Трускавецький вісник № 110 (838) від 4 серпня 2014 р.

 

Трускавецький вісник № 110 (838) від 4 серпня 2014 р.

04.08.2014



У номері: Звернення ГО «Майдан-Трускавець» з приводу ситуації навколо дитячої лікарні; Міжнародна співпраця Пласту; Інтерв`ю з Романом Броницьким; Можна реально допомогти дрогобицькому селу; Про відключення електропостачання в КП «Бориславводоканал».

Новини Трускавця та регіону

В найбільшому мікрорайоні Трускавця пройшло храмове свято

У суботу, 2 серпня, відбулося храмове свято в честь святого пророка Іллі в найбільшому за кількістю населення IV мікрорайоні Трускавця (вулиці Стуса, Данилишиних, частина вул. Стебницької від Стебницького кільця в сторону Стебника та прилеглі до них). В церкві св. Іллі священики відслужили урочисту відпустову Святу Літургію. Очолив Службу Божу найстаріший за віком священик трускавецького деканату о. Євген Кохан з с. Уличного, йому співслужили настоятель парафії св. Іллі о. Ярослав Шафран та отець-сотрудник цієї ж парафії о. Василь Копичин, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в Трускавці о. Володимир Бондарчук, настоятелі стебницьких парафій (о. Михайло Бучинський з церкви Різдва Пресвятої Богородиці та о. Володимир Лужецький з церкви Христа-Чоловіколюбця), а також о. Микола Пишкович (Мражниця, Борислав), о. Василь Білас (с. Дорожів), о. Степан Шафран (м. Львів), о. Любомир Митник (с. Доброгостів), о. Ярослав Копичин, о. Ярослав Пишкович та інші. Цього року храмове свято в церкві св. Іллі зібрало більше гостей, ніж в попередні роки, ймовірно тому, що день 2 серпня припав на суботу, тобто це був вихідний.

Церква святого Іллі будується в Трускавці вже два десятки років, однією з причин є складність проекту. Іншою ж причиною є те, що багаті люди не надто поспішають допомагати храмові, тому будівництво йде на пожертви простих мешканців мікрорайону. Є надія, що наступного року храмове свято парафіяни святкуватимуть вже «нагорі», тобто у верхній частині храму, де поки що тривають ремонтні роботи.

На Спаса освятять нову стебницьку церкву

В свято Преображення Господнього, 19 серпня, відбудеться освячення храму у м. Стебник. Про це 2 серпня під час храмового свята в трускавецькій парафії св. прор. Іллі повідомив настоятель стебницької парафії Христа-Чоловіколюбця о. Володимир Лужецький та запросив трускавчан відвідати цю урочисту та важливу в духовному житті нашого краю подію.

Власна інформація

Йосиф Ситник провів екстрене засідання щодо відключення електропостачання для КП «Бориславводоканал»

Неприпустимим є при сьогоднішній військовій ситуації позбавляти населені пункти електроенергії, води та газу. Обласна державна адміністрація готуватиме відповідне розпорядження з приводу цього питання. Подібні «відключення від цивілізації» повинні бути лише за рішенням суду.

Про це зазначив перший заступник голови облдержадміністрації Йосиф Ситник під час екстреного засідання щодо відключення електроенергії ПАТ «Львівобленерго» для КП «Бориславводоканал», споживачами якого є 40 тис. населення.

Секретар Бориславської міської ради та водночас в. о. міського голови Ігор Яворський під час засідання повідомив, що відключення електропостачання для підприємства відбулось у четвер, у другій половині дня. Відключення відбулось внаслідок боргу КП «Бориславводоканал», що становить 314 тис. грн. Попри офіційні запрошення, на засідання ніхто від «Львівобленерго» не прибув. Йосиф Ситник зазначив, що попередньо безпосередньо запрошував керівництво «Львівобенерго» на нараду. Таке ігнорування засідання є неприпустимим.

«При сьогоднішній температурі повітря на Львівщині, – зазначив Йосиф Ситник, – позбавлення населених пунктів води можна розцінювати як диверсію. Якщо підприємства мають борг, то давайте сідати за круглий стіл переговорів і вирішувати це питання.

У середині липня в обласній адміністрації були заслухані проблеми із подібною заборгованістю від представників всіх водоканалів області. Протокольним рішенням ми звернулись у Київ для надання дотацій для погашення різниці у тарифах, що дало б змогу значно погасити борги. Відповідно, кошти для погашення заборгованості КП «Бориславводоканал» надійшли б максимум до трьох тижнів. Можна було б цей борг також розтермінувати на певний визначений період та не створювати соціальної напруги серед споживачів даного підприємства».

Директор департаменту ЖКГ Андрій Ільків звернувся і наголосив, щоб у подальшому інформувати про подібні критичні ситуації у день їх настання, а то й випереджуючи їх. «Замовчування не вирішує проблеми – воно його поглиблює. Якщо б ви звернулись до нас одразу ж у четвер, а не в п’ятничний вечір – можливо б ця ситуація була вже неактуальною», – наголосив Андрій Ільків.

Також він повідомив, що 314 тис. КП «Бориславводоканал» заборгував за місячне споживання електроенергії. Іншим підприємствам, зокрема які надають послуги водопостачання та водовідведення, до прикладу «Львівводоканал», можуть створювати і кілька мільйонні борги перед «Львівобленерго».

Проте, це не призводить до відключення електроенергії. «З іншими енергетиками, – наголосив Андрій Ільків, – не вдаються до таких вчинків, як з КП «Бориславводоканал». Тоді виникає питання: чому з’являється такі подвійні стандарти?».

Прес-служба Львівської обласної державної адміністрації

Можна реально допомогти дрогобицькому селу

Всього за 20% від реальної вартості можна побудувати та відремонтувати багато проблемних об’єктів на селі. Таку змогу громади Дрогобицького району отримали завдяки проекту, взяти участь в якому запропонував народний депутат України Роман Ілик.

Йдеться про те, що зараз у сільських громад з’явилася змога стати учасниками проекту з іноземним інвестором, а саме - з німецьким. Іноземні донори готові покрити 80% вартості робіт із будівництва (реконструкції) на таких сільських об’єктах, як школи, дитсадки, клуби, ФАПи, водогони. Проект реалізовується безпосередньо через Фонд соціальних інвестицій при Кабінеті міністрів України - через Міністерство соціальної політики України. Умови участі громад в цьому проекті для села прості: згідно з готовою пропозицією щодо робіт подається заявка на участь, обов’язковими умовами є наявність проектно-кошторисної-документації на об’єкт та штатний розклад під збудований чи реконструйований об’єкт. Ще однією важливою умовою є співфінансування робіт у розмірі 20% від реальної вартості.

«Тобто, від громади вимагається активність та дія. Фактично, це змога збудувати чи капітально відремонтувати за 20% власних коштів від реальної вартості все, що потрібно», - наголосив Роман Ілик під час зустрічі з головою Асоціації сільських та селищних рад Дрогобиччини Степаном Ковалем та в. о. голови Дрогобицької РДА Степаном Рудницьким.

Як стало відомо під час зустрічі, серед найбільш ймовірних проектів, які готові згідно з поставленими інвестором вимогами до реалізації на Дрогобиччині – це реконструкція школи у с. Медвежа Дрогобицького району з відкриттям садочка (І черга), добудова Народного дому в с. Старий Кропивник та реконструкція водогону у с. Почаєвичі. Саме на ці об’єкти є готова проектно-кошторисна документація.

Фактично, шанси на реалізацію цього проекту має кожне село (селище), втім далеко не усюди місцеві органи влади мають виготовлену ПКД.

Наразі у Дрогобицькій РДА та Асоціації сільських і селищних рад Дрогобиччини вивчають наявні проекти і наявну документацію, після чого, за участі представника Фонду соціальних інвестицій при Кабміні та представників місцевої влади, відбудеться відбір об’єктів та розгляд поданих заявок на участь в даному проекті.

Прес-служба народного депутата України Романа Ілика

Стебницька влада здобула право відбирати людські городи

«Тустань» неодноразово писала про конфлікт, який виник між стебницькою владою в особі депутатів Стебницької міської ради та мешканцями міста, які впродовж десятиліть обробляли городи.

Суть проблеми звелася до того, що депутати на одній із сесій прийняли рішення відібрати у людей ці городи. На захист громади встали народний депутат України Роман Ілик і органи прокуратури. Відбулася низка судових засідань в різних інстанціях.

Нещодавно Львівський апеляційний адміністративний суд прийняв рішення на користь стебницької влади. Суд не прийняв до уваги той факт, що Стебницька міська рада змінила цільове призначення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення в порушення Генерального плану населеного пункту. Прокуратура Львівської області, яка оскаржила рішення суду першої інстанції, вважає, що воно не відповідає вимогам відповідних статей Земельного Кодексу України та Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Суд також встановив, що Стебницька міська рада діяла на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Більше того, на думку суду, орган місцевого самоврядування фактично виконав вимоги, які ставилися прокурором у поданні та позові.

Отже, багатомісячна боротьба громади проти стебницької влади закінчилася перемогою останньої. Але чи справді мова йде про перемогу? Чи справді виграла влада, яка тепер має законне право забрати у людей городи, які ті обробляли упродовж десятиліть? Чи справді влада зробила все, щоби задовольнити законні вимоги мешканців міста на їхнє право володіння земельними ділянками? І чому прокуратура і суд мають кардинально протилежні погляди на одну і ту ж проблему? Чи просто перед нами розіграли комедію, в результаті якої крайніми виявилися люди?

Анатолій Власюк, Тустань

Звернення ГО «Майдан-Трускавець» з приводу ситуації навколо дитячої лікарні

Шановна громадо Трускавця!

Багато різних чуток, версій та емоцій виникло навколо інвестиційного проекту щодо реконструкції Трускавецької дитячої лікарні під житловий будинок: присутність особистих інтересів, спланованої акції проти теперішньої влади, нерозуміння доцільності даного проекту.

Хочемо роз’яснити позицію ГО «Майдан-Трускавець» та навести аргументи, які сформували її. Нагадаємо, що при створенні ГО «Майдан-Трускавець» були визначені основні цілі і завдання організації, а саме одним з таких завдань є контроль за діями влади. Тому ми намагаємося здійснювати такий контроль та вказувати на недоліки, недоробки та помилки з боку влади.

Коли ми дізналися про даний інвестиційний проект, в якому задіяне комунальне майно, ми, звичайно, зацікавилися ним. І ось які сумніви в нас з’явилися.

 По-перше, коли нам роз’яснили, що на місці лікарні буде житловий будинок, і певна кількість (дванадцять) квартир передається на місто (хоча ми і виступаємо за те, щоб майно громади залишалося у власності громади), то щоб уникнути непорозумінь та зайняти конструктивну позицію, запропонували створити спеціальну комісію, яка б визначила тих людей і саме ті сім ї, які найбільше потребують житлової площі та вписати їх в інвестиційний договір перед його затвердженням. Таким чином ми будемо мати гарантію, що саме люди, які потребують житлової площі, отримають квартиру. Вони і будуть контролювати хід будівництва чи реконструкції. Бо якщо взяти 12 сімей, а це напевно будуть великі сім’ї не менше з 6-ти чоловік, то вийде разом близько 60-ти людей. Це велика сила! Владі чи інвестору було б нелегко не виконати свої зобов’язання перед ними. Ми неодноразово підіймали це питання, але і інвестиційна комісія, і депутатський корпус вміло уникали цієї пропозиції та вперто не хотіли виносити її на обговорення. З такою позицією влади в нас закралися ще більші сумніви щодо чистоти, прозорості і благородності цієї справи. Ми засумнівалися, чи там взагалі буде збудоване житло, а тим більше передане громаді.

 По-друге, поспілкувавшись з авторитетними будівельниками і проектантами, ми не переконалися, чи можливо перевести дитячу лікарню в житло, чи буде це відповідати будівельним та санітарним нормам і правилам. Отже, знову сумнів, чи дійсно кінцевим результатом повинна була бути реконструкція дитячої лікарні під житловий будинок. Факти на лице: відмова визначити сім’ї, які найбільше потребують житлової площі та внести їхні прізвища в інвестиційний договір, невідомо чи відповідає інвестиційний проект будівельним та санітарним нормам і правилам. До цього ще й додається непублічність всього процесу.

По-третє, ніхто не проводив економічних розрахунків рентабельності проекту, мотивуючи це комерційною таємницею. Не визначена фактична вартість будівлі дитячої лікарні, включаючи зовнішні інженерні мережі. Плутанина з кількістю квартир, яку мали виділити. Спочатку подається інформація про сім квартир, пізніше про десять, а остаточний варіант – дванадцять. Також дивує те, що не проводився ремонт даху дитячої лікарні, який протікає декілька років. Така бездіяльність влади теперішньої і попередньої відносно цього об’єкту є неприпустимою. Це щонайменше безвідповідальне відношення до майна громади. А може хтось хотів спеціально довести будівлю до напівзнищеного стану? Наведу приклад історії будівлі по вулиці Мазепи (приміщення, де колись знаходився суд). Споруда простоювала більше 15-ти років, але збереглася в чудовому стані. Пам`ятаю, на початку 2000-х дах в цій будівлі почав протікати. Відразу з`явився представник власника (це було профспілкове майно) і зробив капітальний ремонт даху. Будівля стоїть дотепер і нічого їй не бракує, навіть знайшовся інвестор. А ситуація з дитячою лікарнею нагадує казку про багача і лелеку, який спочатку навмисне зламав лелеці ногу, згодом почав її лікувати та ще й хотів за це винагороду…

ГО «Майдан-Трускавець» вважає, що забагато непорозумінь навколо цього інвестиційного проекту. Влада не докладала жодних зусиль для збереження будівлі дитячої лікарні в доброму стані, не було спроб відновлення функціонування дитячої лікарні, зрозумілого пояснення неможливості проведення капітального ремонту або реконструкції під реабілітаційний центр. Адже такий центр зараз на часі у зв’язку з подіями на сході України.

Влада не зверталися до Кабінету Міністрів, до обласної ради, до благодійних фондів і т.д. з пропозицією залучення коштів на цей об’єкт.

Тому ГО «Майдан-Трускавець» виступав і виступає проти затвердження інвестиційного договору щодо реконструкції дитячої лікарні під житловий будинок. Ми повинні зрозуміти, що громада не може постійно економічно деградувати. Повинна бути межа. Ми не можемо розпродати землі, лікарні, школи, дошкільні заклади, будинки культури, знищувати заклади лікувального призначення і залишитися ні з чим. Якщо в місті створений відділ розвитку курорту, то прямий обов’язок цього відділу розвивати саме курорт, його лікувальні та реабілітаційні можливості, а не знищувати його та перетворювати на суцільний базар.

У зв’язку з тим, що сесія Трускавецької міської ради не затвердила інвестиційний проект реконструкції дитячої лікарні (вдячні депутатам, які не проголосували за цей проект, за виважену позицію), пропонуємо:

- терміново розпочати пошук коштів для ремонту покрівлі дитячої лікарні;

- знайти винних, чия бездіяльність довела будівлю до напівзруйнованого стану та дати їм належну оцінку;

- розпочати обговорення подальшої долі будівлі.

Просимо громаду брати активну участь в обговоренні цього питання, викладати своє бачення, надавати свої пропозиції.

Анатолій Томашівський, голова ГО «Майдан-Трускавець»

Міжнародна співпраця Пласту

31 липня трускавецькі пластуни зустрілися з польськими колегами, які приїхали до нас з м. Риманів. Це теж курортне місто, розташоване всього за 90 км від українсько-польського кордону. Десятеро юних поляків вперше прибули сюди, тож за кілька днів мали встигнути побачити багато. Під час зустрічі з пластунами обговорили можливу співпрацю – обмін делегаціями, спільні мандрівки, участь у спільних проектах різного напрямку, що їх так багато можна реалізувати за підтримки країни-члена ЄС. Приємно було чути слова щирої підтримки нашої держави у такий складний для неї час, почули від них і неприємну інформацію. Виявляється, навіть у такій дружній до нас і справді європейській країні як Польща чимало людей мають вкрай викривлене уявлення про події в Україні. Зокрема, загальновідомо, що польські курортні міста вздовж українсько-польського кордону процвітають за рахунок своїх же польських туристів (громадяни інших країн не надто часто сюди навідуються), але цього року тут дуже слабенький туристичний сезон. Постійні клієнти наприклад з заходу Польщі телефонують, питають як справи і повідомлять, що не приїдуть, бо … поруч Україна, а там війна. Власники готелів намагаються заспокоїти, переконати, мовляв, до кордону кілька десятків кілометрів, а до місця бойових дій звідти ще не менше тисячі, але ті твердять своє – поруч війна, раптом якийсь снаряд долетить… Будемо сподіватися, що наші нові друзі зуміють переконати якусь частину своїх співвітчизників і вони стануть гостями нашого курорту.

Оскільки приїзд польської делегації був запланований заздалегідь, трускавчани підготувалися і крім власне «зустрічі за круглим столом» запропонували для них цікавий маршрут Українськими Карпатами. На жаль, плани поляків дещо підкоригувалися по приїзду до Трускавця, вони на день скоротили час свого перебування, тому на мандрівку часу вже не залишилося. А оскільки похід був повністю спланований, група пластунів під керівництвом Миколи Жука вирішила пройти його самостійно. Вихідною точкою стало с. Сянки, звідки по вододільному хребту піднялися на г. Пікуй. Чудова погода і незрівнянні краєвиди, що відкривалися дорогою, а особливо з вершини, подарували масу незабутніх вражень. Назад повернулися через закарпатську сторону, спустилися до с. Біласовиця. Добре, що цей непростий спуск декому з членів делегації вже був знайомий (бували тут взимку, коли відбувалося сходження на гору з нагоди Дня Злуки), тож до села, а звідти і до траси дісталися без проблем і щасливо повернулися додому.

Прес-служба Пласту м. Трускавець

Роман Броницький: “Кожна людина, яка хоче щось змінити в своєму житті, повинна зрозуміти, що з негативу треба переходити в позитив”

Досьє. 1962 року народження. Дрогобичанин. Має дві вищі освіти. Працює з 2008 року на посаді директора школи № 18.

- Пане Романе, ви депутат Стебницької міської ради від партії Гриценка.

- Так, “Громадянська позиція”.

- Скільки всього входить депутатів до вашої фракції?

- Фракція із 36 депутатів Стебницької міської ради має 6 осіб. Вважаю, що це досить велика фракція.

- На останній сесії Стебницької міської ради ви сказали, що багато депутатів не відвідують сесії і ви маєте намір звернутися до Руху “Чесно”.

- Є ось така простенька річ. Перше, що би я хотів сказати, для чого потрібна Стебнику міська рада і депутатський корпус аж в 36 осіб. Я вважаю так, що колись було підняте прекрасне питання, чи не в 2006 році, взагалі про те, щоби мер, заступники чи цілий апарат як такий, який за великим рахунком не виконує жодні роботи, просто не існував. Була гарна пропозиція. Перший заступник міського голови Дрогобича є представником від Стебника. Залишити в приміщенні кілька служб. Тих, що необхідні для людей і щоб вони не їздили в місто Дрогобич. Збільшити квоту представництва стебницьких депутатів у міській раді Дрогобича, а за ті гроші – а це 80 відсотків вихідної частини бюджету, які витрачаються на утримання апарату міської ради, - можна було би насамперед зробити відповідні служби. Бо як приходить, наприклад, зима, то вже доїхати до міста практично неможливо. Вивіз сміття – це є страшне. Їздить два “туповози”, їх так називають, які періодично ламаються. Я бачив, як бігають з мискою, коли тріскають герметичні шланги, і треба збирати те мастило. Потрібна служба озеленення міста. Я вже не кажу навіть про стан доріг. Тобто це є проблема. І треба, мабуть, думати таким чином. А місто обласного підпорядкування – це є нереально, тому що із зміною територіально-адміністративних одиниць вони, навпаки, будуть укрупнені.

- Але повернемося все-таки до депутатського корпусу. Я бував на сесіях, і вони завжди відбуваються на межі кворуму. Починається сесія, коли з 36 збирається 19 депутатів. Потім підходить ще пару чоловік, але майже ніколи немає 36 або навіть 30 депутатів, щоби провести повноцінну сесію, так, як має бути. Чим це викликано і який є механізм, щоби подолати таке явище?

- Стебник є місто специфічне. Він має депутатський корпус в міру того, наскільки він може мати. Потрапляють різноманітні люди. Перш за все, в мене ось складається таке враження. Тут є 18 депутатів-мажоритарників і 18 депутатів за списком. Якщо брати, наприклад, відвідуваність депутатів, їхню дисципліну, є кілька осіб, які, скажімо, не були жодного разу на 20 засіданнях. Є 20 засідань, і 20 разів його не було. Тоді постає питання: а як він по списку пройшов у будь-яку фракцію? Я особисто знаю таке. Якщо в мене було бажання стати депутатом, то я ходив за американським варіантом “клямка в клямку”. То люди практично мене в мікрорайоні знали, а тут жодних преференцій. Ніхто нічого не знає, що в список потрапляє така людина. І коли вона з’являється? Ну, вона з’являється тоді, коли треба а) щось пропхати по нерухомості чи відчуженню і б) треба вирішити питання земельної ділянки.

Я би просив, направду, в секретаря міської ради дані повністю по відвідуваності, хто скільки з поважних чи неповажних причин пропустив, але я вважаю, що, напевно, треба змінювати законодавство, тобто говорити про персональну відповідальність депутата. Якщо, умовно, 5 чи 6 разів без поважних причин депутат не відвідує засідань, треба прописати в законодавстві, що це виключно компетенція депутатської фракції. Або ще таке візьмемо. Якщо людина хвора, і серйозно хвора, то вона в принципі повинна була би за станом здоров’я написати заяву про складання депутатських повноважень. Якщо людина наркозалежна чи алкоголік, стоїть питання, а яким чином вона туди потрапила, і чи це взагалі їй потрібно? Голова фракції повинен якось реагувати. Якщо людина, яка колись хотіла стати секретарем, а побачила, що вона не проходить, і тепер узагалі ігнорує засідання, то тоді теж питання, а для чого його, власне, обирали? При цьому обов’язково має працювати рух “Чесно” і дивитися, що воно є, як це гарно зроблено в Дрогобичі.

- Добре. З цим зрозуміло. Тепер по школі. Ви директор вісімнадцятої школи. Як ви вважаєте, що вами зроблено за цей час, що плануєте ще зробити і взагалі, які проблеми є в директора сучасної школи?

- Якщо говорити про проблеми, то я за останні два роки побачив таку річ. У період Табачника тільки вхідної документації збільшилося майже на 60 відсотків. А фінансова допомога на школу зменшилася до нуля. Доходило до парадоксальних речей. Телефонує чиновник зі Львова і запитує, скільки у вас територій? Я відповідаю, що 3, 2 гектара. У вас огорожа є? Є. А скільки погонних метрів ця огорожа має? Тобто за такі часи я таке в перший раз чую. Відповідь: а може вам ще треба порахувати траву?

Освіта, мабуть, в такому самому стані, як і суспільство, починаючи від армії, медицини і культури. Вона потребує аналогічних змін. Бачу, що новий міністр освіти Сергій Квіт буде намагатися щось робити, але кардинально не знаю, чи він щось зробить.

Що зроблено? З 2008 року школа була проблематичною. Вона має хорошу інфраструктуру, але потрапила під око певних людей. Народ і громадськість її відстояла. Можливо, тому постало питання, що робити з нею. Найперше мене радує те, що до школи пішли діти. Це є дуже і дуже добре. Тут є два чинники. Перший, звичайно, демографічний, і другий – це є праця вчителів, колективу школи.

Яка найбільша проблема школи? Вона збудована не в тому місці, де вона повинна бути. Якби перенести автоматично лікарню на місце школи, а школу – на місце лікарні, я гадаю, що це була би одна з найкращих шкіл міста Стебника. Будувалося під мікрорайон, інфраструктуру і під виробничі місця. Радянський Союз упав, і з того задуму залишилася лише школа. Гарно у нас функціонують всі структури. Перш за все, буквально за два-три роки відновлено діяльність басейну. Плавають діти не тільки нашої школи, а й інших шкіл. Коли вони приходили і дивились, і мали порівняння, то казали: як то гарно, як то добре. В мене є ще такий вчитель Возняк Володимир Христофорович, людина, яка залишила по собі ось ці всі дерева, які є біля школи. Напевно, довго про нього ще будуть згадувати, що така людина була і є.

- Що важливого я не запитав? Ви би хотіли самі сформулювати це питання і самі ж на нього відповісти.

- Що важливе? Для мене є важливим таке. Це два питання. Можливо, навіть три. Коли буде завершення війни? Тому що країна може зійти з розуму в стані війни. Друге. Ми хочемо зміни в суспільстві, декларуємо. А коли від декларацій перейдемо до реальних справ? І третє. Кожна людина, яка хоче щось змінити в своєму житті, повинна зрозуміти, що з негативу треба переходити в позитив.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»



Создан 04 авг 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником