Трускавецький вісник № 185 (913) від 19 грудня 2014 р.

 

Трускавецький вісник № 185 (913) від 19 грудня 2014 р.

19.12.2014



У номері: У Трускавці відкрито Центр малоінвазивної хірургії та урології; Громадські гроші – на вітер; Ще раз про вбивство брата воїна АТО; Святий Миколай прийшов до дітей воїнів АТО; Базар ще не переїжджає; У Дрогобичі дискутували про Дрогобич.

Новини Трускавця та регіону

У Дрогобичі дискутували про Дрогобич

Вчора, 18 грудня, в світлиці дрогобицької ратуші відбувся перший тренінг в рамках майбутньої програми «Pro Дрогобич», започаткованої громадською організацією «Товариство «Юрій Дрогобич». Двогодинна розмова стосувалася ряду наболілих питань, зокрема стосунків влади та громади. Зустріч проходила в обмеженому колі, що, на думку учасника зустрічі від Товариства «Юрій Дрогобич» Володимира Кондзьолки, забезпечує високий рівень дискусії, не дає темі загубитися, а учасникам скочуватися до беззмістовної риторики, образ та примітивізму. Активну участь в обговоренні проблем Дрогобича взяли депутат Дрогобицької міської ради, представник Інституту розвитку міста Юрій Яцків та знаний у Дрогобичі громадський діяч Хосе Турчик.

Поки що базар ще не переїжджає

Як інформує відділ забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради, у четвер, 18 грудня, у Дрогобичі під головуванням секретаря міської ради Тараса Метика відбулося засідання виконкому. Засідання відбувалося у рамках конструктивності та злагодженості.

На порядку денному розглядалися різні питання. Одне з них – торгівля у центрі міста. На одному із засідань виконкому з підприємцями було погоджено, що до 1 січня 2015 року усі, хто займається торгівлею з автомобілів, палаток та шансів у центрі міста, зобов’язуються звільнити територію у центрі і «переїхати» на відведені місця на вулиці П. Орлика та В. Великого. Тоді члени виконкому встановили максимальний термін для того, щоб підприємці виконали свої зобов’язання. Нині ситуація аналогічна – підприємці посилаються на економічну кризу і знову просять продовжити термін їхнього «переїзду».

Дискусія з приводу даного питання була жвавою. Одні з членів виконкому пропонували продовжити термін на 3 місяці, інші вважали, що потрібно домовленості виконувати і не продовжувати ніяких термінів. Однак, за пропозицією Тараса Метика, члени виконкому дійшли згоди на тому, що термін потрібно продовжити, адже справді економічна криза завдає чималих збитків, що впливає на скорочення попиту споживачів та рівень прибутків. Інші фактори, які вплинули на рішення — наближення зимових свят, час на «переїзд» та облаштування торгових місць у зимовий період та інше. Відтак рішення виконкому наступне — продовжити термін дозволів на торгівлю до 1 липня 2015 року та обумовити усі юридичні нюанси, аби потім не було судових позовів зі сторони підприємців, які намагатимуться оскаржувати дії влади, оскільки такі випадки уже були. Але «переїзду» не уникнути.

Також секретар міської ради Тарас Метик запропонував членам виконкому — громадським активістам, долучитися до боротьби з підпільним ігровим бізнесом і реалізаторами піротехнічних засобів. Спільними діями з правоохоронними органами члени виконкому мають право організовувати рейди і виявляти порушників для наведення порядку у місті.

Власна інформація

Святий Миколай прийшов до дітей воїнів АТО

Ви пам’ятаєте з яким зачудуванням і нетерпінням чекали на Новий Рік, коли були дитиною? І як Вас могло потішити чарівне дійство у дитячому садку, присвячене початку нового року? Це і не дивно, адже свято Святого Миколая – одне із найулюбленіших дитячих свят, яке не тільки приносить їм радість, а й вчить милосердю. Оскільки зараз у країні напружена ситуація і багато чоловіків зараз воюють в АТО, ГО «Дрогобицький майдан» вирішила трошки потішити дітей наших вояків і влаштувала для них свято.

До цієї ініціативи долучилися і педагогічний колектив ВПУ №19, який не тільки запропонував провести захід у своїх стінах, а й зібрали кошти у розмірі 790 грн. та допомогли напекти солодких миколайчиків, і Центр душпастирства молоді, і студенти Дрогобицького музучилища ім. Барвінського, і садочок «Янголятко», і п. Наталя Ластов’як, і інші небайдужі дрогобичани. Загалом на святі були присутніми близько 60 дітей, які мали можливість насолодитися виставою і, по її закінченню, отримали подарунки від Святого Миколая. А ті, хто за певних обставин не змогли бути присутніми на святі, отримали подарунки на штабі ГО "Дрогобицький майдан".

 Прес-служба ГО "Дрогобицький Майдан"

Трускавецькі школярі зібрали 5,3 тис. грн. для бійців АТО

У Трускавці на головній сцені міста провели благодійний концерт «Підтримай українського солдата» педагоги та учні СЗШ № 3 м. Трускавця. Під час концерту були зібрані кошти в сумі 5367 грн., які будуть передані бійцям АТО. Про це повідомили у Трускавецькій міській раді.

До проведення цього концерту активно долучилися класні керівники 1-11 класів, вчителі музики, бібліотекар та 70 учнів школи. Звучали пісні, вірші на патріотичну тематику, захід закінчився Різдвяною колядою.

ТрускавецьІнфо

У Трускавці відкрито центр малоінвазивної хірургії та урології

Небуденна святкова подія сталася у Трускавці 18 грудня, напередодні Дня святого Миколая. В міській лікарні в урочистій обстановці було відкрито Трускавецький центр малоінвазивної хірургії та урології.

Участь у відкритті Центру малоінвазивної хірургії взяли член ради правління Українського лікарського товариства Андрій Базилевич, депутати Трускавецької міської ради Олександр Ткаченко, Анатолій Стародуб, Володимир Наконечний, очільники ЗАТ «Трускавецькурорт» Віктор Жданов, СГК «Дніпро-Бескид» Олександр Чебаненко, ДП «Кришталевий палац» Мирослав Гумега, санаторію «Джерело» Сергій Саранча, санаторію «Арніка» Микола Мацько, санаторію «Трускавець» Світлана Ломейко, сусіди-медики з Дрогобича та Борислава.

Розмістився центр у будівлі хірургічного корпусу міської лікарні. Початок його функціонування – це результат довготривалої копіткої праці. Керівництво трускавецької лікарні на чолі з головним лікарем Андрієм Кульчинським крок за кроком йшло до цього моменту, налагоджуючи співробітництво з санаторно-курортними закладами Трускавця, спонсорами, представниками обласної і міської влади. І ось урочистий момент – чин освячення Центру, виступи достойників, презентація можливостей.

«Гуртом і батька легше бити» - гласить народне прислів`я. І гуртом трускавецькій громаді спільно з санаторіями міста вдалося вивести міську лікарню на одну з передових в області. Свою лепту у облаштування Центру малоінвазивної хірургії та урології вклали ЗАТ «Трускавецькурорт», санаторії «Карпати», «Дніпро-Бескид», «Ріксос-Прикарпаття» та інші, виділялися кошти з місцевого та обласного бюджетів.

- Минулого року ми тільки почали впроваджувати малоінвазивне лікування. А зараз робимо його навіть більше, ніж традиційних операцій. В нас кожний рік на 50% зростає кількість операцій. Центр забезпечує малоінвазивне лікування всієї сечовидільної системи, проводяться операції на жовчному міхурі, шлунку, при апендициті, проводиться пластика кил, гінекологічні операції. Напередодні відкриття центру за один день проведено 10 операцій – такого в лікарні ніколи не було, - розповідає головний лікар Трускавецької лікарні Андрій Кульчинський, проводячи екскурсію-презентацію Центру малоінвазивної хірургії для гостей та представників ЗМІ.

Андрій Богданович показує світлі чисті палати, де пацієнтам зручно та затишно, показує нове обладнання, яке дозволяє робити операції швидко та безболісно, називає спонсорів. Ось, для прикладу, новий рентген-апарат, придбаний за сприяння депутата Львівської обласної ради, головного лікаря санаторно-готельного комплексу «Дніпро-Бескид» Олександра Івановича Чебаненка. Цю палату в реанімаційному відділенні хірургії відремонтовано за кошти ДЛРКК «Ріксос-Прикарпаття», коридор та дві палати хірургічного відділення – за кошти готельно-курортного комплексу «Карпати». Значну допомогу надав і ЗАТ «Трускавецькурорт», генеральний директор якого Віктор Жданов виступив під час урочистого відкриття-презентації.

- Наш Трускавець як місто-курорт повинен розширювати кількість послуг, які надаються, розширювати можливості, а для цього міська влада повинна звернутися в міністерство охорони здоров`я з відповідними пропозиціями, - каже під час виступу Віктор Миколайович.

Вражений новою апаратурою у Трускавецькій міській лікарні гість зі Львова, викладач медуніверситету, член ради правління Українського лікарського товариства професор Андрій Базилевич. Він закликає до перетворення міської лікарні в лікарню клінічну, до поглиблення співпраці з науковими закладами Львова та області, зокрема з медуніверситетом. В час, коли гряде невблаганна медична реформа, кожна лікарня повинна знайти свою нішу, а не тільки стояти на місці, надаючи первинні послуги місцевому населенню. Тому добре, що лікарня у Трускавці позбавилася статусу суто місцевого медичного закладу і пропонує широкий спектр послуг як жителям сусідніх міст та районів, так і відпочивальникам, - каже Андрій Ярославович.

- У нас на відміну від інших подібних медичних установ є та перевага, що ми – місто «Нафтусі», - зазначає Андрій Кульчинський. – «Нафтуся» плюс сучасні технології малоінвазивної хірургії дають набагато сильніший ефект, ніж окремо «Нафтуся» і окремо малоінвазивна хірургія. І цей шанс ми не маємо права змарнувати…

- Ми працюємо в конкурентному медичному середовищі і кожна лікарня бореться за свого пацієнта, - продовжує Андрій Богданович. - Ми є природними монополістами на певні курортні фактори, тож маємо використати ці можливості і бути в хороших партнерських стосунках з санаторно-курортними закладами. Нові партнери, нові проекти – це додаткові вливання в лікарню. Чим краще оснащена буде лікарня, тим безпечніше почуватимуться і трускавчани, і гості міста.

Вітання від народного депутата України від Дрогобиччини Богдана Матківського та обіцянку сприяти у вирішенні поточних питань виголошує довірена особа депутата, трускавчанин Ярослав Карнадз. Детальніше на статистиці щодо кількості операцій, які надають у міській лікарні, а також на різноплановості послуг, зупиняється заступник головного лікаря ТМЛ Володимир Чуба.

- Я можу впевнено сказати, що навряд чи в кожному обласному центрі України є медичні заклади з такою потужною діагностично-лікувальною базою, з таким висококваліфікованим персоналом, як у Трускавці, - висловлює думку лікар Ігор Деркач. Ігор Анатолійович має можливість порівнювати, адже донедавна працював у Донецьку. В зв’язку з сумнозвісними подіями на Сході України змушений був покинути рідну домівку і зараз цей висококваліфікований спеціаліст працює у Трускавці.

Взагалі варто зауважити, що у Трускавці надають медичні послуги, здійснюють операції на надсучасному обладнанні знані в медичних колах люди, професори, доктори та кандидати наук. Не в останню чергу це можливо завдяки співпраці міської лікарні Трускавця з партнерами, одним з яких є ТзОВ «Консиліум». Взаємовигідна співпраця на благо Трускавця, на благо людей, на благо всієї України – так можна окреслити стосунки між комунальним підприємством «Трускавецька міська лікарня» та «Консиліумом». Тому в теперішній час кризи дійсно можна щиро порадіти за головного лікаря Андрія Кульчинського, що лікарні вдалося закупити обладнання на кілька мільйонів гривень, вартість якого зараз вже зросла в рази в зв’язку з різким падінням курсу гривні до долара.

І насамкінець про проблеми. В 2015 році українцям не слід очікувати на приємні сюрпризи від уряду і медицина не є винятком. Є інформація, що буде скасовано безкоштовне харчування в лікарнях (до речі, в школах також), скорочення торкнуться медичного персоналу (якщо не по особах, то по ставках), цілих медичних установ. В Дрогобицькому районі буде створено єдиний госпітальний округ – цю ідею вищі чинуші виношували ще в часи урядування Януковича, щоб зменшити соціальні видатки. На жаль, чинний уряд вирішив економити чомусь тільки на простих людях, а олігархи і далі жируватимуть на наших народних багатствах. В цих умовах йтиме боротьба за виживання, в тому числі і в медичному середовищі. І залишаться функціонувати ті лікарні, які не просто тримаються на плаву, а тримають курс на розвиток, на новітні технології, на модернізацію та вдосконалення.

- Добре, що в нас є Андрій Богданович, який немов капітан корабля веде нас по морі житейських бур, - так поетично висловилася про свого керівника одна з працівниць Трускавецької лікарні. З цим твердженням важко не погодитись. Бо дійсно, добре, якщо людина на своєму місці, вміє робити і хоче щось робити. Добре, якщо головний лікар – не просто керівник, а ще й лідер, який власним прикладом спонукає до руху вперед. Шкода, що курорт Трускавець, на жаль, не може похвалитися наявністю такого далекоглядного, мудрого та практичного капітана, який дивиться на речі не тільки з позиції сьогоднішнього дня, а й із позиції перспективи.

Трускавецький Центр малоінвазивної хірургії та урології – це один з проектів на перспективу, візитівка міста, приклад того, що і в теперішніх складних умовах можна успішно працювати, втілювати мрію в життя, а не тільки нарікати на труднощі та шукати винних. Бо хто хоче працювати – той шукає можливостей, хто не хоче – причин…

Володимир Ключак

Громадські гроші – на вітер?

Під час проведення антикорупційної експертизи рішень органів місцевого самоврядування у Трускавці один з членів Антикорупційного об`єднання звернув мою увагу на досить цікаве рішення Трускавецької міської ради, прийняте ще на XXXVIII сесії 25 березня 2014 року. І не тому, що побачив там якусь корупцію, а з дещо інших причин.

- Гляньте, Володимире Михайловичу, місто виділило 172 тисячі гривень на підвищення професійної майстерності журналістів, якості інформаційних матеріалів та забезпечення належного матеріального стимулу журналістів – це кошти з міського бюджету, - сказав мені співробітник.

Звичайно, про рішення ТМР № 694 від 25.03.2014 р. мені було відомо давно. Але зараз, наприкінці року, коли підбиваються підсумки та розглядаються можливості економії в державі у всіх напрямках, згадка про ці кошти наштовхнула на певні роздуми. Чому в час, коли трускавчани змушені економити на ЖКГ, на ремонті доріг, на медицині та освіті, на вітер викидається така значна сума? І чи має право мовчати громада, коли кошти, які могли б піти їй на користь, пішли … на піар однієї людини, а конкретно міського голови.

Детальний аналіз рішення ТМР № 694 від 25.03.2014 р. показує, що ці кошти були виділені в рамках цільової підтримки КП «Редакція міського радіомовлення». Можливо, ці кошти були б потрібніші для КП «Трускавецьжитло» чи КП «Парк курортний», в яких працює значно більша кількість людей, ніж на міському радіо, але депутати вирішили (вірніше, погодилися з мером), що треба допомагати саме журналістам. Тим більше, що обґрунтування ясне та чітке: «Розвиток місцевого самоврядування в Україні спричиняє потребу постійного інформаційного супроводу програм і заходів місцевих органів влади та донесення об’єктивної інформації до громади як основної складової місцевого самоврядування… Виконання Програми сприятиме зміцненню організаційних, матеріально-фінансових спроможностей міського радіомовлення та розширенню інформаційного простору у місті Трускавці, задоволенню прав територіальної громади на інформацію. У результаті реалізації Програми очікується: якісне інформаційне забезпечення діяльності виконавчих органів Трускавецької міської ради; оперативне інформування територіальної громади міста про діяльність місцевих органів влади, а також з актуальних питань соціально-економічного та суспільно-політичного життя міста, області та країни; забезпечення відкритості діяльності органів місцевої влади, прозорості прийняття та виконання рішень Трускавецької міської ради, високого рівня контролю за їх виконанням; поліпшення якості інформації; поглиблення взаємодії «влада-громада», ефективна взаємодія депутатів міської ради з виборцями, громадян та органів місцевого самоврядування в реалізації зворотного зв'язку; залучення громади до управлінських процесів у місті, активізація суспільно-громадських рухів; оперативне реагування на звернення громадян; забезпечення індивідуальних інформаційних потреб населення міста з отримання необхідної інформації стосовно діяльності місцевих органів влади; сприяння реалізації молодіжної політики, доступу молоді та дитячих молодіжних організацій до засобів масової інформації; покращення іміджу Трускавця як інвестиційно-привабливого культурного та туристичного центру…».

Як кошти допомогли розширити інформаційний простір радіо та покращити імідж курорту, залишається загадкою – невже зросла кількість абонентів проводового радіо у Трускавці? І скільки додаткових відпочивальників заїхало на курорт, наслухавшись міського проводового радіо?

Як вплинуло радіо на прозорість прийняття рішень сесією чи виконкомом – теж залишається загадкою, адже проекти рішень радіо не озвучує. А «високий рівень контролю за виконанням рішень» взагалі виглядає як своєрідне знущання над діловим стилем письма та мовлення.

Але все це ще квіточки порівняно з такими перлами як «поглиблення взаємодії «влада-громада», «ефективна взаємодія депутатів міської ради з виборцями, громадян та органів місцевого самоврядування в реалізації зворотного зв'язку», «залучення громади до управлінських процесів у місті», «активізація суспільно-громадських рухів» чи «поліпшення якості інформації». Як громада впливає на управлінські процеси, могли б розповісти, для прикладу, профспілки чи громадські активісти. Звісно, за винятком тих тепличних «активістів», які мають чітке завдання – підтримувати політику боса.

Щодо якості інформації, яка озвучується на радіо, щоб потім (чи паралельно) бути опублікованою на офіційному сайті міської ради або ж на сайті, який веде директорка міського радіо, то подаємо лише кілька перлів – і то тільки за грудень цього року. Гадаємо, що зайве коментувати, як «підвищилася професійна майстерність журналістів» і як зросла «якість інформаційних матеріалів» після матеріального стимулу акул пера та мікрофону.

1. «…Покинув після розгляду кількох питань засідання сесії старожил міської ради та кількаразовий претендент на посаду міського голови Ігор Пілько, знаючи прекрасно, що таким чином він позбавляє засідання кворуму для розгляду інших питань…» - Ігор Пілько тільки один раз балотувався на пост міського голови (в 2006 році), а сесію покинули й інші депутати, так що не тільки через одного Ігоря Пілька забракло кворуму.

2. «…Жартувати з ініціаторами дешевого політичного шоу не став, підкреслив, що «дарунки» ці не від громади – а від її політичних покидьків, колишніх злодюжок та прислужників комуністів та регіоналів, які нині знову на хвилі популізму, брехні та провокацій прагнуть реваншу….» - вішання ярликів всім, хто не поділяє точки зору агента ФСБ у владному кріслі.

3. «…Чітко проглядається, що керівники комунальних підприємств, які в той чи інший спосіб долучалися до реалізації міської програми теплопостачання, уже сьогодні об’єднані політтехнологіями виборчого процесу і є потенційними учасниками майбутніх перегонів, щоправда, кожен своєю мірою: один бачить себе кращим міським головою, інший – намагається забезпечити прохідний бал своїй політичній силі, ще інший є братом закулісного політичного інтригана і водночас директора одіозної фірми, яка купила у міста 132 га землі під певні, так і не виконані зобов’язання…» - наїзди на депутатів Руслана Крамара, Володимира Возняка та Андрія Кульчинського.

4. «…Хто є хто серед цих «діячів» на прикладі одного з них – Р. Бучковича. Багато хто забув, але дехто все-таки пам’ятає, що ця особа свого часу засвітилася як банальний крадій. Виявляється, голова профспілки перевізників – Р. Бучкович – колись був музикантом, працював у Народному домі звукорежисером і не одного разу ставав центром скандалів. Кажуть, він украв в Народному домі звукопідсилювальну апаратуру, утримував її у своєму приватному гаражі і використовував для проведення власних комерційних заходів – таких, як весілля, дні народження і таке інше, на що є відповідні скарги і навіть звернення у міліцію тодішньої завідувачки відділу культури. Таким чином зривалися загальноміські заходи, а вина перекладалася на завідувачку відділу культури. Зрештою, пан Бучкович апаратуру ніби повернув. Але на тому ні сам не заспокоївся, ні іншим не давав спокійно жити. Створив свою приватну профспілку Народного дому і, ллючи воду на млин тодішнього міського голови Л. Грицака, допомагав йому воювати з неугодними людьми у виконавчих структурах, тією ж таки завідувачкою відділу культури. Уже тоді Р. Бучкович вірою і правдою служив Л. Грицаку і, слід припустити, ділився з ним коштами, заробленими від проведення комерційних заходів з використанням звукоапаратури Народного дому, працював під його прикриттям і, можливо, крав з його дозволу. І цей «діяч» тепер береться повчати усіх, як треба господарювати у місті…» - взагалі не потребує будь-яких коментарів, хай ці образи на адресу пана Бучковича коментують прокурори та слідчі.

5. «…Депутат І. Пілько реготав до нестями і втішено плескав у долоні, як дитина. Оце вражало найбільше. Кому ти плескаєш і за що? Тобі, як депутату, заважають працювати, зривають сесію. Невже тебе не ганьбить така поведінка лжедіячів від громадськості? Хіба у тій клоунаді був конструктив у вигляді реального плану дій, пропозицій, порад? Невже не зрозуміло, що в цьому нічого від громадської ініціативи немає, що просто певна команда розпочала підготовку до наступних виборів і гатить по всіх підряд і без розбору – депутатському корпусу загалом і міському голові окремо. І якщо тобі особисто не перепало нічого з того «реквізиту», то це не означає, що ти кращий за інших депутатів. Для непересічного споглядача це може означати тільки те, що ти є співорганізатором даної акції…» - черговий наїзд на чомусь особливо нелюбимого для журналістів радіо депутата Ігоря Пілька.

6. «…Першу річницю революції Гідності трускавецькі громадські активісти відзначили пікетом біля приміщення міської прокуратури. Активісти вимагали негайно люструвати прокурора Трускавця Лонгіна Мігоцького… Підстав для таких вимог трускавецька громада має чимало: прокурор Лонгін Мігоцький працював і продовжує працювати проти інтересів трускавецької громади…» - п’ятеро осіб-учасниць пікету, дві з яких є працівниками радіо, а третя – мало не штатний радіокоментатор-оглядач-«громадський активіст», назвали себе трускавецькою громадою і озвучують думку громади на міському радіо – за кошти ВСІЄЇ громади Трускавця.

7. «…Віктор Возняк не для того його (телебачення) купував, аби бавитися в меценатство. Але про Возняка – розмова окрема – він також має неабиякий зуб на міського голову, свій інтерес, свої, так би мовити скелети в шафі. Ще дійде черга і до нього. «ТІТ» – грицаківське дітище…» - наїзди не тільки на колег-журналістів із телебачення (Трускавецьке Інтернет-телебачення та телерадіокомпанія «Алсет»), а й анонс «розслідування» про неугодного меру громадського діяча з Дрогобича.

8. «…Хамство бере верх лише тоді, коли не зустрічає спротиву, коли у цьому хамстві зацікавлені. Серед таких зацікавлених був, наприклад, депутат Кульчинський, він же головний лікар міської лікарні, який з поклоном та подякою прийняв у подарунок вила Ляшка. Прийняв, як реліквію… і поміняв клятву Гіппократа на політичний реманент. Авжеж, Возняк, власник «Алсету», своєму ставленику і протеже поганого не запропонує. Тож не питаймо, звідки беруться маргінали» - звідки інформація, що головний лікар міської лікарні Андрій Кульчинський «поміняв клятву Гіппократа на політичний реманент»? Це підготовка громадськості до думки, що він не справляється з обов`язками, щоб мати привід усунути головного лікаря міської лікарні із займаної посади. До речі, в міській раді цю тему вже обговорюють і то не пошепки, а вголос.

Можна було б навести ще з десяток прикладів «журналістської майстерності та високопрофесійності», але чи варто? З добрий десяток депутатів міської ради знає, як підконтрольні меру журналісти вміють позбиткуватися з них на голому місці. Це і п’ятеро депутатів від «Свободи», яких назвали проектом Партії регіонів, це і вищезгадані депутати Ігор Пілько, Андрій Кульчинський, Руслан Крамар, Володимир Возняк. До цього списку можна додати Юрія Алієва, якого особливо жорстоко принижували на радіо та у владних друкованих ЗМІ два-три роки тому, і депутата Богдана Процишина (до речі, голову депутатської комісії з питань регламенту та зв’язків із ЗМІ), котрий неодноразово на сесії вказував на огріхи «журналістів», які працюють за кошти міського бюджету. Якщо ж додати до них ще прізвища неугодного меру депутата Ігоря Ластовецького, депутатів Анатолія Стародуба та Михайла Кіселичника від «УДАРу», які завжди потрапляють під шквал критики, як тільки загострюються стосунки міської влади із ЗАТ «Трускавецькурортом», а також тих, які з певних причин не з`являються на сесію у потрібний момент, коли бракне кворуму для проштовхування відверто лобістських рішень, то вийде навіть не десяток, а півтора десятка депутатів, постраждалих від свавілля працівниць радіо.

Що цікаво, саме цих неугодних депутатів найменше допускають до радіоефіру, і саме вони вказуються громаді як головна причина невдач політики міської влади. Це через них громада втратить дванадцять квартир для малоімущих! Це через них місто втратить інвестора! Це через них громада не може забрати назад «Нафтусю»! Це через них не ремонтуються дороги, різко зменшилася кількість відпочивальників, це через них Україна втратила Крим і втрачає Донбас!!! Ця гіперболізація показує, що завданням підконтрольних меру горе-журналістів є біле назвати чорним, а чорне білим. Не донести громаді правду, а навпаки – приховати її, цю правду, подаючи замість неї сурогат з елементами правди. Тобто замість натурального масла подати навіть не маргарин чи спред, а давно забутий спресований рослинний жир із запахом нафталіну. Замість справжньої ковбаси подати суміш з манки, сої та щурячих хвостиків з ароматизаторами та барвниками. Замість інформації – дезінформацію у кращих традиціях Геббельса.

Насамкінець порахуємо, скільки громада Трускавця з дозволу своїх обранців, депутатів, платить за брехню. На радіо працює троє журналістів – дві на повну ставку (Валентина Гук та Ольга Куц), а одна на півставки (Світлана Швадчак). Для бухгалтера та звукорежисера гроші на «підвищення професійної майстерності журналістів, якості інформаційних матеріалів та забезпечення належного матеріального стимулу журналістів» згідно рішення ТМР № 694 від 25.03.2014 р. не передбачені. У березні доплати вочевидь не було, так що розіб’ємо цих 172 тисячі гривень на 2,5 ставки і порахуємо, скільки за дев`ять місяців 2014 року (з квітня по грудень) отримали, для прикладу, найбільш агресивні з «журналістів», Ольга Куц та Валентина Гук. Виходить, що щомісяця крім зарплати вони отримували по 7 тисяч 644 гривні.

За це повинні відповісти депутати, котрі голосували за рішення ТМР № 694 від 25.03.2014 р. 172 тисячі гривень з казни міста-курорту на потреби піар-кампанії однієї людини (мера), для обливання брудом третини депутатського корпусу, для приниження громадських діячів, профспілок, керівників санаторно-курортних закладів, журналістів, таксистів, туроператорів, та практично всіх, хто мислить не так вони. А простіше кажучи, обливають брудом всіх, хто мислить і не бажає бути служкою агентові ФСБ, котрий прикривається гучними гаслами, які викрикує аж до появи хрипоти…

Володимир Ключак

Ще раз про вбивство брата воїна АТО

В селі Уріж, що на Дрогобиччині, в ніч проти 13 грудня сталася трагедія. Загинув 16-річний хлопчина, брат якого воював в АТО і тієї ночі повертався на ротацію додому. Дмитро був наймолодший із чотирьох синів. З розповідей свідків, вночі дві ватаги хлопців спочатку почали сперечатися, а потім зчинилася бійка, після якої хлопчина і помер.

Тіло відвезли на експертизу до однієї з районних лікарень, де було встановлено, що юнак помер від алкогольної інтоксикації. Свідки розповідають, що рівень алкоголю в його крові лікарі визначили в 2,4 проміле. А от заподіяні травми, на думку першої експертизи, не могли спричинитися до смерті. Проте селяни в таку версію не повірили, адже юнак помер одразу після бійки, а побив Дмитра його ж односельчанин, Петро. Про нього селяни розповідають, що він походить із заможної родини та навчається на юриста в університеті МВС і вже не вперше потрапляє в подібні ситуації. Громада обурилася з таких висновків медексперта і у вівторок, 16 грудня вийшла на протестну акцію під стінами дрогобицької міліції, аби встановити справедливість.

Юнака вже мали ховати того ж вівторка, 16 грудня, проте в день запланованого похорону тіло повезли на повторну експертизу до Львова. «Наразі остаточних висновків іще нема, але попередньо на львівській експертизі з’ясували, що алкоголь не міг стати причиною смерті, — розповідає представник Всеукраїнського об’єднання учасників АТО Микола Кобільник. — Ми будемо чекати на остаточні результати та чесне розслідування справи».

Найбільше громадськість обурилась тим, що хлопцем, який побив Дмитра, міліція навіть не зацікавилась. У вівторок сердиті протестувальники зібралися під дрогобицькою районною міліцією з вимогою пояснити таку позицію. Люди навіть привели одного з очевидців, аби він розповів, що трапилось тієї фатальної ночі на Андрія. До слова, ще один із хлопців-свідків приїздити відмовився: пояснив, що йому погрожували.

 «До нас вийшли начальник дрогобицької міліції і начальник карного розшуку, — розповідає «Ратуші» Роман Деленгевич, голова «Самооборони» міста Борислава. — Вони пояснили, що не порушили кримінальне провадження, бо висновки першої медичної експертизи показали, що завдані побої не могли стати причиною смерті».

Врешті кримінальне провадження таки відкрили — за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 (умисне вбивство) КК України. Санкція статті передбачає покарання позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

Христина Інжуватова, газета «Ратуша»



Создан 19 дек 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником