Трускавецький вісник № 132 (675) від 25 вересня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 132 (675) від 25 вересня 2013 р.

25.09.2013



 

У номері: Вандали зруйнували дитячий майданчик; Партія регіонів у Трускавці посилить роз`яснювальну роботу; Кримінальні новини; Від баби Мані до Європи; Діалог між бізнесом та владою триває; Іду по світу в вишиванці.

Новини Трускавця та регіону

Вандали від трускавецької влади зруйнували дитячий майданчик?

Як інформує наше джерело, вчора, 24 вересня, вандали зруйнували дитячий майданчик на території біля будинку № 10 на вул. Мазепи (навпроти церкви св. Іллі УПЦ). Іграшкові замки та інші атрибути дитячих забав були знищені вщент. Інформацію для «Трускавецького вісника» надали мешканці мікрорайону. Є інформація, що влада міста Трускавця має намір віддати цю територію під будівництво, отже, дитячий майданчик виявився там зайвим.

Зараз на місці руйнування майданчика – купи завалів після руйнування іграшкового замку, сміття, яке забудівники мають намір сьогодні вивезти, щоб ще цієї осені приступити до закладки фундаменту. Нагадаємо, що жодних громадських слухань у цій справі органами влади Трускавця не проводилося. Відеосюжет про руйнування майданчика Ви зможете переглянути сьогодні на Трускавецькому Інтернет-телебаченні www.tit.net.ua

До речі, останнім часом зросла кількість таких тривожних сигналів. Так,у п`ятницю, 20 вересня, проходило розчищання території біля будинку № 72 на вулиці Стебницькій, можливо, теж задля початку проведення будівельних робіт. А у четвер, 19 вересня, на виконкомі Трускавецької міської ради було знову дано ряд дозволів на знесення зелених насаджень. Спеціально не було названо місця зрізання дерев, щоб дезорієнтувати мас-медіа. Очевидно, дерибан нашої громадської землі триває, органи влади забувають, що вони – лише органи, а влада – це ми, трускавецька громада.

Власна інформація

За спробу крадіжки до рук правоохоронців потрапив 54-річний чоловік

54-літній мешканець Дрогобицького району, проживаючи у сільській місцевості, спокусився на злакові зернові культури. Прикрим є той факт, що у минулому у чоловіка не було проблем із Фемідою.

В одному зі селищ Дрогобицького району на земельній ділянці сільськогосподарського призначення вирощували зернові культури. Земельна ділянка і сільськогосподарські культури перебували у власності товариства з обмеженою відповідальністю.

У серпні 2013 року близько зі сільськогосподарського угіддя, відведеного під вирощування зернових культур, мешканець селища намагався викрасти 100 кілограмів качанів кукурудзи. Однак, поцупити кукурудзу спритникові не вдалося, оскільки охоронець ТзОВ невдовзі запримітив зловмисника і повідомив про подію правоохоронців.

Співробітники слідчого відділення Дрогобицького міського відділу міліції відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

Наталія Постойко, помічник начальника Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області

Аварійний міст на Дрогобиччині загрожує нещасними випадками

Громада с. Лішня Дрогобицького району, що на Львівщині, б’є тривогу з приводу аварійного моста через р. Бар. Особливо знищені бар’єрні огородження та пішохідні доріжки моста, що загрожує життю і здоров’ю пішоходів. Про це повідомив кореспондент IA ZIK.

«Щоб не допустити травмування людей, міст через річку Бар необхідно довести до ладу», – наголосив заступник голови Дрогобицької райдержадміністрації Іван Мізерник, який провів в селі Лішня виїзне засідання комісії з надзвичайних ситуацій. В роботі комісії взяли участь начальник відділу з питань цивільного захисту, житлово-комунального господарства та інфраструктури Дрогобицької РДА Ігор Яким, сільський голова Лішні Михайло Стасів, начальник Дрогобицького РЕМу Василь Дмитрик, представники філії «Дрогобицький автодор» та управління служби автомобільних доріг у Львівській області.

Після ретельного обстеження моста, комісія визнала, що бар’єрні огородження та пішохідні доріжки моста потребують термінового ремонту та доручила райавтодору в найкоротші терміни виконати вищевказані роботи.

ЗІК

 

Варварство по-трускавецьки: «ломать – не строить»…

Вчора, 24 вересня, в житловому мікрорайоні вулиці Мазепи на очах у мешканців та гостей міста було по-варварськи зруйновано дитячий майданчик. Сьогодні ми побачили лише обгороджену територію та купу битої цегли, словом – руїну. Але щоб нас не звинуватили в упередженості, йдемо за коментарем до начальника відділу архітектури та містобудування Трускавецької міської ради Олександра Грищенка.

- Ще в березні 2013 року до міського голови звернулися мешканці будинків 8 та 10 на вулиці Мазепи (це будинки зблоковані) з проханням навести лад на цьому майданчику, який становив загрозу для життя та здоров`я дітей. В одному з цих будинків мешкає і моя донька, так що проблема мені відома. Тоді Руслан Ярославович дав доручення комунальним службам вивчити ситуацію. Оскільки на ремонт майданчика комунальники не мали коштів, то проблема не вирішувалася. Тоді мешканці звернулися до міського голови повторно, - розповів нам Олександр Павлович.

Запитуємо, чи не буде там збудовано якийсь об`єкт, адже саме така думка найперше приходить в голову. Тим більше, що були приклади спроб будівництва на місці дитячих майданчиків – Стебницька, 72, Сагайдачного, 12, на Довженка після лобіювання депутатів однієї політичної сили (це ще за минулої каденції) та інші. Олександр Грищенко твердо запевняє, що територія буде облагороджена, будуть розбиті клумби, можливо, висадять дерева. Каже головний архітектор міста, що в цих будинках мешкають молоді сім`ї з дітьми, тож, можливо, будуть встановлені лавочки, пісочниця, а про будівництво якогось комерційного об`єкта немає жодної мови.

Не знаємо, вірити чи не вірити таким солідним людям як головний архітектор, але факт залишається фактом – влада розписалася у власному безсиллі. Перед виборами пріснопам`ятна «Рада міста» перемальовувала відремонтовані Левом Грицаком дитячі майданчики в біло-зелені кольори (фарба від «Арко»), а тепер, маючи владу у місті і маючи такі потужні ресурси, не було коштів відремонтувати цей майданчик. Діти, яких ми побачили біля цього будинку, плакали, що вже ніколи їм ніхто не поверне іграшковий замок. Ніколи вони не скажуть «Спасибі Козиру за щасливе дитинство!», ніколи…

На Мазепи є ще один подібний майданчик – нижче будинків 32 та 34, недалеко залізничної колії. І його може не стати – цю ділянку органи місцевої влади хотіли віддати під будівництво нової прокуратури. Інше діло, що в прокуратурі сидять порядні люди, які не розпочнуть жодних робіт без громадських слухань. Тут же, на Мазепи, 8 і Мазепи, 10 про жодні слухання і мови не було. Хоча Олександр Грищенко і не сказав, хто віддав наказ зруйнувати цей майданчик, у нас немає жодного сумніву, хто здатний піти на такий жорстокий крок…

В історії із руйнуванням дитячого майданчика є ще кілька нюансів, на які мусимо звернути нашу увагу. Перший – відсутність діалогу влади та громади. Якби мешканці були поінформовані належним чином про плани дій органів місцевої влади, то вони б не телефонували в редакцію «Трускавецького вісника» з проханням дати їм пояснення тих чи інших дій чи якось вплинути на свавілля. Але оскільки у Трускавці як органи влади, так і ті, хто їх обслуговує інформаційно, переважно складаються з немісцевих мешканців, то говорити про діалог органів трускавецької влади та громади принаймні смішно.

Другий нюанс – дитячий майданчик, який зруйнували 24 вересня за вказівкою з міськвиконкому Трускавця, знаходився навпроти церкви УПЦ Московського патріархату, куди ходить багато вірних-росіян. Тому цей акт варварства можна певним чином трактувати як нетерпимість до російськомовного населення та до православних вірян зі сторони міськвиконкому. Хтось скаже – це натягнуто «за вуха», але і цей фактор відкидати теж не можна.

Третій нюанс – дуже вже багато «облагороджень» йде в Трускавці, які не можуть не викликати підозру. Навіть структуру виконавчих органів хочуть змінити так, щоб створити інспекцію з благоустрою в кількості 5 чоловік. Нещодавно був свідком, як новоспечені «інспектори» присікалися до продавщиці в одному кіоску, чому біля неї територія не прибрана. А де є претензії – там є зловживання, там можуть бути хабарі, можуть бути необліковані фінанси. Словом, створюється така собі структура типу «ДАІ по благоустрою». Щоб «клепати грошики», буцімто для «громади».

Четвертий нюанс – сам принцип вирішення проблеми. Нема за що відремонтувати (вірніше, нема бажання, бо тут не буде прибутку для пана Козира та його фірм), то тоді треба знищити, зруйнувати. Байдуже, що не я садив дерева – я їх зріжу, аби «зробити місця для продавців із ринку», байдуже, що діти не мають де бавитися – тут ми поставимо клумби з відпрацьованих автомобільних скатів і буде такий … благоустрій по-трушкавечьки.

Приклад благоустрою бачимо тут, біля Мазепи, 10 і цей приклад далеко не перший. Страшний стан вулиць, тротуарів, незліченна кількість ринків у центрі міста, шумова какофонія, яка відлякує відпочивальників, ігнорування проблем житлово-комунальної галузі, свідоме недофінансування комунальних підприємств з метою затягнути їх у боргову кабалу та запровадити на трускавецький ринок свої управляючі компанії з Києва – це далеко не повний перелік такого «козирного» благоустрою.

Перше ніж «косити» під Солженіцина («Как нам обустроить Россию»), треба зробити благоустрій у власній душі. В компанії нехристів християнин – теж нехрист…

Повертаючись до майданчика, запитаємо: що, мішка цементу не було для його ремонту? Якщо на місці цього варварства і не збудують якийсь магазинчик, то точно вліплять платну автостоянку або поставлять пару МАФів для «облаштування міні-ринку». І скажуть: «на прохання мешканців».

На місці зрізаних туй ніби теж не збудували нічого, зате саме туї заважали розгорнути там цей базар-страховисько, що є тепер на бульварі Юрія Дрогобича і який ганьбить наше місто. Втім, не лише базар, а й такий мер ганьбить Трускавець. Тому і кидаємо йому сьогодні в очі ці справедливі слова – не з метою покритикувати, а щоб одумався чоловік. Як писав Тарас Шевченко, «схаменіться (покайтеся - прим. авт.), будьте люди, бо лихо вам буде»…

Володимир Ключак

Від баби Мані до Європи

 

Пригадую, коли я був ще малий, моя баба Маня казала: «Немає Східної України, є Велика Україна!», хоча вона чудово знала звідки сходить сонце і де заходить.

Чи відштовхують європейців національні відмінності одне від одного чи навпаки – питання не фізики, а філософії.

Однак наші політики поділили Україну на східну та західну. Та чомусь росіяни не ділять Росію на східну та західну. Хтось із нас замислювався над цим? Скажіть, а хто з можновладців не любить український борщ, російські пельмені чи тушковану капусту по-баварськи? Та мова не про це.

Людина швидко звикає до нового. Мільйони поляків, що виїхали останніми роками в Англію, зрозуміли, що в Об'єднаному Королівстві цілувати ручки не заведено. А десятки тисяч українців, які вирішили внести свою лепту в розквіт італійської економіки, почали там вірити в те, що нещасливим числом, крім 13, є ще й 17, і що від проклять допомагає доторкання до заліза... Мої знайомі трускавчанки Наталя і Марія, які підробляють у Мілані, запевняли мене, що, проливши біле вино на скатертину, спершу не за ганчіркою треба бігти, а занурити кінчик пальця у вино й доторкнутися ним до мочки свого вуха. Однак із вухами в толерантній Італії треба бути теж обережними. Людина, яка пощипує себе за мочку вуха, тим самим сигналізує співрозмовникові, що вважає того orrechioni або finocci. Тобто гомосексуалістом.

А ще італійці — любителі різних титулів: dottore, professore, comendatore, до речі, так глумливо називають вихідців з Італії їхні північні сусіди — австрійці. Хоча вже Іван Франко, приїхавши у Відень захищати дисертацію, підсміювався над тим, наскільки важливе для самих австрійців згадування їхніх наукових або службових титулів...

Щодо марновірств італійцям не поступаються французи. Боронь Боже покласти окраєць хліба скоринкою донизу або розкрити парасольку у квартирі. Та й класти капелюха на ліжко теж не можна.

Англійці над французами підсміюються: навіщо, мовляв, кидати капелюха на постіль або розкривати парасольку для просушування у квартирі — в Лондоні вона все одно завжди мокра. Але й французи не залишаються в боргу. Класичного англійця вони легко вирізняють у ресторані: одна рука на столі, друга — на коліні, і, на відміну від француза, на власному. А якщо звернутися до безсторонньої статистики, то французи — найбільші в Європі споживачі не тільки вина, а й... заспокійливих ліків. А от те, що англійці — лідери з чаювання, не зовсім справедливо. У цьому вони значно відстають від ірландців.

У сусідній із Францією Бельгії розмовляють теж французькою. Але від «бельгійської французької» у французів чомусь вуха в'януть. Словосполучення «когось обійняти» у Брюсселі звучить як donner la baise, що для паризького вуха вульгарно.

На відміну від французів, бельгійці, обнімаючись при зустрічі, цілують одне одного не двічі, а тричі. А якщо в бельгійській сім'ї буває поповнення, щасливі батьки особисто сповіщають про це короля, надсилаючи йому поштову листівку.

У Данії королів про своїх дітей не сповіщають, але поважають. А найпоширеніше тут слово «так», на відміну від українського, означає «дякую». Цікаво також, що закон, який зберігся в цій країні з XIX століття, дозволяє данцям безліч разів змінювати своє ім'я. Вчора ти міг бути Свеном, а сьогодні став Нільсом. Інший закон, ухвалений уже в XX столітті, точніше 1989 року, дозволяє партнерам однієї статі офіційно одружуватися, важливо тільки, щоб один із партнерів був данцем.

В Ірландії звички суворіші. Там слово «мораль» пишеться з великої букви. А ще ірландці — великі любителі коней і жахаються, коли, подорожуючи Італією чи Францією, натрапляють у продуктових магазинах або ресторанчиках на конину.

Серед жителів маленького Люксембургу — 25% іноземців, але корінним люксембуржцям вони не заважають. Майже всі іноземці тут — європейські чиновники. Для люксембуржця просто-таки непристойно вести розмови про гроші. Він не розповідає, скільки заробляє, і ніколи не запитує про це інших. Своїм одягом і стилем життя люксембуржець не вирізняється з маси. Він не підкреслює своїх статків — ані своєю поведінкою, ані зовнішніми атрибутами.

Справжнього німця без таких рис, як пунктуальність, акуратність і дисципліна, уявити собі важко. Дев'яностолітня пенсіонерка з Гамбурга поскаржилася на радіо, що її чоловік, навіть якщо вона вже заснула, все одно рівно о десятій вечора будить її для того, щоб вона прийняла снодійне. Якість продукції та продуктивність праці — найважливіші чинники німецької економіки. Німецькі автомобілі, як і раніше, найнадійніші. Німецькі корови, як і раніше, дають на рік у середньому по 4850 літрів молока, а кури несуть навіть удвічі більше яєць, ніж сорок років тому. Втім, не виключено, що частину їхнього успіху все-таки слід віднести на рахунок німецьких півнів.

Німцям, до речі, не дуже близький і тому, напевно, не зовсім зрозумілий, з одного боку, індивідуалізм голландців, а з іншого — та швидкість, з якою голландці переходять одне з одним на «ти». В «помаранчевій країні», як називають Нідерланди ще з часів Тіля Уленшпіґеля, навіть члени уряду звертаються одне до одного на ім'я. Ще донедавна голландці вважалися однією з найтолерантніших націй. Про них кажуть: «Донині усмішку від вуха до вуха в них викликає той факт, що чотириста років тому іспанська інквізиція засудила за єресь усі Нідерланди до смертної кари».

Та все тече, все змінюється. І тепер, випередивши Голландію, найтолерантнішою країною Європи вже вважається Іспанія.

Нації, як і люди, бувають одна до одної небайдужі. За словами покійного генерала де Голля, «в Європі трошки недолюблюють одне одного всі, інакше нам, європейцям, було б нудно. Головне — у всьому знати міру». Як французький президент де Голль двічі, 1963-го і 1967 року, від імені Франції відмовив Англії в прийнятті її до Європейського Співтовариства. На що англійський прем'єр-міністр без емоцій, як і годиться англійцеві, відповів: «Бог любить трійцю».

Однак усі ці «шпильки» не йдуть у жодне порівняння із жахіттям європейського минулого. Згадаймо хоча б Столітню війну між Англією і Францією або середньовічні епідемії чуми, від яких загалом померла третина населення континенту.

Та й у XX столітті жахіть не бракувало: Перша і Друга світові війни забрали в Європі мільйони душ. І потім, як грім серед ясного неба — Сребреніца й інші пристрасті, що супроводжували розпад Югославії. Шлях від війни до міцного миру на континенті продовжується.

А запорукою цього, як недавно пожартував один мій знайомий священик, є те, що одна з найбільш озброєних країн у нинішній Європі, після нейтральної Швейцарії — католицький Ватикан. Там під рушницею — понад десять відсотків усього населення.

Вважати, що стереотип це погано — теж стереотип. Те, що всі народи один над одним підсміюються й розповідають один про одного анекдоти, дотримуючись певних стереотипів із приводу сусідів — річ не обов'язково шкідлива. Якщо відкинути уїдливу форму й придивитися до суті, ці кліше й стереотипи іноді бувають дуже точними.

Багаті словенці, наприклад, в очах інших, бідніших, народів колишньої Югославії були жадібними. Чимало хорватів, як утім і сербів, знали сотні анекдотів про словенців. В одному з них старий словенський селянин бажає, наприклад, перед смертю побачити навколо себе всю свою родину: «Мої доньки тут? Мої сини тут? Мій брат і мої онуки всі тут?» — запитує він, лежачи на смертному одрі. «Так», — відповідають йому. І вмираючий гнівно вигукує: «А тоді чому в коридорі світло горить?».

Та коли в Югославії почалася війна, сталася дивна й навіть дуже нелогічна річ. Анекдоти одне про одного зникли. Це ознака того, що природа жартів хорватів над словенцями або чорногорців над сербами була аж ніяк не расистською. Вона лише відігравала роль, по суті, доброзичливу — такого собі природного вентиля для випускання пари. У багатонаціональній державі, як і у великому казані, потрібен вентиль. Він, хоч як дивно, допомагає людям зблизитися. Тому з політкоректністю теж можна переборщити...

Про ці цікаві речі мені якось розповідав (на жаль, уже покійний) Ганс Бетшер, який жив в Німеччині в містечку Ерлянґен, в якого я був у гостях після розпаду Радянського Союзу. То був розумний чоловік. А моя баба Маня була неосвіченою. Та вона часто запитувала мене, чому буває літо і зима, чому буває день і ніч, чому бувають злі і добрі люди, чому буває мир і війна…

Світ антагоністичний… А ще є Європа і Євроазія. Куди нам йти, повинні ми самі вирішувати. І це питання не тільки філософії.

Євген Бродзінський

Партія регіонів у Трускавці посилить роз`яснювальну роботу

Роз`яснювальну роботу серед населення щодо євроінтеграційної політики чинної української влади на чолі з Президентом України Віктором Януковичем потрібно посилити. Таке рішення було прийнято 24 вересня на засіданні Ради Трускавецької міської організації Партії регіонів.

«Наші громадяни часто дезорієнтовані та не отримують належної інформації щодо намірів України стати асоційованим членом Європейського Союзу. Перекручена інформація, яка нав`язується так званими «опозиційними» політиками, полягає у тому, що нібито Партія регіонів орієнтована на Росію та Митний Союз, що не відповідає дійсності. Тому нашим завданням є посилити роз`яснювальну роботу, щоб люди змогли самостійно зробити висновок, хто займається балаканиною, а хто реально працює задля зближення України та ЄС. Сподіваємося, що Вільнюський саміт стане прикладом того, як Партія регіонів послідовно реалізовує проєвропейську політику нашої держави», - зазначив у своєму виступі голова ТМО Партії регіонів Лев Грицак. Керівник трускавецької партійної організації зацитував голову ЛОО Партії регіонів Петра Писарчука: «Керівництво держави, наш Президент Віктор Федорович Янукович заявляє про свою чітку позицію, яка співпадає з прагненням більшості громадян України – бачити свою державу серед європейської спільноти. Відрадно, що і Верховна Рада виходить зі ступору і дружньо голосує за ті закони, що відкривають Україні шлях до тісної співпраці з Європейським Союзом».

За результатами засідання Рада Трускавецької міської організації Партії регіонів прийняла рішення активізувати роботу з громадськістю з метою доведення інформації про європейський вибір України.

Також на Раді партії було обговорено низку інших питань: про політичну ситуацію в місті Трускавці, про співпрацю з парторганізаціями в сусідніх містах та районі, про затвердження нового керівника первинної партійної організації № 4, про прийом нових членів партії, про надання юридичної та матеріальної допомоги на прийомах громадян керівництвом парторганізації. Нагадаємо, що голова Трускавецької міської організації Партії регіонів Лев Грицак проводить прийом громадян в кожен другий та четвертий понеділок місяця з 15.00 до 18.00.

Прес-служба Трускавецької міської організації Партії регіонів

 

Іду по світу в вишиванці…

Сьогодні, 25 вересня, в бібліотеці-філії №1 м. Трускавця пройшов великий народознавчий захід «Іду по світу в вишиванці». Ведучі заходу, бібліотекарі Любов Кіско та Наталя Іваночко розповіли, що українська вишивка своїм коріння сягає у сиву давнину. Елементи символіки сучасних узорів української вишивки перегукуються з орнаментами, що прикрашали посуд ще трипільських племен. Ці орнаменти можна побачити як на старовинних так і на сучасних вишитих рушниках. Адже український рушник супроводжував людину від народження до останнього моменту життя.

А вишиту сорочку споконвіку сприймали як сукупність божественних енергій що повинні перегороджувати шлях негативним силам до тіла та душі людини. Орнаменти вишиті на сорочці повинні оберігати її власника від хвороб і лиха. Тому не варто одягати чужу сорочку, так само як віддавати свою, бо в даному випадку можна прийняти на себе чужі негаразди, і позбутися своєї щасливої долі. Недарма ставлення до сорочки, значення її в житті людини народ закарбував у численних прислів’ях, приказках та піснях. Учениці СЗШ №1 Оля Ярош та Наталя Тершак, вишиваючи виконали пісню «А сорочка мамина біла-біла».

Про своє захоплення вишивкою з дитячих років розказала трускавецька вишивальниця Марія Йосипівна Біляк, яка ще і розклала виставку своїх робіт. А соціальний працівник Територіального центру обслуговування пенсіонерів Аня Янко розповіла про гуртки рукоділля, які працюють при центрі і запросила всіх присутніх пенсіонерів долучатися до них.

Українська вишивка – це та чарівна ниточка яка об’єднує наш народ від малого до старого. Це наша гордість, це та річ, за якою нас впізнають у світі. Тому необхідно шанувати це надбання прикрашаючи свою одежу українськими вишиваними орнаментами.

Трускавецька бібліотека-філія №1, де проходив цей захід, має багато літератури: книг, журналів, з яких ви довідаєтесь про те, які орнаменти і кому слід вишивати, про різні техніки вишивання, а також безліч схем вишивок на любий смак. Огляд цієї літератури провела Віра Савка.

Відлітають роки, минають віки, змінюється мода, але ніщо не затьмарить краси вишитих речей.

Віра Савка, завідувач бібліотеки-філії №1 м. Трускавця

 

Народний депутат України Роман Ілик взяв участь в роботі сесії Дрогобицької районної ради

У середу, 24 вересня, розпочала роботу 26 сесія Дрогобицької районної ради. Участь в пленарному засіданні райради взяв народний депутат України Роман Ілик.

Парламентар активно включився в процес обговорення важливих для Дрогобицького району питань, які насамперед стосувались медицини, освіти та інвестицій.

 Як перший заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я, Роман Ілик під час розгляду питання «Про функціонування системи екстреної медичної допомоги в Дрогобицькому районі» та «Про створення Центру первинної медико-санітарної допомоги Дрогобицького району» інформував районних обранців про загальний стан справ щодо цих питань в Україні. Парламентар наголосив: в час, коли вони – районні депутати, намагаються найраціональніше використати та перерозподілити навіть наймінімальніші бюджетні кошти, в країні реалізовуються широкомасштабні корупційні схеми. Так, наприклад, так звана реформа медичної галузі є не системною, а абсолютно популістською і загрожує невирішенням проблем медицини. Фактів – безліч. Наприклад, ініціатива влади закупити автомобілі швидкої допомоги. Для цього з держбюджету виділено близько 1 млрд грн. 55 млн. грн. має надійти на Львівщину. За ці кошти вдасться придбати 60- 80 автомобілів. Ідея, начебто добра, але… Забезпечити основне завдання - доїзду до хворих в межах міста впродовж 10 хвилин і в межах району впродовж 20 хвилин, ці авто аж ніяк не зможуть. Навіть з тієї причини, що дороги зруйновані і на доїзд до деяких сіл все-одно доведеться витрачати набагато більше дорогоцінного часу. Більше того, уже через півроку-рік роботи на таких дорогах, нові авто потребуватимуть капремонту, і місцевим радам доведеться вишукувати у бюджеті на це кошти. Ще один факт – на рівні держави прийнято рішення про створення диспетчерських служб екстреної медичної допомоги. Ідея гарна, але.. Як не дивно, цим питання опікується не Міністерство охорони здоров’я, а «підпільна агенція» Каськіва, яка тільки на виготовлення проектно-кошторисної документації щодо цього задуму отримала 80 млн.грн. «Вдумайтеся – 80 мільйонів гривень лише на ПКД! Це в умовах, коли Ви тут, на місці, думаєте як найраціональніше розподілити 30-100 тисяч гривень чи вишукати додатково хоча б мінімальні кошти на місцеву освіту», - наголосив парламентар.

Роман Ілик також зауважив: з прийняттям рішення по питанню «Про створення Центру первинної медико-санітарної допомоги Дрогобицького району» взагалі поспішати не варто. «Те, що вони називають «реформою», насправді лише шкодить людям. Я був на Донеччині, Дніпропетровщині,  Київщині – там, де уже працюють ці «славнозвісні» пілотні проекти. Виглядає усе по-іншому. Суть «реформи» звелася до пристосування приміщень поліклінік у первинні медико-санітарні центри. При чому, на базі однієї поліклініки створили по три-чотири таких центри (до речі, з одним входом в приміщення), значно збільшивши таким чином адміністративну частину персоналу: був один головний лікар, стало 3-4. Кваліфікованих терапевтів, кардіологів, педіатрів та ін. нашвидкуруч перекваліфікували у сімейних лікарів. Ці лікарі приймають усіх гамузом: заходить спочатку хворий на туберкульоз, а потім – дитина на вакцинацію. Про яке здоров’я тоді можна говорити?

Відтак, перш, ніж ухвалювати подібні рішення, необхідно провести детальний аналіз ситуації. Наприклад, поспілкуватися  з колегами із тих регіонів, де уже діє цей пілотний проект, дізнатись як воно насправді «виглядає»... 

Звертаючись до районних обранців, депутат Верховної ради України наголосив: під час прийняття рішень маємо виходити з позиції потреб краю і краян та добре думати, чи принесуть ці рішення користь громаді.

Також під час пленарного засідання народний обранець інформував депутатів про новостворену Асоціацію органів місцевого самоврядування «Франковий край» та висловив впевненість, що завдяки спільним зусиллям цього колегіальному органу вдасться вирішити в тому числі й для Дрогобицького району  низку соціально-економічних питань.

Прес-служба народного депутата України Романа Ілика

Діалог між бізнесом та владою триває

 

 “Основне завдання органів доходів і зборів - ритмічне та стабільне наповнення бюджетів усіх рівнів. І реалізація цього завдання здійснюється,в першу чергу, завдяки підвищенню якості обслуговування платників податків”. Про це під час чергової зустрічі за “круглим столом” з представниками бізнесу міста розповів начальник Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області Роман Гладій.

Простота адміністрування податків та зборів, зручність та легкість подання електронної звітності, висока якість обслуговування платників податків на рівні європейських стандартів – основні пріоритети діяльності Міндоходів. Такі новації спрямовані на встановлення довірливих, конструктивних відносин між органами доходів і зборів та платниками, підвищення рівня податкової культури населення.

Одним із вагомих нововведень є створення центрів обслуговування платників податків. Перевагою таких сервісних центрів є компактність та зручність, платник має можливість швидко та якісно отримати необхідну послугу чи інформацію. Про ефективність таких центрів свідчать і результати роботи. Так, з початку року Центром обслуговування платників податків Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ надано 22214 послуг, з яких 2316 адміністративних, прийнято 13209 податкових звітів та 5352 вхідної кореспонденції, надано 1337 консультацій. Середня кількість відвідувань в день складає 27 осіб.

Увагу присутніх було акцентовано на інтенсивному запровадженні Міндоходів електронних сервісів. Основні з них – «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», «Реєстр платників ПДВ», «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку», «База знань», «Акредитований центр сертифікації ключів ІДД», «Пульс».

Не залишилося без уваги і постійне вдосконалення законодавства. Зокрема Роман Михайлович наголосив, що фізичні особи звільнено від сплати податку на нерухомість у 2013 році та дозволено їм застосовувати пільгу до декількох об'єктів, виходячи із сумарної житлової площі таких об’єктів. Розповів про запровадження відшкодування ПДВ шляхом отримання казначейського векселя, про запровадження екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, нові правила трансфертного ціноутворення.

Проведення таких зустрічей дає змогу налагодити ефективну співпрацю з представниками громадськості та почути їхню думку про роботу відділення та відомства в цілому.

Наталія Роїк, ГДІ Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ

 

/p



Обновлен 26 сен 2013. Создан 25 сен 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником