011 році – 5043,0 тис. дол. США), що склало 0,4% до обсягу на початку року (у 2011р. – 23,8%).

Упродовж 2012 року у місто Трускавець надійшло 725,3 тис. дол. США прямих іноземних інвестицій, що на 81,3% менше ніж за 2011 рік. За надходженням прямих іноземних інвестицій м. Трускавець займає 0,2% надходжень по області.

Станом на 31 грудня 2012р. найбільше прямих іноземних інвестицій надійшло в сферу економіки, що займається операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям − 14236,3 тис. дол. США (54% від загального обсягу по місту), охорону здоров’я та надання соціальної допомоги − 7180,1 тис. дол. США (27,3%), діяльність готелів та ресторанів, промисловість. Найменше прямих іноземних інвестицій було спрямовано в підприємства торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку − 759,7 тис. дол. США (2,9%) та будівництва − 235,2 тис. дол. США (0,9%).

В економіку міста Трускавця поступали інвестиції з Віргінських Островів − 7090,5 тис. дол. США (26,9% від загального обсягу), Нідерландських Антильських Островів − 6834,0 тис. дол. США (25,9%), Молдови − 4253,1 тис. дол. США (16,1%), Кіпру − 3370,5 тис. дол. США (12,8%), А також поступали кошти з Великої Британії ,Латвії, Російської Федерації, Хорватії, Польщі, Німеччини, Белізу − 37,5, Румунії, Словенії, Білорусії, Словаччини, Канади, Чехії, Азербайджану та Австрії.

Введення в експлуатацію будівель та споруд

У 2012 році у місті введено в експлуатацію 21 житлових будинків на 32 квартири, загальною площею 8225 м2, що порівняно з попереднім роком менше на 3043 м2 або на 27,0%.

Частка міста у загальнообласному введенні житла за 2012 рік становила 1,1%. За обсягом введеного житла місто Трускавець займає 20 місце, а за темпом зростання − 25 місце по області. На жаль, у цій дуже потрібній для добробуту мешканців галузі місто практично на останньому місці.

У 2012 році на 1000 мешканців міста було введено в експлуатацію 391,0 м. кв. загальної площі житла. За цим показником Трускавець займає 6 місце в області.

Середній розмір однієї введеної в експлуатацію квартири становить 257,0 м. кв.

Індивідуальними забудовниками введено в експлуатацію 18 житлових будинків, у яких налічується 18 квартир, загальною площею 6526 м. кв. Порівняно з 2011 роком введення в експлуатацію загальної площі індивідуальних житлових будинків збільшилося у 4,2 рази.

 Із загальної площі введеної в експлуатацію житлових будівель у 2012 році провідне місце займають одноквартирні будинки (92,3%), будинки з трьома і більше квартирами (7,7%).

Крім індивідуальних забудовників було введено в експлуатацію 3 нових житлових будинки, у яких налічується 14 квартир, загальною площею 1699 м. кв., що на 82,5 % менше ніж у 2011 році.

Приватними забудовниками введено в експлуатацію 418 м2 загальної площі житлових будинків садибного типу.

Незавершене будівництво

За даними обстеження незавершеного будівництва станом на 1 січня 2013 року у місті Трускавець налічувалось 25 об’єктів, в тому числі будівництво яких здійснюється – 15 одиниць (60,0%), тимчасово призупинених або законсервованих – 0 одиниць (40,0%). Незавершених житлових будівель налічується 8 одиниць, з них 7 будівель, які здійснюють будівництво та 1 будівля, що тимчасово призупинила або законсервувала будівництво.

Нежитлові будівлі з усієї кількості незавершеного будівництва становлять 15 одиниць, з них 7 одиниць – готелі, 4 одиниці − торговельні, 2 одиниці − для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення, 1 одиниця – транспорту та зв’язку, та 1 − промислові та склади.

З 25 незавершених будівель та споруд за роками початку будівництва будівлі поділяються на: 1 будівля початок будівництва до 1990 року, 3 одиниці − початок будівництва з 1991-1999 рр., 3 одиниці – з 2000-2005 рр., 4 одиниці − з 2006 р., 5 одиниць − з 2007 р., 3 одиниці – з 2008 р., 3 одиниці − з 2009 р., 1 одиниця − з 2010 р. та 2 одиниці − з 2012 р.

Із 10 одиниць незавершеного будівництва, будівництво яких призупинене або законсервоване, 1 одиниця – з 2000-2005 рр., 2 одиниці – з 2007 р., 3 одиниці – з 2008 р., 3 одиниці − з 2009 р. та 1 одиниця − з 2010 р.

Виконання будівельних робіт

У 2012 році будівельні підприємства міста виконали будівельних робіт на 7590 тис. грн. (0,3% до загального обсягу у Львівській області), що на 16,0% менше ніж за 2011 рік. Порівняно з 2007 роком обсяг виконаних будівельних робіт зменшився на 95,1 %, а в порівнянні з 2000 роком на 92,9%.

За обсягами виконаних будівельних робіт Трускавець посідає 18 місце в області, а за темпами зростання − 14.

Будівельна галузь найбільше відчула вплив економічної кризи. Будівельні організації міста вже п’ять років поспіль не можуть досягти приросту будівельних робіт. Так у 2012 році було виконано в 20 разів менше будівельних робіт, ніж у 2007 році. Це говорить про те, що цій галузі треба прибілити максимум уваги.

Галина Шийка, начальник відділу статистики, Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Через дух, художню велич Каменяра подолано павутиння субкультури...

27-29 травня у місті Котермака відбулась літературно-мистецька академія "Країна Франкіана". Нічого подібного дотепер у Дрогобичі не було.

Розповісти про концепцію і мету нетрадиційної і масштабної акції ми попросили відомого франкознавця, доцента кафедри української літератури і теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Олега Багана.

- Ідея проведення такої багатогранної культурологічної акції, присвяченої творчості й особистості Івана Франка, належить двом очільникам нашого університету: ректорові, професорові Надії Скотній та проректорові з навчальної роботи, професорові Юрієві Кишакевичу, які й взяли на себе головні організаторські функції. До акції університету долучилися Дрогобицька міська та районна ради, Дрогобицька мерія та райдержадміністрація, музей «Дрогобиччина», міський муздрамтеатр ім. Ю .Дрогобича.

Метою літературно-мистецької академії було урізноманітнити сучасне сприйняття національного генія, знайти нові інтелектуально-художні стежини до пізнання його духовного світу. Адже попри те, що в нашому університеті ведуться систематичні фахові франкознавчі дослідження (виходять два наукові збірники «Франкознавчі студії» і «Нагуєвицькі читання», здійснено низку коментованих перевидань творів письменника), відчувалося, що усім дрогобичанам бракує того, щоб вшанування Франка стало мистецькою подією, сплеском емоцій, оригінальних інтерпретацій його художніх візій та образів. Відтак народилася думка про триденне святкування, про широке залучення до акцій творчих людей із різних середовищ.

Приємно, що на відкритті академії її учасників привітав народний депутат від нашого краю Роман Ілик, який, власне, й висловив у своєму виступі головну мету свята: органічно залучати молодь до націотворчої дії.

Колосальність і багатогранність творчої спадщини (.Франка якраз дозволяють доторкнутися до глибин двигтіння національної душі, адже письменник осмислив, здається, усі можливі аспекти і нюанси національної історії, ментальності, культури. Саме про це говорили на відкритті свята запрошені відомі науковці: Роман Лубківський і Ярослав Гарасим (Львів), Микола Мушинка (Пряшів, Словаччина), Роман Голод (Івано-Франківськ), Алоїс Волдан. У програмі академії передбачені театральні вистави за творами І.Франка: «Будка ч.27 (студія «Ровесник», реж. Зеновія Осташ), «Пироги з черницями» (студентський театр «Альтер», реж. Андрій Юркевич), «Таїна буття» (Львівський академічний обласний театр їм. Ю.Дрогобича, реж. О.Король). Велику декламативну виставу «Моя Франкіана» підготував знаний львівський актор Святослав Максимчук. Було організовано виставки картин лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Євгена Безніска та світлин дрогобицького фотомайстра Ігоря Фецяка, виставку студентських художніх робіт на франкознавчу тематику. Відбулися широкі читання поезій І. Франка для різних аудиторій і на різну тематику, презентації «Франко-фесту» та Інституту франкознавства. Організовано спеціальні екскурси місцями Франка у Дрогобичі і в Нагуєвичах для чисельних гостей свята.

Науковці організували три круглі столи із широкою франкознавчою проблематикою «Актуальні проблеми франкознавства», «Актуальність націософських ідей І. Франка», «І.Франко і європейська славістика». Серед іншого обговорювалися питання залучення до наукового обігу маловідомих творів І. Франка (він друкувався різними мовами, на найрізноманітніші теми і в цілком несподіваних виданнях, які потребують вивчення), дослідження зв'язків письменника із широким колом європейських гуманітаріїв і політиків, зокрема у просторі слов'янських країн, осмислення його інтелектуальної еволюції, яка була дуже складною, через що й до сьогодні ведуться суперечки про деструктивність і конструктивність впливів І.Франка). Зокрема актуалізувалася проблема ідейної боротьби І.Франка з москвофілами, що було вельми злободенно з огляду навіть на недавні публікації дрогобицької преси про підступні дії сучасних прихованих москвофілів - блокування видання тритомного «Життєпису» І. Франка авторства покійного М. Мороза.

Були проведені зустрічі студентів із франкознавцями, великий концерт, книжковий ярмарок, на якому презентувалися справді якісні перевидання творів І.Франка «різного калібру» - від казок до наукових статей.

На мою думку, всі, хто долучився до культурологічної акції, попрацювали розумно, зі смаком, щиро, інколи дотепно. Вдалося створити справжній феєрверк думок, захоплень, відкриттів, інтерпретацій, переживань. Як висловився на відкритті Роман Лубківський, через дух і художню велич Франка дрогобичани змогли подолати павутиння субкультури, в яку нас постійно втягує комерціалізована сучасність.

Гадаю, Дрогобицький педуніверситет продемонстрував свій потенціал як наукотворчої, культуротворчої, націєтворчої інституції. Франкознавчі традиції були і залишатимуться нашим пріоритетом. Хай ця оригінальна, поліфонічна акція буде подякою-згадкою про тих чудових франкознавців, які утримували належний рівень цієї гуманітарної галузі у складні роки радянщини, - про професорів кафедри української літератури, нині покійних, Зенона Гузара та Адама Войтюка.

Газета «Високий Замок плюс Дрогобиччина»

Кримінальна хроніка Трускавця

Барсетку вкрав, машину лишив

У мешканця Трускавця Б. невідома особа, скориставшись відсутністю водія, шляхом вільного доступу залізла у машину марки «Сузукі». Злодій вкрав барсетку господаря, у якій знаходилися документи власника авто, ключі та карточки накопичення АЗС «ОККО» А у львів’янина В., який припаркував свою машину «Шкода Фабія» у Трускавці, 22 травня невідома особа шляхом вільного доступу вкрала з його машини ноутбук.

Отже, власникам авто треба бути пильними, бо іншим разом злодій може поцупити і авто.

Шахрай Степан

З цим іменем скривджені люди пов’язують шахрайські дії, скоєні з його участю. Так, мешканка Борислава звертається у Трускавецьку міліцію з тим, що чоловік на ім’я Степан шахрайським способом заволодів її грошима в сумі 1800 гривень за придбаний у нього товар.

А трускавчанка Г. повідомляє міліцію, що вона через мережу Інтернет замовила дві мікрохвильові пічки, дві хлібопечі, після чого вказана громадянка передала гроші в сумі 2727 гривень чоловіку на ім’я Степан, який повідомив, що даний товар вона може отримати у відділенні «Нова пошта» у м. Трускавці. Та по даний час ні товару, ні грошей пані Г. не отримала.

Конфліктні ситуації

У Трускавці кожного дня виникає десятки конфліктних ситуацій між людьми на побутовому рівні. Хтось когось образив, хтось пригрозив фізичною розправою, а хтось і силу застосував, як це було в наступному випадку.

У міський відділ з письмовою заявою звернувся трускавчанин К. У приміщенні загального коридору, де він мешкає, його сусід С. вчинив з ним конфлікт, що переріс у бійку, в результаті якої сусід С. вибив йому зуби

Тілесних ушкоджень зазнав мешканець міста У. з вулиці Грушевського, який виясняв стосунки з громадянином Б. Як вияснилося пізніше, ці громадяни знаходяться у сімейних зв’язках. Через два дні після першого конфлікту у МВ звернулася дружина громадянина Б., яка стверджує, що її брат У., який проживає разом з нею, систематично конфліктує з нею та її чоловіком, перешкоджає проведенню ремонтних робіт в будинку.

Мешканка с. Винники В. повідомляє про те, що її майбутній чоловік С., який мешкає у Трускавці, мав з нею конфлікт і вів себе неадекватно.

Трускавчанка, пенсіонерка І. пише, що громадянка на ім’я Олена на пероні залізничного вокзалу вчинила з нею конфлікт, під час якого погрожувала їй фізичною розправою.

По телефону 23 травня у чергову частину міліції подзвонила громадянка Ш. Вона повідомила, що поблизу будинку № 31 на вулиці Дрогобицькій невідомий мужчина ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.

24 травня у Трускавці дійшло навіть до стрільби з газового пристрою. Конфлікт зайшов між двома братами В. та З. Та брат В. пояснює, що його брат З. ї, мешканець Трускавця, на ґрунті давніх особистих неприязних відносин вчинив з ним конфлікт з приводу місця для стоянки автомобіля, під час якого із застосуванням пристрою для вистрілу гумових куль марки «Вій» 9-го калібру спричинив непроникаюче поранення у районі лівого бедра. Від надання медичної допомоги В. відмовився.

Пенсіонер С. скаржиться на колишню дружину Я., яка не пускає його до квартири, де вони спільно проживають.

Не ладять між собою дві сусідки, трускавчанки з вулиці Стуса. 26 травня вони між собою посварилися. Сусідка ображала заявницю Б. нецензурними словами, погрожувала фізичною розправою.

А громадянка Ш., жителька вулиці Симоненка скаржиться на свого сусіда, що зрізав дерево сливи, яке вона посадила і яке росло на її земельній ділянці.

На жаль, без подібних конфліктів життя у Трускавці не обходиться жодного дня.

Розвелися фальшивомонетники

Час від часу у міський відділ надходять повідомлення про спроби збуту фальшивих валютних банкнот.

Так, 23 травня в МВ надійшло повідомлення по телефону від касира пункту обміну валют, що невідома особа у пункті обміну іноземної валюти, що знаходиться в приміщенні продовольчого магазину «Фуршет» в м. Трускавці намагалася обміняти банкноту номіналом 100 (сто) доларів США. При її огляді виявилося, що на банкноті відсутня шороховатість, розмиті водяні знаки. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група.

29 травня працівник трускавецького МВ капітан Костирко у своєму рапорті повідомляє про те, що мешканець Стебника А. зберігає з метою збуту та збуває на території Трускавця підроблені грошові купюри, що перебувають в офіційному обігу Національного банку України та інших держав.

Цього ж дня надійшло повідомлення від продавця кіоску ПП «Сметанка» про те, що невідома їй особа чоловічої статі збула підроблену банкноту номіналом 50 гривень, яка при огляді візуально відрізняється від інших аналогічних банкнот.

При виїзді СОГ було встановлено, що дане правопорушення скоїв мешканець Стебника А. У нього було вилучено речові докази – фальшиві банкноти національної та іноземної валюти. У скоєному зізнався. Знаходиться у Трускавецькому МВ.

Ігор Дубравський, лейтенант міліції, інспектор роботи з населенням та громадськими формуваннями

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Приватні оголошення

У м. Стебнику (р-н Забівка) продається земельна ділянка під забудову площею 6 сотих. Ціна договірна. Тел. для довідок 097 967 30 33, 097 860 15 04.

***

Куплю одно- чи двокімнатну квартиру у м. Трускавець в мікрорайоні вул. Івасюка (в межах 0,5 км). Тел. 067 67 27 650.

***

В спорткомплексі ГКК «Карпати» здається в довготривалу оренду приміщення бару «Сакура». Довідки за тел. (03247) 6-27-48.

***

На роботу в готельно-курортний комплекс «Карпати» потрібен інструктор з лікувальної фізкультури. Тел. для довідок (03247) 6-20-20.

 



Обновлен 06 июн 2013. Создан 05 июн 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником