Трускавецький вісник № 91 (634) від 5 липня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 91 (634) від 5 липня 2013 р.

05.07.2013



 

У номері: Інтерв’ю з Юрієм Луценком, Євгенією Недвецькою та Надією Моісеєвою; Короткі новини з Дрогобича та Борислава; Куди подівся Ігор Курус; Кримінальні новини; Спортивні новини; Культурні новини; Оголошення.

Новини Трускавця та регіону

В міській раді Трускавця ігнорують запити журналіста

Як повідомив «Трускавецькому віснику» головний редактор часописів «Тустань» та «Барабський міст», лауреат Премії імені отця Олекси Пристая Анатолій Власюк, ним з початку червня було подано біля десятка запитів до Трускавецької міської ради, але на жоден з них відповіді він досі так і не отримав. І хоча термін відповіді згідно чинного законодавства складає 5 днів, та журналіст вирішив почекати ще до 8 липня (саме цього числа спливає місяць часу від подання перших запитів) і тільки після цього звертатися в прокуратуру. Ненадання інформації за запитом згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» тягне за собою штраф у розмірі кількох десятків неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нагадаємо, що в трускавецьку прокуратуру вже поступали звернення-скарги з приводу незадовільної роботи Трускавецької міської ради у сфері відповідей на подані запити на публічну інформацію. Одне з цих звернень стосувалося теми відстрілу бродячих тварин у місті і справа ще не доведена до кінця…

Дрогобич без опозиції?

У вівторок, 2 липня, в приміщенні Дрогобицької міської ради відбулося чергове засідання Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини. Участь в ньому взяли представники дрогобицької влади, зокрема і мер Дрогобича Олексій Радзієвський. Зміну політики головного опозиціонера Дрогобича, депутата ДМР від «Батьківщини» та колишнього довголітнього очільника цієї політичної сили в Дрогобичі Михайла Ваврина від різко критичної до поміркованої аналітики здатні пов’язувати з процесом об’єднання «Батьківщини» та «Фронту змін». Не виключено, що у Дрогобицькій міській раді тепер в опозиції залишиться лише одна «Свобода», адже «Фронт змін» давно є провладною фракцією. Також триває обговорення, хто ж може стати новим керівником дрогобицької «Батьківщини», адже після об’єднання з «Фронтом змін» малоймовірно, що теперішній голова ДМО «Батьківщина» Роман Москаль залишиться на посту лідера партії на рівні Дрогобича.

В Бистриці Гірській відкриють пам’ятник

Як інформує наше джерело, 7 липня о 12.00 в селі Бистриця Гірська Дрогобицького району біля церкви відбудеться відкриття пам’ятника воїнам-землякам, полеглим в часи радянсько-німецької війни 1941-1945 рр.

Власна інформація

Куди ж подівся Ігор Курус?

/В політику йти більше не хоче/

Його особа перед останніми парламентськими виборами була чи не найупізнаванішою. Кандидат у народні депутати України Ігор Курус видавав газету «Каменярі», займався впровадженням Стратегії розвитку краю, реконструював стадіон у Стебнику, підтримував стебницьку футбольну команду, видавав книги (як от «Дрогобиччина: свідки епох»), проводив літературні конкурси, надавав спонсорську допомогу… Вибори минули. За їх наслідком Ігор Курус зайняв у окрузі 3-тє місце, тобто до парламенту не пройшов. І відтак свою мега-діяльність на теренах Дрогобиччини згорнув. Не видно – не чути. То куди ж дівся Ігор Курус?

Тепер екс-кандидат у народні депутати України практично увесь свій час проводить в Києві, де, власне, живе і працює. Займається бізнесом і кількома громадськими проектами.

Та позаяк є вихідцем із нашого краю, на Дрогобиччину приїжджає кожного місяця. Тим паче, що має тут бізнес, та й рідних провідати завжди радий. Останній раз на наших теренах був на Трійцю. Тоді ж, як сам зазначає, мав честь бути на відкритті Християнського центру у Трускавці.

Із розпочатих перед виборами проектів, згорнув не усі. «Я продовжую підтримку ФК "Стебник", працює сайт "Каменярі" тощо», - каже Ігор Федорович.

А на запитання «Які плани маєте на майбутнє, і чи торкаються вони Дрогобиччини?» відповідає: «Плани на майбутнє, звичайно, є і вони здебільшого пов'язані з Києвом. Хоча в окремих фрагментах там є місце і для Дрогобичини».

Щодо політики, то туди йти не думає – «бо там нічого робити». Каже, що українська політика перетворилася у велику безвідповідальну брехню. Тож тепер п. Куруса цікавить інший шлях - розвитку країни, і його, переконаний Ігор Курус, можна пройти виключно без українського політика.

Маргарита Вольна, газета «Вільне слово»

Тіло хлопця зі Стебника, який втопився у Чорному морі, досі не знайшли

3 липня у с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області продовжувались пошуки тіла жителя міста Стебник Дрогобицької міської ради, 1995 року народження, який 30 червня втопився у Чорному морі. Про це 5 липня IA ZIK повідомили в Департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОДА.

Тіло утопленика не виявлено. Пошукові роботи будуть продовжувати 5 липня.

Нагадаємо, 30 червня у Чорному морі втопився 18-річний житель м. Стебник Дрогобицької міської ради, який з групою учнів Стебницького професійного ліцею перебував на практиці в оздоровчому закладі «Енергетик» на Одещині.

ЗІК

Прокуратурою проводиться розслідування за фактом перевищення службових повноважень працівниками Бориславського міськвідділу міліції

3 липня Бориславським МВ ГУ МВС України у Львівській області зареєстровано повідомлення посадових осіб міської лікарні про те, що за лікуванням до них звернулась мешканка міста Борислава із тілесними ушкодженнями, які, за словами останньої, начебто нанесені їй 1 липня працівниками згаданого міськвідділу міліції. Відтак, прокуратурою міста Борислава 3 липня внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України – перевищення службових повноважень.

Досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою.

Принагідно зазначимо, що 1 липня Бориславським міськвідділом міліції розпочато кримінальне провадження за фактом хуліганських дій згаданої громадянки.

Прес-служба прокуратури Львівської області

Хотіли «урвати» з міської казни

Нещодавно завершився суд між департаментом міського господарства та фірмою ВАТ «Прикарпатбуд» на користь останнього. Однак, як повідомив під час проведення у ратуші понеділкової наради перший заступник Дрогобицького міського голови Олександр Коростельов, на розгляд суду «виплили» нові докази.

Річ у тім, що у 2008 році відбувся тендер по реконструкції дороги на вул. Трускавецькій. У січні 2012 р. фірма ВАТ «Прикарпатбуд» звертається з судовим позов до департаменту міського господарства про стягнення з останнього 600 тисяч гривень, які за свідченням позовників, підприємство їм заборгувало. У тендері, за словами п. Коростельова, про стан виконання робіт не було нічого відзначено. На думку міськвиконкому, були відсутні будь-які погодження з департаментом міського господарства щодо коштів, які були передбачені на виконання робіт фірмою ВАТ «Прикарпатбуд». Однак, через рішення Дрогобицького міськрайонного суду, на сьогоднішній день рахунки департаменту заблоковано казначейством.

- Ми повторно звернулися до суду з тим, що вважаємо відповідні договори між ВАТ «Прикарпатбуд» та департаментом міського господарства підробленими. Суд прийняв до уваги наше звернення, і визнав відповідні договори недійсними. Отож, зараз починається другий етап судових розглядів за нашим позовом щодо ВАТ «Прикарпатбуд». Ми визнаємо рішення про зняття коштів на користь ВАТ «Прикарпатбуд» недійсними. І тепер події розгортатимуться в іншому порядку. — Прокоментував ситуацію Олександр Коростельов. А міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський додав, що фірма-шахрай просто хотіла «урвати» з міської казни добрячий «шмат» фінансового «пирога». І офіційно заявив, що за фінансовими оборудками ВАТ «Прикарпатбуд» стоїть спритний ділок Омелян Михаць.

Вікторія Лишик

Борислав приймає італійську делегацію

14-16 липня у місті Бориславі відбудеться Міжнародна двостороння зустріч Україна- Італія з питань розвитку інвестиційного клімату у сферах енергетики, сміттєпереробки та проблем медицини на прикладі міст Львівщини. Зустріч проходитиме в рамках Другого Міжнародного Форуму Нафтовиків.

Мета: налагодження співпраці між українськими та італійськими містами щодо розвитку інвестиційного клімату у сферах енергетики, сміттєпереробки та проблем медицини та обмін досвідом у соціально-економічній, культурній та науковій сферах між містами-партнерами.

Як зазначив міський голова Володимир Фірман: “Ми очікуємо від цієї зустрічі привернення уваги до нашого міста як іноземних інвесторів так і вітчизняних. Влада міста відкрита до ініціатив бізнесу. Ми готові до співпраці. Окрім того, до нас приїдуть правники та провідні спеціалісти в галузі медицини, які поділяться з нами своїм досвідом”.

Відділом економіки міської ради підготовлено та буде презентовано ряд інвестиційних проектів, які передбачається реалізувати на території міста Борислава. Зокрема, створення підприємства з видобутку йоду на базі пластових вод Бориславського нафтового родовища, створення рекреаційно-оздоровчого та спортивно-культурного комплексу м. Борислава (мікрорайон Тустановичі), створення екологічно-чистого підприємства по виробництву мінеральних вод типу “Нафтуся” та лікувально-профілактичних напоїв на її основі та інші.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

У Бориславі відкрито меморіальну дошку на честь родини Мендельсонів

26 червня у місті Бориславі відкрито меморіальну дошку на честь колишніх бориславців Херша Мендельсона (1848 р.н.) та його дружини Матільди Мендельсон уродженої Кох (1853 р.н), яких було вбито під час Голокосту.

Як розповіла їхня правнучка Роніт Альперін: “Власне вони дуже пишались тим, що жили у Бориславі і були власниками Губицької рафінерії перед Другою світовою війною. Кожного року ми приїжджаємо до Борислава, щоб розказати і показати нашим дітям красивий край, де народились наші предки. Ми висловлюємо щиру вдячність керівникові МКП “Мажор” Олександрові Зваричу, який дозволив встановити цю пам'ятну дошку”.

Міський голова Володимир Фірман відзначив, що Борислав є дійсно інтернаціональним, бо в ньому завжди поруч жили українці, поляки, євреї та інші народи, які в часи лихоліть допомагали одне одному, не раз наражаючи свої сім'ї на смертельну небезпеку. Також міський голова подякував представникам єврейського народу за любов до Борислава. “Ми горді тим, що Борислав - місто яке об'єднує. Адже сьогодні ви приїхали з Польщі та Ізраїлю, щоб відвідати землю своїх батьків. Мені, як міському голові, дуже приємно, що належність до Борислава для вас дуже важлива”.

Олександр Зварич відзначив, що саме з таких зустрічей проростають зерна розуміння та дружби між народами. Окрім того, присутні поділилися своїми спогадами. Зокрема, Вахтель Самуель, який народився в Східниці в 1929 році, розповів, як переховувався під час війни у Бориславі. Очевидці також поділилися спогадами про те, як українська сім'я переховувала близько двох воєнних років 30 осіб в схроні розміром 1х1,5 м. Як зазначають краєзнавці, на початку війни у нашому місті проживало близько 15 тисяч євреїв, а після війни — близько 500 осіб.

У цей день гості міста також відвідали пам'ятні місця та могили закатованих. “Cаме такі зустрічі доводять, що найбільше призначення людини: врятувати чуже життя”, - підсумував Володимир Фірман.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Про Меденицький професійний ліцей, де навчаються також діти-сироти та напівсироти,  держава мала б дбати, - Роман Ілик

За останніх двадцять років на ремонт будівлі Меденицького професійного ліцею не надходило жодної копійки державних коштів. Про це народного депутата України Романа Ілика повідомив директор ліцею Р.Козар.

За словами директора, нині очолюваний ним заклад вкрай потребує державної підтримки. Так, своїми силами – тобто силами працівників ліцею, в 2010-2012 роках господарським способом із позабюджетних коштів у ліцеї було встановлено шатрові дахи над корпусами №1 і №2, актовим і спортивним залами (старі дахи не просто відслужили своє, а постійно протікали). Однак, капітального ремонту нині потребують також дахи над навчальними майстернями, учнівською їдальнею та гуртожитком. Ні власних заощаджень, ні спонсорських коштів на ці роботи не вистачить. Тож адміністрація закладу попросила у народного депутата України сприяння в питанні виділення коштів на вище згадані роботи, а також в питанні включення навчального закладу в державну програму із енергозбереження.

- На балансі Меденицького професійного ліцею сьогодні знаходяться два навчальні корпуси, навчальні майстерні, учнівська їдальня та гуртожиток загальною площею усіх приміщень 17188 метрів квадратних. Тобто, це – велика споруда, яка для обслуговування потребує немалих коштів. Зважаючи, що на даний час тут здобувають фах 370 учнів, з яких 6 – круглі сироти, 46 – напівсироти та 36 – діти з багатодітних сімей, переконаний – про цей заклад освіти держава мала б дбати. А те, що за двадцять років на ремонт будівель і приміщень державний  навчальний заклад не отримував жодної копійки державних коштів – це узагалі нонсенс, - зазначає Роман Ілик.

Відтак, щодо аварійного стану будівлі Державного навчального закладу «Меденицький професійний ліцей» народним депутатом України скеровано депутатське звернення на ім’я керівника  департаменту з питань освіти, науки, сім’ї, та молоді Львівської ОДА М.Брегіна з клопотанням передбачити кошти на фінансування ремонтних робіт в згаданому закладі та посприяти включенню ліцею у державну програму по енергозбереженню.

Марія Кульчицька

Евгения Недвецкая: «Буду уговаривать приезжать в Трускавец…»

Сегодня своими впечатлениями о пребывании в отельно-курортном комплексе «Карпаты» (г. Трускавец, Львовская обл., Украина) делиться Евгения Георгиевна Недвецкая (г. Москва). Несмотря на пожилой возраст, бывшая переводчица с немецкого языка и страстная любительница музыки, выбрала отдых в далёкой от Москвы Западной Украине, в городе Трускавец. И не пожалела об этом. Ей слово.

Нигде я не встречала такого дружеского отношения

- Начну с предистории. Первый раз в этот санаторий и вообще в Карпаты я попала в прошлом году. Мне так всё понравилось здесь, и самое большое, самое сильное впечатление было, первое, - от персонала.

Я же из Москвы и тоже конечно бывала в разных официальных учреждениях, ну и в больнице и в поликлинике, и в других местах и нигде я не встречала такого дружеского отношения. Это было для меня просто каким-то откровением. Все, начиная от регистратуры, столовая, врачи, горничные, весь персонал здороваются тебе, улыбаются, тебе радуются. Это было совершенно поразительно, такие первые впечатления.

Второе впечатление – от кухни. Я люблю поесть вообще, украинскую кухню очень люблю и меня поразило то, что женщины, работающие на кухни, проявляли столько заботы, столько фантазии, столько любви. Я считаю, что если женщина готовит что-то, она вкладывает в это душу и свою любовь. Так вот это я почувствовала. На все вкусы – пожалуйста. А с другой стороны учитывались особенности этого санатория, ведь сюда приезжают люди больные, с желудочными заболеваниями, почки, печень – щадящая диета, очень много овощей, много фруктов, соки само собой. Здесь я почувствовала желание всем угодить…

И про официанток надо сказать. Мало того, что все красавицы как на подбор, так ещё улыбчивые, приветливые, внимательные. Это я про прошлый год ещё рассказываю, когда ещё ремонт не был сделан, но впечатления были всё равно замечательны.

Лечебный корпус – мама родная. Врачи - про уровень я даже не говорю, это хорошие профессионалы и получаешь удовольствие даже от общения. Но даже когда ходишь просто на процедуры, медсёстры их проводят, то тебя встречают как родного – это просто удивительно.

Конечно, меня поразил этот парк, эта красота, животные. Здесь много отдыхают с детьми и есть все условия для такого отдыха…

Я была в «телячьем» восторге от всего

- А как Вы думаете, в чём причина такого хорошего отношения ко всем нашим гостям?

- Буквально через неделю у меня создалось впечатление, что руководитель этого комплекса – человек с очень отзывчивой, заботливой, любящей душой. Я это чувствовала во всём.

Забота проявлялась не только об отдыхающих. Вы знаете, я дома потом рассказывала – весь Советский Союз здесь, мы так друг с другом хорошо общаемся, такая дружба и любовь, нас никто не делил. Конечно, забота проявлялась об отдыхающих. Но ещё я чувствовала и это для меня очень важно, что персонал тоже не был обделён вниманием и заботой. Потому что так работать, как здесь работают люди, можно только тогда, когда к тебе хорошо относятся, когда учитывают и качество твоей работы, и твою отдачу. У меня было впечатление, что люди работают здесь с радостью.

В самом конце моего пребывания здесь мне очень захотелось познакомиться с руководителем, с директором. Ну, мне сказали, это Грицак Лев Ярославович. Он меня принял и в разговоре с ним я поняла, что мои ощущения меня не подвели. Ощущения о том, что проявляются удивительная забота, любовь, внимание во всём – и к персоналу, и к отдыхающим, и это было очень приятно. Поэтому я буквально была, извините за детское выражение, в «телячьем» восторге от всего, от экскурсий, от Львова, от Карпат…

По возвращении в Москву я взахлёб всем рассказывала об этом санатории, об этом удивительном городе. Красивые такие люди, в национальных расшитых блузках. Поют национальные песни…

Мне это всё нравится, я очень люблю музыку и была очень рада, что здесь поддерживаются музыканты. То, что санаторий, руководство поддерживают музыкальную культуру, приобщают людей к культуре – это очень приятно.

Может, я немножко романтично это воспринимаю, но здесь было замечательно.

- Может, Евгения Георгиевна, это только Ваши субъективные впечатления?

- Я приехала одна, но я человек открытый и я очень много общалась. Чувствую, если со мной хотят общаться, я общалась, если отходят, я не навязывалась. И все были примерно того же мнения, те же впечатления выносили.

- Так, значит, Вы у нас уже второй раз?

- Я приехала второй раз, потому что здесь мне очень понравилось. И я попросила детей меня опять отправить в «Карпаты». В этом году потрясли меня совершенно изменения – эта красота, которая открылась перед глазами. Строительство происходило прошлый год у меня на глазах, но трудно было представить, что будет такая красота, причём выдержана в таком стиле. Мне очень нравится национальный стиль.

В этом году все мои впечатления прошлогодние подтвердились.

«Бандеровцы», «фашисты» - это нехорошая политическая игра

- А не страшно было ехать на Западную Украину, в «край бандеровцев-фашистов», как некоторые нас называют?

- Что касается разговоров, то Вы знаете, я и с местными общаюсь, и с молодёжью, мне всё очень интересно знать, очень хочется, чтобы наши человеческие отношения не были нарушены. Ведь все мы люди – чада Божьи. Мне очень нравится, что здесь очень много верующих людей, очень много церквей, что здесь уживаются все три деноминации – православные, католики, протестанты. Нам сказал экскурсовод, что в одной церкви могут служить христиане разных деноминаций – это мне очень по сердцу. Сама я православная христианка, церковный человек и это мне очень приятно. На этом уровне с людьми очень приятно общаться.

А что касается таких разговоров, что «москали» не любят «хохлов», а «хохлы» не любят «москалей», там «бандеровцы», «фашисты» и так далее, так это, мне кажется, просто нехорошая политическая игра, желание разделить людей. Ничего подобного я здесь не почувствовала.

Меня кстати в Москве даже мои друзья спрашивали: «Как ты там? Ведь ты по-русски говоришь, а они же не любят «москалей». А я им: «Кто вам сказал, что не любят?». Во-первых, я украинский немножко понимаю, во-вторых, если чувствуют, что я не понимаю, или я сама им говорю, что так хорошо я не знаю языка, они сами переходят на русский – приветливо, доброжелательно.

Поэтому я даже думаю, что может быть мне купить вышиванку. Невестка моя немножечко так напряглась: «Ну-у, в Москве, да как же это встретят?...». Я говорю: «Что, плохо ты считаешь? Тогда тем более я куплю вышиванку и буду пропагандировать, что Украина – это прекрасная страна».

Буду уговаривать приезжать в «Карпаты»

Правда, я очень люблю Украину. Благодаря Украине мы с мамой и братом выжили во время войны. Мы помирали с голода в Новороссийске и пришлось бежать оттуда. Где-то в Украине мы жили, помню, макуху ели, мамалыгу и нас женщины украинские фактически спасли от голода.

Так что я счастлива, что я попала наконец в Карпаты, в Западную Украину, о чём я мечтала всю жизнь, но не приходилось. И самыми лучшими впечатлениями я буду делиться со знакомыми, буду уговаривать приезжать в Трускавец, в санаторий «Карпаты». Огромное спасибо всем, кто нам устраивает такой замечательный отдых, спасибо стране, спасибо людям и благодарю Бога за то, что Он благословил этот замечательный край.

- Спасибо Вам за добрые слова. До встречи в следующем году.

Владимир Ключак

Полный текст интервью с гостьей «Карпат» Евгенией Недвецкой Вы сможете посмотреть в сети Интернет, на Трускавецком Интернет-телевидении.

 

Надія Моісеєва: «Нафтуся» є стандартом у процесі розробки нових родовищ»

Дехто із місцевих медиків та науковців тяжко нарікає на те, що минулися вже часи ґрунтовних досліджень і великих відкриттів, котрі свого часу дали поштовх розвитку курорту. І минули не тому, що властивості та можливості усіх унікальних мінеральних вод вивчені та остаточно доведені, а тому, що після сплеску дослідницької та наукової роботи в області гідрогеології, котра проводилася на теренах нашого курорту десь на початку 1970-их до середини 1980-их, практична наукова діяльність у цій специфічній сфері як у місті, так і на теренах держави поступово зійшла нанівець. Особливо гостро цю кризу відчувають українські дослідники та й у місцевих гідрогеологів сьогодні ситуація не краща, бо за умов наукового поступу та наявності високих технологій на заваді потужній роботі стоїть матеріальна та фінансова сторона справи - вартісні дослідження. Можливо тому говорити про ідентифікацією нових родовищ в Україні і взагалі не випадає. Але про те, що це не зовсім так і спостереження за життям унікальних родовищ ведуться багато десятків років поспіль, довела відомий науковець, кандидат хімічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАМ України Надія Моісеєва, котра нещодавно із нетривалим візитом відвідала Трускавець і побувала на теренах лабораторії ГГРЕС ЗАТ «Трускавецькурорт». Докладніше говоримо з нею про те, що спонукало науковців-геологів знову завітати на родовище «Нафтусі», які дослідження мінеральних вод здійснюються в Україні та чи змінила свій склад наша унікальна нафтова вода.

- Пані Надіє, скажіть, будь-ласка, що саме привело Вас у наші краї, якими дослідженнями займаєтеся Ви сьогодні і яку роботу здійснюєте на теренах нашого курорту?

- Мета нашої нетривалої тижневої експедиції Прикарпаттям - розробка нових родовищ, ідентифікація мінеральних вод типу «Нафтуся» згідно проявів та моніторинг діючих родовищ. За досить короткий термін ми відвідали родовища мінвод у Моршині, Східниці, Сколе, Уричі, а нині ми у Трускавці. До того ж уже є перші результати наших подорожей: досить цікаве і унікальне джерело ми віднайшли в Уричі, правда поки що достеменно ми не дослідили структуру цієї води, та наявність у ній деяких унікальних сполук дає шанс віднайти щось цікаве...

- Які ще родовища в Україні можна вважати унікальними і цілющими та що насправді собою являє лікувальна мінеральна вода і як вона впливає на організм людини?

- Узагалі розмаїття вод в Україні вражає. Вдосталь їх є і на Прикарпатті, бо що таке по суті мінеральна вода - це є складні багатокомпонентні розчини, змішані у різних пропорціях із різним складом та вмістом тих чи інших компонентів. Сьогодні, щоб оперативно і досконало визначити склад та компоненти мінеральної води, необхідна не лише технічна складова - сучасні прилади, котрі можуть у досить стислий час здійснити аналіз, оцінити, так би мовити, міндози - важливий поступ людства у розвитку аналітичної хімії. Факти, доведені науковцями, свідчать про те, як помилялися науковці колись, вважаючи, що є корисні, а є шкідливі мікроелементи. Досліди американських вчених вже давно і безповоротно довели: кожен мікроелемент в організмі людини за щось відповідає, важливо було знати, яким є вплив тієї чи іншої сполуки на організм людини. Для цього вже є обґрунтоване тими ж науковцями визначення біологічно активної норми. Тобто обов'язкова наявність окремого мікроелементу чи компоненту, котрий у межах норми діє на організм людини. Більше того, організм людини здатен виявляти окремі мікроелементи та компоненти і ніби «висмикувати» їх зі складу води. Для прикладу останні дослідження тих же американських вчених (на долю котрих припадає найбільше такого роду відкриттів, бо наукова та експериментальна діяльність там фінансується найкраще) виявили, що відсутність в організмі селену провокує не лише серцево-судинні недуги, але нерідко стає причиною виникнення онкозахворювань. Через те у Фінляндії та ще у Білорусі свого часу було запроваджено так звану селенізацію населення. Також вже достеменно відомо, що відсутність хрому в організмі призводить до цукрового діабету, а тотальна відсутність літію за певних обставин може спровокувати шизофренію. А тому ті, кого турбують такі речі, можуть вдатися до профілактики для прикладу тієї ж шизофренії, бо в усім нам відомій «Поляні квасовій» вміст літію перевищує біологічну норму у 12-17 разів, що дає можливість наситити організм цим мікроелементом у досить короткий термін.

- Надіє Петрівно, а як щодо «Нафтусі»? Чиє нові ґрунтовні дослідження на тему цілющих властивостей саме цієї мінеральної води? Чи змінився з роками її склад та насиченість?

- Серед цілої низки досліджень, які проводилися останнім часом, особливо видатними, як на мене, є антиоксидантні та протиалергійні властивості «Нафтусі». Крім того саме над виявленням цих властивостей свого часу довелося попрацювати і мені. Щоб встановити і довести факт того, що трускавецька вода є могутнім детоксикантом, довелося співпрацювати із фахівцями-радіобіологами з інституту ім. Каверіна. Бо зрештою, коли «Нафтуся» справно виводила із організму людини будь-які токсини, то чому б не було спробувати вивести з організму уражених радіацією людей радіотоксини? Тож разом із радіобіологами згаданого інституту нами проводилися досліди на щурах, котрі були привезені із Чорнобильської зони. І результат виявися приголомшливим. Ми одразу запатентували це дослідження, а вже згодом час і вимоги підштовхнули нас до інших актуальних розробок.

А щодо досконалого освоєння нафтових вод, то скажу вам, що значну долю моїх досліджень складає вивчення саме мінеральної води типу «Нафтуся», як найбільш складної за своєю структурою і тому найменш вивченої. Тож напевне важливі ґрунтовні дослідження «Нафтусі» ще попереду. А от щодо складу та насиченості, то тут усе простіше: той моніторинг, котрий здійснювався нами протягом кількох останніх десятиліть (від 1972 року і до 2010) свідчить про те, що склад та насиченість вашої нафтової води практично не змінилися. Саме через те у процесі нашої діяльності, особливо під час розробки нових родовищ, за основу, як і багато років тому береться джерело 21-Н Трускавецького родовища «Нафтуся», що свідчить не тільки про якість цієї води, але й про стабільну насиченість важливими органічними сполуками та мікроелементами. Важливо і те, що усі ці роки вода Трускавецького родовища була і залишається еталоном біологічно активних мінеральних вод, такою собі сталою догмою для усіх сучасних досліджень.

- І наостанок варто було б розпитати Вас про багаторічні дослідження, втілені в книзі «Лікувальні мінеральні води типу «Нафтуся» українських Карпат і Поділля». Про що розповідається у цьому виданні і скільки часу зайняла ця робота?

 - Цю книгу після довгих років досліджень вдалося видати у співавторстві із сином, кандидатом хімічних наук, старшим науковим співробітником відділу гідрогеологічних проблем Інституту геологічних наук НАН України Андрієм Моісеєвим та під патронатом відомого вченого-гідрогеолога, директора науково-інженерного центру радіогідроекологічних полігонних досліджень, академіка НАН України В'ячеслава Шестопалова. Опрацювати та систематизувати інформацію, яку збирала упродовж кількох десятиліть, починаючи з 1972 року, вдалося десь за рік часу. Вона вийшла досить невеликим накладом, але містить інформацію, якою варто володіти не лише фахівцям гідрогеологічної справи, але й лікарям, котрі працюють на курорті та й узагалі усім небайдужим до теми лікувального фактору мінеральних вод. Тож раджу усе-таки якщо не почитати, то хоча б погортати ці матеріали для загального розвитку. Думаю - буде цікаво.

Довідка. Надія Моісеєва. Народилася в м. Одесі. Після закінчення Київського інституту легкої промисловості (хіміко-технологічний факультет) працювала в Інститутах НАН України. Область її наукових інтересів - мінеральні води, дослідження їх формування, хімічного складу та фізико-хімічних властивостей, нових бальнеологічних ефектів, ідентифікація нових родовищ, застосування мінеральних вод для населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської аварії та інших екологічних катастроф, питання охорони родовищ. Значну частку досліджень становить вивчення мінеральних вод типу «Нафтуся». З її участю ідентифіковано понад ЗО родовищ і проявів мінеральних вод. Н. Моісеєва є Лауреатом Премії Ради Міністрів СРСР (1991 р.) за «Відкриття та підготовку до освоєння Подільської гідрогеологічної області мінеральних вод типу «Нафтуся». Має 12 авторських свідоцтв СРСР і патентів України, близько 100 наукових робіт, 5 монографій - у співавторстві.

Розмову вела Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»

Юрій Луценко: «Вже в цьому році приїду на Дрогобиччину – з планом, який має повернути нам віру»

Він був польовим командиром на Майдані. Потім – міністром МВС. А потім… Потім його посадили за грати. Вся країна стежила за перебігом судових слухань, за боротьбою його дружини…

І ось у квітні цього року країну та світ облетіла неймовірна новина – Юрія Луценка випустили з в’язниці. І, чого в принципі й слід було очікувати, він повернувся в громадсько-політичне життя країни.

Сьогодні про свої напрацювання, плани та роздуми Юрій Луценко розповідає в ексклюзивному інтерв’ю для «Вільного слова», яке ми записали (що дуже символічно) у День Конституції України.

- Юрію Віталійовичу, як ви святкували (чи не святкували) День Конституції?

- Сьогодні влаштував сімейний день - приготував сніданок обом «спиногризам», сходив на художню виставку з Іриною, ввечері - похід в кіно. Це друга така нагода після Великодня, коли вдалося втілити слова Ліни Костенко "головне в житті - набутися із своїми".

Щодо власне свята, то я вважаю його радше днем пам'яті Конституції. Особливо гидко бачити по всьому Києву плакати правлячої партії "З днем Конституції" Це нагадує ситуацію, коли гопник убив матір та батька і вимагає амністії на тій підставі, що він сирота.

Якщо я її раніше любив, то тепер ще й дуже поважаю

- Ваша дружина - тепер відомий політик. Як виглядає ваша сімейна "кухня" - все про роботу і роботу, чи ж, коли переступаєте домашній поріг, на розмови про роботу і політику накладаєте табу?

- Та ні, говоримо в основному про політику, Верховну раду, законодавство. Ірина пройшла добру школу - працювала на заводі, в Антимонопольному комітеті, створила з нуля, на кредитах, фірму, яка дала роботу для двох сотень людей. Вона ніколи не була публічною і досі ми не любимо тусовок, але життя змусило її битися за свободу чоловіка, а тепер - країни. Навіть для мене її активність була сюрпризом. Якщо я її раніше любив, то тепер ще й дуже поважаю. Знаєте, багато вартує, коли тобі в'язні кричать з вікна «Передай вітання своїй дружині, вона в тебе правильна, наші жінки вчаться у неї"

- Думаю, не мені вам розповідати про те, в якому стані нині перебуває країна... Ваш прогноз: яким чином можуть у найближчих рік-другий розгортатись події?

- Результат голосування на останніх парламентських виборах дає підстави для оптимізму - кількість голосів за опозиційні партії відчутно переважають прихильників ПР і КПУ. Тоді владу врятував маневр з введенням мажоритарки.

На президентських виборах цей фокус не спрацює. Єдиний порятунок чинної влади - розпорошення опозиційних кандидатів і зневіра людей.

Саме тому я закликаю опозиційних лідерів до висунення вже в першому турі узгодженого кандидата з 30% стартового рейтингу. А для максимальної мобілізації людей я займаюся створенням надпартійного руху «За третю українську республіку». Маю на увазі, що першою була УНР, другою - радянська колонізована Україна, на фундаменті якої ми досі живемо в радянському бараку. Збудувати на цьому дефективному, часто кривавому фундаменті європейську державу - неможливо. Моя мета - написати проект нової країни, який відновить віру мільйонів, дасть їм сенс голосувати не за нового вождя, а за команду будівельників нової комфортної української держави.

Ми перетиналися з Юлею у в'язниці і в автозаці

- Депутат Верховної ради України, обраний на нашому окрузі, Роман Ілик, якось зазначив, що без Юлії Тимошенко вибори будуть нелегітимними. Ваша думка з цього приводу? І кого власне ви бачите єдиним опозиційним кандидатом на президентських виборах?

- Ми перетиналися з Юлею у в'язниці і в автозаці, розділені лише сантиметром сталі разом сиділи в клітках в підвалі Печерського суду. Ця картина і досі в мене перед очима, я відчуваю певний комплекс вини за те, що вона там, а я вже на волі. Тому я понад усе хотів би, аби Юлія Володимирівна була на свободі. Це, без сумніву, додасть опозиції сил.

Хто буде єдиним кандидатом - вирішувати не мені, а людям. Я думаю, що це має бути зроблено до весни наступного року на підставі оголошення опозицією єдиної програми змін і єдиної команди однодумців. Це буде означати, що українські політики вивчили урок помилок Майдану і готові до перемоги.

У камері смертників на міцність випробовували…

- Юрію Віталійовичу, у одному із ваших інтерв’ю прочитала, що за час, проведений у в’язниці, ви мали найменшу аудиторію – були сам-на сам із собою. Які основні принципи і уроки ви для себе викристалізували, з якими переконаннями вийшли на волю?

- Так, аудиторія була малою, але дуже критичною. Якийсь дурень “нагорі” вирішив випробувати мене на міцність тим, що мене посадили на 1,5 роки в камеру смертників. Але це тільки додало сил. Бо саме в цьому блоці сиділи великі українці - Донцов, Петлюра, холодноярці, дисиденти. Так що роздуми були про моє місце в цій українській низці поколінь. За 2,5 роки ув'язнення я прочитав 307 книжок і передумав мільйони думок. В основному - аналізував причини помилок помаранчевої команди, свої невдачі та успіхи. Висновок прийшов у день, коли я відвідав розстрільну камеру. Її підлога досі масна від крові. Потім йшли з конвоєм підземними норами, що пронизують споруди Лук'янівської в’язниці. І вночі під цими враженнями я зрозумів, що навіть якщо знести цю «українську Бастилію», то побудувати на її місці офісний центр не вдасться - він завалиться на тому фундаменті крові і нар. Тож без радикальних змін законодавства я не мав шансу переробити МВС. Не було такого шансу і вцілому для нової України, бо Ющенко не мав жодного плану дій. Тож зараз я гуртую інтелектуалів та експертів для написання такого плану декомунізації суспільних відносин, декриміналізації влади, демонополізації економіки.

Не за лідера, не за партію - за себе і свою європейську перспективу

- У вас за плечима – різношерсте минуле. Ви і злітали, і падали. Одні вас люблять, інші, вибачте, не дуже. Одні – довіряють, інші – не дуже. Однак, для багатьох українців ви стали авторитетом. Відчуваєте на собі якийсь тягар з цього приводу, не боїтеся зрадити людських надій?

- Я не зраджував ніколи. Помилявся - так, але ніколи не здавався і не зраджував.

На загальну любов не напрошуюся - з мене вистачає Ірини. Але таку вже маю вдачу, що мовчки спостерігати за торжеством зла не буду. Я відчуваю величезну відповідальність перед людьми, готовий не раз вибачатися за свої і чужі помилки, але кличу їх не здаватися. Мудрий Конфуцій казав: сила людини не в тому, що вона ніколи не падає, а в тому, що вона здатна підвестися на ноги і йти далі.

Я розумію, як важко зараз людям, доведеним до щоденної боротьби за виживання. Але якщо ми хочемо “відвоювати” свою державу - мусимо підніматися і пробувати знову. Скажу конкретніше - кожен, хто розуміє, що «їх» лише голосуванням не скинути, має гуртуватися з однодумцями в мережу для мирного повстання за свою країну і свого президента в 2015 році. Не за лідера, не за партію - за себе і свою європейську перспективу.

- Чи не плануєте якось відвідати нашу землю – Дрогобич, Борислав, Трускавець?

- Обов'язково. І не якось, а ще цього року.

- А більш точну дату назвати можете?

- Поки що - ні. Бо не хочу приїжджати з порожніми словами. Я хочу привезти вам та всім, хто того потребує, план Третьої української республіки. Це має повернути нам віру. А віра - величезна сила, проти неї безсильні легіони спецназу, гребля грошей, безпрєдєл чиновників. З вірою ми перемагали і знову переможемо.

Розмову вела Марія Кульчицька, газета «Вільне слово»

З «мертвої точки» питання зрушити вдалося, курортом державного значення Східниця таки стане, - Роман Ілик

Курортом державного значення Східниця таки стане. Про це повідомив народний депутат України Роман Ілик.

Так, ще 14 травня ц.р. Романом Іликом на ім’я прем’єр-міністра України М.Азарова було направлено депутатський запит щодо відновлення Програми розвитку Всеукраїнської дитячої оздоровниці «Східниця» та надання курорту Східниця статусу державного. У Запиті народного депутата Романа Ілика, зокрема, йшлося, що ще у жовтні 2011 року Президент України для забезпечення державної підтримки курорту Східниця доручив Кабінету Міністрів України підготувати законопроект (до 01.02.2012 року) про надання курорту Східниця статусу державного. Це доручення кореспондується з постановою Кабміну від 4 лютого 1999 р. №141 «Про затвердження Програми розвитку курорту Східниця», якою передбачено створення умов для розвитку курорту Східниця як Всеукраїнської дитячої оздоровниці. «Хочу констатувати, що до цього часу доручення Президента України не виконано, - зазначає у своєму запиті нардеп. – Виходячи з вище викладеного, прошу забезпечити виконання Кабінетом Міністрів України доручення Президента України щодо надання курорту Східниця статусу державного, відновлення Програми розвитку Всеукраїнської дитячої оздоровниці «Східниця», затвердженої Кабміном (№141 від 04.02.1999 р.) та закласти в Державний бюджет України на 2014 рік фінансування цієї Програми»

Відтак, 13 червня ц.р. народний депутат України Роман Ілик отримав відповідь за підписом прем’єр-міністра України М.Азарова, у якій йдеться, що Кабінету Міністрів України Львівською облдержадміністрацією надано орієнтовний план-графік заходів з підготовки проекту Закону України «Про оголошення природних територій курорту Східниця курортом державного значення» . Зокрема, згідно з планом-графіком у 2013 році Львівською ОДА здійснюватимуться заходи щодо винесення пансіонату «Гуцулка» за межі І санітарної зони, проводитиметься аналіз свердловини №4-С на глибині 73 метри та підготовка матеріалів для проведення державної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертизи в державній установі «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» (зазначимо, відсутність цих матеріалів і заходів на нинішній день чи не найбільше «гальмує» процес надання Східниці статусу курорту державного значення).

«Також Львівською облдержадміністрацією заплановано проведення наради із залучення усіх причетних структур, на якій розглядатимуться питання, пов’язані із завершення підготовки матеріалів, а також здійснення інших необхідних заходів щодо підготовки проекту Закону України «Про оголошення природних територій курорту Східниця курортом державного значення» - йдеться у відповіді Кабінету Міністрів України.

А вже 3 липня в Львівській  обласній державній адміністрації відбулась розширена нарада з підготовки матеріалів для оголошення Східниці курортом державного значення. Участь у нараді взяли заступник голови ЛОДА Б.Матолич, представники структурних підрозділів облдержадміністрації, Бориславської міської ради, Східницької селищної ради, Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, головного управління Держземагенства у Львівській області, головного управління Держсанепідслужби України у Львівській області, Львівського обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України. На нараді обговорювалися питання проведення санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів для оголошення природних територій курорту Східниця курортом державного значення, винесення за межі І-ої зони санітарної охорони округу пансіонату «Гуцулка», проведення хімічних аналізів води свердловини №4-С на глибині 73,0 м та можливі наслідки включення територій НПП «Сколівські Бескиди» до складу курорту.

За результатами наради перший заступник голови Львівської ОДА Б.Матолич дав доручення із забезпечення організації належної співпраці з відповідними інституціями та установами, які причетні до підготовки матеріалів для оголошення курорту Східниця курортом державного значення, а також щодо належного контролю за ходом виконання вище перелічениих заходів.

- Питання оголошення природних територій курорту Східниця курортом державного значення, яке мало бути вирішеним ще у минулому році, цьогоріч вдалося зрушити «з мертвої точки». Тож якщо Львівська облдержадміністрація працюватиме згідно з поданим планом-графіком,  вже незабаром наша Східниця нарешті отримає омріяний статус, - зазначає народний депутат України Роман Ілик.

Марія Кульчицька

Розпочато спорудження нового мікрорайону у Дрогобичі

Вперше у Дрогобичі при плануванні мікрорайону індивідуальної забудови влада передбачила проведення необхідних інженерних мереж. Тобто, кожен забудовник зможе під’єднатися до каналізації, ліній водопостачання, електропередач, газопроводу тощо. «Таким чином, будуємо чисте місто», - резюмує міський голова.

На вул. Шептицького готуються зводити будинки відповідно до дозволів міської ради на спорудження індивідуальних житлових забудов. Місце будівництва котеджів (65 земельних ділянок по 600 кв.м. кожна) оглянув під час виїзної наради у середу, 3 липня, міський голова Олексій Радзієвський.

Це вперше у нашому місті, коли новий мікрорайон приватних будинків облаштовують всіма необхідними інженерними мережами. Раніше при зведенні індивідуальних будинків не облаштовували комунікацій. Тож людям доводилось об’єднуватись і власними силами вирішувати проблеми, що часто було просто непід’ємним для деяких малозабезпечених громадян. Також нерідко комунікації у подібних мікрорайонах прокладали не плановано, від одного будинку до іншого, що також не особливо влаштовувало городян і владу. На противагу попереднім забудовам, цього разу мешканці звернулись до міської влади, безкоштовно отримали земельні ділянки і уклали договори з КП «Управління капітального будівництва» на влаштування інженерних мереж біля них.

На даний момент встановлюють опори ліній електропередач та завершують прокладання газопроводу. У мікрорайоні вул. Шептицького працює 6 одиниць техніки. Усі роботи проводять відповідно до графіку, затвердженого міським головою.

Вже у вересні планують завершити проведення інженерних мереж. Після цього Управління капітального будівництва передасть їх на баланс комунальних служб і можна буде розпочати зведення будинків.

Нагадаємо, що під час забудови іншого мікрорайону – на вул. Стуса, не передбачили каналізацію. Через це мешканці мали труднощі з утилізацією нечистот.

Вислухавши усі звернення, О.Радзієвський запропонував комунальникам встановити лічильники на воду та світло ще на початку будівництва, а не після здачі котеджів в експлуатацію: «Під час будівництва людям потрібна буде вода та електрика, сааме тому я дав вказівку комунальним службам, щоб почали приймати заяви на розміщення лічильників».

Таким чином, міський голова вкотре виконав передвиборчі обіцянки: втілювати право мешканців міста отримувати земельні ділянки, а також розвивати інфраструктуру та благоустрій Дрогобича.

Не виключено, що новий мікрорайон на вул. Шептицького може стати прикладом для інших забудовників як у Дрогобичі, так і для інших міст Львівської області.

Прес-служба Дрогобицького виконкому

Якісна музика і унікальний голос

Останнім часом чомусь так склалося, що поважні митці та естрадні зірки тішать трускавчан та гостей курорту усе рідше. Існуючі афіші більшості розважальних закладів міста облюбували хоч і заслужені, але вже давно звиклі трускавецькому загалу виконавці. Хоча зрештою нашим відпочивальникам і те добре: вони ж бо у Трускавці лише гостюють, через те їм і Віктор Павлік, і гумористичний дует «Кроліки» - однак у дивину. А от нещодавнім виступом відомої співачки, Народної артистки Росії та Грузії Тамари Гвердцителі ПК ім. Т. Шевченка потішив навіть найвибагливіших місцевих музичних гурманів. Такого високого рівня заходу, такої особливої атмосфери і таких вражень мені не доводилося відчувати давно. Що тут казати - грузини постаралися і довели: вони і тут молодці.

Ні, це зовсім не означає, що інші співаки чи їх концертні програми гірші. Просто саме на концерті Тамари Гвердцителі починаєш розуміти, що саме означають терміни: якісна музика та унікальний голос. І для цього зовсім не бажано бути шалено відданим шанувальником співачки. Бо усе, що відбувалося на сцені, виглядало безпретензійно вишукано і водночас просто. І тоді, коли співачка співала про рідну Грузію, і тоді, коли окремим блоком пісень згадувала про величну Францію. До речі, під час виконання пісень французькою, особливо вразили пісні у стилі Едіт Піаф, виконані тією неперевершеною манерою співу.

Ну і звісно кожна пісня, незалежно від того, якою мовою, чи про що у ній співалося, супроводжувалася тривалими аплодисментами. Не раз майже вщерть наповнений зал вставав і аплодував стоячи, а наприкінці концерту глядачі підіймалися зі своїх місць тричі, аби ще раз закликати співачку «на біс». І особливо чуйно гості з усіх куточків країни сприйняли українську пісню «Скрипка грає» у виконанні Гвердцителі, через що аплодисменти тривали, як на мене, непристойно довго.

Але направду такі речі дуже важливі і досить показові. Постараюся переповісти усе, що відчула через призму власних емоцій. І вони приблизно такі: Тамара Гвердцителі, понад усе люблячи свою Грузію, вчить нас так само любити свою Україну. Досягнувши певного статусу, ця співачка без зайвого пафосу та марнославства працює на нашій сцені вживу і при цьому викладається, так би мовити, «на повну». І люди, котрі працюють поруч із примадонною грузинської естради, відчувають її настрій і прохання лише з напівпоруха її голови, а велика зала ПК під час концерту сприймається не інакше, як комфортна камерна зала престижного круїзного лайнера. І в усьому цьому немає нічого дивного чи чогось надто перебільшеного. Просто саме так на людську свідомість діють якісна грузинська музика і унікальний голос цієї відомої талановитої і просто чарівної грузинки.

Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»

Футбол: до сезону готові

Вже традиційно перед новим стартом у дитячо-юнацьких лігах Львівської області футбольний клуб «Трускавецькурорт» проводить свої передсезонні збори в теплих краях нашої країни: або десь на морі, або на Закарпатті, яке сподобалося з перших відвідин. Не став винятком і поточний рік. Підопічні Івана Павлика свої тижневі канікули провели в селі Гукливе Воловецького району Закарпатської області. Європейського рівня умови проживання, найякісніше харчування, якісні футбольні поля та чудові краєвиди спонукали трускавчан до повноцінних тренувань та підготовки до сезону 2013-2014. Головний тренер ФК «Трускавецькурорт» Іван Павлик перед від'їздом на збори до Воловця у нашій розмові висловив сподівання, що всі гравці, які їдуть на збори, чітко усвідомлюють усю важливість підготовчого етапу.

«Від того, як ми попрацюємо на Закарпатті, багато в чому залежатимуть наші результати в осінній частині сезону, а це не багато - не мало, 60% дистанції чемпіонату. На Закарпаття їдуть ті футболісти, які хочуть грати в нашій команді і бачать себе саме тут. Також скажу, що вже безпосередньо на зборах до нас приєднаються ще кілька потенційних новачків. Так що ми відправляємося до Гукливого в хорошому, робочому настрої, а головне, з великим бажанням працювати», - сказав І. Павлик.

14 червня, на Закарпатті, ФК «Трускавецькурорт» почав готуватися до нового сезону. На першому тренувальному занятті трускавецької команди були присутні 20 футболістів, у тому числі кілька потенційних новачків.

Перше заняття носило втягуючий характер і тривало близько півтори години. За цей час підопічні Андрія Кононенко спочатку розім'ялися, потім була бігова робота у лісі, далі пограли в "квадрат", після провели розминку без м'яча, чергуючи їх з біговими вправами, а вже під кінець тренування зіграли двосторонню гру.

Наступні дні зборів проходили за чітким графіком, складеним тренером команди Іваном Павликом та лікарем-масажистом Денисом Хохловим. Тобто курортники тренувалися тричі на день, а коли проводили товариські зустрічі, то лише один раз, перед грою.

До речі, всі спаринги наші футболісти провели на одному диханні та жодного матчу не програли. Найбільш цікавим видався поєдинок із однолітками ФК «Карпат». І хоч у львів'ян на воротах стояв польовий гравець, все ж рахунок - 8:0 підтверджує серйозність намірів ФК «Трускавецькурорт» боротися лише за найвищі нагороди в Чемпіонаті Львівщини.

Хочеться відзначити гостинність власників готельного комплексу, які робили все для комфортного відпочинку та якісної підготовки трускавчан до нового сезону. Також варто подякувати директору туристичної фірми «Україна» Богдану Козару за постійну підтримку в наданні комфортабельного транспорту для перевезення ФК «Трускавецькурорт».

Окрема подяка керівництву Наглядової ради ЗАТ «Трускавецькурорт» та адміністрації товариства в сприянні команді, наданні фінансової підтримки та створенні сприятливого мікроклімату в колективі.

Віктор Стецько, газета «Трускавецькурорт»

Кримінальна хроніка Трускавця

Трускавецький наркобарон

Напевне усі трускавецькі наркозалежні особи, і не лише трускавецькі, добре знають в обличчя молодого чоловіка, мешканця міста Романа М., у якого можна придбати блудне зілля. Про його захоплення цим «бізнесом» ми уже повідомляли. Тримають його «під мушкою» і в міліції. Однак належних висновків він не зробив. Про це свідчать повідомлення співробітника Трускавецького МВ старшого лейтенанта міліції А. Якубіва. Останнім часом в ході реалізації оперативної інформації встановлено, що громадянин М. поблизу пансіонату «Едельвейс» збув двадцятип’ятирічному трускавчанину К. таблетки «Субітекс», що містить наркотичний засіб «Бупренорфін», обіг якого обмежено.

У наступні дні наш наркобізнесмен збував подібні таблетки молодим трускавчанам – Тарасу, Ігорю, Василю К., Василю Г., Юрію, Руслану. «Торгівля» наркотичними таблетками велася у різних місцях – біля готелю «Бескид», пансіонату «Едельвейс», ЗОСШ №1, на вулиці Сагайдачного біля магазину «Наш край», біля будинку №1 на вулиці Сагайдачного.

В діях громадянина М. вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Крім збуту таблеток у місті громадянин М. приймає «клієнтів» у себе на квартирі. Про це повідомляє слідчий Трускавецького МВ старший лейтенант міліції В. Глива. Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що громадянин В. уродженець М. Нововолинськ, перебуваючи у приміщенні трускавчанина М., придбав у нього за 70 гривень частину таблетки «Субітекс», яку в подальшому спожив шляхом введення внутрішньовенної ін’єкції, не виходячи з приміщення громадянина М. У цих діях «наркобізнесмена» М. вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України. У діях громадянина В., який спожив наркотик, вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

***

Працівники БМОП «Беркут» та ВДАІ м. Трускавця о 22. 30 на вулиці Городище затримали мешканця Трускавця К. У присутності понятих у нього було виявлено та вилучено паперовий згорток з дрібно меленою речовиною, схожою на наркотик. Громадянина К. опитано і відпущено. Вилучену у нього речовину скеровано на експертизу.

 ***

Лейтенант міліції Трускавецького МВ повідомляє, що в рамках проведення оперативно-профілактичних заходів по операції «Мак», згідно ухвали Трускавецького міського суду було проведено обшук житла у громадянина Б., під час якого було виявлено та вилучено 9 поліетиленових пакетів з вмістом дрібно меленої речовини рослинного походження (макова соломка), загальною масою близько 500 грам. Громадянина Б. опитано та відпущено.

Ото комбінатор!

У рапорті співробітника Трускавецького МВ начальника слідчого відділу підполковника міліції О. Закутного йдеться про те, що громадянин Ф. шляхом обману під приводом продажу житлової нерухомості, що на вулиці Суховоля, отримав від громадян гроші у сумі 200 000 доларів США, а приміщення у власність не передав і таким способом заволодів грошима громадян у особливо великих розмірах.

Скандали, шкоди, погрози

Буденне життя трускавчан наповнене не лише працею, відпочинком, домашніми клопотами. Щоденно воно не обходиться і без прикрощів, з’ясуванням стосунків навіть між близькими людьми, погрозами, нанесенням шкоди. У минулому місяці у чергову частину міліції повідомлень про такі випадки надходило десятки.

Так, 13 червня на Трускавецькому молокозаводі невідома особа навмисне пошкодила вхідні двері у приміщенні бухгалтерії

Наступного дня у МВ з письмовою заявою звернувся трускавчанка А., пенсіонерка. Вона пише про те, що близько першої години ночі її син І. спричинив їй тілесні ушкодження під час конфлікту у квартирі.

Пан Б. з вулиці Івасюка повідомляє, що його батько не впускає його в квартиру, викидає його речі на сходову клітку.

Цього ж дня під час проведення робіт біля церкви св. Іллі впав з риштування громадянин П. З діагнозом струс головного мозку каретою швидкої допомоги потерпілого скеровано у Дрогобицьку міську лікарню.

Відпочивальниця з Горлівки громадянка К. скаржиться на водія автобуса ВС 1914 АА, який вчинив конфлікт з пасажирами і грубо себе поводив.

17 червня надійшли матеріали перевірки по заяві громадянки Л. Буги про те, що на вулиці Сагайдачного біля готелю «Лісова пісня» громадянин Л. 11 травня вбив три собаки.

Громадянка А. повідомляє, що на вулиці Сагайдачного біля будинку №20 громадянин П. отруїв бездомну собаку.

18 червня троє невідомих осіб циганської зовнішності зайшли до громадянки І. під приводом гадання і шляхом обману та зловживання довірою заволоділи її грошами та цінними речами.

В ході розслідування матеріалів кримінального провадження встановлено, що посадовими особами розважального комплексу, що знаходиться у Трускавці, грубо порушують норми трудового законодавства про працю.

Поступило повідомлення від працівника міської лікарні С. що невідома особа вкрала у нього дороговартісний ноутбук.

19 червня надійшли матеріали перевірки з Державної інспекції України з питань праці про те, що в одній із фірм Трускавця було виявлено факт невиплати зарплати семи працівникам на загальну суму 78 400 гривень в період з січня 2012 по травень 2013 року.

Цього ж дня внаслідок необережного поводження з вогнем у будинку на вулиці Ярослава Мудрого виникла пожежа, потерпілих нема.

20 червня у міліцію звернулася громадянка М. Вона скаржиться на сина С., який наніс їй тілесні ушкодження.

Наступного дня поступила заява від мешканки П. по те, що її син Петро вчинив сімейний конфлікт, під час якого ображав її та обливав водою.

У трускавчанина А. інший клопіт. Він дізнався від свого сина, який залишився з його колишньою дружиною і якому 12 років, що вітчим його постійно б’є.

25 червня у міську лікарню було доставлено громадянина Р. з діагнозом закритий перелом правої стегнової кістки. Дані тілесні ушкодження він отримав внаслідок падіння з вишні.

Ігор Дубравський, лейтенант міліції

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Просимо про допомогу

Шановні читачі нашого сайту, на адресу редакції надійшов лист від Олександра Вишневецького, якому важка недуга зруйнувала кульшові суглоби. Діагноз лікарів жахливий – хвороба Бехтерева, двохсторонній кокс-артроз з деформуючим перебігом. Доки хвороба не «сточила» кістки людини — йому вкрай необхідна операція по заміні правого кульшового суглоба!

 Потрібна ваша допомога, чуйність та розуміння. Батьки та знайомі вже збирають гроші на операцію, благаємо вас, усіх небайдужих, не оминати цієї проблеми та допомогти молодій людині, хто чим зможе.

Подаємо лист п. Олександра.

«Проблеми зі здоров’ям почались в мене з 16 років. Коли мені виповнилось 20 років, лікарі мені поставили діагноз (хвороба Бехтерева), анкілозуючий спондоло артрит, та двохстороній кокс артроз з деформуючим перебігом .На даний час ця хвороба зруйнувала мені кульшові суглоби, потрібна операція по заміні правого кульшового суглоба! Потрібна ваша допомога, завчасно дякую.

Моб. тел. 0677227468; номер рахунку 4627 0858 2466 4581».

 



Создан 05 июл 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником