Трускавецький вісник № 16 (937) від 31 січня 2015 р.

 

Трускавецький вісник № 16 (937) від 31 січня 2015 р.

31.01.2015



У номері: Ціна зради; Децентралізація та оптимізація; Разом до перемоги; Книжкова виставка «Героям Небесної сотні».

Новини Трускавця та регіону

Книжкова виставка «Героям Небесної сотні»

В бібліотеці-філії № 1 м. Трускавця (вул. Бориславська, 36) експонується книжкова виставка «Героям Небесної сотні». Про це повідомила директор бібліотеки-філії № 1 Наталія Марковецька.

На виставці представлені такі книги як повість «З Небесної сотні» Марка Рудневича про три вирішальні доби на Майдані, роман-реквієм Василя Базіва «Армагеддон на Майдані», в основу якого лягла документальна маловідома історія про те, що і як призвело до Повстання, що увійшло у всесвітню історію під священною смислоформою МАЙДАН. Водночас всенародний Бунт Гідності став прологом до визвольної війни української нації проти планетарної загрози – ордами московських варварів.

Серед інших книг, представлених на виставці – «Сто облич Самостійної України» Р. Коваля (про людей, які творили Українську державу в роки Другої світової війни та у 1989-2013 роках, - про членів ОУН, вояків УПА та дивізії «Галичина», про письменників, кобзарів, художників, журналістів, акторів, винахідників, педагогів, істориків, науковців, народних депутатів України, дипломатів та нащадків вільних козаків). Перед внутрішнім зором пройдуть легендарні учасники збройної боротьби проти російських окупантів Микола Лебідь, Василь Кук, Марія Савчин, Юрій Борець, Зеновій Красівський, Леонід Муха, Марія Омелян, Петро Хмарук, в’язні російських тюрем Анатолій Лупиніс, Ірина Калинець, Михайло Горинь, Іван Гнатюк, Іван Кандиба та інші визначні українські особистості. Є на виставці і цікава книга В. Сокола про історію пісні «Пливе кача по Тисині», а також газетні публікації.

Власна інформація

Дрогобич і Стебник подарували автомобілі бійцям АТО

У четвер, 29 січня, у Дрогобичі було освячено та передано автомобіль для потреб солдатів 80 аеромобільної бригади ВДВ ЗС України, котра перебуває у зоні АТО в Луганській області. Про це повідомив власкор IA ZIK. Автомобіль передала соціальна комісія Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Чин освячення автомобіля, а також солдатів 80 бригади високомобільних десантних військ провели священнослужителі дрогобицького Карітасу о. Ігор Швед та о. Володимир Пащак.

«Дякую усім, хто долучився до передачі та посвяти цього авто. Сьогодні ми отримали цей автомобіль на потреби Збройних Сил України для перемоги, яка вже не за горами. Є надія, що ми однозначно переможемо і, звісно, що ця машина стане нам також у пригоді» – сказав начальник інженерної служби, в.о. заступника командира військової частини.

Напередодні із Стебника відбув на передову автомобіль з продуктами, засобами гігієни, цигарками, кавою, чаєм для захисників України. Купило та відремонтувало автомобіль підприємство «Прикарпат-транс».

«Якби не пожертви стебничан, автомобіль поїхав би порожнім, – каже волонтерка Ольга Мицак. – За 2 дні у скриньки, розміщені в торгових точках міста, було зібрано 11 352 грн.».

За словами волонтерки, на Схід повезли і малюнки дітей із дошкільної установи «Колобок», а також продукти, теплі речі, які малеча разом з батьками принесла в садок. Усе це на фронті передадуть бійцям особисто в руки.

ЗІК

Ціна зради

/Із позачергової сесії Трускавецької міської ради/

Напруга протягом шести годин

Перше пленарне засідання позачергової сесії Трускавецької ради пройшло 30 січня. Оскільки у виконавчій владі міста-курорту очікували можливого зняття секретаря ради та міського голови, то на сесію було підтягнуто рекордну кількість працівників бюджетних установ. Так багато людей не зганяли навіть на звіт мера та на публічні заходи, які організовує влада. Ще до початку проведення сесії було зрозуміло, що сесія була нелегкою – понад десяток міліціонерів, багато людей у військовій формі, працівники охоронної фірми «Дельта» на чолі з її очільником Миколою Рибаловим, представники «Правого Сектору» та бійці АТО.

Сесія тривала понад шість годин без перерви і нагадувала Верховну Раду в мініатюрі. Протистояння тривало в основному між міським головою та його прибічниками з однієї сторони та новою депутатською більшістю з іншої сторони. Дві години знадобилися на те, щоби нарешті затвердити порядок денний сесії. В ньому – три питання, серед яких останнє і найголовніше – затвердження бюджету Трускавця на 2015 рік. Бюджет взяли за основу аж біля 16.30. Причому депутати проголосували за основу не той бюджет розвитку, який пропонувала виконавча влада, а свій проект, підготовлений та опрацьований на засіданнях бюджетної комісії, в якій могли взяти участь абсолютно всі депутати та розпорядники коштів. До 17.00 вівторка, 3 лютого, будуть прийматися пропозиції до бюджету, його ще раз розгляне бюджетна комісія і він знову буде винесений на сесію, щоб бути затвердженим вже остаточно. Найімовірніше друге пленарне засідання позачергової сесії пройде 4 лютого.

Нова більшість

Напевно, з цієї новини вартувало б почати огляд сесії – у Трускавці сформувалася нова більшість. Склалася вона на основі трьох політичних сил, які донедавна були лояльні до мера – «Батьківщини», «Народної Самооборони» та «Правої волі України», а також тієї політичної сили, яка завжди мала власну думку і на яку Руслан Козир ніколи не міг твердо розраховувати – це ВО «Свобода». До більшості долучилися і депутати-мажоритарники різних політичних сил, яких переважно протягом попередніх років влада всіляко обділяла і фактично на них не зважала. На сесії 30 січня ця нова більшість мала стабільні 24 голоси, тобто ту більшість, від якої залежить прийняття рішень. Практично синхронно голосували такі депутати як Юрій Беднарчук, Євстахій Буняк, Богдан Габшій, Ігор Гарванко, Василь Вовчанський, Володимир Возняк, Іван Герльовський, Роман Калічак, Олег Кіселичник, Руслан Крамар, Андрій Кульчинський, Ігор Ластовецький, Володимир Наконечний, Любомир Нєлєпін, Святослав Павлечко, Віктор Павлик, Ігор Пілько, Наталія Пономаренко, Богдан Процишин, Ігор Струбіцький, Олександр Ткаченко, Михайло Хомич, Володимир Чапський, Павло Швець, Олег Ярема (список подано в алфавітному порядку). Якщо до них додати відсутніх на сесії Михайла Гладкого, Володимира Симовича, то більшість буде не хиткою, а досить таки стабільною.

Опорою міського голови, причому найнадійнішою, залишається оновлена фракція «За зміни». Такі депутати як Сергій Мицик, Сергій Мойсеєв та ще деякі протягом каденції встигли двічі змінити свій політичний окрас – спочатку залишили фракцію «За зміни» і влилися в «Батьківщину», натомість тепер залишили «Батьківщину». Втім, такий хід подій був прогнозований, якщо зважити, що на парламентських виборах 2014 року ці «фронтозмінівці-батьківщинівці» становили в «Батьківщині» п’яту колону, фактично працюючи як на поразку цієї політичної сили, так і на поразку кандидата Романа Ілика. Отже, у фракцію «За зміни» ТМР ввійшли депутати Сергій Мицик (голова фракції), Олена Пилат (секретар фракції), Ігор Стасик (заступник голови фракції) та члени фракції Сергій Мойсеєв, Богдан Стасишин, Володимир Попик, Іванна Спурза і Михайло Малащак.

«Переметнулися» в табір міського голови депутати від ЗАТ «Трускавецькурорт». Представники двох політичних сил («Європейська партія України», чи так звана група Євгена Юника, і «УДАР», або ж група Анатолія Стародуба) створили в раді фракцію «Демократичний альянс». Ввійшли в неї депутати Андрій та Євген Юники, Олександр Біліченко, Сергій Саліженко, Анатолій Стародуб та Михайло Кіселичник. Цю «шістку» могла б доповнити прекрасна Валентина Зануда, проте вона в раді не з`являється від 2011 року. Позиція депутатів від ЗАТу стала несподіванкою на початку сесії, проте ціна підтримки мера вилізла як шило з мішка при розгляді питання плати за землю, яка перебуває у постійному користуванні. У Трускавці за таку землю сплачують ЗАТ «Трускавецькурорт» та СГК «Дніпро-Бескид». Якщо раніше виконавча влада Трускавця пропонувала 12%-ний розмір ставки плати за землю, яка перебуває у постійному користуванні, то несподівано коефіцієнт знизили до … 3,5%. Якщо врахувати, що ціна кожного відсотка – 1 мільйон 400 тисяч гривень, то зрозуміло, що ціна, за яку депутати ЗАТу почали підтримувати політику Руслана Козира – це майже 12 мільйонів гривень, на яку зменшилися б надходження від плати за землю в міський бюджет. Втім, не перший раз мер міста «кидає» тих, з ким домовлявся, тому віра ЗАТу у якусь добропорядність та виконання домовленостей була наївною. Як би це грубо не звучало, та ЗАТ «Трускавецькурорт» у цій грі пан Козир розвів як кошенят.

Треба було побачити розпач та злобу депутатів-затівців, які після невдалого для них голосування пробували винними зробити нову більшість, погрожували озвучувати ті пропозиції, з якими до них зверталися взамін за «зняття когось-там». Гадаємо, що коли емоції вляжуться, то «Демократичний альянс» зрозуміє, що у цій грі він поставив на лузера. Ця сила могла мати «золоту акцію» в грі, проте чомусь не відчула подиху часу, не дослухалася до інтуїції, а повірила примарним, нічим не підкріпленим обіцянкам людини, у котрої влада вже вислизнула з рук. Втім, у «ДемАльянсу» є ще шанс заскочити в останній вагон потягу – тоді «За зміни» стануть аутсайдером і теж почнуть «сипатися». Це для міста був би оптимальний варіант, адже він ознаменував би собою зміну політичних еліт. І тоді на місцевих виборах, які плануються на осінь 2015 року, Анатолій Стародуб міг би реально позмагатися за крісло мера з Левом Грицаком, Андрієм Кульчинським, Ігорем Кісаком, Олексієм Балицьким. Бо позиція, яку Анатолій Георгійович займав 30 січня, аж ніяк не підніме його рейтинг, швидше навпаки. ЗАТ повинен зрозуміти, що в цій ситуації не треба намагатися оживити політичного трупа, підтримуючи його, а треба триматися більшості, котра відчула смак справжньої влади.

Ситуація – катастрофічна

Отже, ставку плати за землю в постійному користуванні депутати встановили у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі. Хоча за це питання з нової більшості не голосував депутат Ігор Гарванко, та 24 голоси знайшлося.

Затвердили депутати ряд податків і зборів, відмінивши, щоправда, збір за паркування. Це був жест доброї волі у сторону таксистів – цікаво, що за відміну цього збору проголосували практично всі депутати. Податок на нерухомість затвердили з пільгою, яку пропонувала бюджетна комісія – 100 кв.м. для квартир, 180 кв.м. для житлових будинків, 240 кв.м. (змішана форма).

Щоправда, доходи будуть явно меншими від потреб, які має місто. Це потреби освіти, медицини, культури, соціального захисту – про них на сесії говорили розпорядники бюджетних коштів Михайло Шубак (начальник відділу освіти), Володимир Чуба (головний лікар ТМЛ), Тетяна Татомир (начальник відділу культури ТМР), Юстина Когут (начальник управління парці та соціального захисту). І якщо про зарплату та оплату за комунальні послуги для «бюджетників» місто змушене буде подбати в повній мірі, то інакше складається ситуація з проектами розвитку. Власне бюджет розвитку став каменем спотикання між мером міста та новою депутатською більшістю. Депутати категорично виступили проти того розподілу коштів, який традиційно (роками!) відбувається у стінах «білого дому», а депутатам залишається роль статистів-кнопкодавів.

Тож тепер депутати взяли ініціативу у свої руки і замість давати по 400 тисяч гривень на ремонт двох адмінбудівель міської ради, замість закупівлі комунального автобуса та трьох автомобілів таксі, замість 210 тисяч гривень на міське радіо, котре депутат Ігор Пілько назвав місцевим «LifeNews», вирішили ці кошти використати дійсно для міста. Коротко та влучно окреслив цілі бюджету розвитку депутат Василь Вовчанський – ремонт ліфтів, ремонт дахів, ремонт доріг. Гадаємо, що з першочерговістю цих завдань погодяться всі.

Втім, на цій темі були спроби спекуляцій. Першим таким «спекулянтом» став секретар ради Петро Шумин, який виписав цифри, скільки якому депутату виділили на округ. Виглядало, що нібито Ігор Пілько, Володимир Наконечний, Богдан Габшій чи Андрій Кульчинський – це якісь «дерибанщики», бо їм на округ виділено по 300-400 тис. грн. Але коли всі цифри (вже не вирвані з контексту, а згідно цільового призначення) зачитав голова бюджетної комісії Юрій Беднарчук, то стало зрозуміло, що кошти дійсно потрібні саме на ці округи. Так, для прикладу, вулиці Симоненка (округ Б. Габшія) чи Лисенка (округ І. Пілька) ремонту чекають – не дочекаються вже роками. А влада під проводом п. Козира так «господарює», що в минулому 2014 році не було використано (освоєно) 633 тисячі (!) гривень, які давала держава. Ці кошти державі було повернуто (!), а в той же час за ремонт вулиць Мазепи та Стебницької (включно із Стебницьким кільцем) прийдеться підрядникам заплатити вже в цьому році по півмільйона (!!!) гривень.

А тема «освоєння» коштів на вулиці Шевченка взагалі вартує окремого висвітлення. Вулицю робили – не доробили, та й зроблене у жахливому стані, можна ноги поламати, коли йдеш. Як кажуть в народі, косо-криво, аби живо. Отакий «добрий господар» завівся у Трускавці і «господарює» так «добре» вже п’ятий рік поспіль…

Штрихи до сесії

Окрім загальної теми сесії з прийняття бюджету варто виокремити кілька штрихів, без яких картинка опису подій 30 січня буде неповною. Це дуже розрізнені образки, проте читач зрозуміє, чому ми акцентуємо на них увагу.

1. Під час всіх шести годин проведення сесії у залі були присутні начальник «Дельти» Микола Рибалов, як мінімум три міліціонери, а також молодики з групи підтримки мера. Тільки спокійна та виважена (хоч і наполеглива та тверда) позиція депутатів не дозволила початку провокацій в залі.

2. Практично всі викрики, вигуки та тиск на депутатів чинили «прокозирні», а саме «громадська діячка» Леся Дідик, якій мер дав слово для виступу, закривши рота депутату Андрієві Кульчинському (до речі, неодноразово депутати чули «Я вам слово не давав», «Я тут головуючий»), комендант міськвиконкому Теодозій Копко (ініціював вигуки «Ганьба»), працівники бюджетних організацій, які вигукували «Бюджет, бюджет!». Єдиним винятком став зрив трускавчанина, який сидів у задньому ряді і не маючи сили та бажання більше терпіти хамство та цинізм, просто і смачно у повен голос обматюкав міського голову на чім світ стоїть.

3. Депутат Ігор Пілько виступив з ініціативою створення тимчасової слідчої депутатської комісії, котра б зайнялася розслідуваннями незаконності прийнятих рішень ТМР. Також депутат Пілько виступив з ініціативою перекидки коштів з міського радіо на закупівлю та встановлення системи поіменного голосування (50 тис.), а також на вдосконалення програмного забезпечення сайту міської ради (10 тис.).

4. Ті, хто двічі провалювали питання системи поіменного голосування та різко виступали проти цієї ідеї («прокозирні») раптом почали ратувати за те, щоб всі рішення приймалися тільки поіменно. На сесії 31 січня так і було – у поіменному режимі приймали всі спірні рішення, тільки ті, щодо яких неузгодженостей не було, приймали як завжди, підняттям рук.

5. З ініціативи міського голови було зачитано звернення про визнання ДНР т ЛНР терористичними організаціями. Цікаво, що за цей документ, який де-факто не має юридичної сили, не голосували самі лише депутати, а мав можливість підняти руку кожен присутній у залі. Зрозуміло, що такі питання явно не в компетенції Трускавецької міської ради, але це можна трактувати як позицію міста. А от щодо питання, яке в компетенції ради, а саме по Андрію Кульчинському, то Руслан Козир доклав всіх зусиль, щоб тут жодного рішення прийнято не було.

6. Депутати з коштів бюджету розвитку передбачили 200 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації по земельній ділянці для бійців АТО. У проекті бюджету, підготовленому виконавчим органом влади, за бійців АТО … забули. А от виділити гроші на чергову «промоцію курорту» не забули.

7. З 56 мільйонів бюджету Трускавця практично половина (51%) піде на зарплату працівникам. 10% піде на оплату енергоносіїв, 25% - на соціальний захист. Так по-простому окреслив видатки цьогорічного бюджету міста начальник фінансового управління ТМР Микола Федоричак, який був основним доповідачем на сесії 30 січня.

8. На охорону в курортному парку знову виділять гроші. Ці кошти будуть передані через УЖКГіБ для КП «Парку курортний». Цікаво, що видатки на охорону, яка, на думку багатьох, в парку є явно зайвою (чому ці хлопці не мобілізовані і не служать в АТО?), підпадають під категорію «на благоустрій».

9. Кошти бюджету розвитку ще переділять, адже тим, як їх було розподілено бюджетною комісією, виявилися незадоволеними депутати колишньої більшості, а тепер меншості. З виступів депутатів-мажоритарників Ігоря Стасика, Михайла Малащака, Іванни Спурзи, Богдана Стасишина, Петра Шумна стало зрозуміло, що вони готові відстоювати інтереси своїх округів. Дірявий дах на Івасюка, 15, Мазепи, 34 та 36, фасад та електропроводка на Сагайдачного, 3, фасади кількох хрущовок на Сагайдачного можуть дочекатися фінансової допомоги міста. Як зазначив депутат Михайло Хомич, у Трускавці є такі будинки, «які гроші ще й не нюхали».

10. Як повідомив депутат Руслан Крамар, на депутатів вчинявся тиск, щоб приміщення санстанції було продано за 2,5 мільйони, в той час, коли воно вартує біля 8 млн.

Звільнення Андрія Кульчинського – незаконне

У депутатських запитах на початку сесії депутат Богдан Процишин зачитав проект запиту, який полягав у позиції ради щодо незаконного звільнення з посади головного лікаря ТМЛ Андрія Кульчинського. Депутату раптом взявся опонувати головний юрист міськради дрогобичанин Олег Петренко. Мер також мало не з піною біля рота почав волати, що справа у суді і «ми не маємо права втручатися», щоб не чинити тиск на суд. Врешті депутати не надто наполягали на підтримці цього запиту на позачерговій бюджетній сесії. В них ще все попереду – будуть звичайні чергові сесії, буде можливість не тільки позицію по А. Кульчинському висловити, а й заслухати звіти окремих посадовців, а можливо й переобрати секретаря ради, зняти мера з посади, переобрати виконком, змістити кліку, котра занадто відірвалася від громади.

Депутат Ігор Гарванко каже: «Не може так бути, що один мудрий, а всі решта дурні». Депутат Євген Юник підтверджує: «Такого хаосу не було ніколи». Депутат Юрій Беднарчук: «Треба слухати один одного. Нашу думку треба враховувати». Депутат Руслан Крамар натомість вважає, що «погані радники» міського голови підвели його і заварили ту кашу, яку розхльобати буде важко. Рік обіцяє бути цікавим. По загребущих руках нарешті відважилися вдарити і сказати «зась!». Чи не тому, що бюджет мізерний, убогий, практично жебрацький? Це ж не часи Лева Грицака, коли місто процвітало, всім було добре, а бюджети розвитку вимірювалися багатьма десятками мільйонів…

Володимир Ключак

Децентралізація = оптимізація?

Формування бюджетів усіх рівнів на 2015 рік суттєво відрізняється від попередніх років. У чому головні особливості цьогорічного бюджетного процесу, чи виграють місцеві громади від децентралізації і як зміна податкового законодавства вплине на розвиток бізнесу – спробуємо проаналізувати разом із депутатом Львівської обласної ради, головою постійної комісії з питань промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку, головою правління Дрогобицької райспоживспілки Михайлом Задорожним.

- Михайле Леоновичу, з початку року вступили у дію зміни до податкового законодавства. Чи виграє від цього малий і середній бізнес?

- Попри те, що Уряд анонсував зменшення у 2015 році загальної кількості податків, фактично податкове навантаження на малий та середній бізнес збільшилося.

Наведу кілька прикладів. Йшлося, що після введення податку з нерухомості підприємствам уже не доведеться платити земельний податок. Це не так, оскільки у податку з нерухомості закладені земельний податок, податок з майна та з власників транспортних засобів. Фактично, маємо три платежі в одному. Окрім того, введено ще один податок – 5% з обороту від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пива. Раніше торгівля пивом не потребувала ліцензії, а підприємці платили збір на хмільництво і виноградарство у розмірі 1,5%.

Також хочу звернути увагу на те, як народні депутати й урядовці обдурили народ. Обіцяли, що для наповнення бюджету податок на нерухомість платитимуть усі без винятку суб’єкти підприємницької діяльності. А фактично його переклали на малий і середній бізнес. Бо в законі є примітка, за якою від сплати цього податку звільняються підприємства, що займаються виробничою діяльністю, тобто фактично усі заводи. У черговий раз олігархи – власники великого капіталу – зробили собі полегшення.

Попри гучні обіцянки, нічого не зроблено для перекриття офшорних зон, через які олігархи виводять з України капітал, не сплачуючи податків, а згодом заводять ті ж кошти під виглядом інвестицій.

Ще один цікавий факт. З метою легалізації виплати зарплат Кабмін анонсував зменшення до 16,5% розміру єдиного соціального внеску, який нараховується на заробітну плату. Наміри прекрасні, якби би не примітка: за умови, якщо розмір середньої зарплати на підприємстві буде не меншим за 3700 грн. Де зараз такі високі зарплати? Лише на потужних комбінатах металургійного комплексу, приватних шахтах тощо. Це означає, що ті ж олігархи (власники заводів) знову сплачуватимуть менше податків. У підсумку може виникнути серйозний дефіцит Пенсійного фонду, перекривати який доведеться малому і середньому бізнесу. Сумніваюся, що таким чином вдасться вивести виплату зарплати із тіні. І це лише кілька прикладів. Знаєте, мене дивує, як новообраний парламент так легко проголосував на догоду великому капіталу…

- В Україні завершується процес прийняття бюджетів різних рівнів. У чому головні особливості цьогорічного бюджетного процесу?

- У рамках децентралізації держава делегувала місцевим органам влади дещо більше повноважень, а для забезпечення їхнього фінансування дала можливість встновлювати розмір і збирати деякі податки. Водночас держава скинула із себе чимало зобов’язань. Погляньте, сьогодні Уряд фінансує освіту й охорону здоров’я за спеціально розробленими формулами. Якщо місцевим органам влади цих коштів не вистачатиме, витрати пропонується дофінансувати за рахунок зібраних місцевих податків. Причому на жодні додаткові дотації з обласного чи державного бюджетів сподіватися не варто.

- Як це виглядає на практиці?

- За урядовими формулами бюджет Дрогобицького району цьогоріч матиме у галузі освіти майже 6 млн. грн. додаткових коштів, які можна витратити на розвиток, і ще майже 3 млн. грн. – у галузі охорони здоров’я. У Дрогобичі з його великою інфраструктурою все навпаки: понад 10 млн. грн. бракує на медицину і майже 6 млн грн. – на освіту. Отож, щоб дофінансувати цей дефіцит, міській владі треба забрати кошти з інших галузей міської господарки (зекономити на благоустрої, ремонті доріг, дахів тощо). Якщо йти таким шляхом, у Дрогобичі не варто сподіватися на якийсь розвиток. Тим більше, що цього року ремонт комунальних доріг вже не фінансуватимуть ні з державного, ні з обласного бюджетів. Ці функції передані на місця разом із можливістю справляти транспортний збір.

- І як вийти з цієї ситуації?

- Очевидно, задля скорочення бюджетних витрат доведеться вдаватися до оптимізації. Наприклад, у медицині варто було би розглянути питання перенесення поліклінічних відділень на вільні площі у лікарняному містечку на вул. А.Шептицького, а вивільнені приміщення здати в оренду. Можливо, під приватні медичні заклади. Мені відомо, що Дрогобицьку стоматологічну поліклініку планували перевести на госпрозрахунок, так як це зробили у Львові. Може варто повернутися до цього питання?

Те ж стосується і шкіл. Пам’ятаєте, скільки було галасу, коли міська влада задля економії коштів пропонувала об’єднати ЗОШ №8 і СШ №16 на базі шістнадцятої школи? Цього зробити не дали. А чи понесуть крикуни за це хоч би моральну відповідальність? Чи доцільно витрачати значні кошти на утримання приміщень шкіл, де навчається менше двохсот дітей, коли їх можна об’єднати?

Хочемо ми цього чи ні, але без оптимізації, на жаль, не обійтися. Бо дотації з держбюджету наприкінці року, як раніше, вже ніхто не дасть. А кошти, яких бракує на дофінасування бюджетної сфери, доведеться заплатити дрогобичанам із власної кишені.

Саме так! Адже гроші до міського бюджету мають надійти у вигляді податку на житлову нерухомість, розмір якого встановлює місцева влада. І чим більше грошей бракуватиме, тим вищим буде розмір цього податку. Тож чи не краще ці кошти витратити на розвиток тієї ж медицини, наприклад, на придбання сучасного обладнання, ніж на опалення приміщень, що неефективно використовуються? Якщо ми не почнемо ставитися до міської господарки так як до своєї, приватної, нічого у нашому суспільстві не зміниться!

Зрештою, у Дрогобицькому районі також необхідно добре подумати: фінансувати маленькі школи, чи краще організувати довезення дітей автобусами до більших шкіл? Звісно, закриття шкіл – рішення непопулярне і викличе серйозний резонанс. Думаю, Уряд свідомо скинув ці речі на органи місцевого самоврядування, щоби «ворогами народу» були не високопосадовці у Києві, а місцеві депутати. А вони будуть змушені це робити. Тим більше, що за економічними прогнозами обласного управління фінансів від децентралізації виграють міста обласного значення, а малим містечкам і селам доведеться сутужно.

- На Вашу думку, чи доцільно проводити громадські слухання перед ухваленням бюджету, як це зробили цьогоріч у Дрогобичі?

- Звісно, громадське обговорення проекту бюджету потрібне. Але, на жаль, повноцінних громадських слухань з питань бюджету Дрогобича не вийшло. Після того, як з подачі громадських активістів та представників ГО «Дрогобицький Майдан» проект бюджету з першого разу не затвердили ні на засіданні виконкому, ні на сесії міськради, я очікував серйозних, предметних дебатів на громадських слуханнях. Але ніхто так і не запропонував якогось альтернативного варіанту бюджету. Відтак виконком, а згодом і сесія ухвалили запропонований раніше проект. Чи варто тоді було «тин городити»?

Та, попри все, закликаю усіх наших краян бути активними, цікавитися життям громади, долучатися до управління містом чи селом. Останні події в Україні довели, що з думкою народу влада зобов’язана рахуватися. Тож не будьмо байдужими!

Ярослав Грицик, газета «Галицька Зоря»

"Катавасія" судових засідань ТзОВ «Трускавецького водоканалу» насамперед відіб'ється на мешканцях Трускавця

У п’ятницю, 30 січня, у Дрогобицькій Ратуші відбулася прес-конференція щодо припинення постачання електроенергії суб'єктам господарської діяльності КП “Дрогобичводоканал” . На підставі правил користування електроенергією. Про це йдеться у листі ПАТ «Львівобленерго» до керівника Дрогобицького водоканалу № 142-0126/03 від 26.01. 2015 р.

Тривожним сигналом для дрогобичан стане повідомлення директора КП “Дрогобичводоканал” Дрогобицької міської ради Романа Шагали про те, що вже з понеділка, другого лютого поточного року, структурі КП “Дрогобичводоканал” ПАТ “Львівобленерго” має припинити енергопостачання. А це, у свою чергу, може спричинити повний "параліч" підприємства Дрогобицького водоканалу. У такому випадку, вже з понеділка поточного року виникне загроза припинення водопостачання та водовідведення у Дрогобичі, Трускавці, Стебнику та у селах Дрогобицького району. Станом на 26. 01. 2015 року підприємство має заборгованість перед ПАТ “Львівобленерго” за активну енергію у сумі 1012 866, 42 грн. А "каменем спотикання" такої значної заборгованості, зі слів п. Шагали, є невиконання ТзОВ «Трускавецького водоканалу» зобов’язань щодо розрахунків за спожиті послуги, надані водоканалом м. Дрогобича.

Річ у тім, що ТзОВ «Трускавецький водоканал» упродовж 12-и місяців не виконує умови договору щодо подачі води та водовідведення. Не дотримується вимог та зобов’язань, зазначених у пп. 44 п. 4 та п. 7.2.2 Договору від 21.02. 2013 р. № 1306, згідно яких зобов’язаний здійснювати оплату за отримані послуги шляхом планового перерахування коштів платіжними дорученнями та провести остаточний розрахунок за спожиті послуги не пізніше 30-о числа поточного місяця. Станом на 22. 01. 2015 року заборгованість за надані послуги Трускавецького водоканалу перед Дрогобицьким становить 19,7 млн. грн. Розмір оплати становить 13,62 млн. грн., що складає 69 % від вартості обсягу спожитих послуг. Більш детально про це розповів представникам мас-медіа сам Роман Миколайович, який вважає ситуацію щодо несплати Трускавецького водоканалу перед Дрогобицьким, порушенням чинного законодавства, недотриманням вимог, зазначених в абзаці 15 статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», згідно яких споживач питної води зобов’язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

З приводу вищезгаданого порушення Закону Трускавецьким водоканалом-боржником, КП "Дрогобичводоканал" звернувся з заявою до Дрогобицького міжрайонного прокурора. Останній в інтересах держави в особі КП "Дрогобичводоканал" скерував позовну заяву до господарського суду Львівської області про стягнення 5 955 880,91 грн. основного боргу 146 078,95 грн. пені, 35 061,11 грн. (3%) та 268 120,48 грн. інфляційних втрат на користь державної структури Дрогобицького водоканалу. Ухвалою господарського суду від 15. 12. 2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 13. 01. 2015 р.

До речі, КП "Дрогобичводоканал" бере участь у "відкритому компоненті проекту "Розвиток міської інфраструктури". Даний проект фінансується коштами позики, наданої Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку, згідно з укладеною Угодою про позику від 26 05. 2008-о р. (угоду ратифіковано законом № 592- VI від 24. 09. 2008-о р., позика № 4869 - UA).

Згідно з договором про субкредитування від 29.12. 2009-о р. № 28010-02/146, укладеного між Міністерством фінансів України, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та КП "Дрогобичводоканал" з коштів позики МБРР Водоканалу рекредитовано 3.1 млн. доларів США для виконання енергозберігаючих проектів. На даний час вибірка коштів становить 100%. Відповідно до умов зазначеного субкредитного договору на Водоканал покладено зобов'язання щодо сплати відсотків і всіх пов'язаних зобов'язань з запозичення коштів. Тож станом на 15. 10. 2014-о р. Дрогобицький водоканал зобов'язаний був сплатити 3,9 млн. грн. Для часткового погашення субкредиту перед Міністерством фінансів Дрогобицькою міською радою надано позику Водоканалу Дрогобича, заборгованість за якою на даний час становить 1,7 млн. грн.

Разом з тим, незадоволений станом справ, Трускавецький водоканал, співвласником якого є Трускавецька міська рада, вирішив завдати водоканалу Дрогобича, якому й так сьогодні далеко не солодко (значні борги перед водоканалом Дрогобича є й у Бориславського водоканалу, який, на сьогоднішній день знаходиться в стадії ліквідації), "удару в спину". За позовом ТзОВ "Трускавецький водоканал" у Львівському окружному адміністративному суді порушено справу № 813/81/1914 від 28. 11. 14 р до державного регулятора щодо скасування постанови № 634 від 30. 05. 14 р. Мотивуючи свій позов тим, що під час формування тарифів КП "Дрогобичводоканал" буцімто надало необгрунтовані розрахунки витрат, а Національна комісія безпідставно затвердила такі розрахунки. Розгляд справи на даний час призупинено Ухвалою суду від 15. 12. 14 р. у зв'язку з проведенням ліквідації Нацкомісії. Ліквідацію ж Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснив Президент України Петро Порошенко.

З огляду на вищенаведені факти, позов в інтересах держави про стягнення з ТзОВ "Трускавецькводоканал" заборгованості на користь водоканалу Дрогобича у господарському суді Львівської області № 914/4378/14 призупинено до вирішення справи за позовом Трускавецького водоканалу щодо скасування Постанови державного регулятора. Дрогобицьким ж водоканалом на ухвалу суду, якою призупинено розгляд справи, подано Львівському апеляційному господарському суду скаргу, яка до сьогоднішнього дня з невідомих на те причин ще не розглянута.

Аби виправити ситуацію, керівник Дрогобицького водоканалу Роман Шагала та виконавчий комітет Дрогобицької міської ради на чолі з секретарем ради Тарасом Метиком звернулися до губернатора Львівської області Олега Синютки, де вони письмово виклали суть справи. У зверненні вищезгадані особи просять п. Синютку розглянути можливість вступу в процес розгляду справи № 914/4378/14, що дасть можливість визнати судом суми заборгованості , а надалі чинити відповідні дії до боржника, та довести позицію Обласної державної адміністрації Львіському апеляційному господарському суду щодо наслідків для регіону у разі невжиття своєчасних заходів примусового характеру до боржника по виконанню його договірних зобов'язань.

Виважене та толерантне подання п. Романом інформації було підтверджене документально (до розгляду журналістам було надано копії ухвал Господарського суду Львівської області та Львівського окружного адміністративного суду, копії звернень до губернатора Львівщини Олега Синютки та до мера Трускавця Руслана Козира, інші не менш важливі документи).

- Який же вихід з цієї майже патової для Дрогобицького водоканалу ситуації? Адже він з вини боржників Бориславського та Трускавецького водоканалів, став заручником подій щодо несплати коштів перед "Львівобленерго". У свою чергу "Львівобленерго", який є приватним підприємством (контрольний пакет акцій даного підприємства належать олігархам Коломойському та Суркісу) зовсім не бажає проявити розуміння до Дрогобицького водоканалу. У юристів приватника-енергетика розмова коротка: "Хочеш мати електроенергію - плати за користування нею!". І судові колізії та перипетії юристів "Львівобленерго" абсолютно не цікавлять. Мовляв, це - ваші проблеми. Вирішуйте їх самі.

- З огляду на тривожну ситуацію, яка склалася нині в державі, коли в країні йде війна, на стан справ у місті та на підприємстві Дрогобицького водоканалу, з понеділка ми змушені будемо переходити в режим заощадливого використання електроенергії. Будемо працювати лише одним агрегатом. Йдеться про водозабір в Гірному, - повідомив присутнім Роман Шагала.

До чого приведе така вимушена економія? Та до того, що водопостачання у Дрогобичі, Стебнику (не кажучи вже про Трускавець та Борислав) не буде цілодобовим. А, можливо, воду подаватимуть погодинно.

- А чому через "кашу", яку заварив Трускавецький водоканл в особі співвласників Віктора Возняка та Руслана Козира, мають страждати дрогобичани та стебничани, проплата яких за послуги Дрогобицького водоканалу становить 98 відсотків? - Майже в один голос запитали журналісти!

- Мабуть, розв'язувати "гордіїв вузол" колізій та перипетій між Дрогобицьким та Трускавецьким водоканалами доведеться темпераментним дрогобичанам та стебничанам, які, коли їх довести до відчаю, готові пікетувати Трускавецьку міську раду та водоканал Трускавця. Тоді, можливо, міська влада Трускавця та директор ТзОВ "Трускавецьводоканал" змушені будуть знайти більш лояльний підхід у ситуації, яку самі ж спровокували?

До речі, режим заощадження насамперед боляче відіб'ється на трускавчанах та на мешканцях висотних будинків, котрі живуть у квартирах 5-х,6-х, і вище поверхах. Оскільки належна подача води на висотні поверхи за умов строгого заощадження електроенергії Дрогобицьким водоканалом, неможлива.

- А що в цивільно-правовому полі було б доречно зробити для державного підприємства "Дрогобичводоканал", аби воно потроху вийшло з боргової ями та змогло нормально функціонувати?

- Об'єднати два підприємства в одне (Трускавецький водоканал з Дрогобицьким), - відповів Роман Миколайович. - І додав, що тоді єдиний тариф на водопостачання та водовідведення можна буде значно простіше узгодити.

Вікторія Лишик, ЛайфІнфо



Создан 31 янв 2015



  Комментарии       
Всего 1, последний 4 мес назад
telemaster 15 июн 2017 ответить
http://livesurf.ru/promo/121886
Автоматическое продвижение сайта
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником