Трускавецький вісник № 85 (628) від 21 червня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 85 (628) від 21 червня 2013 р.

21.06.2013



 

У номері: Не та тепер «Батьківщина»; У Східниці пройдуть змагання на джипах та квадроциклах; На Дрогобиччині люди перекрили дорогу; На хабарі попався майор з Дрогобицької ДВК; «Карпати» готуються  до ювілею.

Новини Трускавця та регіону

«Карпати» готуються до ювілею

1 липня 1993 року у Трускавці було відкрито санаторій з такою прекрасною назвою «Карпати». Тоді це була маловідома, звичайна оздоровниця, одна з багатьох у місті-курорті. Від цього часу минуло двадцять років. Тепер «Карпати» – це великий чотиризірковий готельно-курортний комплекс, з надсучасним устаткуванням, один з кращих лікувально-оздоровчих закладів не лише Трускавця, а всієї України. Щороку тут відпочивають та набираються сил тисячі громадян України та іноземних держав. До послуг гостей – лікувально-діагностичний центр, спортивний комплекс, ряд закладів харчування та відпочинку. А ландшафтний парк «Підгір’я», який оточує оздоровницю, по праву вважається кращою місциною в місті-курорті.

З нагоди двадцятилітнього ювілею «Карпат» на 1 липня заплановано ряд заходів, інформує наше джерело. Окрім урочистої академії буде організовано і концертну програму. Нагадаємо, що ряд оздоровниць Трускавця в 2013 році вже відзначили свої ювілеї, зокрема це санаторій МВС медично-реабілітаційний центр «Перлина Прикарпаття» (теж 20 років) та санаторій «Янтар» ЗАТ «Трускавецькурорт» (30 років).

Пригадають початок війни

Як інформує наше джерело, в 72-у річницю початку радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. (складова ІІ світової війни) ветеранська організація, яка діє у Трускавці, планує вшанувати пам’ять перших загиблих жертв війни. В перші дні війни наші люди гинули переважно з причини несподіваних нальотів гітлерівської авіації. Традиційно щороку заходи проходять біля пам’ятного знаку в с. Модричі. Цього року також планується запалення свічок пам’яті біля Меморіалу Слави у Трускавці (на вул. Дрогобицькій). Акцію підтримує ТМО Партія регіонів, інформує наше джерело.

Власна інформація

Спіймали на гарячому майора під час отримання 2,5 тис. доларів хабара

20 червня співробітники СБУ затримали майора внутрішньої служби під час отримання 2 тис. 500 доларів США за сприяння в умовно-достроковому звільненні одного із засуджених, котрий відбуває покарання у колонії за розбій. Про це повідомляє прес-служба Управління СБУ у Львівській області.

Посадовець, який вимагав неправомірну вигоду від одного із засуджених, працював начальником одного з відділів Дрогобицької виправної колонії.

Стосовно правопорушника відкрито кримінальне провадження за частиною 4 статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України.

За цей злочин передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

ЗІК

У Східниці пройде змагання на джипах та квадроциклах «Східниця TROPHY 2013»

В рамках фестивалю "Східницьке літо" організовується змагання автомобілів-позашляховиків та квадроциклів «Східниця TROPHY 2013» (Трофі), яке відбудеться у Східниці та прилеглих територіях (Львівська обл.) з 28 по 30 червня.

Мета заходу - пропаганда позашляхового автоспорту серед широких мас населення; пропаганда здорового способу життя; вивчення та пошук історичних пам'яток, знайомство з історією рідного краю, відновлення традицій та звичаїв; виявлення найсильніших учасників.

Завдання учасників змагань - знайти в лісі розташовані точки через GPS-навігатор, сфотографуватися разом з машиною біля заданої точки та не ушкодженими повернутися назад. Траса змагання пролягає через старі лісові дороги та має протяжність від 30 до 40 км. Триватимуть змагання 24 години. Команди змагань позашляховиків та квадроциклів ділитимуться на 4 категорії.

У суботу, 29 червня, мешканці, гості та відпочиваючі курорту Східниця з 12 до 20.30 в районі гори Кам’яниста будуть мати можливість поспостерігати на так званих «відкритих точках» з спеціальною огорожею повернення учасників змагання та показові виступи з елементами тріалу – змагання на кільцевій трасі зі складними перешкодами.

Організатор: Олег Жук на базі Автомотоклубу міста Борислав та за підтримки голови Східницької селищної ради Івана Піляк .

Нагадаємо, що 1 червня у Міжнародний день захисту дітей у Східниці відбулося офіційне відкриття щорічного фестивалю «Східницьке літо». Триватиме "Східницьке літо" впродовж всього літа. Фестиваль проводиться у курортному селищі вже третій рік поспіль. В рамках фестивалю «Східницьке літо» уже відбувся фестиваль повітряних куль, майстер-клас з писанкарства, національна виставка собак.

Контактна особа - Жук Олег, моб. тел. 067 966 36 68.

Прес-служба Східницької селищної ради

Не та тепер «Батьківщина»…

Факт так званого об’єднання «Батьківщини» та «Фронту змін» боляче різонув мені серце. Нелегко людині, котра щиро вірила Юлії Тимошенко, бачити занепад її політичної сили. Нелегко дивитися, як очолює «Батьківщину» той, до кого в людей на підсвідомому рівні нема довіри. Нелегко…

…Помаранчева революція змінила мене, як і тисячі інших моїх співвітчизників. За те, що відстоював правду, не дозволив у 2004 підтасувати результати виборів, я поплатився роботою. Всі обіцянки Віктора Ющенка з його магічними розмахуваннями рук так і залишилися невиконаними. Я, як і багато інших, хто щиро чекав змін на краще, повірив тій, у кого була харизма – Юлі.

В партію «Батьківщина» я офіційно вступив на початку 2008, хоча документи подав в кінці 2007. Тоді «Батьківщина» була в опозиції до влади і на всеукраїнському рівні (уряд очолював Віктор Янукович), і  на рівні місцевому, трускавецькому. Саме в трускавецькій «Батьківщині» я познайомився з чесними та порядними людьми. Щоправда, більшість з них згодом вийшли з партії, але дехто й залишився.

Моє захоплення Юлією Тимошенко пройшло, але я ніколи не дозволив собі критикувати ні її, ні тих людей, з якими пройшов частину свого життя, політичного становлення та формування громадянської зрілості. Відійшов від партійних справ тихо, без образ і без скандалів. Тоді Юлія Тимошенко перебувала на вершинах слави – це був 2009 рік. Я пішов з «Батьківщини» влітку 2009, майже одразу після гучного святкування 10-ліття партії в Києві. Потиснув руку Русланові Крамару, подякував за довіру його заступникам, а також головам первинок, просто небайдужим, щирим та активним партійцям…

Офіційно та публічно заяву на вихід з партії я подав аж в 2012, після того, як кандидат від Об’єднаної опозиції «Батьківщина» Роман Ілик подав проти мене судовий позов. Невідомо за що, напевно, з метою самопіару. До речі, я вважаю себе безпартійним від 2009 року і, здавалося б, а що там мене має обходити, що коїться в «Батьківщині»?

Але мене як українця це обходить. Я не можу чути вираз, що Арсеній Яценюк – голова партії «Батьківщина». Мені хотілося волати під час виборчої кампанії 2012 року: «Люди, та уважно прочитайте списки, та це ж самі тушки! Кому ви вірите?». Першими були Табалови, а останніх ще й не було, бо цей процес перебіжок колишніх людей «фронту ізмєн» є безперервний…

Злиття партій чи приєднання однієї партії до іншої, здавалося б, позитивний процес. Мовляв, нам треба єднатися, спільно протистояти режиму і в тому ж дусі. Але серце кров’ю обливається, коли я уявляю, яку «користь» партії принесуть «Батьківщині» такі як мер від «Фронту змін» у Трускавці Руслан Козир, як ті депутати, що були у фракції «За зміни», а перед тим були ж «батьківщинівцями», але полишили партію, коли вона втратила владу. Я не уявляю собі на трускавецькому рівні членами «Батьківщини» колишнього «нашоукраїнця» Петра Іванишина, не уявляю, як скандуватимуть «Юлі волю!» Валентина Бодак, Сергій Мицик, Сергій Мойсеєв чи Ігор Грубері не лише вони…

У «Батьківщини» та «Свободи», незважаючи на дуже багато відмінностей, є дещо спільне – беззаперечна, майже сліпа любов та довіра до свого лідера, а також віра, патріотизм, впевненість у перемозі. У так званих «фронтовиків», які опинилися під крилом наймолодшого спікера Сєні, є дещо інше – це суто діловий підхід. Це використання партії суто для власних потреб. Президентські вибори 2010 року показали, яким авторитетом користуються нещирі люди – навіть Сергій Тігіпко набрав набагато більше голосів, ніж пан Яценюк. Тож коли зараз хтось політичною доцільністю пробує ввести в оману людей зі здоровим глуздом, а всі давні висловлювання «Фронту змін» проти «Батьківщини» замовчуються, стає тоскно і … моторошно. Моторошно, що Україна втрачає партію, яка замість очиститися, лізе в багнюку.

Пригадується чи то анекдот, чи то жартівливе запитання: що буде, якщо банку варення змішати з банкою лайна? Відповідь: дві банки лайна. Боюся, що ті, хто витримав перманентні внутрішні війни, інтриги та протистояння в «Батьківщині», не витримає цього злиття і піде геть. Піде, щоб залишитися смачним варенням…

Як із лайна не зліпиш кулю, з Яценюка не зліпиш Юлю… Під таким заголовком в минулому році появилася стаття, яка буквально «порвала» Інтернет. Дивлячись на всі кроки Арсенія Петровича, на те, як він здає своїх (того ж Власенка), як він пішов на зустріч з Януковичем (Тягнибок та Кличко проігнорували запрошення), чим посприяв зміцненню іміджу президента перед світовим співтовариством, мені хочеться знову волати нелюдським голосом: «Фу-у-у! No pasaran!», або ж словами Великого Тараса «Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде…».

Уявляєте собі картинку (майже чорний гумор): сидить голова «Батьківщини» у Трускавці Руслан Козир, Валентина Бодак або ж Петро Іванишин і приймає в лави «Батьківщини» нових членів… На щастя, є інформація, що все-таки Руслан Крамар не віддасть партію в руки ворогів. Але то один Трускавець, а що буде в Україні? Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають…

Така гарна назва партії, такий потужний людський потенціал вона мала, а зараз… Хто хрест поклав на одній своїй партії, то що він покладе на другій, не своїй, не рідній? Чиє замовлення виконує пан Яценюк?

Хочеться запитати: «Люди, хто ж вас так зазомбував?». Та вони не чують, йдуть як той кролик у пащу удава. Тільки тепер у пащу кролика… Та це якось зовсім не смішно…

Володимир Ключак

 

Роман Ілик: «Якщо Мінфін підтримає пропозицію МОЗу, уже в наступному році у Дрогобичі розпочнеться будівництво нового хірургічного комплексу»

Про необхідність побудови у Дрогобичі нового хірургічного корпусу Дрогобицької міської лікарні №1 говорилося давно. Адже нині цей хірургічний корпус розташований в пристосованому приміщенні, збудованому 60 років тому як казарма для військового училища. Сьогоднішній стан будівлі не відповідає сучасним нормам і вимогам чинного законодавство. Ба більше, в корпусі, де надається допомога не лише жителям Дрогобича, але й мешканцям прилеглих Борислава, Трускавця, Стебника та Дрогобицького району, існує небезпека руйнування міжповерхового дерев’яного перекриття. А загалом згадана будівля нині перебуває в такому стані, що не підлягає ні реконструкції, ні капремонту.

Однак будівництво лікарняного корпусу на 420 місць – задоволення досить дороговартісне. Тож непоодиноко лунали скептичні думки, мовляв, нового корпусу нам таки не бачити.

Однак найпростіше опустити руки, сказавши, що дарма сподіватися, дарма старатися. Натомість треба діяти, стукати у всі можливі і неможливі двері, просити і вимагати. Лише тоді буде очікуваний результат.

Саме тому, розуміючи доконечну необхідність змін, народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Роман Ілик звернувся до Міністерства охорони здоров’я України з клопотанням передбачити фінансування будівництва хірургічного комплексу дрогобицької лікарні в Державному бюджеті України на 2014 рік. У зверненні перелічено вище вказані проблеми та акцентовано, що Дрогобицька міська лікарня впродовж десятків років виконує функції міжрайонної лікарні вторинного рівня з наданням висококваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги мешканцям Дрогобицького району, міст Дрогобича, Борислава, Стебника, Трускавця, населення яких складає майже 280 тисяч чоловік, а також мешканцям інших прилеглих територій. Тобто, її роль в системі надання медичних послуг мешканцям регіону переоцінити вкрай важко.

Відтак, кілька днів тому із МОЗу надійшла досить втішна для усіх нас новина. У відповіді на ім’я народного депутата України Романа Ілика, підписаній міністром охорони здоров’я України Раїсою Богатирьовою, йдеться: «Об’єкт є комунальним закладом охорони здоров’я та фінансується з місцевого бюджету. Проте МОЗ України вбачає необхідність у фінансуванні об’єкта та вважає за доцільне виділити додаткове фінансування шляхом включення його до проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік»

- Така відповідь вселяє віру. Тож якщо Мінфін підтримає пропозицію МОЗу, уже в наступному році у Дрогобичі розпочнеться будівництво нового хірургічного комплексу, - зазначив у коментарі народний депутат України Роман Ілик.

Марія Кульчицька

Аби дорогу почали ремонтувати – на Дрогобиччині люди були змушені її «перекрити»

 

«Нехай би Янукович і Азаров побачили наші дороги! Нехай би проїхалися ними!!!», «Ганьба!», «Скільки можна це терпіти?!» - з такими вигуками люди вийшли на мирну акцію протесту. Подія мала місце сьогодні, 21 червня, зранку в селі Лужок Дрогобицького району, що на Львівщині.

Безупину ходячи по пішохідному переході (що, до речі, не заборонено чинним законодавством), мітингувальники таким чином майже на 2 години перекрили автодорогу «Самбір-Дрогобич», яка на нинішній день перебуває в жалюгідному стані. Відтак, вимушену зупинку робили автобуси, вантажний транспорт та легковики.

На запрошення громад, які організували захід, у Лужок прибули помічники народного депутата України Романа Ілика (які зазначали – нардеп про проблему знає, тож скерував відповідні запити у відповідні служби з клопотанням негайного реагування), депутат Львівської облради Михайло Задорожний (який підкреслив, що ця дорога – загального користування, тож відповідальність за неї несе Служба автомобільних доріг) та заступник голови РДА Іван Мізерник. Представники райавтодору та Служби автомобільних доріг захід проігнорували. Хоча, фактично, причина людського невдоволення – їх бездіяльність.

Люди вели себе стримано і спокійно. Навіть ті, хто був змушений через акцію стояти у корку. Розуміли: дорога потрібна не лише мітингувальникам – вона потрібна усім. Однак, міліціонери, які охороняли правопорядок, раз-у-раз намагались допекти людям, «наїжджаючи» на присутніх на акції священиків. «Нехай наших отців не чіпають! Ми їх все одно відстоїмо! І своє право бути людьми відстоїмо!» - в унісон твердили поважного віку мітингувальниці.

Непорозуміння виникли і з паперами – позаяк райдержадміністрація відмовилась реєструвати лист ініціативної групи (на яких підставах – незрозуміло дотепер), міліціянти твердили, що захід незаконний. Однак дозволили цей захід сільські ради Новошич і Лужка, на території яких хода, власне, й відбувалася. А, отже, претензій жодних із цього приводу виникати не мало б. Завершилась акція спільною молитвою.

До речі, повертаючись з місця події, на початку злощасної автодороги (у селі Лішня) ми нарешті побачили дорожників! Дорогу почали латати! Люди своє відстояли!

Марія Кульчицька

 



Обновлен 23 июн 2013. Создан 21 июн 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником